Ліквідність та платоспроможність

Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі зіставлення надходжень і платежів.

Вивченням співвідношень зазначених вище груп активів і пасивів за кілька періодів можна встановити тенденції в структурі балансу та його ліквідності.

Дослідження грошових потоків  полягає у вивченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод грунтується на побудові бюджетів готівки та їх аналізі.

Дослідження грошових потоків широко використовується у світовій практиці.

Отже, оцінку ліквідності та платоспроможності  підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ліквідності першого ступеня) = Грошові кошти та їх еквіваленти /  Поточні зобов'язання                         (1.1)

2. Проміжний коефіцієнт  покриття (ліквідність другого ступеня)  або Коефіцієнт швидкої ліквідності  = (Оборотні активи – Виробничі  запаси) / Поточні зобов'язання                                                                               (1.2)

3. Показник покриття (ліквідність  третього ступеня) = Поточні активи/ Поточні зобов’язання                                                                                      (1.3)

4. Коефіцієнт покриття  необоротних активів довгостроковим  капіталом = Власний капітал + Довгострокові зобов’язання/Необоротні  активи            (1.4)

5. Коефіцієнт забезпеченості  власними оборотними засобами = Власні обігові кошти / Оборотні активи                                                                                   (1.5)

6.Співвідношення дебіторської  та кредиторської заборгованості = Дебіторська заборгованість / Кредиторська  заборгованість                         (1.6)

7. Коефіцієнт загальної  (поточної) ліквідності = Поточні  активи / Поточні пасиви                                                                                                                 (1.7)

8. Коефіцієнт платоспроможності = Власний капітал / Пасиви                    (1.8)

9. Коефіцієнт маневреності  власного капіталу = Власні обігові  кошти / Власний капітал                                                                                       (1.9)

10. Коефіцієнт фінансування = Пасиви / Власний капітал                          (1.10)

11. Робочий капітал  = Поточні активи – Поточні  зобов’язання                 (1.11)

 

Коефіцієнти (показники) це співвідношення одних статей (груп статей) балансу до інших. Співвідношення груп активів та пасивів балансу ліквідності утворюють два коефіцієнта ліквідності та один платоспроможності (саме так на думку автора даної роботи найдоцільніше їх класифікувати), які зручно представити у вигляді таблиці:

Таблиця 1.3.1

Показники ліквідності та платоспроможності

Показник	Порядок розрахунку	Економічний зміст показника
Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)		Показує яку частину  короткострокової заборгованості підприємство може погасити відразу або на протязі двох-трьох днів (реалізація цінних паперів)
Коефіцієнт проміжної  ліквідності (швидкої, суворої)		Виражає здатність підприємства розраховуватись з кредиторами  в найближчому майбутньому –  близько 1 місяця (повернення дебіторської заборгованості або її реалізація)
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)		Відображає здатність  підприємства розраховуватись зі своїми кредиторами шляхом перетворення в  грошову форму усіх оборотних  активів

 

Коефіцієнт платоспроможності (а не коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є також досить вдалою назвою) названий так тому що саме він відображає здатність підприємства оплачувати свої зобов’язання реальними грошовими коштами, тобто здатність платити. Доречно зауважити, що саме тут виявляється важливість правильного розбиття на групи активів підприємства. Мається на увазі цінні папери – якщо це, наприклад, акції збиткового та фінансово нестійкого підприємства, то реалізувати їх практично неможливо і в групу А1 відносити недоцільно. Інші два показники виражають потенційну платоспроможність, тобто ліквідність, тому і названі коефіцієнтами ліквідності. Усім цим показникам надаються так звані нормативні значення які свідчать про те що у підприємства ліквідність та платоспроможність перебувають у задовільному стані. Дані нормативи суттєво відрізняються у різних авторів (табл. 1.3.2)

Вважається, що якщо грошові  кошти покривають 20% поточних зобов’язань (причому ця цифра ніяк не обґрунтовується), то підприємство здатне провадити поточні  розрахунки (тобто в межах кількох  днів). Зрозуміло, що ймовірність пред’явлення вимог негайної оплати усіма кредиторами відразу малоймовірна (при умові проведення прогнозованої та виваженої політики).  Важливо зазначити, що до показника платоспроможності (абсолютної ліквідності) необхідно ставитися з обережністю. Справа в тому, що грошові засоби мають найменші строки обороту які можуть обчислюватися навіть не днями, а годинами і, відповідно, баланс, як моментальний знімок на початок і кінець року, не відображає реального стану справ. В цьому випадку, можна розраховувати усереднені показники залишку грошових коштів в межах, скажімо, одного місяця (на початок і кінець року), що дозволить отримати реальну картину забезпеченості підприємства найбільш ліквідними засобами. Високі нормативи коефіцієнту швидкої ліквідності зумовлені природою дебіторської заборгованості – уся вона ніколи не повертається на підприємство. Ця проблема особливо актуальна для України та інших країн СНД. Коефіцієнт покриття вказує на раціональне співвідношення між поточними активами та пасивами. А оскільки запаси дуже часто важко перетворити в абсолютно ліквідні активи, то норматив сягає значення 2

Таблиця 1.3.2

Нормативи показників ліквідності  та платоспроможності

Показник	Нормативне значення
Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)	0,2 – 0,25
Коефіцієнт швидкої  ліквідності (проміжної, суворої)	0,7 – 0,8
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	2 – 2,5

 

 

1.4. Причини, що впливають на зміну показників ліквідності та 
платоспроможності

 

Безумовно, розрахунок показників ліквідності та платоспроможності (при цьому можуть використовуватися  різні методики – не тільки наведені вище) невід’ємна та важлива складова аналізу фінансового  стану підприємства. Але справжній аналіз має на меті виявлення причин, що призвели до тих чи інших наслідків. Без цього фінансовий аналіз перетворюється на статистичну  обробку інформації. І тому після того як отримані необхідні показники, необхідно виявляти причини (фактори) впливу. Найважливішим серед показників фінансового стану є коефіцієнт покриття (загальної ліквідності). Дуже часто, при зниженні коефіцієнта покриття  як можливі заходи по виправленню становища наводяться рекомендації, які передбачають, з одного боку, зменшення кредиторської заборгованості (поточних зобов’язань загалом), а з іншого збільшення оборотних активів. Механічне виконання цих рекомендацій означає відмову від авансів покупців, якнайшвидший розрахунок з кредиторами, надмірну закупівлю запасів,  затоварення складу готовою продукцією і т. д. Очевидно, що подібні заходи є просто абсурдними. Причини зниження ліквідності можна виявити змінивши формулу коефіцієнта покриття:

Таким чином,  зниження коефіцієнта  покриття полягає в нестачі власних засобів (накопичений прибуток), недостатніх об’ємах залучених довгострокових кредитів (за рахунок яких фінансуються капітальні вкладення), надмірних капітальних вкладеннях та невигідних умовах взаєморозрахунків.

Причини зниження ліквідності  можна виявити, змінивши формулу коефіцієнта покриття:

Кп= ОА/КЗ = (А-НА)/КЗ = 1+ (ВК+ДК-НА)/КЗ    (1.4.1)

де КЗ – короткострокові  зобов’язання;

ОА – оборотні активи;

А – активи;

НА – необоротні активи;

ВК – власний капітал;

ДК – довгострокові  кредити.

 

Таким чином, зниження коефіцієнта  покриття полягає в нестачі власних  засобів (накопичений прибуток), недостатніх об’ємах залучених довгострокових кредитів (за рахунок яких фінансуються капітальні вкладення), надмірних капітальних вкладеннях та невигідних умовах взаєморозрахунків. Схема деталізує вищесказане (див. рис.1.4)

 

Рисунок 1.4

Причини зниження коефіцієнта покриття

 

Для своєчасного виявлення  загрози формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і надкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства.

Причини збитковості виявляються  у ході подальшого аналізу (розкладання), але ця  тема виходить за рамки  даної роботи.

Після виявлення причин здійснюється розробка комплексу заходів, спрямованих  на зміцнення фінансового становища (в даному випадку – ліквідності) підприємства, що  може включати наступні складові: досягнення прибутковості діяльності, залучення довгострокових кредитів, скорочення капітальних вкладень та надмірних виробничих фондів підприємства, пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови поставок сировини та матеріалів. Загалом,  перелік можна продовжити – все залежить від конкретних умов та обставин в яких здійснює свою діяльність підприємство.

Важливо наголосити, що оптимізація  оборотного капіталу, скорочення капітальних  вкладень  є ефективним, але тимчасовим заходом, який сприяє зміцненню фінансового становища підприємства. В довгостроковій перспективі необхідне досягнення прибутковості, адже саме прибуток є тією основою, що забезпечує стійкий фінансовий стан та стабільний, динамічний  розвиток.

Отже, причини, що впливають на зміну  показників ліквідності та платоспроможності  в кожному конкретному випадку  різні і їх виявлення не є простою  справою. Застосування поверхових, формальних прийомів може не просто викривити  реальний стан справ, а й призвести до негативних наслідків. Виявлення реальних, глибинних причин потребує знання суті економічних процесів, що відбуваються на підприємстві та вміння відсіювати другорядні деталі.    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Аналіз ліквідності та платоспроможності ПАТ «Лубенський молочний завод»

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Лубенський молочний завод»

 

2.1.1 Загальні відомості про підприємство

 

Повна назва: Публічне акціонерне товариство «Лубенський молочний завод»

Юридична адреса заводу: 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Індустріальна, 2,

 

Діяльність підприємства базується на основі статуту підприємства. Статут підприємства - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджено власниками майна. У статуті підприємства визначено такі ключові положення, як:

1. власник підприємства;
2. найменування підприємства;
3. місцезнаходження підприємства;
4. предмет і цілі діяльності підприємства;
5. органи управління підприємства і порядок їх формування;
6. компетенція і повноваження трудового колективу підприємства та його виборних органів;
7. орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше);
8. порядок утворення майна підприємства;
9. умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Також діяльність товариства регламентується наступними документами: Положення «Про загальні збори акціонерів», Положення «Про спостережну раду», Положення «Про виконавчий орган», Положення «Про ревізійну комісію», Положення «Про порядок розподілу прибутку»

Ідучи в ногу із часом ПАТ „Лубенський молочний завод” одним з перших серед молочних підприємств України розробив і впровадив у себе систему менеджменту якості, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ІSО 9001:2000 і ДСТУ ІСО 9001-2001. В лютому 2004 р. успішно пройшла її сертифікація. Окрім цього постійно підвищується рівень кваліфікації і мотивації кадрів, розширюється асортимент продукції, успішно освоюються нові напрями діяльності – від масштабного аграрного проекту до власної дистрибуції та мережі роздрібних магазинів.

ПАТ „Лубенський молочний завод” це є справжнє підприємство-лідер ХХІ століття, адже не лише веде за собою людей тоді, як колишні орієнтири у суспільстві втрачені, а й усією своєю діяльністю свідомо несе повну відповідальність перед теперішніми та прийдешніми поколіннями. Окрім економічного та соціального впливу в регіоні, підприємство переймається екологічними питаннями та вивчає методи екологічного господарювання у сільському господарстві.