Система управління виробництвом та реалізацією продукції

де

ТП – товарна продукція;

Ці – оптова ціна одиниці виробу і-о виду, грн..;

Nі – випуск і-го виробу  в нашу тральних одиницях;

n – кількість видів продукції, що виготовляє підприємство;

Р – вартість робіт і послуг [9,c.34].

Товарна продукція є практично  скрізь засновуваним вартісним показником, який дає змогу підсумувати виготовлення різних видів продукції і завдяки  цьому визначити загальний обсяг виробництва на тому чи іншому підприємстві, а також обчислити низку показників розвитку народного господарства.

Чиста продукція. За вихідний показник для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої вираховують матеріальні витрати і суму амортизаційних відрахувань. За економічним змістом показник чистої продукції відображає наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результат використання саме власного трудового потенціалу.

 

 

Чиста продукція обчислюють за формулою:

ТП = ТП – (М+А),                                       (1.3)

де

ТП – чиста продукція;

ТП  – товарна продукція;

М – матеріальні витрати на виробництво  продукції, грн..;

А – сума амортизаційних відрахувань  за відповідний період, грн.

Реалізована продукція – це продукція, відвантажена покупцеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства постачальника або мають надійти у визначений домовленістю (угодою) термін. Реалізована продукція обчислюється за формулою:

РП = ТП + (Гп – Гк) +(Вп – Вк)                         (1.4),

де

РП – реалізована продукція;

ТП – товарна продукція;

Тп, Гк – залишки готової продукції  на складі відповідно на початок і  кінець планового періоду;

Вп, Вк – залишки відвантаженої  продукції, за яку термін оплати не настав, і продукція на відповідальному зберіганні відповідно на почато і кінець планового періоду.

З метою контролю за готовою продукцією на підприємстві, вона оформляється здавальною накладною і передається на склад. На великих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям [42,c.67].

На складі готова продукція обліковується  в кількісному виразі за її видами або на книгах складського обліку. В картці або книзі визначається назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку роблять записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску  продукції. Оцінка у звітному періоді  може здійснюватись за фактичною  собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної  собівартості. Наприкінці місяці обов’язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція, за яку покупцеві (замовнику) пред’явлені розрахункові документи. Пред’явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов,  передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків [42,c.68].

Якщо покупець за умови договору одержує продукцію безпосередньо  на підприємстві виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованою також вважається продукція, за яку підприємство-продавець  одержало площину або авансові платежі.

На схемі 1.2 відображено рух готової продукції та її реалізації на підприємстві-виготовлювачі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 1.2. Рух  готової продукції та її продажу.

 

Міру задоволення потреб ринку визначають виходячи із показників обсягу продукції певної номенклатури та асортименту  в натуральному вигляді.

Необхідний обсяг виробництва  предметів споживання визначають виходячи із структури попиту на них окремо для продовольчих і промислових  товарів. При визначенні загальних  обсягів виробництва обов’язково  враховують імпорт товарів, що склався  за попередній період, і можливий експорт товарів власного виробництва. Як правило, прагнуть їх збалансувати або експорт має дещо переважати імпорт [30,c.39].

Знаючи потреби ринку, державні і регіональні замовлення, маючи портфель замовлень на продукцію, підприємство формує виробничу програму. При формуванні виробничої програми визначаються обсяги виробництва, виходячи з діючих цін на продукцію. Враховують також платоспроможність споживачів продукції. Найбільш надійними є державні замовлення, які гарантують оплату за продукцію, що передбачається державним бюджетом. Формування виробничої програми показано на схемі 1.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 1.3. Схема формування виробничої програми підприємства.

 

У ринкових умовах господарювання споживач продукції, незалежно чи це юридична, чи фізична особа, самостійно вирішує, яку продукцію купити. Тому на споживчий попит на продукцію впливають великою мірою якісні показники тієї чи іншої продукції (зовнішній вигляд, оформлення), реклама, тощо.

У нинішніх умовах споживач продукції є регулятором її рівня виробництва і попиту на ринку.

Організовуючи виробництво  нових видів продукції, підприємець  має враховувати особливості  ринкової економіки. Важливе значення має також конкурентоспроможність продукції. Вона залежить від багатьох факторів. Визначаю, чи конкурентоспроможність продукції підприємець має обов’язково знати вимоги потенційних споживачі його продукції. Таким чином, формування конкурентоспроможної продукції починається з ринку, з визначення потреб споживачів, їх вимог. За якими оцінюється можливість реалізувати продукцію [30,c.45].

 

1.2. Аналіз виробництва  та реалізації продукції

 

Аналіз  обсягу і асортименту продукції.

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва. Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво.

Основними завданнями аналізу  обсягу виробництва та реалізації продукції є:

1. Оцінка виконання  договорів минулого періоду з  тим, щоб визначити розширення  або пролонгування яких договорів при наявних ресурсах може дати підприємству максимальну вигоду;

2. Оцінка виконання  договорів за обсягом і ритмічністю поставок, якістю та комплектністю продукції. Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного або неповного виконання згідно договорів, їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємств: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність та інше;

3. Виявлення внутрішніх  і зовнішніх причин невиконання  договірних зобов’язань. При  виявленні зовнішніх причин, потрібно  щоб винні (постачальники, транспортні  чи інші організації) відшкодували  суму спричиненого збитку за  порушення строків та умов договорів;

4. Виявлення внутрішньогосподарських  резервів збільшення виробництва  і реалізації продукції;

5. Розроблення пропозицій  по провадженню виявлених резервів [25,c.124].

Рис. 1.1. Об’єкти  аналізу виробництва та реалізації продукції.

 

Для аналізу використовують такі джерела інформації:

• Форма 1П – «Річний звіт підприємства по продукції»,
• Форма №6 – «Рентабельність окремих видів продукції»,
• Форма 5С – «Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг»,
• Форма №22 – «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємств».

Інші джерела:

а) накопичувальні відомості  здавання готової продукції на склад;

б) оперативні плани –  графіки;

в) реєстри бухгалтерського  обліку (Ж/О №11, від 16);

г) інші  [36,c.34].

Обсяг виробництва промислової  продукції може вимірюватись у натуральних (м,т,шт…), умовно натуральних (пряжа  в км., консерви в тис. шт. умовних  банок), вартісних (валова товарна реалізована продукція – в оптових цінах) показниках.

Натуральні показники  використовуються при аналізі обсягів  виробництва за окремими видами однорідної продукції.

Умовно – натуральні – для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції.

Валова продукція – вартість усієї виробленої продукції, включаючи незавершене виробництво, виражається, як правило, у порівняльних цінах.

Товарна продукція –  вартість виробленої продукції, але  без залишків незавершеного виробництва  і внутрішньогосподарського обороту. Виражається в оптових цінах  звітного року. Якщо на підприємстві відсутні залишки незавершеного виробництва  і внутрішньогосподарських оборотів, то ВП = ТП.

Реалізована продукція  – відвантажена продукція, визначається у діючих цінах (оптових, договірних).

Між реалізованою і виготовленою продукцією існує зв’язок (рис. 1.2) [22,c.78].

 

 

Рис. 1.2. Зв’язок між реалізованою та виготовленою продукцією підприємств

 

Аналіз обсягу виробництва починається  з вивчення динаміки валової і  товарної продукції, розрахунку базових  і ланцюгових темпів росту та приросту

Середньорічний темп росту (приросту) можна розрахувати за середньо геометричною або середньоарифметичною зваженою.

 

Основні групи факторів зміни обсягу продукції зображено  на рис.1.3.

 

Рис. 1.3. Основні групи  факторів зміни обсягу продукції

Рис. 1.4. Модель факторної системи обсягу продукції.

 

Для забезпечення більш  повного задоволення потреб населення  у продукції, необхідно, щоб підприємство виконало план не лише по загальному обсягу продукції, але й по асортименту (номенклатурі).

Особливо важливе значення має для підприємства виконання  контрактів на поставку товарів для  державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільгу по податкам і т.п..

Номенклатура – це план випуску виробів у натуральних одиницях (загальносоюзний класифікатор промислової продукції, яка діє на території СНД).

Асортимент – перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу випуску по кожному виду чи обсяг, встановлений планом, або це сукупність виробів, що випускаються за різними властивостями і в різній кількості. Асортимент може бути повним і груповим [16,c.56].

План по номенклатурі виконано – це означає, що підприємство випустило всі назви виробу.

План по асортименту  вважається виконаним, якщо він виконаний  або перевиконаний за всіма без винятку видами продукції. Якщо хоча б по одному виробу план не виконано, то і в цілому план по асортименту не виконано.

Аналіз виконують шляхом порівняння фактичного і планового  випуску продукції по виробу.

Оцінка виконання плану по асортименту може виконуватись:

а) за способом найменшого відсотку (%);

б) за питомою вагою  окремих виробів, за якими не виконано план;

в) за середнім відсотком, який розраховується шляхом ділення  загального фактичного випуску продукції  в межах плану на загальний плановий випуск продукції.

Якщо на підприємстві виготовляється продукція, не передбачена  планом, то у виконання зараховується  продукція лише в межах, тобто  фактичний випуск, але не більше плану.

Способи оцінки виконання  плану по асортименту:

1) за способом найменшого відсотку: найменший відсоток виконання плану виробів береться як виконання плану по асортименту;

2)за питомою вагою  окремих виробів, за якими не  виконано план;

Способи визначення суми недоданої продукції окремих  видів виробів до загальної планової суми асортименту виробництва продукції, тис. грн.:

1.За допомогою середнього  відсотку асортименту можна знайти  резерв випуску продукції = ((середній  відсоток асортименту – 100%) разом  за планом) / 100.

2.Усього зараховано  у виконання плану за асортиментом – Разом за планом = Резерв випуску.

Ці два розрахунки дають резерв випуску продукції  у цілому по підприємству.

3.У тому числі за  видами продукції резерв складає:

• зарахування в межах плану по кожному виду продукції – план по кожному виду (у тис. грн.) = резерв випуску по кожному виду (у тис. грн.);
• або в % резерв випуску по кожному виду (тис. грн.) / разом плановий випуск [19,c.79].

На рис.1.5. зображено  причини невиконання плану по асортименту.

Рис. 1.5. Причини  невиконання плану по асортименту