Методи рейтингової оцінки діяльності банку

Таблиця 2.3.3

Шкала кредитних рейтингів найбільших рейтингових агентств

З метою більш детального визначення ступеня ризику деякі  рейтингові агентства застосовують систему додаткових позначень рейтингових категорій в межах окремих класів (табл. 2.3.4).

Таблиця 2.3.4

Градація  рейтингу всередині певного класу

Дана система додаткових позначень використовується для  обґрунтування періодичності моніторингових заходів. Так, наприклад, Standard & Poor’s для облігацій з рейтингом більше “А–” проводить перегляд раз на 3 роки, для облігацій з рейтингом від “ВВВ+” до “ВВВ” – раз на 2 роки, нижче “ВВВ” – один раз на рік, за винятком особливих випадків з суттєвими змінами в стані емітента протягом року. Емітенти, для яких під час моніторингу були виявлені обставини, що вимагають зміни рейтингу, заносяться до спеціальних переліків (наприклад, список CreditWatch вагентстві Standard & Poor’s та Watchlist в агентстві Moody’s Investors Service)  [14].

Особливе місце в рейтингуванні займають рейтингові прогнози. Рейтинговий прогноз – це оцінка можливих змін рейтингу в майбутньому. Він може бути середньо- і довгостроковим. Проте слід зазначити, що рейтинговий прогноз лише показує можливий напрямок зміни рейтингу, але не тягне за собою цю зміну. Агентство Standard & Poor’s при здійсненні прогнозів виділяєп’ять категорій тенденцій: позитивну, негативну, стабільну, невизначену (коли можливі будь-якізміни) та несуттєву.

Короткострокові рейтинги використовуються для рейтингування комерційних паперів, короткострокових банківських депозитів і інших інструментів грошового ринку. Основна відмінність короткострокових рейтингів полягає в тому, що вони показують загальну здатність емітента погасити короткострокові незабезпечені зобов’язання незалежно від валюти випуску і ринку, на якому вони були емітовані. Цей вид рейтингів має різні варіанти символьного кодування (табл.2.3.5).

Таблиця 2.3.5

Кодування короткострокових рейтингів провідних  рейтингових агентств

Послуги Fitch з підтримки рейтингу коштують близько $50 тис. у рік, тоді як аналогічні послуги Moody’s - близько $40 тис. у рік. Для порівняння: рейтінгування від внутрішніх агентств в 3-5 разів дешевше, але рейтинги таких агентств не котируються за кордоном. Крім того, є накладні витрати на комунікації з агентствами, підготовку звітів - все це коштує дорого. В результаті вартість підтримки рейтингу тільки одного агентства досягає $100 тис. у рік [

Таким чином, кредитні рейтинги в банківській діяльності є основним джерелом інформації для інвесторів, на основі якої здійснюється формування стратегічних цілей та завдань розвитку банків з урахуванням рівня кредитного та інвестиційного ризику як самої фінансово-кредитної установи, так і окремих фінансових операцій при наданні послуг суб’єктам господарювання. Крім того, отримання кредитних рейтингів банком сприяє диверсифікації фінансування, зниженню вартості його капіталу за рахунок надання можливості залучення ресурсів на ринку міжбанківських кредитів. Незалежно від методологічних підходів, методика присвоєнн ярейтингу в банківській діяльності повинна ґрунтуватися на таких методологічних принципах: прозорість, доступність, єдність підходу до всіх об’єктів оцінювання, гнучкість тощо. Додержання вказаних методологічних підходів сприятиме підвищенню прозорості ринку банківських послуг, зростанню його ефективності [13].

 

3. Аналіз та  вдосконалення методик рейтингових  оцінок

3.1. Кредитний рейтинг  банківської системи України  за методикою  НРА «Рюрик»

Аналітичний департамент  НРА «Рюрік» здійснив аналіз кредитних рейтингів банків України. На  початок І кварталу 2013 року банківська система України налічує 175 банків, які подають фінансову звітність до НБУ. Аналіз рейтингів Банків проведено з врахуванням Рішення НБУ №974 «Про розподіл банків на групи  від 13.12.2012 р., згідно з яким до І групи відносяться банки, активи яких складають більше 20000 млн. грн. (15 банків), до ІІ групи – банки, активи яких складають більше 5000 млн. грн. (20 банків), до ІІІ групи – банки, активи яких складають більше 3000 млн. грн. (25 банків), до IV групи – банки, активи яких складають менше 3000 млн. грн. (115 банків).

Серед 175 банків України, які  подають фінансову звітність до НБУ, більше половини банків (103 банки або 58,86% від загальної кількості) на початок І кварталу 2013 року мали довгострокові кредитні рейтинги позичальників (див. рис. 3.1.1).

Рис. 3.1.1. Кількість банків, що мають кредитний рейтинг, за групами

Найбільша частка банків з  кредитними рейтингами є в І групі – 93,33%. В ІІ та ІІІ групах частка банків з кредитними рейтингами складає 90% та 92% відповідно (див. рис. 3.1.2.)

Найменше банків з кредитними рейтингами є в IV групі (їх частка складає лише 41,74%). З 72 банків, які не мають кредитних рейтингів, 67 банків (93% від загальної кількості) належать до IV групи і лише 6 банків (7%) – до інших груп, зокрема до III групи – 2 банки, до II групи – 2 банки, до I групи – 1 банк.

Рис. 3.1.2. Частка банків України, які мають  кредитні рейтинги

Рейтинговими агентствами (міжнародними та національними) підтримується  усього 117  кредитних рейтингів банків України. При цьому 14 банків мають кредитні рейтинги одночасно в 2-х агентствах. Серед банків з двома кредитними рейтингами:

– 8 банків («Перший Український Міжнародний Банк», «VAB Bank», «Креді Агріколь Банк», «Кредобанк», «Укрінбанк», «Фінанси та Кредит», «Південний» та «Хрещатик») мають кредитні рейтинги національного і міжнародного рейтингових агентств;

– 2 банки («Ощадбанк», «Альфа-Банк») мають кредитні рейтинги одночасно двох міжнародних рейтингових агентств;

– 4 банки («Укрбізнесбанк», «Єврогазбанк», «Укргазпромбанк», «Київ») мають кредитні рейтинги одночасно двох національних рейтингових агентств.

Причому, якщо порівнювати  рейтингові оцінки банків, які мають одночасно кредитні рейтинги за національною шкалою як вітчизняних, так і міжнародних рейтингових агентств, то можна констатувати, що міжнародні агентства є більш консервативними.

Наприклад, кредитний рейтинг  «VAB Bank» визначено міжнародним рейтинговим агентством «Moody’s» на рівні uaBB-, а національним рейтинговим агентством «Експерт-Рейтинг» – на рівні uaАА, тобто вище на 8 рівнів Національної рейтингової шкали. 

Також слід зазначити, що 7 грудня 2012 року міжнародне рейтингове агентство «Moody’s» прийняло рішення про зниження довгострокового кредитного рейтингу дев’яти українських банків. Це пов’язано, в першу чергу, зі зниженням суверенного кредитного рейтингу України до рівня B3, що, за правилами «Moody’s», встановлює верхню межу для рівня кредитного рейтингу окремого банку-резидента. Так, рейтингове агентство «Moody’s» знизило  кредитний рейтинг банків «Приватбанк», «ОТП Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «Сбербанк Росії» та «Промінвестбанк» – з uaAA+ до uaA-; банків: «ПУМБ» «Ощадбанк» та «Банк Кредит-Дніпро» – з uaA+ до uaBBB-; банку «Південний» – з uaA до uaBBB-.

Сере усіх кредитних рейтингів  банків України лише 5 підтримуються на рівні спекулятивної  категорії, а 112 (95,7% від загальної кількості) кредитних рейтингів підтримуються на рівні інвестиційної категорії (див. рис. 3.1.3). Також слід зазначити, що на початку І кварталу 2013 року банку «Ерде Банк» було встановлено кредитний рейтинг на рівні uaD (дефолт) у зв’язку з відкликанням банківської ліцензії та ліквідацією ПАТ «Ерде Банк».

 

Рис. 3.1.3. Дивергенція кредитних рейтингів банків України станом на кінець 2012 року

Більшість банків України  мають кредитні рейтинги на рівні uaBBB, uaBBB- та uaBBB+: всього таких банків 30, 20 та 18 на кожний рівень відповідно. Один банк має кредитний рейтинг спекулятивної категорії рівня uaB, два – uaBB-, один – uaBB та один – uaBB+.

Зазначимо, що національні  рейтингові агентства підтримують лише три кредитні рейтинги спекулятивної категорії. За дивергенцією кредитних рейтингів (рис. 2.1.3)  чітко простежується тенденція, що в Україні банки зацікавлені лише в отриманні кредитних рейтингів інвестиційної категорії. Найбільше кредитних рейтингів підтримується на рівні uaBBB – 68 (58,12%), найменше –кредитних рейтингів рівнів uaВ – 1 (0,85%)

 

Рис. 3.1.4. Структура кредитних рейтингів банків України в розрізі їх рівнів

Загальний розподіл кредитних  рейтингів банків між національними та міжнародними агентствами за рівнями наведено в табл. 3.1.1 (абсолютні значення) та на рис. 3.1.4 (відносні значення).

Таблиця. 3.1.1.

Розподіл  кредитних рейтингів банків України  в залежності від їх рівня

Найбільше національні рейтингові агентства підтримують кредитні рейтинги банків на рівнях uaBBB, uaAA та uaА (60, 9 та 20 кредитних рейтингів відповідно).  Найбільше міжнародні рейтингові агентства підтримують кредитних рейтингів на рівнях uaA, uaAAA та uaBBB (6, 6 та 8 кредитних рейтингів відповідно).

Більш детальна інформація стосовно рівнів кредитних рейтингів  банків України за групами наведена в табл. 3.1.2 (абсолютний вимір) та на рис. 3.1.5 (відносний вимір).

Таблиця 3.1.2.

Розподіл  кредитних рейтингів банків України  за групами

  За результатами проведеного аналізу даних, наведених у табл. 6.2, аналітичний департамент НРА «Рюрік» зазначає, що зі зменшенням розмірів активів банків, тобто з переходом від I до IV групи, пропорційно зменшується кількість кредитних рейтингів високих рівнів інвестиційної категорії (uaAAA та uaAA), і збільшується кількість кредитних рейтингів нижчих рівнів інвестиційної категорії (uaА та uaВВВ). Серед банків I, II та IV груп присутньо по одному кредитному рейтингу спекулятивної категорії. Два кредитні рейтинги спекулятивної категорії мають банки II групи.

Детальний розподіл кредитних  рейтингів в залежності від їх рівнів серед кожної  групи банків за класифікацією НБУ проілюстровано на рис. 3.1.5. Бачимо, що серед банків I групи частка кредитних рейтингів рівня uaВВВ складає 22%, а рівня uaА – 39%. Серед банків III групи найбільшою є частка кредитних рейтингів рівня uaВВВ (59%). Серед банків IV групи кредитні рейтинги рівня uaВВВ займають 82%. Найбільш диверсифікованою за структурою є II група банків, у якій частки рівні кредитних рейтингів uaAA, uaA та uaBBB складають 23%, 23% та 32% відповідно.

Рис. 3.1.5. Структура кредитних рейтингів банків України в залежності від їх рівня, за групами

На рис. 3.1.6 відображено співвідношення між кредитними рейтингами, які підтримують національні рейтингові агентства, та кредитними рейтингами, які підтримують міжнародні рейтингові  агентства. Загалом по банківській системі серед всіх кредитних рейтингів –92 рейтинги (78,6%) підтримуються національними рейтинговими агентствами, а 25 (21,4%) – міжнародними. Найбільша частка кредитних рейтингів, підтримуваних міжнародними рейтинговими агентствами, серед банків I групи – 77,8%.

Рис. 3.1.6. Структура кредитних рейтингів банків України в залежності від рейтингових агентств

Серед банків ІІ групи національними  рейтинговими агентствами підтримується 14 кредитних рейтингів (63,6%), а міжнародними – 8 (36,4%). В ІІІ групі  міжнародні рейтингові агентства підтримують лише 2 кредитні рейтинги (7,4% від загальної кількості), в той час як національні рейтингові агентства – 25 кредитних рейтингів, або 92,6%. Серед банків IV групи міжнародні рейтингові агентства підтримують один кредитний рейтинг (0,9%) [12].

Таким чином, лише банки І  групи надають перевагу кредитним рейтингам міжнародних рейтингових агентств. Дана тенденція пов’язана з їх орієнтацією на міжнародний ринок капіталу та прагненням залучити іноземних інвесторів, які більше довіряють всесвітньовідомим рейтинговим агентствам (Moody’s, S&P, Fitch ratings). При цьому оцінка рейтингу міжнародними агенствами характеризується переважанням консервативних підходів, прикладом є зниження агентством «Moody’s» довгострокового кредитного рейтингу 9 українських банків у зв’язку зі зниженням рівня суверенного кредитного рейтингу України. Даний факт має негативно відобразитись на рівні довіри до українських банків на міжнародному ринку. 

Що стосується банків ІІ, ІІІ та IV груп, то вони орієнтуються на внутрішній ринок капіталу та національних інвесторів, для яких оцінка вітчизняних рейтингових агентств є достатньо авторитетною. Крім того, це може бути пов’язано  з  суттєвою  різницею  у  вартості рейтингових  послуг,  які надаються міжнародними та національними рейтинговими агентствами.

 

3.2. Перспективи  розвитку методик рейтингових  оцінок

Грунтуючись на проведеному аналізі можна вважати, що перспективи розвитку рейтингових оцінок будуть полягати в наступному:

1) За результатами рейтингових  досліджень ранжувати банки на такі групи:

• банки, які мають стабільний баланс, великі обороти, солідну клієнтську базу.
• банки, що працюють Із відносною сталістю.
• банки, баланси яких потребують щомісячного моніторингу (ті, що мають невеликі обороти, а також ті, зміна розміру та структури балансів яких зазнає негативних тенденцій).
• банки, які ведуть ризикову діяльність і платоспроможність яких викликає сумніви.

2) Введення нових показникв.У більшості методик бракує такого важливого показника, як аналіз грошового потоку, котрому, до речі, надається важливе значення у рейтнгових оцінках діяльності банків західних країн. Загальновизнаним у світі також є коефіцієнт Кука (достатності капіталу) який рекомендовано Базельською угодою ще в1988 р. Якби ці показний стали складовими вітчизняного банківського рейтингу, його якість істотно поліпшилася б.

3) Необхідно впровадити  практику обов'язкової публікації  звітів банків, підтверджених аудиторськими  висновками. У більшості розвитих  країн Заходу, наприклад у США,  аудитори зобов'язані підтвердити  не тільки суму балансу, розмір  прибутку і т.п., але і правильність  формування, реальність резервів  банку. Упровадження подібної  практики також допоможе запобігти  неплатоспроможності банку.

Інформація про банки, що нині поширюється різними джерелами, у кращому випадку подається  як велика кількість таблиць, у яких наведені різні параметри та коефіцієнти. Навіть досвідченому аналітикові деколи буває важко розібратися у  цілому вирі інформації. Тому виникає  необхідність розробки і впровадження системи визначення узагальнюючої  оцінки (рейтингу) банків в Україні. Завдання визначення рейтингу полягає  не в тому, щоб розставити банки  в шеренгу "за зростом", а в  об'єктивній оцінці стану як великого, так і малого банку з єдиної точки зору [11].