Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів –важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві

     (3.22)

де DД_зм – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ;

DС_зм – норма витрат з розрахунку на одну зміну використання ОВФ підприємства в рік.

тис. грн.

6. Визначається  величина зниження витрат на  виробництво продукції за рахунок  зменшення долі амортизаційних  відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться  на 1 грн. продукції:

    (3.23)

де  Да/в_і – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;

Б_ві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а –  середньозважена річна норма  амортизаційних відрахувань;

О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля  річних амортизаційних відрахувань  в одиниці вартості продукції  становитиме:

а) у базовому році

грн./грн.

б) у плановому році

грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань  на плановий обсяг виробництва продукції  становитиме:

   (3.24)

 тис. грн.

Економія  собівартості річного обсягу виробництва  продукції підприємства у плановому  році буде становити:

    (3.25)

 тис. грн.

7. Визначається  величина додаткових робочих  місць у зв’язку із збільшенням  змінності використання ОВФ підприємства.

Збільшення  змінності використання ОВФ призводить до збільшення робочих місць, а відповідно, до збільшення чисельності працівників  підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства у зв’язку із збільшенням коефіцієнта  змінності використання ОВФ підприємства можна визначити виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатися до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:

       (3.26)

де DЧ_п – додаткова потреба підприємства у працівниках, чол.; DБ_ві – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в і-ту зміну, грн.; Ф_п– фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.

чол.

   в тому числі:

в першу  зміну: чол.

в другу  зміну: чол.

в третю  зміну: чол.

3.1.4. Підвищення ефективності  використання календарного часу.

Тривалість  використання ОВФ підприємства протягом року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. У додатку 1 наводяться вихідні дані, що визначають тривалість використання ОВФ підприємства протягом року виходячи із конкретних виробничих умов. За умови, коли підприємство не в  змозі забезпечити необхідний обсяг  виробництва продукції за рахунок  поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішньозмінного часу та змінності  використання ОВФ, передбачаються заходи щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення фонду робочого часу. Це слід здійснювати  за умови, коли будуть досягнуті показники  використання фонду робочого часу в  межах 0,92 -  0,95; внутрішньозмінного часу – 0,90 – 0,95 і змінності 2,2 - 2,5.

Підвищення  коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягатися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального  ремонту ОВФ тощо.

За  даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12 відсотків. Проте впровадження заходів  щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.

1. Визначаємо  величина збільшення фонду робочого  часу використання ОВФ

      (3.27)

де DР_ч – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів;

Рч_пл – розрахований фонд робочого часу на плановий період, днів;

DД_вч – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.

днів

2. Визначається  число додаткових змін використання  ОВФ підприємства:

     (3.28)

 зміни

3. Визначається  збільшення обсягу виробництва  продукції за рахунок збільшення  коефіцієнта використання календарного  часу, тобто збільшення числа  змін у плановому році:

        (3.29)

 тис. грн.

4. Визначаються  додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнта  використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи  із нормативу витрат на ці  цілі – 600,0 грн. в кожну зміну  за рік.

    (3.30)

де DД_кч – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн.;

DС_кч – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік, грн.

тис. грн.

5. Визначається  зниження собівартості продукції  за рахунок зменшення долі  річних амортизаційних відрахувань  у собівартості одиниці продукції.  Розрахунок ведеться на 1 грн.  продукції.

    (3.31)

де  Да/в_і – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;

Б_ві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році; а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;

О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

 

Доля  цих витрат визначається за формулою:

а) у базовому році

грн./грн.

 

б) у плановому році

грн./грн.

Зменшення річних амортизаційних відрахувань  на плановий обсяг виробництва продукції  становитиме:

    (3.32)

тис. грн.

Економія  собівартості річного обсягу виробництва  продукції підприємства у плановому  році буде становити:

    (3.33)

 тис. грн.

Визначаємо  коефіцієнт використання календарного часу ОВФ:

6. Визначається  потреба підприємства у додатковому  персоналі у зв’язку із збільшенням  коефіцієнта використання календарного  часу, тобто фонду робочого часу  використання ОВФ підприємства.

Ця  потреба в додатковому персоналі  для забезпечення використання ОВФ  у зв’язку із збільшенням тривалості їх використання протягом року визначається виходячи із фондоозброєності праці  на підприємстві, балансової вартості ОВФ, що використовуються у різні  зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів у зв’язку із збільшенням  коефіцієнта використання календарного часу:

     (3.34)

де  Б_ві– балансова вартість ОВФ, що використовуються в і-ту зміну, грн.; Ф_пб – фондоозброєність праці в базовому році, грн.; DЗм_кч – число додаткових змін використання ОВФ у зв’язку із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, змін; Зм_пл – число змін використання ОВФ у плановому році, змін

чол.

 

 

3.2. Аналіз одержаних результатів

 

Аналізуючи  проведенні нами заходи щодо підвищення ефективності використання ОВФ, можна  помітити, що збільшення обсягів виробництва  відбулося без будь-яких капіталовкладень. Тож дані заходи мають право на існування в підприємницький  діяльності.

Зведемо дані в таблицю для зручності  аналізу та порівняння

 

 

 

 

Таблиця 3.5.1

Ефективність запроектованих заходів по поліпшенню використання основних виробничих фондів підприємства.

Показники	Величина коефіцієнтів		Збільшеннякоефіцієнтів	Додатковівитрати, тис.грн	Результати
	Базовийрік	Плановийрік			Збільшенняобсягупродукції, тис.грн	Зниженнясобівартостіпродукції, тис грн	Збільшенняробочихмісць, чол
1. Підвищеннякоефіцієнтавикористання  фонду робочого часу	0,5160	0,5676	0,0516	6,92	780	33,88	-
2.Підвищення коефіцієнтавикористаннявнутрішньозмінного  часу	0,7750	0,8200	0,0450	5,40	386,1	14,37	-
3. Підвищеннякоефіцієнтазмінності	2,0408	2,2449	0,2041	48,43	1883	51,26	33
4. Підвищеннякоефіцієнтавикористання  календарного фонду часу	0,3096	0,3705	0,0610	14,75	596,69	16,26	29
Разом:	-	-	-	75,50	3645,674955	115,77	62

 

 

Таким чином, поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує економію капітальних вкладень підприємства, величину якої можна визначити виходячи із обсягу виробництва додаткової продукції  у плановому році і фондовіддачі у базовому році

 

     (3.35)

 

де DК – економія капітальних вкладень;

DО_пл – обсяг виробництва додаткової продукції в плановому році;

Фв_б – фондовіддача у базовому році.

 тис. грн.

 

 

3.3. Вплив підвищення ефективності  використання основних виробничих  фондів на господарську діяльність  підприємства

 

Основні виробничі фонди підприємства складають  основу його матеріально-технічної  бази, від рівня її використання залежать результати господарської  діяльності підприємства.

Насамперед  від рівня використання основних виробничих фондів підприємства залежить обсяг виробництва продукції, який обумовлює результати показників господарської  діяльності підприємства: собівартість продукції, продуктивність праці, прибуток тощо. Тому в таблиці 2 показано вплив  підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

 

 

Таблиця 2.

 

 Вплив підвищення  ефективності використання основних  виробничих фондів на господарську  діяльність підприємства

 

Показники	Одиницявиміру	Базовийрік	Приріст		Плановийрік
			абсолютний	відносний
1. Проектнапотужністьпідприємтва	млн. грн.	14	-	-	14
2. Обсягреалізаціїпродукції	млн. грн.	7,8	3,65	46,74%	11,45
3. Освоєнняпроектноїпотужності	%	55,71%	26,04%	-	81,75%
4. Балансовавартістьосновнихвиробничихфондів	млн. грн.	4,9	0,01	0,20%	4,91
5. Фондовіддача	грн/грн	1,59	0,7440	46,74%	2,3359
6. Коефіцієнтвіддачіспожитихфондів		18,727	8,7531	46,74%	27,4806
7. Коефіцієнтфондозйому		0,077	0,001	1,38%	0,0779
8. Чисельністьпрацівників	чол.	330	62	18,64%	392
9. Продуктивністьпраці	тис.грн.	23,636	5,598	23,68%	29,23
10. Собівартістьпродукції	млн. грн.	5,8	2,60	44,74%	8,40
11. Витрати на 1 грн. раелізованоїпродукції	грн.	0,74	-0,01	-1,36%	0,73
12. Середнязаробітна плата	грн.	3016,13	1005,98	33,35%	4022,12
13. Прибуток	млн. грн.	2	1,05	52,53%	3,05
14. Рентабельністьвиробництва	%	34%	2%	-	36%

 

Робимо аналіз по проведених нами заходів.Прибутокпідприємствазріс 52,53%, цедосить позитивна риса. Рентабельністьпідприємстватакожзросла, тепер вона становить 36%, що є на 2% більше базового року. Витрати на 1 грн. Виготовленноїпродукціїзменшилися на 10 тис.грн.. Детальнішийаналізпроведемо у висновку.

 

Висновок

Під час написання курсової роботи на тему «Підвищення ефективності використання ОВФ у часі» було проведено  ряд заходів, що зробили свій вплив  на роботу підприємства.

Було  проведено заходи щодо підвищення коефіцієнта  використання робочого часу. Збільшивши робочий час на 10%, отримано збільшення обсягу реалізації на 780 тис. грн. та зменшено собівартість на 33,88 тис. грн..

Заходи  щодо підвищення коефіцієнта використання внутрішнього часу( було збільшено  на 5%)принесли збільшення обсягу реалізації на 386,1 тис. грн. та зменшення собівартості продукції на 14,37 тис.грн.

Наступний захід, що був проведений, це – підвищення коефіцієнта змінності. Це дало підприємству збільшення обсягу продукції на 1883 тис. грн. та зменшення собівартості та 51,26 тис. грн.

  Підвищення коефіцієнта використання  календарного фонду часу дало  збільшення обсягу продукції  на 596,69 тис. грн.. та зменшення  собівартості на 16,26 тис.грн.

Взагалі проведенні заходи принесли збільшення обсягу реалізації продукції на 46,74%. Збільшення робочих місць на 62 чол. Прибутку на 52,53% більше, ніж у базовому році. Все це сприяло збільшенню рентабельності на 2%, що досить хороша риса.

Також позитивною рисою в роботі підприємства є зростання продуктивності праці  на 23,68%. Також зросли і заробітні  плати працівників на 33,35%.