Патентовласники, їх права та обов’язки

Майнові права інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать власнику відповідного патенту, якщо інше не встановлено  договором чи законом.

Патентовласнику належить виключне право на використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі або промислового зразка на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших патентовласників.

Зазначене право включає  також можливість заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, за винятком випадків, коли таке використання за законом не є порушенням права  патентовласника.

Передача патентних прав може здійснюватися в різних юридичних  формах, проте найбільше практичне  значення мають їх відчуження і видача ліцензій на використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

 Відчуження патентного  права означає передачу патентовласником належного йому права іншій особі (особам). Патентовласник може відчужувати одержаний патент будь-якій фізичній або юридичній особі.

Відчуження патентних  прав не обмежене будь-якою конкретною договірною моделлю і може бути вчинене  в межах багатьох цивільно-правових договорів.

Відчуження патентних  прав означає, що до придбавача патенту  переходять у повному обсязі всі  майнові права, якими володів  патентовласник. Придбавач патенту  стає власником всього обсягу майнових прав, якими володів їх відчужувач.

Відповідно до ст. 1107 ЦК розпорядження  майновими правами інтелектуальної  власності, у тому числі на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, здійснюють на підставі таких договорів:

• ліцензії на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
• ліцензійного договору;
• договору про створення за замовленням і використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
• договору про передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Договір про розпорядження  майновими правами на винахід, корисну  модель, промисловий зразок укладають  у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1108 ЦК особа, яка має виключне право дозволяти  використання об'єкта права інтелектуальної  власності, у тому числі патентного права (ліцензіар), може надати іншій  особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке дасть їй право використовувати  цей об'єкт у певній обмеженій  сфері (ліцензію на використання об'єкта патентного права).

Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути оформлена як окремий документ або  бути складовою частиною ліцензійного договору.

Ліцензія на використання об'єкта патентного права може бути виключною, одиничною, невиключною.

 Виключну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

 Одиничну ліцензію видають лише одному ліцензіату, а вона виключає можливість надання ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта патентного права у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання самим ліцензіаром цього об'єкта в зазначеній сфері.

 Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та надання ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта в зазначеній сфері.

За письмовою згодою ліцензіат  може видати письмове повноваження на використання об'єкта патентного права  іншій особі (субліцензію).

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта патентного права (ліцензію) на умовах, визначених за взаємної згоди сторін з урахуванням вимог закону.

У випадках, передбачених ліцензійним  договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат видає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта патентного права. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Ліцензійний договір визначає вид ліцензії, сферу використання об'єкта патентного права (ліцензійні права, що їх надають за договором, способи  використання зазначеного об'єкта, територію та строк, на які передають  права, тощо), розмір, порядок і строки розрахунків за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони  вважають за доцільне включити до договору.

Вважають, що за ліцензійним  договором надають невиключну ліцензію, якщо інше не встановлено ліцензійним  договором.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права  на використання об'єкта патентного права, дія ліцензії поширюється на всю  територію України.

 Відкритою ліцензією є надання права на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка на підставі офіційної заяви власника патенту про готовність дати будь-якій зацікавленій особі дозвіл на використання зазначених об'єктів інтелектуальної власності. Особа, яка виявила бажання скористатися дозволом, укладає з власником патенту договір.

Відповідно до чинного  законодавства України в разі подання власником патенту такої  заяви річний збір за підтримання  чинності патенту зменшується на 50 %, починаючи з року, який наступає за роком публікації заяви в офіційному бюлетені.

Власник патенту може відкликати свою заяву, якщо жодна особа не заявила  про свій намір використати винахід, корисну модель, промисловий зразок.

 Примусова ліцензія - це дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищеного патентом, який компетентний державний орган дає зацікавленій особі, коли власник патенту не використовує або недостатньо використовує свою розробку без поважних причин і при цьому відмовляється видати ліцензію.

Відповідно до чинного  законодавства України примусову  ліцензію видають за рішенням суду (Господарського суду) з визначенням  обсягу використання об'єкта патентного права, строку дії дозволу, розміру  та порядку виплати винагороди власнику патенту.

Ліцензійний договір укладають  на строк, встановлений договором, який вичерпується не пізніше вичерпання строку чинності виключного майнового  права на визначений у договорі об'єкт  патентного права.

Ліцензіар може відмовитися  від ліцензійного договору в разі порушення ліцензіатом встановленого  договором терміну початку використання об'єкта патентного права. Ліцензіар  або ліцензіат можуть відмовитися  від ліцензійного договору в разі порушення другою стороною інших  умов договору.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору останній вважають укладеним на строк, що залишився до вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права, але не більше ніж на 5 років. Якщо за 6 місяців до вичерпання зазначеного п'ятирічного строку жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважають продовженим на невизначений час. У цьому разі кожна зі сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це іншу сторону за 6 місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1114 ЦК ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної  власності, у тому числі об'єкта патентного права, та вищезазначені договори не підлягають обов'язковій державній  реєстрації.

Державну реєстрацію цих  документів здійснюють на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому  законом.

Відповідно до ст. 29 (5, 6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:

• строк чинності виключних майнових прав на винахід спливає через 20 років, що відраховують від дати подання заявки;
• строк чинності виключних майнових прав на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням особи, якій належать майнові права на винахід, на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання першого дозволу, але не більше як на 5 років.

Відповідно до ст. 29 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» строк чинності виключних майнових прав на корисну  модель спливає через 10 років від  дати подання заявки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на п'ять років.

 

2.3 Характеристика виключного  права на використання об’єкта науково-технічної творчості

Кожна особа, яка здійснила певне наукове відкриття, або створила винахід має не нього певні виключні права.

Виключні права на використання твору в будь-якій формі і будьяким способом належать лише автору або  іншій особі, яка має авторське  право (зокрема, спадкоємцю).

Виключні права–це абсолютні права, що належать лише визначеній законом особі з виключенням можливості користування цими правами будь-якою ін. особою.[14] До В. п. належать права на результати творчої діяльності. Останні поділяються на 2 групи: одна регулюється нормами авторського права, друга — нормами права пром. власності (патентним правом). Об'єктом авторських відносин є твори в галузі науки, л-ри, мист-ва. Об'єктом пром. власності вважаються винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, пром. зразки, знаки для товарів і послуг, знаки обслуговування, фірм, назви і комерц. позначення, інформ. продукція, селекц. досягнення тощо. Спільною істотною ознакою цих двох правових ін-тів є те, що їхніми об'єктами є результати творчої діяльності людини. Суб'єктами творчої діяльності можуть бути тільки людина або група людей. Суб'єктами автор, відносин і відносин пром. власності можуть бути як гр-ни, так і юрид. особи. Змістом В. п. є можливість виключно у власних інтересах користуватися своєю творчістю та її результатами. Здійснення В. п. має ознаку виключності та незалежності від сторонньої особи стосовно володіння, користування та розпорядження об'єктивованими результатами творчої діяльності за життя (inter vivos) та на випадок смерті (mortis causa). В. п. складаються з особистих немайнових і майнових прав.

 До особистих немайнових  прав належать:

Немайнові авторські права

В Україні немайнові АП можуть належати виключно фізичній особі. В англійській мові цей вид прав має назву non-proprietary rights або moral rights. У французькій мові цьому виду прав відповідає droit moral. До немайнових прав належать права:

1. бути визнаним автором  твору (право авторства)

Права авторства - це перш за все право творця на визнання бути автором його твору (це може бути картина, пісня, музика, вірші і т.д.). Право  авторства саме по собі породжується самим створенням твору і не залежить від того було воно  оприлюднено чи ні. Інакше кажучи, право авторства народжується створенням твору та належить виключно авторові твору і нікому іншому. Між автором і його твором існує нерозривний зв'язок. Цей зв’язок полягає у тому, що немайнове авторське право не може бути передане іншій особі. Привласнення ж іншою особою авторства твору називається плагіатом і розцінюється як лжеавторство, яке згідно законодавства України карається Кримінальним кодексом.

2. дозволяти або забороняти використання твору під справжнім ім'ям автора,псевдонімом або без зазначення імені, тобто анонімно (право на ім'я)

Право на ім'я - це право автора на спосіб зазначення його імені у  творі (це може бути або справжнє ім'я, або вигадане ім'я (псевдонім), або  взагалі автор бажає не позначати  ім'я ( тобтоанонімно).

3.дозволяти або забороняти  оприлюднення твору у будь-якій  формі включно із правом відкликати  твір у будь-який момент до  оприлюднення (право на оприлюднення)

Оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою  автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо"

Публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності)"