Підвищення ефективності управління закупівлями на ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»

Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі необхідності супроводу потерпілого, особі яка його супроводжує, компенсується проїзд туди і назад, а також сплачуються добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

Компенсація витрат на придбання інвалідами спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрат на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів проводиться відповідно до чинного законодавства. Власник надає інвалідам праці внаслідок ушкодження здоров’я, у тому числі непрацюючим на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально - побутових питань за їх рахунок, а в разі можливості - за рахунок підприємства.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе власник. Розмір відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) у разі смерті годувальника особам, які мають на це право, визначається із середньомісячного заробітку з вирахуванням частки, яка припадала на нього і працездатних осіб, які були на його утриманні, але не мали права на відшкодування шкоди (частини отриманого заробітку). Для визначення розміру відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) кожній особі, яка має на це право, ділиться на число цих осіб. Розмір відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) непрацездатним особам, які не були на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

• якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, то відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) визначається в сумі, що призначена судом;
• якщо кошти на тримання не стягувалися в судовому порядку, то відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) встановлюється власником підприємства за участю профспілкового органу.

У разі, коли право на відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) мають одночасно непрацездатні особи, які були на утриманні померлого і непрацездатні особи, які не були на його утриманні, спочатку визначається розмір відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) особам які не були на утриманні потерпілого. Установлена зазначеним особам сума відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) виключається із заробітку годувальника, а потім визначається розмір відшкодування шкоди (частини утраченого заробітку) особам, які були на утриманні померлого, у порядку, не передбаченому абзацами законодавства.

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи , що передували каліцтву, а при професійному захворюванні - стійкість втрати професійної працездатності.

Якщо працівникові встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з якою пов’язане це ушкодження здоров’я, то середній заробіток береться за 12 або, за бажанням потерпілого, за останні повні 3 календарні місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.

Види оплати праці, що враховуються при обчисленні середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення.

У разі повторного ушкодження здоров’я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я. Розмір відшкодування шкоди в цьому разі визначається ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я.

У разі ушкодження здоров’я особи в період виробничого навчання (практики) розмір відшкодування шкоди визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче від найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії. Якщо особа у період навчання (практики) мала заробіток, розмір відшкодування шкоди визначається за її згодою, із середньомісячного заробітку за цей період.

Індексація суми відшкодування шкоди проводиться відповідно до чинного законодавства.

Порядок і термін виплати суми відшкодування шкоди. Виплата суми відшкодування шкоди проводиться власником з вини якого настало ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку, професійного захворювання, або з Фонду соціального страхування.

Якщо зазначенні суми виплачені з Фонду соціального страхування, власник зобов’язаний повернути їх до Фонду.

При ліквідації, банкрутстві або реорганізації підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат проводиться правонаступником.

Якщо права і обов’язки ліквідованого підприємства не переходять до правонаступника, суми, що підлягають відшкодуванню, капіталізуються і перераховуються органам державного соціального страхування для виплати їх у розмірі і в терміни, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації або банкрутства підприємства без правонаступника ліквідаційна комісія надсилає офіційне повідомлення про це до місцевого органу державного соціального страхування. Якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регресна вимога подається органам державного соціального страхування.

Заява про відшкодування шкоди подається власнику, з вини якого заподіяна шкода. При ліквідації, банкрутстві, реорганізації підприємства потерпілий подає заяву правонаступникові, а в разі його відсутності - органові державного соціального страхування.

На період відшкодування шкоди документи зберігаються в бухгалтерії підприємства. У разі реорганізації, ліквідації або банкрутства підприємства вони передаються правонаступнику, а у разі його відсутності - місцевим органам державного соціального страхування.

Одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін з дня визначання МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а у разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам, які мають на це право. Якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, проводиться за минулий час, але не більш як за три роки до подання заяви про відшкодування шкоди. Позивач у справі відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат у доход держави. У випадку задоволення позову (повністю або частково) судові витрати стягуються з відповідача. Відшкодування шкоди проводиться протягом встановленого МСЕК терміну втрати працездатності, та терміну надання потерпілому медичних та соціальних послуг.

Спори між потерпілим або іншими зацікавленими особами і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахування її розміру, а також наявності порушення правил охорони праці, визначення ступеня провини власника і потерпілого та інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Відповідно до поставленої мети та сформованих завдань, в результаті їх вирішення отримані наступні результати.

У першому розділі були розглянуті основні організаційно-економічні важелі підвищення ефективності закупівельної діяльності підприємства. Докладно розглянути принципи управління закупівлями на державних підприємствах та господарчих товариствах з державною часткою власності більше 50%. Встановлено, що управління та регулювання закупівель на таких підприємствах є чи не найбільш старою і гострою проблемою. У повному обсязі їх підпорядкували загальному державному закупівельному режиму Законом, ухваленим у грудні 2006 року. Це було очевидною помилкою. Промислове підприємство, навіть якщо воно й перебуває у власності або під контролем держави (або муніципалітету), не в змозі нормально працювати, дотримуючись тривалих і складних процедур загального режиму держзакупівель. Якщо ж воно обходиться без коштів із держбюджету, то логіка його занесення до загального списку стає ще більш сумнівною. Відповідно до чинного Закону про державні закупівлі, ухваленого в червні 2010 року, держпідприємства і господарчі товариства з державною часткою понад 50%, як і раніше, зобов’язані закуповувати в рамках загального режиму.

Зарубіжний досвід показує, що вітчизняні державні підприємства можуть використовувати ті ж методи і інструменти, які застосовують приватні компанії, і при цьому організовувати тендери в повній відповідності з існуючими законодавчими вимогами і обмеженнями.

Основною специфічною ознакою в управлінні закупівлями за проектом є перевага принципу надійності над економічністю в ході проведення обґрунтування. Це визначається обмеженістю терміну виконання проекту. Як ми вже з'ясували раніше, в проекті час має більшу вартість, ніж гроші. Тому при виборі найбільш економічного варіанта закупівель може скластися ситуація, коли проект затримується внаслідок збоїв на етапі придбань. Адже не є секретом, що здешевлення продажу з боку постачальника може визначатися недостатньою якістю продукту, відсутністю комплектності, відсутністю товару на складі постачальника, а також іншими причинами, які можуть призвести до затримки постачань. Коли йдеться про поточну діяльність, ці чинники не мають вирішального значення внаслідок розроблених альтернативних каналів постачань, наявності запасів тощо. Але при реалізації проекту таких запасних шляхів немає, що змушує насамперед забезпечити надійність постачань, навіть за рахунок додаткових витрат.

У роботі розглянутий спосіб оперативного планування закупівельної діяльності за допомогою програми Microsoft Excel. Дана програма присутня на всіх комп'ютерах, оскільки встановлюється у складі офісного пакету, як правило, відразу після інсталяції операційної системи від Microsoft. Для виконання завдань, пов'язаних з планеруванням досить загальної ерудиції і деякого знайомства з програмою MS Excel. При цьому жодних додаткових витрат від користувача не вимагається. У якості планованого періоду розглянутий відрізок часу  в один рік. Подібний підхід дозволить керівництву компанії «бачити» перспективи на середньостроковий період часу (рік) і зв'язати їх із загальною стратегією діяльності компанії в цьому періоді і дозволить тримати складські залишки під чітким контролем, не допускаючи необґрунтованого зростання об'ємів складських запасів, також як і зростання упущеної вигоди компанії.

Розрахунковий економічний ефект від використання засобів проектного менеджменту та оптимізації закупівель складе 258.5 тис. грн.

Розглянуто Проект створення інформаційно-маркетингового центру для розгортання інформаційно-маркетингової системи ContentNet, електронної комерції та моніторингу закупівель на базі ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод».

У рамках даного проекту, пов'язаного з впровадженням нових електронних послуг з обслуговування закупівель, надання розрахунково-клірингових послуг, а також послуг з розміщення та обміну комерційною та діловою інформацією, основними задачами ІМЦ є:

- Здійснення статистичного  моніторингу ділових операцій, цін, ресурсних потоків та ін. на  рівні підприємств і в загально  агрегованому вигляді.

- Формування ресурсних  балансів, проведення аналізу можливих  наслідків впровадження тієї  чи іншої збутової та закупівельної  політики підприємства.

- Запровадження  онлайнової торгівлі ресурсами, а також правами і зобов’язаннями  з матеріальними та нематеріальними активами, що будуть вироблені в майбутньому.

- Створення рівноправних  умов роботи з ринковими ресурсами та фінансовими інструментами для постачальників всіх форм власності з метою зменшення цінових коливань.

Інтегральні показники ефективності проекту створення інформаційно-маркетингового центру для розгортання інформаційно-маркетингової системи ContentNet, електронної комерції та моніторингу закупівель на базі ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» визначають чистий приведений прибуток у 1,5 млн. грн. з дисконтованим строком окупності проекту 15 місяців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Виноградська А. М. Технологія  комерційного підприємництва: Навч. посібник.- К: Центр навчальної літератури, 2006.- 780с.

2. Коноваленко В. М. Закупівельна діяльність підприємства в логістичній системі товароруху // Вісник КНТЕУ. - 2005. - №4.- С. 54-59

3. Коноваленко В. М. Концептуальні  основи та принципи управління  закупівельною діяльністю підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - //№1.- С. 92-101

4. Аникин Б.А., Тяпухин А.П. Коммерческая  логистика. М.: Маркетинг. 2005 г. – 427 с.

5. Альбеков А.У., Митько О.А. Коммерческая  логистика. М.: Феникс. 2002 г. – 416 с.

6. Владимирова Л. П. Прогнозирование  и планирование в условиях  рынка: Учебное пособие. М.: Издательский Дом «Дашков и Ко», 2000. – 308 с.

7. Гаджинский А.М. Логистика. СПб. 2005 г. – 431 с.

8. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.Н.. Коммерция  и технология торговли. М.: Маркетинг, 2000. – 324с.

9. Бауэрсокс Дональд Дж., Клосс  Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок: пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. – 640 с.

10. Зеваков А.М. Логистика материальных  запасов и финансовых активов. М.: Наука. 2005 г. – 351 с.

11. Копыл В. И. Логистика управления  запасами с помощью Excell. – Минск: Харвест, 2007. – 64с.

12. Кристофер М. Логистика и управление  цепочками поставок: Как сократить  затраты и улучшить обслуживание  потребителей. М.: ИНФРА-М. 2004. – 315 с.