Форми та способи захисту права

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2013 в 19:13, лекция

Описание работы

Одним із феноменальних і не всіма усвідомлених явищ кінця XX століття є масова поява на ринку нового виду товару - інтелектуальної власності. Темпи збільшення обсягу торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж звичайних товарів, тому фахівці прогнозують, що при переході від індустріального до інформаційного суспільства, що відбувається в наш час, цей вид товару стане основним, а конкурентоспроможність звичайних товарів і послуг буде в основному забезпечуватися використанням відповідних об'єктів права інтелектуальної власності. Остання обставина особливо важлива для України, яка вибрала інноваційний шлях розвитку економіки, підґрунтям якого є інтелектуальна власність.

Содержание работы

Вступ .................................................................................... 5

1 Інтелектуальна власність як право на
результат творчої діяльності людини ....................... 7

1.1 Поняття інтелектуальної власності ............................ 7
1.2 Еволюція інтелектуальної власності ......................... 10
1.3 Місце і роль інтелектуальної власності в
економічному і соціальному розвитку держави ........ 17

2 Система інтелектуальної власності ............................ 23

2.1 Об’єкти права інтелектуальної власності .................. 23
2.2 Суб’єкти права інтелектуальної власності ................ 38
2.3 Система законодавства України про
інтелектуальну власність ............................................ 40
2.4 Державна система правової охорони
інтелектуальної власності .......................................... 41
2.5 Міжнародна система інтелектуальної власності ...... 44

3 Охорона права на об’єкти інтелектуальної
власності ........................................................................... 47

3.1 Мета і принципи правової охорони ............................ 47
3.2 Охорона прав на об’єкти промислової власності ...... 49
3.3 Охорона прав на нетрадиційні об’єкти
інтелектуальної власності ............................................ 54
3.4 Охорона об’єктів авторського права і
суміжних прав ............................................................... 56
3.5 Охорона прав на об’єкти інтелектуальної
власності за кордоном ................................................. 60

4 Економіка інтелектуальної власності .......................... 63

4.1 Права на об’єкти інтелектуальної власності
як товар .......................................................................... 63
4.2 Комерціалізація прав на об’єкти
інтелектуальної власності ............................................. 67
4.3 Аналіз вихідних даних для оцінки
прав на об’єкти інтелектуальної власності ................. 73
4.4 Оцінка вартості прав на об’єкти
інтелектуальної власності ............................................ 77
4.5 Застосування елементів інвестиційного
аналізу для оцінки економічної
ефективності об’єктів інтелектуальної власності ....... 95
4.6 Управління правами інтелектуальної власності ........ 101

5 Захист прав інтелектуальної власності ...................... 107

5.1 Система захисту прав інтелектуальної
власності та її призначення ....................................... 107
5.2 Дії, що визначаються порушенням права
інтелектуальної власності ........................................... 108
5.3 Категорії спорів ............................................................ 110
5.4 Форми, порядки та способи
захисту права інтелектуальної власності .................. 112
5.5 Захист прав інтелектуальної власності
в рамках угоди TRIPS .................................................. 118

Список використаних джерел ...................................... 119

Файлы: 1 файл

mahn.doc

— 1.41 Мб (Скачать файл)

Доцільно  також розмежовувати торгову  марку і бренд, хоча певних меж, які можна було б розрахувати і взяти за основу такого розмежування, немає. Загалом бренд є торговою маркою, яка відома майже усім, яка є першою асоціацією з певною продукцією, яка стійко закріпилася у свідомості споживачів.

Виробництво продукції під певною торговою маркою має бути спрямоване на найбільш повне задоволення потреб споживачів. Мова йде про адекватність торгової марки (якості її продукції) вимогам споживачів. За рівнем адекватності можна також провести розмежування торгових марок. Розрахунок цього показника проводиться за певною методикою. Загалом же можна виділити такі типи марочної адекватності, як марка-абсолют, марка достатньої адекватності, марка слабкої адекватності, марка критичної адекватності, неадекватна марка.

Якщо  брати до уваги такий показник, як темпи розширення аудиторії споживачів, то можна також провести градацію за цим показником і виокремити певні категорії торгових марок, як то: марка незмінних позицій; прогресуюча марка; марка, що регресує.

Ринкові позиції торгової марки можна  також розглянути і з точки  зору частки ринку, яку вона займає, визначивши її через частку продажу у загальному ринку марок-конкурентів за певний період часу (рік).  У цьому ракурсі можливо виділити такі типи ТМ: абсолютний лідер у категорії, марка стійких позицій домінування, марка слабкого домінування, марка хитливої позиції, марка-аутсайдер.

Залежно від того як широко поширена торгова марка у географічному просторі, можна виділити локальну марку, марку національного масштабу, глобальну марку.

Таким чином, об’єкти інтелектуальної власності представлені досить широким спектром їх видів, кожен із яких заслуговує на увагу і має конкренте економічне значення для суб’єкта господарювання, що застосовує їх, дозволяє підвищувати конкурентний статус і діставати порівняльні конкурентні переваги.

 

    1. Суб'єкти права інтелектуальної власності

 

Суб'єктами права інтелектуальної власності  є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні  чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом  правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом  права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор  раціоналізаторської пропозиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи  з того, що комерційною таємницею  відповідно до чинного законодавства визнаються в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До  суб'єктів авторського права належать:

- автори творів;

- спадкоємці й інші правонаступники;

- організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Авторами  визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких, як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування  авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами  автора на колективній основі, не є  власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони є як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавчо воно не врегульовано.

Відповідно  до Закону України "Про власність" суб'єктами права інтелектуальної  власності визнаються громадяни, юридичні особи і держава. Держава може стати суб'єктом зазначення прав у чітко визначених законом випадках. Однак у Цивільному кодексі України держава як суб'єкт права не згадується. Найближчим часом це протиріччя повинно бути усунуте.

 

    1. Система законодавства України про інтелектуальну власність

 

Правовідносини  у сфері інтелектуальної власності  в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу  України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Україні  діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Окремі  норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться в багатьох інших законах України.

У випадку, коли необхідно врегулювати спори  щодо прав на об'єкти інтелектуальної  власності між фізичними або  юридичними особами України та іноземних  держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.

 

 

 

 

 

 

    1. Державна система правової охорони інтелектуальної власності

 

За  роки незалежності в Україні розбудовано  Державну систему правової охорони інтелектуальної власності     (рис. 3). За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Державний  департамент  інтелектуальної  власності   проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він здійснює роботи щодо удосконалення законодавчої і нормативної баз, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

 До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності входять: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною  функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент інтелектуальної власності. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Головною  функцією Українського агентства з  авторських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного документа - свідоцтва. Важливою функцією УААСП'у є надання допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі порушення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців тощо.

Державне  підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями  прав на об'єкти інтелектуальної власності, причому здебільшого суміжними правами.

Головним завданням  державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори - це повноважні представники Державного департаменту інтелектуальної власності у регіонах України.

На рис. З наведені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуальної власності і з якими тісно співпрацює Державний департамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності  має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основних проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

Особливе місце  займає Всеукраїнська асоціація  патентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні повірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Товариство  винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, надає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська  асоціація власників товарних знаків опікується інтересами правовласників знаків.

 

    1. Міжнародна система інтелектуальної власності

 

Основою міжнародної  системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносять до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів.

Договори про  захист інтелектуальної власності:

  • Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів;
  • Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник;
  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;
  • Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів;
  • Найробський договір про охорону олімпійського символу;
  • Паризька конвенція про охорону промислової власності;
  • Договір про патентне право (РLТ);
  • Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;
  • Договір про закони про торговельні марки;
  • Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;
  • Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем;
  • Договір ВОІВ про авторське право;
  • Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

  • Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;
  • Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;
  • Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.

Информация о работе Форми та способи захисту права