Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2012 в 18:44, курсовая работа
Життєвий цикл має наступний вигляд: зародження і становлення, зростання, коли фірма активно заповнює вибраний нею сегмент ринку, зрілість, коли фірма намагається зберегти наявну частку ринку під своїм контролем і старість, коли фірма швидко втрачає свою частку ринку і витісняється конкурентами.
ВСТУП
Проблеми та можливості, перед якими постає людина, роблять її життя більш повним та різноманітним. І це правдиво не лише для людини та інших живих організмів, але й для організацій. Кожна система, дихає вона чи ні, має життєвий цикл. Живі організми — дерева, тварини, люди — народжуються, ростуть, старіють і вмирають. Те ж саме відбувається з організаціями. Організація, як і будь-яка система іншого походження та призначення, незалежно від форми власності, галузі та масштабів діяльності, підпо- рядковується циклічним законам життєдіяльності.
Організації зароджуються, розвиваються, добиваються успіхів, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодна не живе без змін. Нові організації формуються щодня. У той же час щодня сотні організацій ліквідуються назавжди. Ті, що вміють адаптуватися процвітають, негнучкі - зникають. Якісь організації розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж інші. Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться організація, і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.
Саме тому
розповсюджене поняття про
На кожній
новій стадії розвитку будь-
Вести організацію крізь життєвий цикл ані легко, ані очевидно. Методи, успішні на одній стадії, можуть призвести до поразки на наступній. Кожна стадія має свої ризики та камені спотикання, що заважають подальшому розвитку організації або продовженню успіху.
Метою курсової роботи є визначення поняття життєвого циклу організації та аналіз стадій розвитку , які проходить організація за період свого існування.
Завдання:
Ще в 60-х роках
минулого століття було запропоновано
розглядати організацію в термінах
«особистості», а розвиток організації
стали зіставляти з розвитком
людини. У 1965 році Дж. Гарднер писав:
«Як люди і рослини, організації
також мають свій життєвий цикл. Вони проходять час зеленої
і гнучкої юності, розквіту і старості
... Організації можуть подолати час від
юності до старості за два або три десятиліття,
а можуть жити століттями ». Таке порівняння,
як: «Подібно до людей, організації мають
свій« погляд »на сенс життя, на те, чим
для них є люди, персонал ...», наводить
на роздуми про те, що організації, як і
люди, живуть і розвиваються за своїми
внутрішнім психологічним законам. Якщо
і далі йти за логікою таких міркувань,
то можна припустити, що організації в
своєму розвитку долають кризи, переходячи
на нові етапи розвитку, досягають свого
розквіту і, врешті-решт, вмирають. Доречно
навести ще одне порівняння: «... дивишся
на іншу фірму: їй зроду три роки, а вона
вже як постаріла дитина - старе керівництво,
апатичні співробітники, нікому нічого
не треба ...». Напрошується висновок про
те, що всі організації індивідуальні
в своєму розвитку, і психологічний вік
організації може сильно відрізнятися
від фізичного. Спостереження Л. Грейнера
за організаціями майже протягом 27 років
(з моменту виходу його статті «Evolution and
revolution as organizations grow» в 1972 році) і аналіз
етапів розвитку різних організацій дозволяє
йому стверджувати, що «смертей» організацій
на сьогоднішній день стало набагато більше
.
Життєвий цикл організації - сукупність
стадій розвитку, через які проходить
організація за період свого функціонування.
Ця теорія розглядається в рамках менеджменту
і передбачає проходження організацією
кількох етапів розвитку.
Життєвий цикл має наступний вигляд: зародження і становлення, зростання, коли фірма активно заповнює вибраний нею сегмент ринку, зрілість, коли фірма намагається зберегти наявну частку ринку під своїм контролем і старість, коли фірма швидко втрачає свою частку ринку і витісняється конкурентами. Надалі організація або ліквідовується, або вливається у більшу, або розбивається на більш дрібні організації, які залежно від ситуації можуть опинитися на стадії зростання або зрілості (рідше - інших стадіях). Скільки організацій, стільки й різних типів життєвого циклу. Модель життєвих циклів є одним з відомих інструментів, що використовуються для опису процесу розвитку будь-якої економічної системи. На основі моделі життєвих циклів можна проаналізувати окремі фактори, що впливають на організаційну ефективність. Різноманітність видів життєвих циклів дозволяє аналізувати зміни, що відбуваються на різних рівнях управління промисловим підприємством.
1.2 Етапи життєвого циклу організації
Концепції життєвого циклу приділяється велика увага в літературі, яка вивчає ринки. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як продукт проходить через етапи народження чи формування, росту, зрілості й спаду. Організації мають деякі виняткові характеристики, що вимагають визначеної модифікації поняття життєвого циклу. Один з варіантів розподілу життєвого циклу організації на відповідні тимчасові відрізки передбачає наступні етапи.
1. Етап підприємництва. Організація знаходиться в стадії становлення, формується життєвий цикл продукції. Цілі є ще нечіткими, творчий процес проходить вільно, просування до наступного етапу вимагає стабільного забезпечення ресурсами.
2. Етап колективності. Розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія організації. Комунікації і структура в рамках організації залишаються в сутності неформальними. Члени організації витрачають багато часу на виконання своїх обов´язків і демонструють високі зобов´язання.
3. Етап формаліації і управління. Структура організації стабілізується, вводяться правила, визначаються процедури. Опір робиться на ефективність інновацій і стабільність. Розробка і прийняття рішень стають ведучими компонентами організації. Зростає роль вищої керівної ланки організації, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консервативним. Ролі уточнені таким чином, що вибуття тих чи інших членів організації не викликає серйозної небезпеки.
4. Етап розробки структури. Організація збільшує випуск своїх продуктів і розширює ринок надання послуг. Керівники виявляють нові можливості розвитку. Організаційна структура стає більш комплексною і відпрацьованою. Механізм прийняття рішень децентралізований.
5. Етап спаду. У результаті конкуренції на ринку, в організації зменшується попит на свою продукцію чи послуги. Керівники шукають шляхи утримання ринків і використання нових можливостей. Збільшується потреба в працівниках, особливо тих, хто має найбільш цінні спеціальності. Кількість конфліктів нерідко збільшується. До керівництва приходять нові люди, які намагаються затримати занепад. Механізм розробки і прийняття рішень централізований..
Графічно основні
етапи життєвого циклу
Рис. 1.1 Життєвий цикл організації (типова крива)
1.3 Стадії життєвого циклу організації
Розвиток кожної організації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу, які визначають особливості виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності . Розглянемо більш детально ці стадії життєвого циклу організації.
Народження. Засновники організації виявляють незадоволені вимоги споживача чи соціальні потреби. Цілеспрямованість, здатність ризикувати і відданість справі характеризують цей етап. Нерідко використовується директивний метод керівництва, який потребує швидкого виконання і
контролю. Для тих, хто в цей період працює в організації, характерні найвища згуртованість і взаємодія.
Дитинство. Це - небезпечний період, оскільки найбільша кількість невдач відбувається протягом перших років після виникнення організації. Зі світової статистики відомо, що величезне число організацій невеликого масштабу зазнають невдачі через некомпетентність і недосвідченість керівництва. Кожне друге підприємство малого бізнесу терпить крах протягом двох років, чотири з п´яти підприємств - протягом п´яти років свого існування. Задача цього періоду - швидкий успіх. Цілі - здорове існування і розвиток, а не просте виживання. Нерідко вся робота виконується на межі можливостей, щоб не втратити темп зростаючого успіху. Управління здійснюється діяльним і підготовленим керівником і його командою.
У період Дитинства потрібно продавати, продавати і продавати. Продаж є критичним, оскільки без грошей молода компанія не здатна вижити. У Дитинстві організації зосереджують свою енергію на результаті (продажі), а креативність відходить на задній план. Компанія в Дитинстві майже не має політики, системи, процедур або бюджету. Організація — це шоу однієї людини. Ніхто більше не здатен її очолити, якщо засновник помирає. Як і справжній дитині, щоб вижити, їй потрібні дві речі: періодичне вживання молока (операційний капітал) і батьківська любов (обов'язок засновника). Через брак системи в організації у період Дитинства дуже легко потрапити в халепу. Тоді всі потреби мають бути задоволені майже одночасно.
Консультанти радять Дитячим організаціям аналізувати ринок, планувати майбутні потреби готівкового обігу та прогнозувати продажі, виробництво та штатні потреби. Хоча ці речі необхідні, молодим підприємствам не слід надто сильно перейматися такими завданнями. Спроби трансформувати Дитячу організацію в більш структуровану та передбачувану зазвичай шкодять.
Отроцтво. Під час цього перехідного періоду ріст організації здійснюється, як правило, несистематично, ривками; організація все більше набирає силу, однак координація проводиться нижче оптимального рівня. Більш організовані процедури поступово заміняють ризиковану пристрасть до успіху. Налагоджується планування, розробка бюджетів, прогнозів. Розширюється прийом на роботу фахівців, що викликає тертя з колишнім складом. Засновники організації змушені більше виконувати роль безпосередніх керівників, а не підприємців, проводячи систематичне планування, координацію, управління і контроль.
Рання зрілість. Відмітні ознаки цього періоду - експансія, диференціація і, можливо, диверсифікованість. Утворюються структурні підрозділи, результати діяльності яких вимірюються отриманим прибутком. Використовується багато загальноприйнятих методів оцінки ефективності, посадові інструкції, делегування повноважень, норми продуктивності, експертиза, організація навчання і розвитку. Однак починають виявляти себе тенденції бюрократизму, боротьби за владу, місництва, прагнення домагатися успіху за будь-яку ціну.
Це складний вік. Фокус змінюється з кількості на якість, і боротьба між формою та функцією загострюється. У стані отроцтва організації структурують себе навколо людей. Людям роздають ролі з позиції «на злобу дня»: будь-яка робота є тимчасовою; і згодом система перетворюється на безладну плутанину. Коли настає період ранньої зрілості, організація повинна переключитися з керівництва людьми на керівництво структурою. Замість утворення організації навколо людей, тепер люди мають об'єднуватись навколо потреб організації.
Щоб уникнути відхилення
від норми — Передчасного Старіння
— потрібно систематизувати
Щоб забезпечити здоровий перехід до Ранньої зрілості засновники повинні передати естафету адміністраторам і зробити це точно в потрібний час.
Коли люди вже почуваються комфортно разом, і вони приймають рішення у сферах, які їм делегують, їм потрібно визначити місію організації, щоб знати, куди рухається компанія. У багатьох випадках відповідь на це питання знає лише засновник. Все що потрібно решті організації — розуміти й поділяти цю місію. Тільки після того, як члени команди усвідомлять, куди рухається організація, її можна реструктурувати для досягнення цих цілей.
Розквіт сил. Маючи в правлінні акціонерів, організація ставить на даному етапі ціль збалансованого росту. Структура, координація, стабільність і контроль повинні мати таке ж значення, як і інновації, удосконалення всіх частин і децентралізація. Приймається концепція структурних підрозділів, результати діяльності яких вимірюються отриманим прибутком. Нова продукція, ринок збуту і технології повинні бути керованими, а кваліфікаційні навички управлінського персоналу - більш відточені.
Розквіт — це
найвища з можливих точок на кривій
життєвого циклу, коли організація
досягає балансу між