Управління інноваційно-інвестиційними процесами (на прикладі ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

                                                            Кафедра   менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

з дисципліни «Операційний менеджмент»

на тему:

«Управління інноваційно-інвестиційними процесами»

(на прикладі  ДП ВАТ «Київхліб» 

 Хлібокомбінат  №12)

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ЕіМ-ІV-1      Баранецька В.В.

Науковий керівник:                         Гуткевич С.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ НУХТ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ……...………………………………………….5

1.1.Економічна сутність інновацій. Інноваційні інвестиції.……………..……5

1.2.Показники оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства...9

  1.3.Проблеми інноваційної діяльності…………………………..…………….11

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ГОСПО-ДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП ВАТ «КИЇВХЛІБ» ХЛІБОКОМБІНАТ №12……..14

2.1. Загальна характеристика  підприємства…………….……………………14

2.2. Аналіз основних показників діяльності хлібокомбінату…....…...………18

2.3. Фактори, які впливають на діяльність підприємства……………………24

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ДП ВАТ «КИЇВХЛІБ» ХЛІБОКОМБІНАТ № 12..............................................................................................27

3.1.Основні джерела фінансування діяльності підприємства……….………27

3.2. Розрахунок доцільності встановлення пакувальної машини................…29

3.3. Ефект запропонованих заходів………………………...………………….31

ВИСНОВОК...……………………………………………………….…….…………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…….…….…………………….………36

ДОДАТКИ………………...…………………………………………………….……..40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Інноваційний  процес являє собою підготовку й здійснення інноваційних змін і складається із взаємозалежних фаз, що утворюють єдине, комплексне ціле. У результаті цього процесу з'являється реалізована, використана зміна - інновація. Для здійснення інноваційного процесу велике значення має дифузія (поширення в часі вже один раз освоєної і використаної інновації в нових умовах або місцях застосування). Інноваційний процес має циклічний характер. Врахування цих моментів сприятиме створенню гнучких систем організації й управління економікою.

Сучасні інноваційні процеси досить складні й вимагають проведення аналізу закономірностей їхнього розвитку. Для цього необхідні фахівці, які займаються різними організаційно-економічними аспектами нововведень, саме тому питання управління інвестиційно-інноваційними процесами є актуальним в наш час.

Метою даної курсової роботи є розвиток теоретичних знань, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності прийняття адекватних умовам економічного середовища управлінських рішень щодо інноваційно-інвестиційних проектів підприємства.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі було сформульовано й вирішено такі задачі:

- уточнено сутність поняття „інвестиції”, обґрунтовано необхідність активізації інвестиційних процесів промислового підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності;

- проаналізовано особливості здійснення інноваційної діяльності промисловими підприємствами з урахуванням політичних, соціальних і економічних реалій розвитку України;

- розглянуто методи оцінки ефективності інвестиційних проектів із різними схемами руху потоків, виявлено їх недоліки й переваги;

- удосконалено методи оцінки та прогнозування фінансових результатів від реалізації інноваційної продукції підприємства.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат  № 12.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність теоретичних і методичних проблем, пов’язаних з інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах.

Відповідно до завдань курсової роботи побудована її структура, яка складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Інформаційною базою  для виконання курсової роботи є: законодавчі та правові акти, навчальні  підручники та посібники, фінансова  звітність ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12.

Таким чином, з’ясувавши актуальність теми курсової роботи, визначивши її мету та об’єкт дослідження, охарактеризувавши  завдання курсової роботи та її структуру, перейдемо до розгляду основних частин курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

1.1.Економічна  сутність інновацій. Інноваційні інвестиції

Прагнення суб'єктів господарювання до економічного розвитку завжди наштовхується  на необхідність розв'язання інноваційних завдань. I цілком очевидно, що у найближчій i довгостроковій перспективі максимізація саме інноваційного фактора стане вирішальною умовою стійкого розвитку економіки України. Цим шляхом йдуть розвинуті країни, i в нашого суспільства є вci передумови орієнтуватися на нього.

Але незважаючи на досить високий рівень науки, відомі в світі  наукові школи, наявність значної  кількості фахівців з вищою освітою  у народному господарстві, запас  нереалізованих винаходів, в Україні  спостерігається суттєва інноваційна криза промислового виробництва. Taкi невтішні результати потребують розв'язання проблем активізації інноваційної діяльності підприємств. Запорукою цього можуть стати науково обгрунтовані й розроблені питання стосовно спроможності суб'єктів господарювання до інноваційної діяльності, наявності у них необхідних першочергових передумов.

Інноваційна практика існує  давно. В будь-якій сфері діяльності винахідли-вий людський розум прагне підвищити її ефективність за допомогою ново-введень. 

Інноваційна теорія економічного розвитку була започаткована в 10-30-ті роки минулого століття у працях М. Туган-Барановського, М. Кондрат’єва і згодом розвинена Й. Шумпетером. У 40-60-ті роки дослідження мають більш практичне, прикладне спрямування, здійснюється розвиток і деталізація базових інноваційних ідей попереднього періоду, суттєве просування вперед теорії інновацій (Д. Берна, С. Кузнєц, Б. Твисс, Дж. Брайт). Становлення постінду-стріального суспільства в 70-і рр. ХХ ст. позначилось новим теоретичним проривом (Г. Менш, Ю.В. Яковець) [22, 25].

Розглянемо основні  підходи до визначень інноваційної діяльності підприємства.

Під інноваційною діяльністю у Фатхутдінова розуміється діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення і відновлення номенклатури і поліпшення якості продукції, що випускається (товарів, послуг), удосконалення технології їхнього виготовлення з наступним впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому і закордонному ринках (це стосується також інноваційно-інвестиційної діяльності) [30].

Ільєнкова додає, що це також практичне використання наукового, науково-технологічного результату й інтелектуального потенціалу з метою одержання нової чи радикально поліпшеної виробленої продукції, технології її виробництва і задоволення платоспроможного попиту споживачів у високоякісних товарах і послугах, удосконалення соціального обслуговування [12].

Інноваційна діяльність, за Г. Менш – це процес, спрямований  на розробку і  реалізацію результатів закінчених наукових досліджень  або інших науково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, реалізований на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки [10].

Інновації характеризуються більш  високим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару чи послуги  в порівнянні з попереднім продуктом. Поняття «інновації» застосовується до всіх нововведень, як у виробничої, так і в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, навчальній і іншій сферах, до будь-яких удосконалень, що забезпечують економію чи витрат навіть створюють умови для такої економії. Інноваційний процес охоплює цикл від виникнення ідеї до її практичної реалізації. Інновації орієнтовані на ринок, на конкретного чи споживача потребу.  Інновації є дуже складною, багатогранною проблемою, що охоплює весь комплекс відносин дослідження, виробництво, збуту. Величезне значення в підвищенні її ефективності належить менеджменту.

Інноваційний процес являє собою сукупність процедур і засобів, за допомогою яких наукове  відкриття, ідея перетворюються в соціальне, в тому числі освітнє нововведення. Таким чином, діяльність, що забезпечує перетворення ідей у нововведення, а також формує систему керування цим процесом, і є інноваційна діяльність.

Нововведення при такому розгляді розуміється як результат  інновації, а інноваційний процес містить  у собі принаймні три етапи: генерування  ідеї (у певну випадку - наукове  відкриття), розробка ідеї в прикладному аспекті, реалізація нововведення в практиці [21].

Нововведення – це результат інноваційного процесу. Інноваційний процес – це не просте упровадження чого-небудь нового, а  такі зміни в, умовах, змісті, засобах, методах, формах організації виробничого й управлінського процесів.

Вивчені погляди свідчать, що в поняття інновації має  певні риси, а саме:

• інновація є доцільною і корисною зміною в попередньому стані, запропонованою людиною;
• ця зміна повинна набути практичного застосування, причому вона повинна бути застосована вперше в даній області;
• предметом змін є вироби, технології, соціальні, економічні, екологічні процеси і т.д. ;
• інновації є засобом реалізації цілей, розвитку підприємства, а також позитивно впливають на підвищення ефективності роботи підприємства.

В найбільш загальному вигляді  поняття інноваційної діяльності можна охарактеризувати як процес нового прикладення наукових, технічних і технологі-чних знань в цілях досягнення комерційного успіху. Ефективність цього процесу в значній мірі визначається об'ємом і видами інноваційних інвестицій підприє-мства.

 Інноваційні інвестиції  здійснюються в двох основних  формах: шляхом при-дбання готової науково-технічної продукції або шляхом розробки нової науково-технічної продукції. 

Інноваційні інвестиції в формі  придбання готової науково-технічної  проду-кції мають наступні види:

- придбання патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки і товарні знаки;

- придбання "ноу-хау".

Процес управління інноваційними інвестиціями в розглянутих видах і фор-мах охоплює наступні основні напрямки:

1. Формування загальної потреби в інноваційних інвестиціях в плановому періоді виходить з необхідності використання окремих їх видів у відповідності з вибраною інноваційною стратегією підприємства.

Розрізняють наступні чотири типи інноваційної стратегії підприємства, які визначають об'єм і види інноваційних інвестицій:

"Все нове - сам", пов'язаний з діяльністю підприємств, які самі розробляють і першими впроваджують інновації.

"Швидкий другий". Суть заключається  в тому, що підприємство, не прете-ндуючи на і самостійну розробку або пріоритет у впровадженні інновацій, І тим не менш уважно спостерігає за інноваційною діяльністю своїх конкурентів і шви-дко підхоплює та реалізує здійснені ними інновації, "прив'язуючи" їх до специи-фіки своєї виробничої І діяльності.

"Відставання з мінімальними витратами", заключається в тому, що підприє-мство свідомо не здійснює розробку власними силами нової науково-технічної продукції, а чекає її появи на ринку. Однак у випадку успіху інноваційної діяльно-сті якогось "ризикового" підприємства, старається використати основні види цієї продукції і технології в своїй діяльності.

"Заповнення прогалин". В основі лежить реалізація  не кардинальних іннова-цій, що вимагають суттєвої перебудови виробничо-технологічного або господар-ського процесу, а тільки окремих їх елементів, що не вимагають ні значного об'єму інвестицій, ні швидкої їх реалізації [23].

2. Вибір і оцінка вартості об'єктів інноваційних інвестицій здійснюється у два етапи.

На першому етапі  в розрізі видів інноваційних інвестицій, передбачених до реалізації у відповідності з вибраною стратегією, вивчається пропозиція і формуються конкретні об'єкти інвестування, що вимагають фінансування в плановому періоді. На наступному етапі проводиться оцінка вартості окремих об'єктів інноваційного інвестування.

3. Планування потреби в інвестиційних ресурсах по етапах здійснення інноваційної діяльності основується на оцінці вартості об'єктів інвестицій і життєвому циклі інновацій. Життєвий цикл інновацій представляє собою період часу з моменту зародження інноваційного рішення до його заміни іншою інновацією. В процесі планування потреби в інвестиційних ресурсах необхідно також враховувати, що їх об'єм пов'язаний з окремими етапами придбання (розробки) науково-технічної продукції.