Теоретичні основи логістичного менеджменту

Розрахувавши зазначені показники  за кількома варіантами, визначають оптимальний  варіант складського господарства підприємства.

Головні складові, як закупівля сировини та матеріалів, виробництво продукції, реалізація продукції з метою задоволення попиту споживачів та отримання прибутку, формують єдиний економічний процес, для здійснення якого і створюється підприємство. Тому логістика в системі підприємства розглядається як господарчий процес виробництва. З іншого боку логістика здійснює функцію управління, тому що в ній зливаються в одне ціле організація, виробництво та управління рухом матеріальних та інформаційних потоків.

Класифікацію товарно-матеріальних запасів використовують для вирішення  двох основних завдань:

1. конкретизації об’єкту вивчення в межах заданого матеріального потоку;

2. ефективного управління запасами  в межах загальної логістичної  системи підприємства.

До початку процесу реалізації робота в області логістичного сервісу  включає в себе визначення політики підприємства у сфері послуг та планування. У процесі реалізації товарів можуть виникати різноманітні логістичні послуги:

- наявність товарних запасів  на складі;

- виповнення заказу, підбір асортименту,  упаковка;

- забезпечення надійної доставки;

В умовах «ринку покупця» продавець повинен будувати свою діяльність виходячи з попиту покупця. При цьому попит не обмежується попитом на товар, покупець диктує свої умови також і в області змітсу та якості послуг.

Щодо товарних запасів на складі, то вони завжди є в наявності, але їх дуже велика кількість. Тому, як правило, вони псуються. Продавець повинен слідкувати за наявністю свіжої продукції на вітринах і при знаходженні продукту, який вже не підлягає зберіганню, замінити його на свіжий зі складу, але, нажаль, такий принцип роботи не виконується. Отже, продукція псується як на складі так і на вітринах. В даному випадку це не тільки провина продавця, але й провина менеджера-логіста, який не слідкує за процесом збуту продукції та робить дуже великі замовлення. Також менеджер-логіст повинен знати який асортимент якого продукту має більший попит у покупців, що заказувати і в якій кількості. Це не важко відслідкувати, але так як робота менеджера-логіста залежить від роботи продавця та старшого зміни у магазині, то це стає набагато важче. Продавець робить не правильну викладку. Візьмемо за приклад соки, кожен вид повинен мати своє місце, але продавці роблять викладку соків тільки за назвою компанії-виробника, а їхнім різновидом ніхто не цікавиться. Отже, менеджер-логіст не може легко відслідкувати який з різновидів соків продається більше, який продається, але не дуже, а який взагалі не продається. Сік, який має низький попит повинен залишатися на вітрині і це було б помітно менеджерові-логісту, але наприклад, сік яблучний Біола компанії «Біотрейд» має великий попит, але продавець завжди виставляє його на вітрину невчасно, тобто перед тим, як менеджер-логіст продивляється наявність і кількість товару, і тому він бачить, що сік яблучний Біола стоїть на вітрині у великій кількості, тому менеджер вважає, що даний сік має маленький попит і у наступному місяці робить невеликий заказ на даний вид. В результаті в наступному місяці на даний вид соку йде нестача (дефіцит).

Менеджер-логіст, не зважаючи на всі  негативні обставини у своїй  роботі має свої методи перевірки запасів з допомогою ЕОМ. Менеджер проводить класифікацію запасів сировини та матеріалів за часом. За допомогою такої класифікації менеджер визначає максимальний запас, його пороговий рівень, його поточний стан.

Максимальний запас являє собою обсяг економічно доцільного запасу на визначений час. Він є орієнтовним при плануванні обсягів замовлень. Пороговий рівень запасів використовується для визначення часу підготовки нового замовлення. Поточний запас відповідає фактичному рівню запасу, він може збігатися з максимальним, пороговим або гарантійним. Гарантійний запас створюється на випадок непередбачених обставин.

Отже основне завдання менеджера-логіста  це облік поточного рівня запасів  на складі, визначення обсягу страхового запасу, розрахунок обсягів замовлення та визначення інтервалів поставок між замовленнями.

Вдосконалення процесу роботи менеджера-логіста  на підприємстві (із застосуванням  ЕОМ).

«Фуршет» почав випускати свою продукцію, в залежності від цього  робота менеджера-логіста ускладнюється. За усім процесом менеджер повинен слідкувати самостійно. На теперішньому етапі робота менеджера-логіста полягає не тільки у визначенні кількості замовлення, а й у визначенні кількості продуктів, які магазин «Фуршет» повинен випускати за певний період. Отже, для цього треба скласти багатоперіодичну модель «випуску-зберігання» продукції, яку «Фуршет» виготовляє та поставляє у мережу свого виробництва та визначити кількість її виробництва.

Процес виробництва продукції  протягом періоду планування ставить за мету задоволення попиту, який змінюється у часі в залежності від сезону. Із-за нерівномірного графіку споживання існують моменти, коли кількість виробленої продукції перевищує попит й навпаки, коли попит перевищує виробничі можливості підприємства. Виробнича політика на тривалий часовий період планування визначає періоди, коли попит забезпечується виготовленням продукції чи використанням запасів на складах. Отже, ми повинні вирішити задачу, пов’язану зі створенням різноманітних запасів.

Нам потрібно знайти план виробництва. Магазин «Фуршет» займається випуском соків, менеджер-логіст повинен визначити обсяг виробництва соків на півроку весна-літо.

Отже, менеджер-логіст завдяки ЕОМ  та програмі у якій ведеться облік  надходження, продажу(тобто попиту) та залишку продукції у магазині може вирахувати кількість продукції, яку магазин повинен виробити, щоб задовольнити попит споживачів.

За допомогою даної задачі ми знайшли оптимальний план виробництва  для задоволення попиту споживачів у даний період: у березні «Фуршет» повинен виготовити 22 упаковки соків, у квітні – 10 упаковок, у травні – 15 упаковок, у червні -9 упаковок, у липні – 14упаковок, у серпні – 24 упаковки та на початок вересня залишається 8 упаковок.

Висновки та пропозиції

Логістика виникла як спосіб виявлення та використання резервів. У зв’язку з цим менеджери у відповідь на питання, яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства підприємств слід віддати перевагу, визначили такі пріорітети:

1. впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство;

2. скорочення запасів;

3. автоматизація транспортних засобів;

4. інтегрування технології;

5. підвищення компетенції керівників  виробничих підрозділів в організації  транспортно-складського господарства.

6. нове будівництво складів;

7. механізація ручних робіт;

8. поліпшення організації праці;

9. впровадження нової техніки;

Для того щоб швидше розвивати логістику  в Україні, треба з’ясувати причини, що стримують її впровадження у практику. По-перше, це відсутність державного підходу до проблем логістики, що виявляється у відсутності правової юридичної бази, спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна економічна криза з невирішеними питаннями власності та зниженням обсягів виробництва гальмує будь-яке починання. По-третє, логістика передбачає комплексний облік витрат, за якого зростання витрат у транспортно-складському господарстві перекривається ефектом, отриманим за межами цієї галузі. Існуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів