Підвищення ефективності управління діяльністю туристичного підприємства

Готелі «Ореанда»  можна порекомендувати розробку програми для фірм і компаній, співробітники  яких проводять багато часу в ділових  поїздках.

Привабливість даної програми для корпоративних  клієнтів обумовлена ​​не тільки рівнем застосовуваних тарифів, але і гарантованим бронюванням місць у готелі, оперативної обробкою індивідуальних і групових замовлень, гнучкими умовами оплати та спрощеної системою розрахунків, можливістю складних замовлень (конференції, семінари, транзит та ін.)

Кожен новий  Корпоративний Клієнт повинен автоматично включатися до накопичувальної програму Постійного Корпоративного Клієнта. Корпоративна знижка постійним клієнтам може бути надана в розмірі від 5% до 10% від відкритих цін готелю «Ореанда».

Впровадження  запропонованої програми для корпоративних клієнтів дозволить готелі «Ореанда» забезпечити збільшення завантаження номерів вищої категорії до 75,0%. Однак при цьому середнє зниження цін на послуги складе 5%.

Попит на послуги  готелів з проживання у номерах  економ-класу готелів дуже еластичний. Тому для збільшення завантаження найбільш дешевих номерів першої категорії готелю «Ореанда» до 80% доцільно скоротити ціну на 5%.

Іншим, але менш популярним способом є зміна функціонального  призначення простоює номерного  фонду, що дозволить включити його в господарський оборот. Припустимо, здавати його в оренду під офіси. Це вже робиться і готелі отримують від такого заходу стабільний дохід. Але ця можливість обмежується 10% всього номерного фонду.

Однак, практика показує, що здача в оренду не завжди є оптимальним варіантом. У даному конкретному випадку потрібні нові рішення, націлені на оновлення готелю, на її безперервний розвиток. І ті, хто цим вже займається, усвідомили, що оновлення - це неспокійне заняття, деколи можна зустріти опір цьому як усередині готелю, так і поза нею.

Змінити таку ситуацію можливо, якщо на руках у прихильників оновлення будуть переконливі аргументи  у вигляді результатів аналізу  факторів дійсності, розрахунки поточного  та перспективного фінансового стану  готелю, матеріали комплексного розвитку готелі та інші. Примітно те, що основним об'ємом об'єктивних даних і потрібною інформацією для формування згаданих матеріалів розпорядженні сам готель. Завдання полягає в тому, щоб ці дані і ця інформація постійно накопичувалися, регулярно оброблялися і обов'язково використовувалися при ухваленні управлінського рішення про розвиток готелю.

Для того щоб  ці вимоги до інформації забезпечувалися, створюється інформаційна модель готелі, реалізація якої дає можливість на практиці використовувати інформацію як реальний ресурс, який створюється самою готелем і зовнішнім середовищем. По суті, в процесі прийняття управлінського рішення про безперервному розвитку готелю, інформація виступає основним ресурсом, поступається за своєю значимістю тільки інтелектуальному ресурсу тих, хто готує і приймає ці рішення.

Зараз прийшло  розуміння того, що готель має величезний інформаційним ресурсом, вміле використання якого може принести значну перевагу перед конкурентами по бізнесу.

Однак основної переваги готель домагається тоді, коли вона ефективно використовує номерний фонд і пропонує такий набір додаткових послуг, який враховує як потребу проживаючих у готелі клієнтів, так і клієнтів "з вулиці". Необхідність безперервного розвитку номерного фонду - аксіома, яка сприймається всіма готелями і здійснюється в силу фінансових можливостей кожного готелю. І, тим не менш, здавалося б, до тонкості відомий процес з позиції управління безперервного розвитку кожного разу проявляє себе по-новому. Ця новизна об'єктивна, тому що процес проявляється в інших умовах і спроба провести його традиційно, без урахування реального стану справ у самому готелі і в зовнішньому середовищі знижує його результативність. Ми деколи нарікаємо на те, що проведений ремонт номерного фонду, його оснащення сучасним обладнанням не дало очікуваного ефекту. Здавалося б, ми все робили вірно: сучасний дизайн, новітні оздоблювальні матеріали, зручні меблі і т.д., а номери слабо продаються. В чому тут причина? Справа в тому, що, приступаючи до ремонту, ми як і раніше керуємося установкою: оновлені номери завжди добре продаються. В умовах сучасного ринку ця установка вірна, може бути, на 10%, решта визначає ринок і, зокрема, положення готелі та її продукту на ринку.

Не можуть бути рекомендовані якісь єдині напрями зміни функціонального призначення такого номерного фонду. Готель, вибираючи такі напрямки, виходить з того, що вони повинні принести їй найбільший дохід за рахунок їх постійного запитання з боку клієнтів. Тому вибір для розміщення в номерному фонді тренажерного і спортивного залів, більярдної, дискотеки, картинної галереї, оздоровчого центру та ін, залежить не від того, яке рішення прийняла конкуруюча з нею готель, а від того, що саме буде затребувано її клієнтами як проживаючими в готелі.

  Залишати  цю проблему її без уваги  не можна, тому що невирішеність  стримує економічне зростання  готелю. Звичайно, дана проблема  може вирішитися повністю або  частково, якщо приймається рішення  про зменшення номерного фонду  не через зміну його функціонального призначення, а за допомогою збільшення площ під кожен номер. Однак таке рішення ставить перед готелем проблеми іншого характеру: де знайти необхідні кошти, щоб перебудувати таким чином номерний фонд.

Найбільш значущим також є фактор створення додаткових послуг, тобто нового продукту, наявність якого демонструє прогресивний характер розвитку готелю. Практика показує, що створення нового продукту - це процес, по-перше, творчий, по-друге, сполучений з аналізом величезної кількості чинників, по-третє, що вимагає на його реалізацію певних засобів і т.п.

Приступаючи до створення нового продукту, готель повинен знати, на якому ринку  даний продукт буде реалізовуватися, передбачуваний обсяг продажів, його життєвий цикл, орієнтовну ціну, витрати  на його створення і період випуску його на ринок. Такі вимоги до створення нового продукту виключають спонтанний характер даного процесу і припускають наявність у готелі механізму управління безперервним розвитком.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В Україні однією з невирішених проблем якості туристичних послуг є низька ефективність в сфері управління. В Україні не вдалося забезпечити оптимальне управління діяльністю, організувати необхідний рівень сервісу, що наближається до міжнародних норм.

Важливим завданням  функції менеджменту в туризмі є створення умов для формування такої культури всередині організації, яка б характеризувалася сервісної диференціацією, високою чутливістю, адаптивністю до швидко мінливих вимог споживачів, до єдиних для туристичної організації цінностям, її місії, бренду.

Наукові дослідження  та практика управління свідчать, що процес управління має включати комплекс заходів, що забезпечують стійкість і розвиток підприємства, який складається з таких груп:

1) організаційні,  що включають встановлення постійних  партнерських відносин з організаціями-партнерами по бізнесу, у тому числі надають додаткові послуги; вдосконалення структури підприємства та структури управління, створення кадрової служби; використання ноу-хау та впровадження нових технологій обслуговування споживачів; введення в штат посад маркетологів і логістів;

2) економічні - створення резервного грошового  фонду; збереження високоліквідних  матеріальних фондів, наприклад  територію, яка важлива як для  рекреації і так і може знадобитися  в разі розвитку для будівництва нових приміщень; використання низько дохідних, але досить стійких видів діяльності; активізація маркетингових досліджень з метою виявлення нових можливостей підприємства; забезпечення залежності доходів підприємства та фонду заробітної плати та заохочення персоналу;

3) соціально-психологічні - розробка системи підвищення  професійного рівня персоналу;  регулярна діагностика та оцінка  рівня професійної і психологічної  придатності персоналу; поліпшення  соціально-побутових умов відпочиваючих  і співробітників; розробка системи мотивації персоналу з урахуванням актуальних потреб працівників; формування сприятливого організаційної культури та внутрішнього мікроклімату в колективі; формування у членів колективу почуття приналежності, корпоративного духу, особистої значущості, відданості підприємству; створення системи мотивації розвитку працівників підприємства і заохочення творчого підходу у виконанні посадових обов'язків і т.п.

 Розвиток  підприємств рекреаційної сфери  можливе за умови орієнтації  на якість надаваних послуг, розвитку та реалізації потенціалу персоналу, цей підхід повинен виходити з таких принципових установок:

 - Необхідність орієнтуватися на споживача і цілковитим чином задовольняти його запити з урахуванням його вимог;

- Командний  принцип діяльності персоналу, який полягає у формуванні гармонійного колективу, здатного до спільної діяльності, колективного прийняття рішень і делегування відповідальності за роботу людям, її виконують;

- Постійний  моніторинг зовнішнього і внутрішнього  середовища, вивчення ступеня задоволеності споживачів надаваними підприємством послугами;

- Відкрите спілкування  і зворотний зв'язок, як з зовнішнім  середовищем, так і на рівні  підприємства, що дозволить виявити  і своєчасно усунути проблеми, а також розвивати і використовувати організаційну культуру;

- Постійне навчання  і розвиток персоналу, в тому числі й управлінського.

 Реалізація  викладених положень забезпечить  розвиток підприємства рекреаційного  комплексу, підвищить його конкурентоспроможність, яка забезпечується: більш гнучкою реакцією на динамічні зміни зовнішнього середовища; співпрацею та участю в управлінні всіх членів колективу, реалізацією їх творчого потенціалу; сприятливими умовами для розвитку персоналу, його професійного і посадового просування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабаріцька В.К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг / В.К Бабаріцька., О.Ю. Малиновська. - К., 2004.
2. Бачурін А. Підвищення ролі економічних методів управління / Бачурін А. / / Економіст. - 2002.
3. Бреймер Р.А. Основи управління в індустрії гостинності [Текст] / Р.А. Бреймер; - М.: Аспект Пресс, 1995. - 153с.
4. Гапоненко А.Л. Теорія управління [Текст] / О.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухіна; - М.: Изд-во РАГС, 2004.-558 с.
5. Мільнер Б.З. Теорія організації / Мільнер Б. З.: Підручник. - 5-е изд., Перераб. і доп. - М., 2005.
6. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія [Текст]: У трьох томах. Т.2. / С.В. Мочерний; – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.
7. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія [Текст]: У трьох томах. Т.3. / С.В. Мочерний; – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.
8. Самигін С. І. Управління персоналом / Самигін С. І. - Ростов Н / Д.: «Фенікс», 2001. - 480 с.
9. Трегулова І. П. Туристична діяльність України: проблеми і тенденції розвитку/ Трегулова І. П. // Вісник ДонНУЕТ. Серія «Економічні науки». – 2007.
10. Трегулова І. П. До питання становлення малого бізнесу в регіоні. – 2006.
11. Трегулова І. П. Особливості управління персоналом туристичного підприємства.- 2006.
12. Управління персоналом / [од. Ред. Ф. В. Зінов'єва]. Уч. Посібник. - Сімферополь: Видавництво «Таврія», 1998. - 236 с.
13. Федорченко В. К. ВТО та туризм в Україні [історія туризму, огляд сучасного стану туристичної галузі, аналіз кваліфікованого рівня працівників галузі туризму України] / Федорченко В. К. // 6 Континентов – 2000.
14. Хміль Ф. І. Проектоване сучасних підприємницьких організації в контексти формування вітчизняних моделей управління. – Науковій Вісник К.: КГІ. – 2008.
15. Хміль Ф. І. Міфи зарубіжній науки менеджменту і української реалії / Хміль Ф. І. – Економіка України. – 2005.
16. Шипунов В.Г. Основи управлінської діяльності: управління персоналом, управління на підприємстві / Шипунов В.Г. - М.: Вища школа, 2000. - 304 с.