Життєвий цикл організації

15. Розробляються перспективні напрямки у розвитку: робота з оптовиками, співпраця на умовах франчайзингу та ін.

Торговий дім, в якійсь мірі, є унікальним, за наявності в магазинах великого розмірного ряду. Адже більшість конкуруючих фірм можуть запропонувати покупцям лише стандартні розміри: А, В, С і обсяги: 75, 80, 85. У той час як в «Мілавіца»представлені практично всі можливі розміри: А, В, С, D, E, F, G, H, I, J. Головним завданням компанії, на мій погляд, є зараз утримання завойованої частки ринку та залучення все нових постійних покупців, за рахунок хорошої якості виробів.[п.8,с.25]

 

 

 

Висновки

Головний висновок, який ми можемо зробити: підприємство - це реально існуюче, але минуще і «смертне» утворення, яке функціонує не просто в часі, але в певних тимчасових рамках. Ці тимчасові рамки можуть «стискатися» і «розтягуватися» залежно від конкретного часового інтервалу (періоду), в якому існує певна фірма (від днів і місяців до десятків і навіть сотень років).

Кожна організація  долає кілька стадій розвитку. Завдання менеджерів полягає в тому, щоб  знати ці стадії. В іншому випадку, без опори на правильний діагноз, якщо прийде час вводити зміни, може бути прийнято неправильне рішення.

Таким чином, у  життєвому циклі організації  чітко виділяються п'ять етапів:

1. Підприємницький етап - період становлення організації, усвідомлення своїх цілей, творчого підйому (цілі двозначні, високий творчий підйом).

2. Етап колегіальності - період швидкого росту організації, усвідомлення своєї місії і формування стратегії розвитку (неформальні комунікації та структура, високі зобов'язання)

3. Етап формалізації діяльності - період стабілізації росту (розвитку) (формалізація ролей, стабілізація структури, акцент на ефективність).

4. Етап реструктуризації - період уповільнення зростання та структурних змін, диференціація товарів (ринків), передбачення нових потреб (прагнення до комплексності, децентралізація, диверсифікованості ринків)

5. Етап спаду - період, що характеризується різким падінням збуту і зниженням прибутку, організація шукає нові можливості та шляхи утримання ринків (висока плинність кадрів, наростання конфліктів, централізація).

Крива життєвого  циклу характеризує основну тенденцію  змін (історичного розвитку) організації. Цю закономірність необхідно враховувати  при розробці стратегічних і тактичних  планів розвитку організації, вдосконалення її структури і системи управління.

Серед основних чинників, які впливають  на термін життя підприємства, можна виділити такі: розмір фірми, галузь, тип товару; ступінь інтегрованості, комбінування, диверсифікованості; технічний та технологічний рівень розвитку; загальний стан ринкової кон'юнктури, рівень менеджменту тощо.

Керівник повинен  знати, на якому етапі розвитку знаходиться  організація, й оцінювати, наскільки стиль керівництва відповідає цьому етапу. Тому на різних стадіях життєвого циклу організації управління має свої особливості:

Зародження. Початок формування стратегічного потенціалу підприємства, організація праці - спрямованість на максимізацію прибутку, основне завдання - вихід на ринок.

Прискорення росту. Основне завдання - закріплення ринку, організація праці спрямована на планування прибутку та розробку механізму стимулювання, підвищення ступеня агресивності конкурентної стратегії підприємства, виникнення системи зв´язків виробничого процесу.

Уповільнення  росту. Основне завдання - ріст різними напрямками технологічного процесу, підвищення рівня організації праці, закінчення формування кадрової підсистеми, початок оновлення технічної бази.

Зрілість. Найвищий рівень розвитку підприємства, найвища продуктивність використання ресурсів; вибір оптимальної системи стосунків; початок реорганізації основних ланок технологічного процесу та основних підсистем підприємства, тенденція до старіння персоналу: формального та фізичного.

Занепад. Основне завдання - омолодження, в галузі організації праці - впровадження найсучасніших досягнень

Щодо цілей  підприємства, то звичайно однією з найголовніших цілей є досягнення прибутку, яка забезпечує довгострокову прибутковість, життєздатність та розвиток підприємства, дає можливість реалізації підприємством  й інших зазначених цілей.

Цілі підприємства залежать від стадії його життєвого  циклу:

• Народження – виживання,вихід на ринок;
• Дитинство – укріплення становища на ринку;
• Юність – прискорене зростання обсягів продажу та прибутку;
• Рання зрілість – постійне зростання обсягів діяльності;
• Зрілість – формування іміджу підприємства та збалансоване зростання;
• Старіння – збереження позицій;
• Відродження – пошук додаткових імпульсів у діяльності підприємства.

Також в своїй  роботі я розглядала ЗАТ «Milavitsa». Проаналізувавши дані підприємста та розглянувши його життєвий цикл від дати заснування і до сьогодні, на мій погляд, компанія знаходиться на стадії зрілості. Вона досягла одного з лідируючих положень на ринку, їй вдається зберігати стійке положення у зовнішньому середовищі. Торговий дім «Мілавіца» має безліч конкурентів, проте впевнено тримає позиції, завдяки якості білизни, великому вибору, а головне досить низькими цінами. У компанії чітко розподілені всі обов'язки, й існує безліч організаційних правил, обов'язкових для виконання. Завдяки ефективному управлінню, досягаються поставлені завдання і цілі.

Отже, застосування системи контролю і планування діяльності організації на базі системи життєвого циклу організації дозволяє менеджерам організації одержати повне й об'єктивне уявлення про те, які дії необхідні для посилення позицій організації на ринку, які пронеси всередині організації мають негативний характер, а які – позитивний, що загрожує організації в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

 

Список використаної літератури

1. Акофф Р. “Мистецтво рішення проблем”: Пер. з англ. - М.: Світ, 2001.

2. Ансофф І. “Стратегічне управління”. - М.: Економіка, 1999.

3.  Ареф`єва О.В., Кондратюк О.І. “Стратегічне забезпечення життєвого циклу підприємства // Актуальні проблеми економіки”. – 2008. - №3. – С. 43-49.

4. Бернар І., Коллі Ж.-К.  Тлумачний економічний і фінансовий  словник.  
Французька, російська, англійська, німецька, іспанська термінологія: У 2-хт. - Т. 2: Пер. з фр. - М.: Міжнародні відносини, 2000.

5. Бланк И.А. “Основы финансового менеджмента.” - Т. 1. - К.: “Ника-Центр”, 2001. - Т. 1. - 592 с.

6. Бреддік У. “Менеджмент в організації”. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 344 с

7. Глухов В.В. “Основи менеджменту: Учбово-довідкове пособие”.-С.-Пб.:  
Спеціальна література, 2000.

8. Журнал “Маркетинг в России и за рубежом” 2007 год, №3

9. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. “Основи менеджменту: Підручник.” - К.: “Академвидав”, 2003. - 416 с.

10. Лігоненко Л.О. “Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій.” - К.: КНЕУ, 2001. - 580 с.

11. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. “Эффективный менеджмент: Учеб. пособие для вузов” - М.: Высш. шк., 2003. - 355 с.

12. Мильнер Б.З. “Теория организации.” - М.: Инфра-М, 2001 г.

13. Офіційний сайт ТОВ ТК Мілавіца http://www.milavitsa.ua/

14. Степаненко Н.О. “Внутрішньофірмове планування діяльності промислових підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Харківський державний економічний університет.” - Х., 2000. - 21 с.

15. Твісс Б. “Управління науково-технічними нововведеннями.” Скор. пер.з англ. - М.: Економіка. - 1999.с.

16. Ховард К., Коротков Е. Принципи менеджменту: Управління в системіцивілізованого підприємництва: Учеб.пособіе. - К.: ИНФРА-М, 1999 -  
224с.

17. Цвєтков В.В. “Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект).” - Х.: Право, 2002. - 164 с.