Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів –важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві

3.1. Коефіцієнт  екстенсивного завантаження –  характеризує ступінь використання  обладнання за певний період  часу та визначається по кожній  групі однотипного обладнання:

де  - фактично відпрацьований час в годинах;

- Ефективний фонд часу роботи  обладнання. Повинен прагнути до  одиниці. Чим більша різниця,  тим більше резервів. Відповідає  на питання: Скільки працює  обладнання?

3.2.Коефіцієнт  інтенсивності завантаження - ілюструє  як працюють ОВФ:

де  - потенційно можливий випуск продукції;

- фактичний випуск продукції.

3.3. Інтегральний  коефіцієнт – ілюструє узагальнюючу  оцінку використання обладнання  по потужності та по часу:

.

Його підвищення досягається в комплексних заходах:

• впровадження новітніх технологій;
• інтенсифікація технологічних процесів;
• покращення якості сировини;
• підвищення рівня праці і т.д.

 

1.4. Шляхи підвищення  ефективності використання основних  фондів.

 

Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості  є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше  використовувати основні фонди  і виробничі потужності.

Збільшення  обсягів виробництва промислової  продукції досягається за рахунок:

1) запровадження  в дію основних фондів і  виробничих потужностей; 

2) поліпшення  використання діючих основних  фондів і виробничих потужностей. 

Приріст основних фондів і виробничих потужностей  промисловості, її галузей і підприємств  досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств.

Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей  підприємств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний  у промисловості виробничий апарат.

вирішальну  частину приросту продукції в  цілому по промисловості одержують  із діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кілька разів перевищують  щорічно введені нові фонди і  потужності.

Діючі промислові підприємства нашої країни мають  у своєму розпорядженні основні  виробничі фонди на загальну суму 120 млрд. грн., а області – 2,2 млрд. грн.

Одним з найважливіших  завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і  заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію  з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і  тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного  виробництва в цілому.

Поліпшення  використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових  підприємств, у тому числі знову  впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

1) підвищенню  інтенсивності використання виробничих  потужностей і основних фондів;

2) підвищенню  екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використання  виробничих потужностей і основних  фондів досягається насамперед  за рахунок технічного вдосконалювання  останніх.

а) Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:

- у верстатах,  машинах і агрегатах зміцнюються  найбільш відповідальні деталі  і вузли; 

- підвищуються  основні параметри виробничих  процесів (швидкість, тиск, температура);

- механізуються  й автоматизуються не тільки  основні виробничі процеси й  операції, але і допоміжні і  транспортні операції, що нерідко  стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.

Інтенсивність використання виробничих потужностей  і основних фондів підвищується також  шляхом вдосконалювання технологічних  процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної  концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготування до виробництва відповідно до вимог  заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини  і забезпечення рівномірної, ритмічної  роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць, проведення сукупності інших  заходів, що дозволяють підвищити швидкість  обробки предметів праці і  забезпечити збільшення виробництва  продукції за одиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі.

Отже, інтенсивний  шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення  основних фондів. Досвід роботи ряду галузей  промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів  особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний  знос основних фондів.

б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з  іншого боку, збільшення кількості  і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.

Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях  промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

1) постійної  підтримки пропорційності між  виробничими потужностями окремих  груп устаткування на кожній  виробничій дільниці, між цехами  підприємства в цілому, між окремими  виробництвами усередині кожної  галузі промисловості, між темпами  і пропорціями розвитку галузей  промисловості і всього народного  господарства;

2) поліпшення  догляду за основними фондами,  дотримання передбаченої технології  виробництва, удосконалювання організації  виробництва і праці, що сприяє  правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного  ремонту, що скорочує простої  устаткування в ремонті й збільшує  міжремонтний період;

3) проведення  заходів, що підвищують питому  вагу основних виробничих операцій  у затратах робочого часу, скорочення  сезонності в роботі підприємств  ряду галузей промисловості, підвищення  змінності роботи підприємств. 

Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина  устаткування знаходиться в ремонті  і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого  устаткування, а також запровадження  в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться  в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.

В усіх галузях  промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного  устаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в немашинобудівних і навіть у непромислових галузях  народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні.

У машинобудуванні  важливим напрямком поліпшення використання устаткування є підвищення змінності  використання устаткування. В даний  час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінності  роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить  збільшити виробництво продукції  з одиниці устаткування приблизно  на 25%.

Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності  роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування  використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої  сили.

На успішне  вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей  і зростання продуктивності праці  значно впливає створення великих  виробничих об'єднань. Разом із цим  необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва  і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств  невластивої їхньому профілю  продукції, створення спеціалізованих  промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів  невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.

Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює  робочу силу з допоміжних і обслуговуючих  підрозділів, комплектує тим самим  другі зміни основних цехів і  підвищує коефіцієнт змінності.

Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація  й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести  людей із важких немеханізованих  робіт на кваліфіковані роботи в  другій зміні.

Прискорені  темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні  механізації основного і допоміжного  виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості  допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою  силою, підвищення коефіцієнту змінності  роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах  без додаткового залучення робочої  сили. У великих містах, де існує  дефіцит робочої сили, вирішення  проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей  діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації  виробництва, удосконалення організації  виробництва і праці має особливо важливе значення.

Важливий  резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей  діючих підприємств полягає в  скороченні часу внутрішньо змінних  простоїв устаткування, що на ряді промислових  підприємств досягають 15-20% усього робочого часу.

Поліпшення  використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою  від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче і  сумлінне ставлення робітників до праці  є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей.

Відомо, що від  досконалості системи морального і  матеріального стимулювання в значній  мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових  підприємств, що працюють у нових  умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тім числі введення плати  за виробничі фонди, перегляд гуртових цін, застосування нового показника  для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланках керування промисловістю, повинен  передбачати забезпечення зростання  обсягів виробництва продукції  насамперед за рахунок більш повного  й ефективного використання внутрішньогосподарських  резервів і шляхом більш повного  використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію  потужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів.

Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів і виробничих потужностей  має матеріальне стимулювання робітників.

Але перш за все необхідно промисловим підприємствам  Тернопільської області, та й України  налагоджувати продуктивну економічну діяльність. Адже в умовах простою  у виробництві, показники ефективності використання основних фондів, як і  інші групи економічних показників мають “негативний” відтінок. Крім того основні фонди мають властивість  зношуватись і тоді, коли вони не використовуються. І тому в результаті простою підприємство зазнає значних  збитків

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

 

2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства

Показник наявності  основних виробничих фондів: основних виробничих фондів на балансі підприємства на початок року знаходиться на суму4900 тис.грн. Вартість ОВФ на кінець року визначаємо за формулою:

Бв_к=Бв_п+Б_впос-Б_вв,                                              (2.1)

 

де  Бв_к – балансова вартість ОВФ на кінець періоду,

Бв_п – балансова вартість ОВФ на початок періоду,

Б_впос – балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,

Б_вв – балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.

 

Тоді, Бв_к = 4900-410+420=4910(тис. грн.)

Середня вартість основних виробничих фондів на підприємстві складе:                     

= =₄₉₀₅(тис. грн.)   

 

Показник технологічної  структури основних виробничих фондів:

Активна частина: 3000 тис. грн. Пасивна частина: 4900-3000=1900 тис. грн.

Отже, аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів, можна зазначити, що підприємство має  бути промислового призначення, адже активна частина  основних виробничих фондів значно перевищує  пасивну.

 

Коефіцієнт зносу показує ступінь зносу основних виробничих фондів:

   ,                                             (2.2)

де  _н- сума зносу ОФ;

Б_вп- балансова (первісна) вартість ОФ на початок року;

= =0,3469

Отже, основні  виробничі фонди зносилися вже  на 35% (тобто 35% від своєї вартості уже перенесено на вартість створеної продукції. Аналізуючи розрахунку, основні виробничі фонди повинні знаходитись ще в стані використання своєї повної потужності.