Діяльність банків зі споживчого кредитування населення

Окрім отримання ідентифікаційної інформації про виконання позичальником своїх фінансових зобов’язань банкам надано доступ до державних баз даних про позичальників. Такі заходи спрямовані на мінімізацію кредитних ризиків для банків та запобігання шахрайствам з боку клієнтів. Це сприятиме скороченню обсягів проблемної заборгованості за кредитами наданими фізичним особам, але на думку експертів повністю вирішити проблему не дозволить.

Дослідження проблем організації банківського споживчого кредитування дало змогу теоретично обґрунтувати та розробити рекомендації і пропозиції, спрямовані на вирішення ряду проблем даної банківської операції.

Проблеми споживчого кредитування для банків можна вирішити шляхом:

1. Стимулювання роботи банків з бюро кредитних історій, запровадження гнучкої цінової політики на запити до бюро кредитних історій;
2. Удосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб, зокрема скорингових моделей, які б давали змогу об’єктивно оцінювати надійність позичальника;
3. Підвищення збалансованості за строками залучених депозитів і наданих кредитів фізичним особам;
4. Стабілізація макроекономічної ситуації в країні;
5. Розширення кредитного потенціалу банків та стимулювання кредитної активності банків;
6. Спрощення та уніфікація процедури звернення стягнення на предмет застави та задоволення забезпечених заставою вимог кредиторів, застосування позасудових процедур звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом застави;
7. поширення практики урегулювання правових конфліктів за допомогою діяльності третейських судів та шляхом запровадження інституту фінансового омбудсмена.

А для позичальників шляхами покращення споживчого кредитування є:

1. Інформування позичальників про реальну відсоткову ставку за кредитами;
2. Відмова банків від разових та щомісячних комісій;
3. Зниження облікової ставки Національним банком України;
4. Розширення ресурсної бази банки шляхом збільшення обсягів рефінансування, зміни розміру і режиму формування резервів під залучені депозити;
5. Стабілізація макроекономічної ситуації в країні;
6. Впровадити дієві правові механізми захисту прав і законних інтересів споживачів.

Вирішення зазначених проблем дозволить створити сприятливі умови для розвитку сучасних форм кредитування фізичних осіб та мінімізувати ризики для операторів ринку споживчого кредитування.

Таким чином, можна зробити висновок, що очікувати пожвавлення ринку споживчого кредитування у короткостроковій перспективі не варто. Це пояснюється тим, що для банків споживчі кредити продовжують залишатися найризикованішим напрямом розміщення банківських ресурсів. До чинників, що стримують розвиток споживчого кредитування в Україні можна віднести падіння довіри до банків та зниження платоспроможного попиту з боку населення, високу відсоткову ставку за споживчими кредитами через наявність прихованих комісій, що збільшують вартість кредиту для позичальника, зростання інфляційних та девальваційних очікувань, відсутність дієвих правових механізмів захисту прав кредитора та позичальника. Найбільшою популярністю серед фізичних осіб у посткризовий період користуються без заставні кредити готівкою та кредитні картки. Незважаючи на те, що експерти прогнозують зростання попиту на споживчі кредити на 5-10% до кінця року, пік споживчого кредитування вже минув, а банки почали переорієнтовуватися у бік реального сектора економіки.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов’язаних з особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредиторами і позичальниками, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надаються суб’єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад, акцій, облігацій тощо).

По - друге, споживчий кредит позичальники, як правило, беруть, коли їм бракує власних коштів, тоді як юридичні особи часто використовують одержані кредити як джерело доходів.

По - третє, на відміну від усіх інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчий кредит одержують фізичні особи.

По - четверте, повернення позиченої вартості у разі споживчої позики відбувається не в результаті вивільнення коштів у позичальника, а в наслідок їх накопичення.

По - п`яте, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичуючи кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По - шосте, лише за умови споживчого кредитування кредитні відносини громадян будуються за схемою “фізична особа – фізична особа”.

По - сьоме, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низькими та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме з цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням має нині як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов’язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні великі.

Банкам України доцільно вивчати та використовувати досвід зарубіжних країн для здійснення споживчого кредитування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Аналіз банківської діяльності/ Підручник/А.М. Герасимович, М.Д Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін..; За ред.. А.М. Герасимовича.-К.: КНЕУ, 2005.)
2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 №2121-ІІІ // zakon.rada.gov.ua
3. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні:Постанова Національного банку України від 20.08.2001 № 368// zakon.rada.gov.ua
4. Вархоляк К.С. Функціональні аспекти розвитку банківської діяльності в Україні на основі споживчого кредитування// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.17: Збірники наукових праць: Наукове видання.-Суми:УАБС НБУ, 2006.-380с.
5. Башлай С.В., Лобода Н.О. Теоретичні аспекти та особливості банківського кредитування фізичних осіб в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи в Україні. Т.12:Збірник наукових праць: Наукове видання.-Суми:Мрія-1 ЛТД;УАБС.2005.-234с.
6. Банківські операції:Підручник/ За ред..В.І.Міщенка, Н.Г.Славянської.-К.:Знання, 2006.-727с.
7. Розенберг Дж.М. Словарь банковских терминов: Пер.  С англ.-М.:Инфра-М,1997.-360с.
8. Роуз П.С. Банковский менеджмент/ Пер. С англ..-М.:Дело ЛТД, 1995.-768с.
9. Стойко О.Я. Банківські операції.-К.:Лібра,2000.-252с.
10. Банковское дело:ученик/ О.И.Лаврушин, И.Д. Мамонова; под. ред.. проф.. О.И.Лаврушина-4-е издание, стер.=М.:КНОРУС,200+6-768с.
11. Лагутін В.Д. Кредитування:теорія і практика: Навч.посіб.-К.:Знання,2002.-216с.
12. В.Побединська Проблеми споживчого кредитування в Україні//Вісник НБУ.-лютий.-1999
13. Непомнящий А.В. К вопросу стоимости банковских продуктов на российском рінке потребительского кредитования//Банковские услуги(рус.).-2005.-№11.-С.19-28
14. Зінченко В., Карчева Г. Підвищення ефективності управління ризиками в умовах активізації споживчого кредитування//Вісник НБУ.-жовтень.-2007.-С.7-11
15. Офіційний сайт Національного банку України

http.//www.bank.gov.ua/Statist/index.htm

16. Офіційний сайт Державного комітету статистики України

http.//ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/