Патентовласники, їх права та обов’язки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 22:47, реферат

Описание работы

Надійні гарантії набуття, здійснення та захисту права інтелектуальної власності є невід'ємним атрибутом державності кожної цивілізованої країни. Наявність сучасної системи правової охорони інтелектуальної власності сприяє розвитку національної економіки, збереженню і збагаченню науково-технічного потенціалу держави, розвитку міжнародної торгівлі, залученню в економіку країни іноземних інвестицій, зокрема у вигляді найсучасніших технологій, входженню України як рівноправного партнера до світового ринку інтелектуальної власності.

Содержание работы

Вступ
1. Поняття патенту як охоронного документа
2. Характеристика патентовласника і їх види
2.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
2.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
3. Права патентовласника і їх ознаки
4. Обов’язки патентовласника
5. Порядок одержання патенту
6. Припинення дії патенту та визнання його недійсним
6.1 Підстави визнання патенту недійсним
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

ис реферат.docx

— 66.67 Кб (Скачать файл)

Патентне законодавство  не вимагає від патентовласників обов'язкового маркування запатентованих виробів. Проставлення на виробах, упаковці, супроводжувальній документації, рекламних  матеріалах тощо відмітки про те, що їх охороняє патент, може здійснювати  патентовласник за власної ініціативи.

Обов'язки, що випливають з  охоронного документа на об'єкт промислової  власності, набувають чинності також  від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу охоронного документа. Основним з них є обов'язок сплачувати відповідні збори за дії, пов'язані з охороною об'єктів  промислової власності.

Збори сплачуються відповідно до «Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності». Зазначене Положення затверджене  постановою Кабінету Міністрів України  від 22 травня 2001 р. № 543.

Це Положення визначає термін і порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів згідно з додатком.

Якщо міжнародним договором  України, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою  України, встановлено інші правила  сплати зборів, ніж цим Положенням, застосовуються правила міжнародного договору.

Сума зборів, що підлягають сплаті, визначається:

— для громадян і юридичних  осіб, які постійно проживають чи перебувають  в Україні (резиденти),

— у гривнях, у розмірах, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день сплати збору;

— для громадян і юридичних  осіб, які постійно проживають чи перебувають  за межами України (нерезиденти), —  у доларах США.

Якщо платників збору  кілька і серед них одночасно  є резиденти і нерезиденти, сума збору, яку мають сплатити резиденти  і нерезиденти, визначається пропорційно  їх частці у складі платників, при  цьому сума збору для резидентів визначається у гривнях, для нерезидентів — у доларах США.

До суми збору не включається  вартість послуг, пов'язаних з його сплатою.

Сплата зборів провадиться  через кредитні установи.

Збір, розмір якого визначено  у доларах США, може бути сплачений  у доларах США або у гривнях  за офіційним обмінним курсом Національного  банку України на день його сплати.

Громадянам України пільги зі сплати зборів надаються відповідно до законодавства.

Громадянам держав-членів СНД надаються пільги відповідно до законодавства згідно з Угодою про взаємне визнання пільг і  гарантій для учасників та інвалідів  Великої Вітчизняної війни, учасників  бойових дій на території інших  держав, сімей загиблих військовослужбовців, ратифікованою Законом України  від 26 квітня 1996 р. Зазначені пільги надаються громадянам держав-членів СНД, що офіційно визнали дію на своїй території Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців і надають відповідно до цієї Угоди пільги громадянам України.

Пільги, передбачені Положенням, надаються при поданні відповідних  документів, які підтверджують наведені юридичні факти, що є підставою для  надання пільг.

Патентовласник зобов'язаний добросовісно використовувати запатентований об'єкт промислової власності. Власник  охоронного документа не повинен  зловживати патентними правами. Не допускається використання об'єкта промислової власності  в обмеженій кількості з метою  утримання високої ціни на продукцію, в якій використано запатентований об'єкт, продаж виробів, у яких використано  запатентований об'єкт, за завищеною  ціною.

Використання об'єкта промислової  власності не повинно наносити шкоду  патентним правам інших осіб.

Власник патенту на промисловий  зразок, власник свідоцтва на компонування ІМС зобов'язаний використовувати  запатентований об'єкт. Якщо зазначений об'єкт не використовується або недостатньо  використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу патенту чи свідоцтва або від дати, коли використання запатентованого об'єкта було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання  і виявляє готовність використовувати  запатентований об'єкт, може звернутися до суду чи господарського суду із заявою про надання їй дозволу на використання запатентованого об'єкта. Така заява  може бути подана за умови, що з власником  охоронного документа не вдалося  досягти угоди про укладення  ліцензійного договору. Суд може дати дозвіл на таку примусову ліцензію за умови, якщо власник охоронного документа  не доведе, що невикористання запатентованого  об'єкта мало місце через причини, які не залежали від нього. Суд, виносячи рішення про надання примусової ліцензії, має визначити обсяг використання запатентованого об'єкта, строк дії наданого дозволу, розмір та порядок виплати винагороди власнику охоронного документа.

За певних умов власник  охоронного документа зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання запатентованого об'єкта власнику пізніше  виданого патенту, якщо останній призначений  для досягнення іншої мети або  має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без  порушення прав першого власника, — так звана залежна ліцензія. При цьому надання такого дозволу  може бути зумовлено відповідним  дозволом з боку власника пізніше  виданого патенту, який зобов'язаний дати дозвіл, якщо його запентований об'єкт  удосконалює об'єкт власника раніше виданого патенту або призначений  для досягнення тієї самої мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному  для використання запатентованого  об'єкта власником патенту, яким цей  дозвіл затребувано.

 

  1. ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Порядок видачі патентів і деклараційних  патентів України на об’єкти права  промислової власності, створені з  використанням відомостей, що становлять державну таємницю, та їх дублікатів визначено  Положенням про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки  України від 14.11.2001 N 739, Положенням про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 14.11.2001 N 738, Положенням про Державний реєстр посвідчень України на промислові зразки, що становлять державну таємницю, та порядок видачі посвідчень, затвердженим наказом Держпатенту України від 14 грудня 1995 року N 187.

Автори секретних винаходів, які  охороняються авторськими свідоцтвами  СРСР, спільно з заявниками, зазначеними  в авторському свідоцтві СРСР, подають, відповідно до Інструкції про  видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими  свідоцтвами СРСР на секретні винаходи, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.03.2002 N 184, до Держдепартаменту клопотання про видачу патенту України на секретний винахід, щодо якого на дату введення в дію цієї Інструкції не скінчився термін дії.

У місячний строк після державної  реєстрації охоронного документа його видають особі, яка має право  на його одержання.

Строк дії патенту на винахід  становить 20 років від дати подання  заявки до Держдепартаменту. Строк  дії патенту на корисну модель - 5 років від дати подання заявки, і за клопотанням власника його чинність може бути подовжена, але не більш  як на 3 роки. На промисловий зразок патент видається строком на 10 років  і його чинність може бути подовжена  за клопотанням власника патенту, але  не більше як на 5 років.

За одержання патенту та підтримання  його чинності необхідно сплачувати спеціальний збір. Терміни і порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів визначено в Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. N 543.

Дія патенту на може достроково припинятися  повністю або частково з двох підстав:

  • за заявою власника патенту;
  • за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту.

Патент може бути визнаний недійсним  повністю або частково у випадках:

~ встановленої невідповідності  запатентованого об'єкта умовам  патентоспроможності; 

~ наявності у формулі винаходу  чи корисної моделі ознак, яких  не було у поданій заявці;

~ порушення порядку зарубіжного  патентування.

Права, що надаються патентом, набувають  чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови  сплати річного збору за підтримання чинності патенту.

Власнику патенту належить право будь-яким чином використати винахід, корисну модель і промисловий зразок, в тому числі передавати право власності та видавати ліцензії (дозволи) на використання об’єктів промислової власності. Договори про передачу права власності та ліцензійні договори реєструються у Держдепартаменті згідно з Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 р. N 521., Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 N 574. та Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію інтегральної мікросхеми та видачу ліцензії на використання топографії інтегральної мікросхеми, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 N 577.

При необхідності укласти договір  купівлі-продажу космічної техніки  і технологій з іноземними суб'єктами господарської діяльності суб’єкт  космічної діяльності зобов’язаний звернутись до НКАУ для отримання  дозволу на проведення переговорів  та укладення договорів купівлі-продажу  космічної техніки і технологій, а також реєстрації в НКАУ договорів  відповідно до Положення про порядок  надання дозволів суб'єктам космічної  діяльності на проведення переговорів  з іноземними суб'єктами господарської  діяльності щодо дослідження і використання космічного простору, виробництва і  експлуатації космічної техніки  та укладення договорів купівлі-продажу  космічної техніки і технологій, реєстрації договорів, предметом яких є космічна діяльність, укладених  суб'єктами підприємницької діяльності України з іноземними суб'єктами господарської діяльності, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 4 червня 1998 р. N 798.

НКАУ проводить експертизу поданого договору на відповідність законодавству, вживає заходів до правового захисту  об'єктів інтелектуальної власності, захисту державних інтересів  під час вирішення питань використання об'єктів, створених у космічній  галузі за рахунок бюджетних коштів, і приймає рішення про реєстрацію договору або про відмову в  його реєстрації. Суб'єкти космічної  діяльності подають НКАУ звіт про  виконання зареєстрованих договорів.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про державну таємницю" права  на об’єкти промислової власності, що створені з використанням відомостей, які становлять державну таємницю можуть бути передані іноземній державі  чи міжнародній організації лише на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або  письмового мотивованого розпорядження  Президента України з урахуванням  необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони  України.

Будь-яке порушення прав патентовласника  зумовлює відповідальність порушника. Порушенням визнається будь-яке посягання  на права власника патенту, передбачені  законодавством про промислову власність. Звичайно, таке порушення на вимогу власника патенту повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати відновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

 

 

 

 

  1. ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ

 

Припинятися може чинність патенту  на промисловий зразок, винахід, корисну  модель. Розглянемо значення цих понять:

промисловий зразок – результат  творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання; об'єктом  промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або  їх поєднання, які визначають зовнiшнiй  вигляд промислового виробу i призначенi для задоволення естетичних та ергономiчних потреб [8];

винахід (корисна модель) – результат  інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; об'єктом  винаходу (корисної моделі), правова  охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини  тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу [9].

Стаття 465 Цивільного кодексу (ЦК) визначає строк чинності майнових прав на об’єкти  інтелектуальної власності. Так, строк  чинності виключних майнових прав інтелектуальної  власності на винахід спливає  через 20 років, що відліковуються від  дати подання заявки на винахід; на корисну модель – через 10 років  від дати подання заявки на корисну  модель; на промисловий зразок –  через 15 років від дати подання  заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку [10].

Информация о работе Патентовласники, їх права та обов’язки