Форми та способи захисту права

Різниця договору франшизи від звичайного ліцензійного договору у тому, що права передаються на пільговій, привілейованій основі. Так, користувач отримує вже готову технологію під відомою торговельною маркою. Тому йому не потрібно відвойовувати місце на ринку, а його ризики зводяться до мінімуму. Договір франшизи повинен містити умову про те, що якість товарів та послуг франчайзі буде не нижча за якість товарів і послуг франчайзера, а останній буде здійснювати контроль за використанням цієї угоди.

Відносно новою  формою комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності є лізинг. За договором лізингу передається різне технологічне обладнання, верстати, прилади тощо, які виконані на рівні винаходів і захищені патентами. Тобто разом з технологічним обладнанням і процесом передається право користуватися об'єктом інтелектуальної власності.

Вибір такої  форми комерціалізації, як лізинг, дозволяє підприємцям-початківцям відкривати і розширяти свій бізнес навіть при досить обмеженому стартовому капіталі, оперативно використовуючи у виробництві сучасні досягнення науково-технічного прогресу.

 

4.3 Аналіз  вихідних даних для оцінки  прав на об’єкти інтелектуальної власності

 

У загальному випадку  ринок вважається ефективним, якщо:

- ринок централізований, тобто товари і послуги сконцентровані в одному місці;

- на ринку обертаються стандартні товари;

- на ринку відсутні сезонні коливання;

- операції купівлі-продажу мають просте фінансове і юридичне оформлення;

- ринок не обмежений жорсткими законодавчими нормами.

Не всі з  цих вимог виконуються для  ринку ОІВ України. Звідси можна  зробити висновок, що ринок ОІВ  України в даний час недостатньо  ефективний. Проаналізуємо вплив  основних чинників, які можуть впливати на нього.

Міжнародна  ситуація може істотно вплинути на розвиток ринку ОІВ. Наприклад, зміна відсоткових ставок на товари на міжнародних фінансових ринках приводить до істотної зміни цін на внутрішніх ринках.

Внутрішня ситуація в країні є тим середовищем, яке  безпосередньо впливає на всі ринки, зокрема на ринок ОІВ. Зрозуміло, що ринок ОІВ не розвиватиметься, поки потенційним інвесторам буде вигідніше вкладати гроші в спекулятивні операції, а відсоткові ставки в банках будуть дуже високими.

Визначальним  чинником внутрішньої ситуації є позиція уряду. Шляхом розумної законодавчої політики, особливо у сфері оподаткування, захисту інвестицій він може створити умови, коли гроші інвестуватимуться в реальні проекти, що приведе до зростання виробництва, поліпшення соціальної сфери, а отже, до стимулювання ринку ОІВ.

Ще більшою мірою впливає на розвиток локального ринку ОІВ ситуація на внутрішньому ринку. Високий інтелектуальний потенціал населення, здатного створювати ОІВ, затребуваність ОІВ промисловістю і соціальною сферою, наявність спеціалізованих патентних судів - ці і багато інших чинників можуть вплинути на рішення інвестора.

Для успішної роботи ринок інтелектуальної власності вимагає участі професіоналів у різних галузях, здатних швидко і ефективно вирішувати процедурні і технічні питання на всіх стадіях життєвого циклу ОІВ.

Можна виділити такі групи фахівців:

- фахівці в галузі консалтингу, вирішальні проблеми якнайкращого використання ОІВ;

- патентні повірені і патентні експерти;

- професійні оцінювачі прав на ОІВ;

- маркетологи;

- фахівці в галузі фінансування, що знаходять ефективні способи фінансування ОІВ на всіх стадіях їх життєвого циклу;

- фахівці в галузі менеджменту, які займаються питаннями управління інтелектуальною власністю і оптимізацією інвестицій;

- фахівці в галузі брокерських послуг, що займаються пошуком продавців і покупців на ринку ОІВ.

Крім того, необхідні  послуги інших професіоналів:

- розробників ОІВ, перш за все інженерів, учених, представників сфери мистецтва;

- бухгалтерів і аудиторів; юристів і страховиків; фахівців засобів масової інформації.

Цей перелік  умовний, але він достатньо точно  визначає коло фахівців, без яких функціонування сучасного ринку ОІВ не є можливим.

Слід зазначити, що ринок ОІВ є специфічним, тому вимагає вузької спеціалізації  його учасників, особливо оцінювачів прав на ОІВ і маркетологів, що припускає високу якість професійних послуг.

Як було зазначено вище, вартість товарів і послуг на ринку визначається поточною ринковою ситуацією, яка формує попит і пропозицію. Саме тому при оцінці вартості специфічного товару – інтелектуальної власності - слід, перш за все, виявити і проаналізувати всі чинники поточної ринкової ситуації, які можуть впливати на величину вартості ОІВ. До подібних чинників слід віднести соціально-економічні характеристики середовища знаходження об'єкта оцінки.

На цьому  етапі слід перш за все звернути увагу на основні макроекономічні показники, якими характеризується розвиток економіки в даному регіоні, і які можуть впливати на стан ринку ОІВ.

Далі слід проаналізувати динаміку розвитку економічних показників в окремих видах економічної діяльності: промисловості, сільському господарстві, науці, культурі, медицині тощо.

Особливо ретельно необхідно досліджувати види економічної  діяльності, їх галузі і підгалузі, з якими пов’язане використання ОІВ, що підпадає під оцінку. Конкретний перелік показників повинен відповідати основним завданням оцінки, що здійснюється. На цьому рівні аналізу мають бути наміченими основні початкові дані для якнайкращого і найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, а також виявлений типовий ринковий покупець ОІВ і його інвестиційна мотивація. На цій стадії корисно провести аналіз винахідницької активності в даному виді економічної діяльності, в даній галузі або підгалузі промисловості.

При описі галузі необхідно давати загальне уявлення про її особливості, поточний стан і перспективи розвитку. Особливу увагу потрібно приділити ринку збуту товарів, ОІВ, які він містить, тенденціям його розвитку. Необхідно проаналізувати склад учасників цього ринку і визначити нішу для об'єкта оцінки.

Процедуру аналізу  ринку інтелектуальної власності можна умовно поділити на дві частини:

- аналіз загального стану ринку ОІВ;

- аналіз характеристик окремих сегментів ринку ОІВ.

На першому  етапі аналізу, який повинен дати уявлення про фактичний стан і загальну активність ринку ОІВ, необхідно виявити наступні показники:

- загальна кількість комерційних компаній, що працюють на ринку, зокрема за видами основної діяльності, а також відносна кількість комерційних компаній (наприклад, з розрахунку на 100 тис. населення);

- загальна кількість операцій з ОІВ, зареєстрованих за певний період, і ретроспективна динаміка їх зміни; середній час на оформлення операцій; загальна   характеристика   продавців   і   покупців ОІВ на ринку;

- загальна кількість і динаміка зміни пропозицій окремих видів ОІВ за даними відкритого друку;

- загальна кількість періодичних видань на місцевому ринку, зокрема спеціалізованих — тих, що висвітлюють питання ринку ОІВ;

- активність електронних засобів масової інформації в освітленні проблем ринку ОІВ; наявність   спеціалізованих   структур,  що здійснюють аналіз, обробку і публікацію ринкової інформації;

- позиція місцевих органів влади стосовно розвитку ринкових відносин у сфері інтелектуальної власності;

- наявність місцевих і державних нормативних актів, що обмежують або стимулюють розвиток ринку ОІВ.

Аналіз повинен  відповісти на питання:

- яку стратегію реалізують на ринку основні учасники;

- на яких сегментах головним чином працюють основні учасники;

- на якому сегменті, ймовірно, позиціонуватиметься об'єкт оцінки;

- які характеристики даного сегменту (середній період експозиції ОІВ на відкритому ринку до моменту продажу, типовий покупець, рівень цін, кількість операцій <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-family: 'Arial', 'Arial'; font-size: