Процес планування поточних витрат у корпораціях

Таблиця 3.9

Кошторис витрат на збут машинобудівної корпорації, гр.од. [84]

Показники	Бюджетний період, місяці						Всього за півріччя
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
1. Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі збутом продукції:
1.1. Витрати  на оплату праці та комісійні  винагороди
1.2. Відрахування  на соціальні заходи
1.3. Витрати  на оплату службових відряджень
1.4. Витрати  на матеріали, канцелярське приладдя
2. Витрати  на утримання, ремонт та експлуатацію  основних засобів, інших необоротних  та нематеріальних активів, що  забезпечують збут продукції
3. Витрати  на маркетингові комунікації
4.Витрати  на транспортування, перевалку та страхування продукції
5. Витрати  на гарантійний ремонт та гарантійне  обслуговування
6. Витрати  на зберігання, розвантаження, навантаження  та упакування продукції
7.Витрати  на дослідження ринку стосовно  продукції, що продається підприємством
8. Інші витрати,  пов’язані зі збутом продукції
Всього

 

На основі обґрунтуваних у підрозділі 1.2 ролі та значення корпоративних витрат, пропонується в акціонерних товариствах  розробляти кошторис корпоративних витрат (табл. 3.10) насамперед для того, щоб володіти оперативною інформацією стосовно обсягів та структури таких витрат та визначати доцільність функціонування в умовах такої форми організування підприємницької діяльності. При цьому у кошторис корпоративних витрат доцільно включати: витрати на реєстрацію емісії цінних паперів, витрати на друкування сертифікатів цінних паперів, державне мито за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, витрати на оприлюднення річної звітності, витрати на проведення загальних зборів акціонерів, витрати на обов’язковий аудит, відсотки за облігаціями, витрати на послуги депозитаріїв, витрати на послуги фінансових посередників та інші корпоративні витрати.

Таблиця 3.10

 Кошторис корпоративних  витрат машинобудівної корпорації, гр.од.

Показники	Бюджетний період, місяці						Всього за півріччя
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
1. Витрати  на реєстрацію емісії цінних  паперів
2. Витрати  на друкування сертифікатів цінних  паперів
3. Державне мито за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів
4. Витрати  на оприлюднення річної звітності
5.Витрати  на проведення зборів акціонерів
6. Витрати  на обов’язковий аудит
7. Відсотки  за облігаціями
8. Витрати  на послуги депозитаріїв
9. Витрати  на послуги фінансових посередників
10. Інші корпоративні  витрати
Всього

 

До інших  операційних витрат належать усі  витрати, які не включені у попередні  статті витрат, але включаються у  собівартість продукції, а саме:  відсотки за банківські кредити, витрати на дослідження, визнані штрафи тощо [84; 185].

На підставі вищенаведеного плану збуту та кошторисів різноманітних витрат здійснюється формування бюджету доходів та витрат (табл. 3.11). Ключовим показником цього бюджету виступає економічний прибуток підприємства, який відображає різницю між створеною та спожитою вартістю, тобто характеризує рівень відтворення машинобудівною корпорацією капіталу. Лише економічний прибуток, а не бухгалтерський чи податковий надає реальну інформацію про фінансову результативність функціонування корпорації і повинен слугувати базою для прийняття керівниками відповідних управлінських рішень.

Таблиця 3.11

Бюджет доходів та витрат машинобудівної корпорації, гр. од.

Показники	Бюджетний період, місяці						Всього за півріччя
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
1. Доходи:
1.1. Чиста виручка  від реалізації
1.2. Позареалізаційні  доходи
2. Витрати:
2.1. Прямі витрати  на матеріали
2.2. Прямі витрати  на оплату праці
2.3. Загальновиробничі  витрати
2.4. Витрати  на збут
2.5. Адміністративні  витрати
2.6. Корпоративні  витрати
2.7. Інші витрати
3. Прибуток

 

Вищенаведений бюджет доходів та витрат базується на вартісній теорії їх визнання і стосується насамперед поточної діяльності машинобудівної корпорації. При плануванні капітальних витрат актуальності набуває монетарний підхід, що обумовлює планування вихідних грошових потоків, а також надходжень, які покликані їх забезпечити. В межах бюджетного планування капітальних витрат активно використовується інвестиційний бюджет (табл. 3.12 [1; 20; 75; 84; 85; 88]), який розробляється на етапі здійснення будівництва, реконструкції та модернізації основних засобів, купівлі нових видів обладнання і нематеріальних активів тощо.

Таблиця 3.12

Інвестиційний бюджет (бюджет капітальних вкладень)

Показники	Обсяг, гр.од.
НАДХОДЖЕННЯ
1. Власні кошти:
- прибуток
- амортизаційний фонд
2. Залучені джерела:
- акціонерний (пайовий)  капітал
- інвестиції
3. Позичені кошти:
4. Інші джерела фінансування
Усього надходжень
ВИДАТКИ
1. Витрати на будівництво  та придбання будівель, споруд, приміщень
2. Витрати на придбання  машин та механізмів
3. Витрати на придбання  обладнання та інвентаря (крім  МШП)
4. Витрати на придбання  нематеріальних активів
5. Інші капітальні  вкладення
6. Податкові зобов’язання  за інвестиційною діяльністю
7. Резерв капітальних вкладень
Усього видатків
Сальдо

 

Монетарний  підхід є базовим при розробленні  інвестиційного бюджету. Він базується  на відображенні руху грошових потоків  з урахуванням зміни їх вартості у часі, що вимагає здійснення дисконтування. При цьому основними джерелами фінансування капіталовкладень є самофінансування, емісія акцій та облігацій, залучення кредитів, інвестицій, комбіновані варіанти тощо.

Для вітчизняних  машинобудівних корпорацій використання лише самофінансування є недоступним з огляду на низький рівень рентабельності продукції галузі (4-10%) та нестачу оборотних засобів. Кредитні ресурси, як зазначалось вище, є малодоступними через їхню дорогу вартість (20-28%), а в умовах фінансової кризи, яка на сучасному етапі спостерігається практично в усіх країнах світу, існує загроза, що фінансові установи намагатимуться ускладнювати процедури кредитування та надалі будуть підвищувати кредитні відсотки. Інвестори ж не прагнуть вкладати кошти у розвиток машинобудівної галузі через значний період окупності інвестицій та невеликий рівень доходів на вкладений капітал, а також відсутність гаранування інвестиційних вкладів. Як правило, зовнішні інвестори цікавляться майном та земельними ділянками машинобудівних підприємств, що перебувають на межі банкрутства, з метою вигідної купівлі-продажу майнових комплексів. Значного поширення набувають ситуації, коли власники машинобудівних підприємств через низький рівень ефективності їх діяльності перетворюють підприємства, які володіють значними площами, приміщеннями, будівлями, на логістичні центри, склади, здають в оренду під гуртові торгівельні площі. Таким чином власники отримують прибутки значно вищі, ніж при забезпеченні виробництва машинобудівної продукції.

Що ж стосується емісії акцій та облігацій, то на вітчизняному ринку ці фондові інструменти є низькоефективними, а для переважної більшості українських машинобудівних підприємств доступ до міжнародних фондових ринків є закритим, тому що вони не в змозі пройти процедуру лістингу. 

 

 

 

 

 

3.3. Розвиток контролювання та регулювання витрат у корпораціях

 

 

На сучасному етапі  ефективність та результативність функціонування корпорацій залежить насамперед від  рівня, структури та оптимальності  розподілу витрат, пов’язаних з  усіма видами діяльності, і отриманих доходів. В управлінні витратами надзвичайно важливу роль відіграє їх контролювання, яке охоплює облік та аналіз витрат на різних стадіях їх формування та виникнення. Термін контроль характеризується французьким походженням (“controle” – перевірка або спостереження з метою перевірки), утворився відповідно від латинського “contra” – префікс, що тлумачиться як протидія, та від латинського “role”, що означає  здійснення будь-якої дії [35, с. 32]. У літературі поняття “контроль” трактують як «перевірку певних об’єктів для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та фіксування небажаних фактів» [71, с. 9]. Усач Б.Ф. зазначає, що «контроль – це повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка означає перевірку тих або інших господарських рішень з метою встановлення їх законності та економічної доцільності» [169, с. 33].  Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. вказують, що контроль як елемент управління є складним процесом, спрямованим на перевірку відповідності контрольованих об’єктів пропонованим до них вимогам і заданим параметрам. Поряд з цим автори зазначають, що усунення виявлених відхилень також є завданням контролю, що є неправильно, оскільки усунення відхилень – це основне завдання регулювання [118, с. 7]. Найбільш комплексне трактування контролю подає Дікань Л.В., розглядаючи контроль як систему відносин з приводу систематичного спостереження і перевірки ходу функціонування об’єкта деякого суспільного, виробничого або іншого процесу контролюючими органами, установами, уповноваженими особами з метою встановлення відхилень об’єкта контролю від заданих параметрів [35, с. 34].

• Вырезано.
• Для заказа доставки полной версии работы
• воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
• мультиколінеарність, яка може виникнути між факторними ознаками [91].

Проведені розрахунки забезпечать оцінювання міри спільного  впливу всіх незалежних змінних на величину залежної, що забезпечує оцінку щільності зв’язку; частки поясненої  варіації вислідної ознаки під впливом факторів регресійної моделі; надійності та адекватності отриманої моделі з можливістю надійного прогнозування усереднених значень факторної ознаки; критичного розподілу Фішера з певним ступенем вільності [71; 84; 91; 142].

Таблиця 3.19

Кореляційно-регресійна модель регулювання чистої виручки від залежно від структури та обсягів корпоративних витрат ЗАТ «Автонавантажувач» (за статистичними матеріалами 2003-2007 рр.)

Найменування  підприємства	Кореляційно-регресійна модель	Показники адекватності моделі
		R	R2	Fрозр	Fкрит
ЗАТ “Автонаван-тажувач” (м. Львів)	у = 0,953 – 0,001х1 – 0,229х2 + 0,553х3 – 0,257х4, де у –  чиста виручка від реалізації, тис. грн.; х1 - витрати на оприлюднення річної звітності, тис. грн.;  х2 - витрати на проведення щорічного обов’язкого аудиту, тис. грн.; х3 - витрати на проведення щорічних обов’язкових загальних зборів акціонерів, тис. грн.; х4 - витрати на послуги депозитаріїв, тис. грн.	0,99	0,98	8,23	7,71

 

У табл. 3.19 залежність між чистою виручкою від реалізації та складовими корпоративних витрат є лінійною (можливі інші варіанти залежності, наприклад, нелінійні, однак їх відповідними математичними методами доцільно представити у лінійній формі). Якщо перед незалежною змінною стоїть знак “+”, то це означає, що вона позитивно впливає на значення залежної змінної (у нашому випадку це стосується витрат на проведення щорічних обов’язкових зборів акціонерів), у протилежному випадку вплив негативний. Що ж стосується ЗАТ «Автонавантажувач», то значний позитивний вплив на виручку від реалізації чинять витрати на проведення щорічних обов’язкових зборів акціонерів. Це пояснюється тим, що проведення таких зборів на відкритих засадах, прозоре інформування акціонерів та громадськості про результати діяльності товариства, існуючі проблеми та плани, впливає на формування позитивного іміджу та додатково привертає увагу потенційних контрагентів, що й сприяє зростанню обсягів збуту. Витрати на оприлюднення річної звітності негативно впливають на цільовий показник з огляду на негативні результати діяльності підприємства. Витрати на проведення щорічного аудиту та витрати на послуги депозитаріїв також мають негативний вплив на значення цільового показника, що можна пояснити їхнім несприятливими впливом на повну собівартість та ціновий фактор.