Патентовласники, їх права та обов’язки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 22:47, реферат

Описание работы

Надійні гарантії набуття, здійснення та захисту права інтелектуальної власності є невід'ємним атрибутом державності кожної цивілізованої країни. Наявність сучасної системи правової охорони інтелектуальної власності сприяє розвитку національної економіки, збереженню і збагаченню науково-технічного потенціалу держави, розвитку міжнародної торгівлі, залученню в економіку країни іноземних інвестицій, зокрема у вигляді найсучасніших технологій, входженню України як рівноправного партнера до світового ринку інтелектуальної власності.

Содержание работы

Вступ
1. Поняття патенту як охоронного документа
2. Характеристика патентовласника і їх види
2.1 Особисті немайнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
2.2 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
3. Права патентовласника і їх ознаки
4. Обов’язки патентовласника
5. Порядок одержання патенту
6. Припинення дії патенту та визнання його недійсним
6.1 Підстави визнання патенту недійсним
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

ис реферат.docx

— 66.67 Кб (Скачать файл)

4. захищати твір, включно  із його назвою від будь-якого  викривлення, що може нанести  шкоду честі та гідності автора (право на захист репутації)

Право на захист репутації  автора. З моменту створення твору  за його автором закріплюється право  на захист твору, включаючи його назву, від будь-якого перекручення або  іншої дії, здатної заподіяти  шкоду честі і гідності автора. Уразі видання, публічного виконання  або іншого використання твору забороняється  без згоди автора ві імені автора.

Майнові права автора —  право на використання своїх творів у будь-якій формі та будь-яким способом, які передбачають:

1.відтворення творів;

Відтворення творів. Однією із причин виникнення авторського права  є виникнення можливості відтворення  творчого результату, досягнутого автором, іншими особами. Треба було захистити автора від свавільного використання твору без дозволу автора, згідно з чим було закріплене монопольне право автора на відтворення твору. Це право, закріплене за автором, є фундаментальною основою сучасного авторського права. Адже право на відтворення — це право на повторне надання твору об'єктивної форми, що робить твір доступним для сприйняття іншими особами.

2. публічне виконання і публічне сповіщення творів;

Публічним виконанням вважається подання за згодою суб'єктів авторського  права творів шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв  і процесів (за винятком передачі в  ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які  не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від  того, чи присутні вони в одному місці  і в один і той самий час  або в різних місцях і в різний час.

 Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів  авторського права в ефір за  допомогою радіохвиль (а також  лазерних променів, гама-променів  тощо), у тому числі з використанням  супутників, чи передача на віддаль  за допомогою проводів або  будь-якого виду наземного чи  підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

3.Продаж твору

Передання його в найм (оренду) тощо забезпечують розповсюдження твору. Розповсюдженням об'єктів авторського  права вважається будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського  права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі  доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів  з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором. Відчуження матеріального об'єкта, в якому  втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені  у цивільний обіг шляхом їх першого  продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди  автора (чи іншої особи, яка має  авторське право) і без виплати  авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням  права слідування. Проте у цьому  випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається  виключно за особою, яка має авторське  право.

4. публічну демонстрацію і публічний показ творів;

Публічна демонстрація аудіовізуального твору полягає у публічному одноразовому чи багаторазовому представленні публіці  за згодою суб'єктів авторського  права у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень.

Публічним показом твору  є будь-яка демонстрація оригіналу  або примірника твору за згодою суб'єктів  авторського права безпосередньо  або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).

5.Перекладання і перероблення творів;

Право па переклад. Переклад — це вираження форми письмових або усних творів мовою, що відрізняється від мови оригіналу. Він повинен передавати твір в достовірній і неспотвореній формі як відносно його змісту, так і відносно його стилю. Авторське право надається перекладачам у визнанні їх творчого підходу до іншої мови, однак без шкоди правам автора твору, що перекладається. Для перекладу потрібен відповідний дозвіл, оскіль'ки право на переклад є специфічною складовою частиною авторського права.

Автор виражає шляхом укладення  договору з тією організацією, яка  збирається використати його твір для перекладу. Дана організація бере на себе обов'язок забезпечити високоякісний переклад твору, а також на прохання автора надати йому переклад для ознайомлення. Договір може передбачати необхідність узгодження кандидатури перекладача з автором твору. Якщо, на думку автора, переклад виконаний пеякісно або допущено які-небудь інші відхилення від умов договору, автор може заборонити використання такого перекладу.

Право на переклад визнається за автором і його правонаступниками протягом всього терміну охорони твору.

Право на переробку твору  включає в себе можливість автора самому переробити твір в інший вид, форму або жанр чи давати дозвіл на переробку іншим особам. Створювані в результаті творчої переробки твори є новими об'єктами авторського права. Але їх використання може здійснюватися лише за згодою авторів оригінальних творів. Як правило, згода автора на переробку означає і його згоду на використання створеного в результаті переробки нового твору. Однак автор може залишити за собою право на схвалення переробки як попередню умову її використання. Право на переробку охоплює собою всі види творів і всі види переробок. Після смерті автора протягом терміну дії авторського права право давати згоду на переробку здійснюється його спадкоємцями.

6.Імпортування примірників творів.

Право на імпорт — виняткове  право автора імпортувати примірники твору з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу володільця виняткових авторських прав. Мається на увазі закріплена за автором можливість здійснювати контроль за ввезенням на територію дії його авторських прав примірників створеного ним твору, виготовлених за кордоном.

Право контролю за імпортом примірників твору надається  автору для того, щоб він міг  ефективніше здійснювати право  на розповсюдження, що йому належить. Володіючи  правом па імпорт, автор може припинити  порушення свого права на розповсюдження вже на стадії підготовки порушення. Якщо ж ввезення творів не має на меті їх подальше розповсюдження на території, на якій твір користується правовою охороною, то автор не може заборонити їх імпорт.

Цей перелік не є вичерпним. Практично кожне з авторських прав на твори містить як особисті немайнові, так і майнові елементи. Нерідко їх конкретний зміст стає зрозумілим лише з контексту, коли відома мета, яку ставить автор при  здійсненні цієї правомочності. Так, скорочення обсягу твору без згоди автора може зачепити як його особисті немайнові, так і майнові інтереси.

Підставою виникнення права  на винагороду є факт використання результату творчої діяльності. Використання може мати місце тільки на підставі договору. Позадоговірне використання об'єктів В. п. допускається лише у  випадках, передбачених законодавством. Майнові права суб'єктів В. п. складаються  внаслідок реалізації права на використання об'єктів В. п. Ці права можуть відсуджуватися у будь-який не заборонений законом спосіб. Немайнові права відчуженню не підлягають. Автор, право і право пром. власності мають різні строки дії, крім немайнових прав, які не обмежуються строком. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (1993) охорона прав, що надаються цим законом, діє протягом усього життя автора та 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених зазначеною статтею. Строки дії прав суб'єктів патентного права визначені Законами України «Про власність», «Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності» (обидва — 1991), «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин» (усі — 1993) та ін.  (І. Ф. Севрюкова.)

Відповідно до ч.3 ст. 156 ГКУ  використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у сфері господарювання є виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону; застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для застосування в Україні за умов, передбачених Цивільним кодексом України, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється відповідно до закону.

 Зазначені у частині  третій коментованої статті правомочності  щодо використання винаходу, корисної  моделі та промислового зразка  не конкретизуються щодо кожного з цих об'єктів , проте це не означає, що ці правомочності є однаковими стосовно всіх зазначених у даній нормі об'єктів.

Наприклад, відповідно до законів  України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і «Про охорону  прав на промислові зразки» «спосіб» є об'єктом лише винаходу і корисної моделі . Тому встановлені у ч. З  третій статті 156 ГК правомочності щодо способу та продукту, виготовленого  безпосередньо винайденим способом, не поширюються на промислові зразки.

З іншого боку, відповідно до статей 459 та 460 ЦК об'єктом винаходу і корисної моделі є «процес» у  будь-якій сфері технології, під  яким, як правило, розуміється «спосіб», а також « нове застосування відомого продукту чи процесу».

Доречно звернути увагу і  на те, що згідно із Законом України  «Про охорону прав на промислові зразки»  під терміном «продукт» стосовно промислового зразка розуміється промисловий  виріб стійкої форми.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнаються:

 а) виготовлення, пропонування  для продажу, застосування або  ввезення, зберігання, інше введення  в господарський обіг в зазначених  цілях продукту, виготовленого із  застосуванням запатентованого  винаходу (корисної моделі);

б) застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється  без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так  є очевидним;

в) пропонування для продажу, введення в господарський обіг, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо  способом, що охороняється патентом.

Використання промислового зразка - це виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський  оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка. 

  1. ОБОВ’ЯЗКИ ПАТЕНТОВЛАСНИКА

 

Обов'язками патентовласника  є:

  • сплата патентних зборів;
  • використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Збір за подання заявки - це збір, який сплачують при поданні  заявки на видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Збір за видачу патенту - це збір, який сплачують за видачу патенту  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок.

Річний збір - це збір, який сплачують за підтримання чинності патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Відповідно до Закону України  «Про охорону прав на винаходи і  корисні моделі» використанням  винаходу, корисної моделі визнають виготовлення, пропонування до продажу, введення в  господарський обіг, застосування, ввезення або зберігання в зазначених цілях продукту, що його охороняє патент.

Використанням винаходу визнають також;

  • застосування способу, що його охороняє патент, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування без згоди володільця патенту заборонено або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;
  • пропонування до продажу, введення в господарський оборот, застосування, ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що його охороняє патент.

Відповідно до Закону України  «Про охорону прав на промислові зразки»  використанням промислового зразка визнають виготовлення, пропонування до продажу, введення в господарський  оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням  запатентованого промислового зразка.

Обов'язок використати запатентовану  розробку може бути виконаний не тільки фактично, а й номінантно. Для  цього патентовласнику досить подати до Патентного відомства заяву про  надання будь-якій зацікавленій особі  права на використання запатентованого  об'єкта (відкритої ліцензії).

Неприйняття рішення протягом установлених строків може мати для  патентовласника несприятливі наслідки у вигляді видачі зацікавленим особам примусової ліцензії.

Для надання примусової ліцензії необхідна одночасна наявність  таких умов, як:

  • невикористання або недостатнє використання патентовласником винаходу, корисної моделі або промислового зразка протягом 3 років;
  • відмова патентовласника від укладення ліцензійного договору;
  • доведення готовності використати охоронювану розробку тим, хто бажає її використати;
  • недоведення патентовласником того, що невикористання або недостатнє використання винаходу зумовлене поважними причинами.

Информация о работе Патентовласники, їх права та обов’язки