Управління інноваційно-інвестиційними процесами (на прикладі ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №12)

4. Визначення ефективності інноваційних інвестицій основано на використанні тих самих показників, що і по реальних інвестиціях. Воно базується на співставленні показників витрат інвестиційних ресурсів і очікуваного чистого грошового потоку, приведених до теперішньої вартості. Прибуток від впрова-дження інновацій розраховується методом прямого рахунку або методом різниць (різниця між сумою прибутку після і до впровадження інновацій).

Кінцеві показники оцінки ефективності інноваційних інвестицій (по всій їх сукупності) порівнюються з аналогічними показниками реальних і фінансових інвестицій. За результатами такого порівняння інвестиційні ресурси можуть бути перерозподілені між цими видами інвестицій для більш ефективної реалізації цілей інвестиційної діяльності підприємства [45].

 

 

1.2.Показники оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства

Життєвий шлях нововведення може розвиватися по одному з трьох  шляхів:

- нагромадження в організації,

- перетворення в організації в інновацію,

- продаж як товару.

Ефективність діяльності організації виражається через  економічні й фіна-нсові показники. В умовах ринкової економіки не може бути уніфікованої систе-ми показників. Кожний інвестор самостійно визначає цю систему, виходячи з особливостей інноваційного проекту, професіоналізму фахівців і менеджерів і інших факторів.

До груп технічних  новин і нововведень, стосовно яких визначаються і  оцінюються економічна та інші види ефективності, відносяться створення, виробництво та використання нових або модернізація (поліпшення експлу-атаційних характеристик) існуючих засобів праці (машин, устаткування, будівель, споруд, передавальних пристроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії) і споживання (продукції для безпосереднього задоволення потреб насе-лення), технологічних процесів, включаючи ті з них, що містять винаходи і раціоналізаторські пропозиції [9].

Єдиним узагальнюючим  показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень слугує економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період. Залежно від кола вирішуваних завдань величина економічного ефекту може і повинна обчислюватись в одній з двох форм: народногосподарській (загальний ефект за умовами використання нововведень) і внутрішньо-господарський (ефект, одержуваний окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень).

Народногосподарський  економічний ефект визначається шляхом зіставлення результатів  за місцем застосування технічних нововведень  і усіх витрат на  розробку, виробництво  і споживання; він віддзеркалює ефективність тієї або іншої групи технічних нововведень і позиції їх впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни.

Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект, що обчислюється на окремих стадіях  відтворювального циклу "наука — виробництво − експлуатація (споживання), дозволяє оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних (проектно-конструкторських) організацій, підприємств-продуцентів і підприємств-споживачів.

З огляду на особливості  оцінки ефективності усю сукупність нових організаційних рішень можна умовно розподілити на дві групи:

- першу організаційні нововведення, здійснення яких вимагає певних (нерідко істотних) додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень);

- другу — ті з них, що не потребують додаткових інвестицій.

Визначення і оцінка економічної  ефективності організаційних нововведень, що відносяться до першої групи здійснюються так же, як і нових технічних  рішень. Разом з цим слід враховувати  одну важливу обставину — до складу поточних витрат повинні включатись додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції при їх транспортуванні і зберіганні [8].

Ефективність безвитратних нових організаційних рішень (зокрема заправа-дження бригадної або іншої прогресивної форми організації і оплати праці; удо-сконалення окремих елементів господарського механізму — організаційних стру-ктур управління, систем планування і фінансування;  створення нових ринкових структур) визначають на основі обчислення переважно економії поточних витрат, обумовленої здійсненням таких нововведень. При цьому у кожному конкретному випадку необхідно точно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї або іншої групи безвитратних організаційних рішень.

 

 

1.3.Проблеми  інноваційної діяльності

У харчовій промисловості  частка інноваційно активних підприємств  є ви-щою, ніж в інших галузях – близько 25 %. Проте домінантним видом інноваційної діяльності залишаться придбання машин,  обладнання,  установок,  а не дослідже-ння, розроблення чи впровадження нових технологічних та новітніх методів виро-бництва.  Інноваційний розвиток у харчовій промисловостімає бути спрямований на постійне розроблення нових видів продукції, нових способів виробництва цієї продукції, її оновлення з підвищенням якості, споживчої корисності, що відпові-дає потребам сучасних споживачів.

Таблиця 1.1

Інноваційна активність на промислових підприємствах України

в 2008-2010 рр.

Показники	Роки
	2008	2009	2010
Частка промислових  підприємств, що впроваджували  інновації, до загальної кількості обстежених, %	11,5	10,8	10,7
Впроваджено нових технологічних  процесів, процесів	1419	1647	1893
Освоєно нових видів  продукції, найменувань	2526	2446	2685
Частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промисловості, %	6,7	5,9	4,8

 

З наведеної таблиці  можна зробити висновок, що з кожним роком частка промислових підприємств  що впроваджують інновації зменшується, з 11,5% у 008р. до 10,7 у 2010р.. Але спостерігається збільшення впровадження нових тех.-нологічних процесів (з 1419 до 1893 процеси) та освоєння нових видів продукції (з 2526 до 2685 найменувань) у 2010 році, порівняно з 2008 роком. Що ж до час-тки реалізованої інноваційної продукції в обсязі промисловості, вона зменшилась на 1,9% у 2010р. порівняно з 2008р, що є негативним для підприємств промисло-вості.

Очевидними перевагами впровадження інноваційної моделі розвитку для підприємств харчової промисловості є: значне підвищення продуктивності внаслі-док автоматизації виробництва; покращення якості продукції, що є важливим чи-нником збільшення попиту та обсягів продажу; розширення ринків збуту проду-кції; підвищення конкурентоспроможності продукції [4].

З метою забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості доці-льно впровадити низку заходів та елементів для реалізації інноваційних проектів:

1. У масштабах держави:

-податкове стимулювання інноваційної діяльності підприємств;

-перегляд державних стандартів якості виробленої продукції та безпосере-дній контроль за їхнім дотриманням, що ініціюватиме виробників до введення досягнень науки та техніки у виробничий процес з метою відповідності встано-вленим нормам;

-забезпечення пріоритетного розвитку тих виробництв, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності продукції;

-активне використання досвіду зарубіжних країн з урахуванням специфіки

розвитку економіки  та об'єктивних умов діяльності підприємств  в Україні;

-стимулювання попиту на інноваційну продукцію, яка випускається підпри-ємствами харчової промисловості, шляхом підвищення купівельної спроможності населення.

2. На рівні підприємства:

● підвищення кваліфікації персоналу, зайнятого в сфері  управління виро-бничими процесами та розробками інновацій на підприємстві;

● мотивування працівників  до активної інноваційної діяльності завдяки матеріальному та моральному заохоченню [6].

Зазначимо, що інноваційні  процеси харчової промисловості  мають багато перешкод, подолання  яких пов'язане з вирішенням соціальних, економіко-право-вих та інших питань.  Інноваційній діяльності притаманна структурна деформо-ваність,  незбалансованість між потенціалом харчової промисловості та можли-востями його фінансування. Запропоновані заходи для розвитку інноваційних процесів на підприємствах харчової промисловості дадуть можливість перейти на істотно новий прогресивний рівень інноваційної діяльності,  забезпечивши при цьому економічне зростання,  конкурентоспроможність вітчизняної продукції відносно зарубіжних виробників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ДП ВАТ «КИЇВХЛІБ»

  ХЛІБОКОМБІНАТ №12

    

2.1. Загальна  характеристика  підприємства

  Повне офіційне найменування підприємства: дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Київхліб" київський Хлібокомбінат №12.

Дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 12" введено в експлуатацію в грудні 1975року.

Юридична адреса дочірнього підприємства ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінату № 12": Україна м.Київ-148, вул. Чадаєва, 5

Проектна потужність підприємства - 135 тон хлібобулочних  за добу та 1800 тон кондитерських  виробів за рік. Фактична потужність у 2007 році -80,0 тон хлібобулочних за добу та 1604,5 тон кондитерських за рік.

Майно підприємства складається  з основних засобів та оборотних  коштів, які є власністю ВАТ "Київхліб" і знаходяться у ДП "Хлібокомбінат №12" на правах господарського відання. Підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє, користується і розпоряджається наділеним власником майна згідно з чинним законодавством, Статутом ВАТ та відповідно до мети своєї діяльності.

Приріст майна підприємства здійснюється внаслідок його господарської діяльності за рахунок одержання доходів.

Розмір статутного фонду підприємства − 996,4 тис. грн.

Основним напрямком  діяльності підприємства є виробництво  та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів

Споживачі продукції  підприємства − населення м . Києва та області.

Обсяги реалізації продукції в 2008 році − 99584,4 тис. грн. (в т.ч. власного виро-бництва 90233,8 тис. грн.). Асортимент продукції складає понад 140 найменувань. Продукція хлібокомбінату реалізується понад 700 торгівельним організаціям м.Києва, області та іншим областям України.

        Таблиця 2.1

Виробництво продукції  підприємства, т.

Види продукції	2007	2008
Хлібобулочні вироби, всього	27415	28967
в т ч. булочні	15060	13705
в т. ч. здобні	667	465
в т. ч. хліб	11688	14797
Кондитерські вироби, всього	1519	1605
в т.ч. торти та тістечка	1308	1373
кекси , рулети	205	226
печиво	6	6

 

З наведеної вище табл. 2.1 можна зробити висновок, що підприємство займається виготовленням переважно хлібобулочної продукції, до того ж у 2008р. спостерігається збільшення обсягів віробництва з 27415 т. у 2007р. до 28967 т. у 2008р., що є позитивним для підприємства. Що ж до кондитерських виробів, їх виробництво також збільшилось у 2008р. порівняно з 2007р., але обсяги виробни-цтва є значно меншими порівняно з хлібобулочною продукцією.

   Кондитерський цех спеціалізується на випуску тортів, тістечок, кексів, рулетів, в тому числі тортів на замовлення до різноманітних святкових дат вагою від 1,5 до 20 кг. Керівними службами підприємства комбінату забезпечується суворий вхідний контроль сировини та вихідний контроль продукції.

      На балансі підприємства знаходяться тільки власні основні засоби. На теперішній час всі основні засоби є діючими і повністю забезпечують стабільну виробничу діяльність. Залишкова балансова вартість основних засобів на кінець 2007 року складає 2103,5 тис. грн., в порівнянні з початком звітного періоду збільшилась на 339 тис. грн. Постійно проводиться модернізація, реконструкція та придбання нових основних засобів.

За підсумками роботи 2008 р. х/к отримав збитки в сумі 1497 тис. грн., а за 2007 р. прибуток становив 510,0 тис. грн.