Патентовласники, їх права та обов’язки

Водночас патентне законодавство  передбачає випадки дострокового припинення чинності патенту.

Чинність майнових прав інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено  достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору. З ініціативою про дострокове припинення чинності цих прав може виступати лише та особа, якій вони належать. За загальним правилом нею  виступає власник відповідного патенту (ст. 464 ЦК України). Відповідно до ст. 32 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та ст. 24 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” власник патенту у будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи (центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності – на сьогодні Державний департамент з інтелектуальної власності). Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Підстави припинення дії патенту  на корисну модель (винахід) (ст. 32 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”Підстави припинення дії патенту на промисловий зразок (ст. 24 Закону України “Про охорон прав на промислові зразки”

1. Власник патенту в будь-який  час може відмовитися від нього  повністю або частково на підставі  заяви, поданої до Установи. Зазначена  відмова набирає чинності від  дати публікації відомостей про  це в офіційному бюлетені Установи.Не  допускається повна або часткова  відмова від патенту без попередження  особи, якій надано право на  використання винаходу за ліцензійним  договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення  арешту на майно, описане за  борги, якщо до його складу  входять права, що засвідчуються патентом.

2. Дія патенту припиняється у  разі несплати у встановлений  строк річного збору за підтримання  його чинності.2. Дія патенту припиняється  у разі несплати у встановлений  строк річного збору за підтримання  його чинності.Річний збір за  підтримання чинності патенту  сплачується за кожний рік  його дії починаючи від дати  подання заявки. Документ про  першу сплату зазначеного збору  має надійти до Установи не  пізніше 4 місяців від дати  публікації відомостей про видачу  патенту. Документ про сплату  збору за кожний наступний  рік має надійти або бути  відправленим до Установи до  кінця поточного року дії патенту  за умови сплати збору протягом  його останніх 4 місяців.Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти до Установи до кінця поточного року, за умови сплати збору протягом 2 останніх його мiсяцiв.Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.Дiя патенту припиняється з першого дня року, за який збiр не сплачено.Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється.Рiчний збiр за пiдтримання чинностi патенту може бути сплачено, а документ про його сплату - надiйти до Установи протягом 6 мiсяцiв пiсля встановленого строку. У цьому разi розмiр рiчного збору збiльшується на 50 вiдсоткiв.Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення дії патенту.

Здійснення права власника патенту  на дострокове припинення чинності майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий  зразок має певні межі: це не повинно  суперечити умовам договору. Мова йде  про випадки, коли власник патенту  уклав відповідний договір (наприклад, ліцензійний) на право використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. За таких обставин власник  патенту не вправі виступати з  ініціативою про дострокове припинення чинності відповідних прав, якщо це суперечитиме умовам укладеного ним з іншою особою договору [11].

За статтею 467 ЦК України у разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватись будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Вільне використання передбачає, що будь-яка  особа може його здійснювати без  одержання дозволу на це від володільця патенту. Безоплатність використання означає, що використання відповідного об'єкта будь-якою особою здійснюється без сплати винагороди. Названі правові наслідки є загальними, оскільки стосуються як припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності у зв'язку із закінченням встановлених строків їх чинності (ст. 465 ЦК України), так і випадків дострокового припинення їх чинності (ст. 466 ЦК України) [11].

У ч. 2 ст. 467 ЦК України передбачені  спеціальні правові наслідки щодо тих  випадків, коли мало місце дострокове припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок, і цим було завдано збитків  особі, якій було надано дозвіл на використання відповідного об'єкта. У такому випадку завдані збитки підлягають відшкодуванню особою, яка надала цей дозвіл. Водночас договором чи законом може бути встановлено звільнення особи, що надала відповідний дозвіл, від відшкодування збитків, завданих достроковим припиненням чинності виключних майнових прав.

Відповідно до ст. 468 ЦК України  чинність достроково припинених виключних  майнових прав інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент припинення. Однак сьогодні законодавством не передбачений такий порядок, що утруднює реалізацію норм цієї статті. Єдине  законодавче положення щодо відновлення  достроково припинених виключних майнових прав на винаходи і корисні моделі закріплене ст. 32 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні  моделі” і стосується випадків припинення дії патенту в разі несплати річного  збору за підтримання його чинності.

 

 

 

 

 

5.1 Підстави визнання патенту недійсним

Відповідно до ст. 469 ЦК України  права інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок визнаються недійсними з підстав  та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 33 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні  моделі” патент може бути визнано  у судовому порядку недійсним  повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого  винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у  поданій заявці;

в) порушення вимог ч. 2 ст. 37 цього  Закону (мало місце порушення порядку  патентування винаходів, корисних моделей  в іноземних державах);

г) видачі патенту внаслідок подання  заявки з порушенням прав інших осіб [13].

Cт. 7 Закону України “Про охорону  прав на винаходи і корисні  моделі” визначає такі умови  патентоздатності винаходу, корисної  моделі:

1. Винахід відповідає умовам  патентоздатності, якщо він є  новим, має винахідницький рівень  і є промислово придатним.

2. Корисна модель відповідає  умовам патентоздатності, якщо вона  є новою і промислово придатною.

3. Винахід (корисна модель) визнається  новим, якщо він не є частиною  рівня техніки. Об'єкти, що є  частиною рівня техніки, для  визначення новизни винаходу  повинні враховуватися лише окремо.

4. Рівень техніки включає всі  відомості, які стали загальнодоступними  у світі до дати подання  заявки до Установи або, якщо  заявлено пріоритет, до дати  її пріоритету.

5. Рівень техніки включає також  зміст будь-якої заявки на видачу  в Україні патенту (у тому  числі міжнародної заявки, в якій  зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано  спочатку, за умови, що дата  її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

6. На визнання винаходу (корисної  моделі) патентоздатним не впливає  розкриття інформації про нього  винахідником або особою, яка  одержала від винахідника прямо  чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання  заявки до Установи або, якщо  заявлено пріоритет, до дати  її пріоритету. При цьому обов'язок  доведення обставин розкриття  інформації покладається на особу,  заінтересовану у застосуванні  цієї частини.

7. Винахід має винахідницький  рівень, якщо для фахівця він  не є очевидним, тобто не  випливає явно із рівня техніки.  При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться.

8. Винахід (корисна модель) визнається  промислово придатним, якщо його  може бути використано у промисловості  або в іншій сфері діяльності.

За ст. 25 Закону України “Про охорону  прав на промислові зразки” – патент може бути визнано у судовому порядку  недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого  промислового зразка умовам патентоспроможності;

б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;

в) видачі патенту внаслідок подання  заявки з порушенням прав інших осіб [12].

Ст. 6 Закону України “Про охорону  прав на промилові зразки” визначає такі умови патентоспроможностi промислового зразка:

1. Промисловий зразок вiдповiдає  умовам патентоспроможності, якщо  він є новим i промислово придатним. 

2. Промисловий зразок визнається  новим, якщо сукупність його  суттєвих ознак не стала загальнодоступною  у свiтi до дати подання заявки  до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи.

3. На визнання промислового зразка  патентоспроможним не впливає  розкриття iнформацiї про нього  автором або особою, яка одержала  від автора прямо чи опосередковано  таку iнформацiю протягом шести  мiсяцiв до дати подання заявки  до Установи або, якщо заявлено  пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення  обставин розкриття iнформацiї  покладається на особу, заінтересовану  у застосуванні цього пункту.

4. Промисловий зразок визнається  промислово придатним, якщо його  може бути використано у промисловості або в iншiй сфері діяльності [8].

При визнанні патенту чи його частини  недійсними Установа повідомляє про  це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про  видачу патенту.

Відмінні риси визнання недійсними прав інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок та дострокове припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок:

а) різними в обох випадках є  підстави;

б) на відміну від дострокового припинення чинності, визнання недійсними прав інтелектуальної власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок відбувається в судовому порядку;

в) різними є відповідні правові  наслідки: якщо при достроковому припиненні чинність виключних майнових прав припиняється від дати публікації про це в офіційному бюлетені Установи чи від 1 дня року, за який не сплачено збір, то при визнанні недійсними права інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок вважаються такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про видачу патенту [11]. 

ВИСНОВОК

Отже, складовою частиною особливої системи права ЄС та України є інститут права інтелектуальної власності1. Його поява й розвиток міцно пов'язані з інтелектуалізацією життя людства, розвитком інформаційних технологій і культури. Створення єдиного потребує гармонізації відповідних національних законодавств держав-членів ЄС, а також поліпшення системи захисту інтелектуальних прав на міждержавному рівні.

Сьогодні все більше зростає  розуміння того, що трансформація  науково-технічних розробок в інноваційний продукт, придатний для виробництва  і ринку, чи не найважчий етап у  ланцюзі, який пов'язує розробника зі споживачем.

Досвід багатьох країн, зокрема  Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, свідчить про те, що необхідне створення  організаційних структур, які можуть бути як регіональними, так і загальнодержавними;

Що стосується законодавства  України, про інтелектуальну власність, то воно є ще не досить досконалим, і  містить певні розбіжності у  визначенні різних категорій інтелектуальної  власності. Так, наприклад, одні закони визнають право власності на об'єкти науково-технічної творчості інші — тільки виключне право на використання. Безумовно, така розбіжність в одній  правовій системі неприпустима. Вона має бути усунена шляхом визнання права власності на всі результати інтелектуальної діяльності без  винятку.

Основним пріоритетом  для розвитку українського законодавства  є, на даний момент, уніфікація його з міжнародними нормативними актами європейського союзу, для подальшого ефективного розвитку та захисту  прав інтелектуальної власності.

 

 

Список використаних джерел

1. http://uk.wikipedia.org
2. http://www.tm24.com.ua
3. http://patentresult.com.ua
4. Навчальний посібник з курсу “Інтелектуальна власність” під.ред. І.П. Каплун, Е.В.Колісніченко, В.О. Панченко, А.А. Папченко, Суми-2009
5. «Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності» від 22 травня 2001 р. № 543.
6. Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності від 22 травня 2001 р. N 543.
7. Закону України "Про державну таємницю"
8. Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 року № 3688-XII.
9. Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” від 15 грудня 1993 року № 3687-XII.
10. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
11. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 208 с.
12. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, Ліра – К, 2005. – 232 с.
13. Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 232 с.
14. Інтелектуальна власність: Словник- довідник / За заг.ред. ОД. Святоцько-го. — у 2-х т.: Т.1 Авторське право і суміжні права / За ред. ОД. Святоцького, В.С. Дроб’язка. — Уклад.: В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко. — К.: ВидавничийДім «Ін Юре», 2000. — 356 с.