Управління інноваційно-інвестиційними процесами (на прикладі ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12)

Прямі бюджетні асигнування  здійснюються на основі співвідношення двох форм прямої підтримки:

*  у формі базового фінансування наукової організації;

*  у формі конкурсного розподілу засобів на проведення фунда-ментальних і пошукових досліджень (система грантів) і реалізацію завдань державних науково-технічних програм (система контрактів). Грант - грошові, матеріальні та інші ресурси, передані будь-якими фізичними (юридичним) особами безповоротно і безоплатно будь-якої фізичної (юридичної) особі винятково з метою здійснення наукової діяльності.

Можлива подвійна форма проведення конкурсів на одержання держзамовлень для проведення досліджень і розробок:

1)  форма держзамовлення на основі конкурсу пропозицій, коли на попередньому етапі з кола претендентів на одержання держзамовлення визначається організація, яка запропонує найбільш ефективне рішення;

2)  конкурс готових рішень, коли кілька виконавців, які запропонували свої оригінальні і багатообіцяючі шляхи вирішення проблеми, одержують держзамовлення. Надалі  для промислового освоєння вибирається найбільш ефективне рішення.

Позабюджетне фінансування, за рахунок власних коштів. В усіх розвинутих країнах власні кошти організацій підприємницького сектора щодо обсягу та питомої ваги займають лідируюче місце, спостерігається їх постійне зростання. Саме вони як товаровиробники і зацікавлені в одержанні закінчених науково-дослідних розробок, на основі яких може бути розгорнуте виробництво нових видів техніки і матеріалів. Джерелами фінансування в даному випадку є прибуток, накопичений амортизаційний фонд і статутний капітал.

Обмеженість у власних  коштах змушує організації оцінювати  ефективність наукових досліджень, порівнюючи здійснення їх як власними силами, так  і силами сторонніх організацій. Лише після зважень всіх «за» та «проти» підприємство робить висновок чи варто залучати кошти, чи залучення коштів в обраний проект є недоцільним [40].

 

 

    3.2. Розрахунок економічної доцільності встановлення пакувальної машини  

       Для визначення доцільності вкладення коштів в інвестиційний проект візначимо чи буде він доцільним, за який час він окупиться та який економічний ефект матиме взагалом на підприємство.

 У наш час, коли  всі підприємства переходять  до ринкових відносин, велике  значення мають не лише якість  продукції, але ї зовнішний  вигляд і зручна для покупця  упаковка.

Пропонується у кондитерському цеху встановити лінію з  встановленим пакувально-фасувальнийм аппаратом  для пакування виробів в лотки  по 4 шт.

Ефективність  цього заходу зобразимо у наступних розрахунках в табл.3.1.

  Таблиця 3.1

Калькуляція витрат на виготовлення кексів грн.

Статті	Витрати до впровадження		Витрати після впровадження
	Всього	На 1 т виробу	Всього	На 1 т виробу
1	2	3	4	5
Сировина і матеріали	92023,98	1239,2	128447,78	1159,59
Паливо та енергія	6696,02	90,17	10142,14	91,56
Основна заробітна плата	77011,2	1037,05	49278	444,87
Додаткова заробітна  плата	57758,4	777,79	36958,5	333,65

Продовження таблиці 3.1

1	2	3	4	5
Відрахування на соціальні  фонди	49864,75	671,49	31907,5	288,05
Витрати на утрим. і експлуатац. обладн.	51212,44	689,64	31045,14	280,27
Загальновиробничі витрати	95686,42	1288,53	61227,92	552,75
Адміністративні витрати	34420,26	463,51	27248,31	245,98
Витрати на збут	51630,39	695,27	40872,46	368,98
Повна собівартість	516303,86	6952,65	408724,62	3689,85

 

Розрахуємо додатковий прибуток за результатами впровадження заходу за рахунок :

1. Збільшення обсягів  виробництва продукції за формулою :

∆ Пов = (Ц- С пр)*Овпр – (Ц – Сб)*Овб, де

Ц – ціна одиниці продукції

Спр та Сб – собівартість одиниці виробу після та до впровадження заходу

ОВпр та ОВ б –обсяг виробництва після та до впровадження заходу

∆ Пов = (15000-3689,85)*110,77 – (15000-6952,65)*74,26 = 655229,1 грн

2. Зниження собівартості  продукції:

∆ Пс = (Сб – С пр)*ОВ пр

∆ Пс = (6952,65  – 3689,85 )*110,77 = 361420,35 грн.

ДП =∆ Пов +  ∆ Пс

ДП = 655229,1+361420,35 = 1016649,40 грн.

ЧГП = ДП – ПП + А, де

ЧГП – чистий грошовий потік

ДП – додатковий прибуток

ПП – податок на прибуток

А – амортизаційні  відрахування капітальних вкладеннь

Розрахуємо чистий грошовий потік:

ЧГП = 1016649,4 – 1016649,4*0,25 + (11845,5*0,15) = 764263,93   грн.

Для того, щоб дослідити  за який термін окупиться нове обладнання, розрахуємо термін окупності.

ПО = Кзаг (ПІ) /ЧТВ = 23575/764263,93 = 0,031.

Отже, можна зробити  висновок, що впровадження нового обладнання є дуже ефективне і , крім того, воно дуже швидко окупається – за 0,031 року, що є навіть менше за місяць. Цей захід дозволяє зменшити собівартість продукції, зменшити простої обладнання, підвищити коефіцієнт використання потужностей та збільшити вихід кексів. А також, що стосується конкурентоспроможності, то власна упаковка кексів є новинкою у виробництві кексів, вона приваблює споживача неординарністю і спонукає їх до покупки.

 

3.4. Вплив запропонованих заходів на результати діяльності хлібокомбінату

 Розрахуємо додатковий прибуток за результатами впровадження заходу

Таблиця 3.2

Вплив заходу на показники діяльності підприємства

Показники	До впровадження	Після впровадження	Зміна
			Абсолют. відхил.	Відносне відхил.
Обсяг виробництва,  т.	74,6	110,77	36,51	49,2
Виручка від реалізації,  тис. грн.	113,9	1661,55	547,65	49,2
Повні витрати на обсяг  виробництва,  тис.грн.	516,3	408,72	-107,58	20,1
Прибуток, тис.грн.	597,59	1252,83	655,24	109,6
Рентабельність, %	116	306,5	190,5	164,22

 

Отже, за даними таблиці ми можемо зробити висновок, що модернізація обладнання є дуже ефективною, адже вона не лише забезпечує підвищення уваги споживачів до новинки у сфері кексів, а й дає можливість зменшити повні витрати на виробництво кексів,  а також більше ніж вдвічі збільшити прибуток підприє-мства, а отже і його рентабельність.

 Виходячи з розрахунків доцільності модернізації лінії, ми можемо розрахувати як даний захід вплинув на діяльність підприємства в цілому (в реальному часі).

 Користуючись звітом підприємства по продукції, розрахуємо обсяг виробленої продукції в тонах – 31642 т, а отже після модернізації  обсяг продукції становитиме – 31642+36,51=31678,51 т. Виручка від реалізації до впровадження заходу становила – 49097,7 тис.грн, отже після модернізації вона становитиме – 49097,7+547,65 = 49645,35 тис. грн.

Повні витрати виробленої продукції до впровадження становили  – 48897,6 тис. грн., а після – 48897,6 – 107,58 = 48790,02 тис. грн. Отже, зведемо результати в таблицю для розрахунку прибутку та рентабельності.

                                                                                                    Таблиця 3.3

Вплив заходу на показники  діяльності підприємства (в реальному часі)

Показники	До впровадження	Після впровадження	Зміна
			Абсолют. відх.	Відносне відхил.
Обсяг виробництва,  т.	31642	31678,51	36,51	0,12
Виручка від реалізації,  тис. грн.	49097,7	49645,35	547,65	1,12
Повні витрати на обсяг  виробництва,  тис. грн.	48897,6	48790,02	-107,58	-0,22
Прибуток, тис. грн.	200,1	855,33	655,23	327,5
Рентабельність, %	0,40%	1,75%	1,35%	337,5

 

Отже з таблиці 3.3 можна зробити висновок, що модернізації лінії по виготовленню кексів призведе не тільки до збільшення конкурентоздатності даної продукції, а й дозволить збільшити обсяг виробництва продукції до 31678,51 т, відповідно збільшити виручку від реалізації на 547,65 грн.,тобто 1,12 %. Крім цього лінія дозволяє зменшити витрати на виробництво продукції на 0,22 %, що становить 107,58 тис. грн. Відповідно до цього рентабельність підприємства збільшиться більше , ніж в три рази, що свідчить про ефективну роботу підприє-мства, а не навпаки. Тому можна зробити остаточний висновок, що  впровадже-ння лінії  сприятливо вплине не тільки на виробництво кексів, а й діяльність всього хлібокомбінату.

Отже на прикладі нашого підприємства, встановлення пакувально-фасувального апарату є економічно доцільним і інвестиційно вигідним.

    Модернізації лінії призвела до збільшення конкурентоздатності даної проду-кції, а також дозволяє збільшити обсяг виробництва продукції, відповідно збільшити виручку від реалізації. Відповідно до цього рентабельність підприє-мства також збільшиться. Тому можна зробити остаточний висновок, що  впрова-дження лінії  сприятливо вплине на діяльність всього хлібокомбінату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

  Підсумовуючи курсову роботу, слід зробити наступні висновки. Інноваційна діяльність– це процес, спрямований на розробку і  реалізацію результатів закінчених наукових досліджень  або інших науково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, реалізований на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки .

Загалом, інноваційно-інвестиційну діяльність визначають як інноваційну діяльність, що пов'язана з капітальними вкладеннями в інновації.

Оскільки на данноу етапі  підприємство знаходиться у кризовому  стані, на жаль на підприємстві не використовуються інновації і не залучаються інвестиції, але можливо у майбутньому вони будуть мати місце на цьому підприємстві.

 Об’єктом дослідження  курсової роботи є процес виробництва  на ДП ВАТ “Київхліб” хлібокомбінат  №12.

Дочірнє підприємство ДП ВАТ “Київхліб” хлібокомбінат №12 є самості-йним підприємством, яке має свій баланс, печатку, товарний знак та іншу власну символіку, розрахунковий та інші рахунки. Підприємство є правонаступником державного підприємства “Київхліб”.

Підприємство займається виготовленням хлібобулочних та кондитерських виробів для м. Києва, районів та областей України.

Поєднання виробничих потужностей  та нових технологій дозволяє виро-бляти якісну, конкурентноспроможну продукцію, асортимент якої постійно поно-влюється.

При оцінці діяльності підприємства,ми з керівником використали традиці-йний підхід оцінки ефективності,який передбачає оцінку ефективності на основі двох груп показників: узагальнюючих та показників другого рівня.

   За підсумками проведеного аналізу господарської діяльності Київського хлібокомбінату №12, ми можемо впевнено сказати, що ефективність діяльності даного підприємства знаходиться не на найкращому рівні. Тому що, по-перше, коефіцієнт зносу основних фондів у 2009 році збільшився порівняно з минулим роком, коефіцієнт фондовіддачі зменшився, а це, перш за все, свідчить про неефективне використання основних фондів, наявність на підприємстві значної кількості застарілого обладнання, незначні темпи оновлення фондів та переозброєння виробництва.