Методи рейтингової оцінки діяльності банку

Рейтингова оцінка компонентів системи CAMELS визначається на підставі врахування таких внутрішніх чинників кожного з них:

1) достатність капіталу – враховується: відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяльності (операціям банку) та тенденції зростання активів і планам розвитку банку; наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків; дивідендна політика банку; вплив ризиків на капітал банку; рівень формування резервів під активні операції; доступ до ринків капіталу; інше.

2) якість активів – враховується: співвідношення обсягів нестандартних активів та сукупних активів; рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів; обсяг операцій з інсайдерами; концентрація за активними операціями; ефективність управління кредитним портфелем, портфелем цінних паперів та ін.; рівень резервів на покриття можливих збитків за активами; якість, обсяги, тенденції та управління іншими активами, у т. ч. кошти в інших банках, дебіторська заборгованість; тощо.

3) менеджмент – враховується: розуміння керівництвом ризиків пов’язаних з діяльністю банку та зі змінами в економіці; якість інформаційних систем управління; фінансовий стан банку, а саме достатність капіталу, якість активів, надходження, ліквідність та чутливість до ринкового ризику; підготовка та запровадження планів (у тім числі довгострокових та на випадок непередбачених обставин); оптимальність організаційної структури, чіткий взаємозв’язок між підрозділами, наявність програми підготовки кадрів; інше.

4) надходження – враховуються: тенденції та рівень прибутковості; якість, структура і достатність надходжень; обсяг і тенденції змін різних компонентів доходів/витрат, прибутковості активів і витрат за зобов’язаннями; залежність від непередбачених доходів та схильність до таких витрат; залежність від ризикових видів діяльності або нетрадиційних джерел доходу; якість бюджетного та фінансового планування і їх контролю; інше.

5) ліквідність – враховується: оперативність, вчасність та адекватність рішень щодо управління ліквідністю; тенденції, обсяг і джерела ліквідних активів; стабільність залучених коштів; відповідність строків і сум залучених та розміщених коштів; можливість банку диверсифікувати джерела фінансування ліквідності; планування, у тім числі наявність планів фінансування на випадок непередбачених проблем з ліквідністю; інше.

6) чутливість до ринкового ризику – враховується: розуміння банком ринкових ризиків, його здатність визначати їх, вимірювати, здійснювати моніторинг та контролювати; чутливість надходжень банку або економічної вартості його капіталу до процентного та валютного ризиків; характер, складність та обсяги операцій, пов’язаних із ринковим ризиком, на який наражається банк; наявність і ефективність лімітів ринкового ризику; інше .

Таким чином, рейтингова система CAMELS дає можливість визначити вплив значної кількості чинників, за якими оцінюється якість управління, фінансовий стан та якість операцій кожного банку. Як зазначалося, комплексна рейтингова оцінка за рейтинговою системою CAMELS визначається для кожного банку відповідно до рейтингових оцінок його компонентів. Щодо значення оцінок, то банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку “1” або “2”, є надійними за всіма показниками, здатні протистояти більшості економічних спадів (крім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво.

Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку “3”, мають суттєві недоліки і якщо ці недоліки не будуть виправлені за обґрунтовано визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов’язаних з платоспроможністю та ліквідністю. У такій ситуації НБУ надає чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем. Ті ж банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку “4” або “5”, мають серйозні проблеми, які вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів [7]. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії як зі сторони акціонерів та керівництва банку, так і зі сторони держави [3].

Державна рейтингова система оцінювання фінансового стану банків CAMELS є достатньо ефективною, але не позбавлена вад. Її головним недоліком є відсутність аналізу змінюваності окремих компонентів у часі та напрямів і тенденцій такої зміни у поточний період. Це може призвести до хибності присвоєної рейтингової оцінки вже у найближчий період після присвоєння. Якщо не враховувати тенденції (погіршення чи покращення) то банк у якого фінансовий стан погіршується, за однакових показників у певний момент матиме такий же рейтинг, як і банк, що активно розвивається, але до цього був посереднім. Фактично ж ці банки повинні мати різну рейтингову оцінку, адже один розвивається, а в іншого нарощуються проблеми, хоча й показники в даний момент у цих банків однакові.

Недостатньо враховується у рейтинговій системі CAMELS якість зобов’язань банку – їхня структура за видами і строками, не досліджується стан внутрішньої та зовнішньої безпеки, поза увагою залишається рівень розвитку банку та його вплив на фінансову стабільність – до цієї характеристики належить обслуговування банком міжнародних і загальнодержавних програм, його відносини з владою, ліцензії, дозволи, наявність кореспондентських відносин, присутність банку у регіонах тощо. Усе це негативно відображається на реалістичності рейтингової оцінки за системою CAMELS та обумовлює необхідність її удосконалення за даними напрямками.

Рейтинг банків складається за результатами кожної інспекційної перевірки та є дійсним до проведення наступної інспекційної перевірки. Базовим є рейтинг, що визначений за результатами останньої інспекційної перевірки банку. Якщо в період між інспекційними перевірками працівники служби банківського нагляду провели перевірку окремого компонента рейтингової системи (наприклад, достатність капіталу та/або якість активів тощо), то затверджений рейтинг банку може бути змінений (поліпшений/погіршений) на підставі даних цієї перевірки.

Рейтинг банку, встановлений за результатами інспекційної перевірки, яку проводять працівники територіального управління Національного банку України, затверджує начальник територіального управління Національного банку України (або його заступник) та надсилають окремим файлом електронною поштою не пізніше ніж через 14 робочих днів після закінчення інспекційної перевірки разом із супровідним інформаційним листом і звітом про інспекційну перевірку для їх погодження Департаментом інспектування та моніторингу банків НБУ.

Якщо працівники територіального управління Національного банку України провели перевірку окремого компонента рейтингової системи та за її результатами прийнято рішення про зміну рейтингової оцінки за цим компонентом, що була визначена раніше на підставі комплексної інспекційної перевірки, то нова рейтингова оцінка та комплексна рейтингова оцінка банку (у разі її зміни) затверджується і надсилається Департаменту інспектування та моніторингу банків.

Рейтинг банку (за результатами інспекційної перевірки) або рейтингова оцінка (за результатами перевірки окремого компонента рейтингової системи), який виставляється працівниками центрального апарату Національного банку України, погоджується директорами Департаменту інспектування та моніторингу банків і Генерального департаменту банківського нагляду та затверджується заступником Голови Національного банку України, який за посадовими обов'язками керує службою банківського нагляду [2].

2.2. Методика  уповноважених  рейтингових агентств України

Уповноважене рейтингове агентство — рейтингове агентство, яке стало переможцем конкурсу з  визначення рейтингових агентств, уповноважених  на проведення рейтингової оцінки, який проводиться Комісією.

Державна комісія з  цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) відповідно до Закону України «Про державне регулювання  ринку цінних паперів в Україні» та покладених на неї завдань здійснює регулювання діяльності уповноважених  рейтингових агентств, зокрема:

-  видає уповноваженим рейтинговим агентствам Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, визначає перелік міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів,

- встановлює порядок ведення та веде Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств, встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою, встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до Комісії,

встановлює відповідність  рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за Національною шкалоюузагальнює досвід та практику діяльності Рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок.

Регулювання діяльності рейтингових  агентств здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання  ринку цінних паперів в Україні» та нормативно-правових актів Комісії [4]

Провідним вітчизняним рейтинговим  агентством є „Кредит-Рейтинг” – незалежна приватна компанія, в структурі якої не представлені державні органи, фінансові установи чи інвестиційні компанії.

Це перше в Україні (з 2001 року) спеціалізоване агентство, що надає послуги в області  незалежної оцінки кредитоспроможності  суб’єктів з привласненням кредитних  рейтингів по Національній рейтинговій  шкалі. З 2003 року рейтингові оцінки агенства офіційно визнаються Міністерством фінансів України. З 2004 року "Кредит-Рейтинг" є уповноваженим агентством ДКЦПФР для привласнення кредитних рейтингів суб’єктам господарювання, галузям економіки і регіонам [11]

Таблиця 2.2.1

Уповноважені  рейтингові агентства включені до Державного реєстру уповноважених рейтингових  агентств

Національна шкала кредитних  рейтингів – рейтингова градація, що дозволяє виміряти розподіл кредитного ризику в економіці країни без  урахування суверенного ризику. Національна  шкала кредитних рейтингів охоплює  весь перелік кредитних рейтингів, як емітента, так і боргових інструментів.

Національна рейтингова шкала - шкала, яка поділена на визначені  групи рівнів та рівні, кожен з  яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну  суму за своїми борговими зобов’язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінки кредитного ризику позичальника – органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання та окремих  боргових інструментів – облігацій, іпотечних цінних паперів, позик. За її допомогою визначаються:

I. Довгострокові кредитні  рейтинги

1. Інвестиційного рівня:

uaAA – винятковий (найвищий) рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями;

uaAA – дуже високий рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями;

uaA – високий рівень спроможності позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями. Однак такий позичальник чутливий до несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з позичальниками з більш високими рейтингами;

uaBBB – достатня спроможність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями. Однак такий позичальник перебуває під впливом несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з позичальниками з більш високими рейтингами.

2. Спекулятивного рівня:

uaBB – боргові зобов'язання позичальника найменшою мірою піддаються ризику невиплати порівняно з позичальниками з рейтингами спекулятивного рівня. Однак можуть виникнути труднощі із своєчасною та в повному обсязі виплатою відсотків і основної суми за борговими зобов'язаннями у разі несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах, хоча найближчим часом вірогідність невиконання позичальником боргових зобов'язань мінімальна;

uaB – на даний час позичальник спроможний виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями, але має більш високу вірогідність дефолту за зобов'язаннями, ніж позичальник з рейтингом "uaBB". Позичальник перебуває під впливом несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах порівняно з позичальниками з більш високими рейтингами, що може послабити його спроможність своєчасно і в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями;