Діагносника економічного потенціалу підприємства

 

Загальна оборотність активів (коефіцієнт оборотності активів) є узагальнюючим показником оборотності і характеризує швидкість обороту всього майна підприємства за балансом. Коефіцієнт оборотності активів прямо пропорційний обсягу продаж та зворотно пропорційний сумі активів, що використовуються. Вимірює загальну оборотність, чи інтенсивність використання активів. Спостерігається нестійка  тенденція, адже протягом 2009-2011 років він поступово знижувався,  у 2011 році збільшився на 0,06 порівняно з 2009 роком.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості. Цей показник показує збільшення швидкості обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, розширення комерційного кредиту, яке надається підприємству. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за товари показує, що у 2010-2011 рр. підприємство надавало іншим комерційний кредит. Середній період погашення дебіторської і кредиторської заборгованості зменшився, що є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує збільшення протягом останніх років швидкості реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використання основних засобів підприємства. За останні 3 роки ця ефективність поступово зменшується. Коефіцієнт оборотності власного капіталу  показує ефективність використання власного капіталу підприємства. Він має нестійку тенденцію до зниження.

 Оцінка ділової активності полягає у дослідженні можливості підприємства мобілізувати  з  різних  джерел фінансові  ресурси,  а  також ефективно їх використовувати, забезпечуючи зростання прибутку та капіталу.

Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Отже проаналізуєто показники платоспроможності ПрАТ «ШБУ-19» за допомогою наведеної нижче таблиці 2.8.

                                                                                                                 Таблиця 2.8

              Динаміка показників платоспроможності (фінансової стійкості)   

                                               підприємства

Показники	Норматив	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. до 2009 р.
1. Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	>0,5	0,42	0,22	0,15	-0,27
2. Коефіцієнт фінансування	<1, зменшення	1,38	3,56	5,85	4,47
3. Коефіцієнт забезпеченості власними  оборотними запасами	>0,1	0,23	-0,19	-0,14	-0,37
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	>0, збільшення	0,29	-0,48	-0,14	-0,43

 

    Значення коефіцієнту автономії не перевищує нормативне значення (0,42-0,15) і свідчить про значну залежність підприємства від інших джерел фінансування. Відповідно, протягом періоду 2009-2011 років відбулося зменшення фінансової залежності. У структурі пасиву підприємства як на початок, так і на кінець періоду, відсутні довгострокові зобов’язання - (коефіцієнт поточних зобов’язань дорівнює одиниці). Динаміка наведених показників свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток, прибуток до виплати податку на прибуток, чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання(табл.2.9).                                                                                                      

 

 

                                                                                                              Таблиця 2.9

                 Показники рентабельності (прибутковості) діяльності

                                  підприємства за 2009-2011 рр.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011 р. до 2009 р.
Рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг), %	94,18	81,67	96,83	2,65
Рентабельність господарської діяльності, %	-20,94	-24,85	-4,47	16,47
Рентабельність підприємства, %	-20,94	-24,85	-4,47	16,47
Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції, %	-31,50	-54,55	-7,05	24,45
Рентабельність активів, %	-26,26	-27,27	-6,28	19,98
Рентабельність власного капіталу, %	-55,02	-41,22	-34,59	20,43
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	0,78	0,68	0,81	0,03
Коефіцієнт окупності активів	0,83	0,50	0,89	0,06
Коефіцієнт окупності власного капіталу	-0,55	-0,82	-0,35	0,20
Адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції, тис. грн.	0,07	0,14	0,11	0,04

 

За даними таблиці 2.9 рівень показників ефективності діяльності має досидь позитивну тенденцію збільшення у 2011 році ніж у 2009 році.. Значно підвищилися показники рентабельності. Тобто підприємство більше отримує прибутку на 1 грн. доходу (активів, капіталу). Це пов’язано в першу чергу зі збільшенням прибутку порівняно з 2010 роком на підприємстві. Збільшення показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації його діяльності.

Позитивною можна вважати динаміку показників окупності та покриття виробничих витрат, зменшення адміністративних витрат на 1 грн. собівартості.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою « порогового » прибутку чи точкою рівноваги. Розглядуваний метод побудований на тезі, що із збільшенням обсягів реалізації величина умовно постійних витрат на одиницю продукції зменшується. Досить важливим для підприємства є рівень економічної безпеки. Отже, проаналізуємо рівень економічної безпеки для ПрАТ «ШБУ-19». Розрахунок всіх необхідних даних проведено у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10.

Основні дані для розрахунку точки беззбитковості

Показник	Значення показника
	2011
1. Чистий дохід (тис. грн.)	4200
2. Операційні витрати	5763
3. Постійні витрати	558
4. Змінні витрати	5205
5. Витрати на 1 грн. ЧД, коп.: - операційні витрати - постійні витрати - змінні витрати	1.37                    0.13                    1.24
6. Валова маржа	-1005
7. Коефіцієнт валової маржі	-0.24
8. Поріг беззбитковості	-2325
9. Економічна стійкість: - в тис. грн. - у відсотках	6525 155.36

 

 Отже, провівши всі  необхідні розрахунки можливо  побудувати точку беззбитковості  для нашого підприємства за 2011р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1. Графік зображення точки беззбитковості ПрАТ «ШБУ-19» за 2011 р.

Згідно з рис. 2.1. можна побачити, що підприємство знаходиться у збитковій зоні, що означає також  не ефективне його функціонування. Економічна стійкість підприємства у 2011 р. становить 6525 тис. грн. Це означає , що при зниженні чистого доходу менше ніж на цю суму, підприємство буде залишатися прибутковим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     ІІІ. Діагностика економічного потенціалу підприємства

 

          3.1. Аналіз економічного потенціалу підприємства

 

Розглянемо алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3, ..., n),  
а в стовпцях — назви підприємств, потенціал яких аналізують  
(j = 1, 2, 3, ..., m).

2. Для кожного показника знаходять його найліпше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.

3. Для кожного підприємства знаходять суму місць (Рj), отриманих у процесі ранжирування за формулою:

. (3.1)

4. Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 3.1). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.

                       

                     Рис. 3.1  Квадрат потенціалу підприємства

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1, 2, 3, 4), знаходимо за допомогою формули:

. (3.2)

5. Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні.

1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього).. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). 2. Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70—100; середній — у межах 30—70; малий — до 30 умовних одиниць.