Планування чисельності персоналу на ДП АТ «КиївХліб» Хлібокомбінат № 12

Кількість днів чергової відпустки розраховується на основі показників кількості працівників  за категоріями і тривалості відпустки  окремих груп.

Тривалість чергових і додаткових відпусток розраховують на основі складеного на підприємстві графіка відпусток, у якому визначено час і тривалість відпустки кожного робітника. Дані графіка відпусток групуються за тривалістю відпустки. Середню тривалість основних і додаткових відпусток () розраховують за формулою:

=                         (8)

де  -  календарні дні відпустки і – ї групи робітників;

- чисельність певної групи робітників, що мають відпустку певної  тривалості, осіб;

  - загальна чисельність робітників підприємства, осіб;

n – кількість груп робітників, які мають відпустку певної тривалості.

Неявки, пов’язані з виконанням державних і громадянських обов’язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному  фонді робочого часу у звітному році.

Відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами плануються на основі  звітних даних базисного періоду і планової зміни частки жінок у загальній чисельності всього персоналу.

Невиходи через хворобу  в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно – виробничої гігієни і зниження, завдяки цьому, хвороб.

Явочна кількість робочих  днів у плановому балансі обчислюється шляхом зменшення номінального робочого часу на невиходи, дозволені законом:

• Чергові і додаткові відпустки;
• Відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами;
• Невиходи з причини виконання державних і громадських обов‘язків.

У звітному балансі, щоб установити явочну кількість робочих днів на рік, необхідно відняти також втрати часу з причини хвороби, з дозволу адміністрації, цілодобові прогули і цілодобові простої.

Після того, як установлено явочну кількість робочих днів на рік, обчислюється середня реальна тривалість робочого часу. Основою для її розрахунку є дані про кількість або частку робітників, які мають різну тривалість робочого дня, встановлену законом. Проте, ця тривалість не залишається незмінною, оскільки існують ще дозволені законом втрати робочого часу на перерви жінкам, які годують немовлят. Розмір цих втрат у плані визначається на основі звітних даних минулого року, скоригованих на коефіцієнт зміни частки жінок у загальній чисельності персоналу.

У звітний  баланс включаються втрати через  внутрішньо змінні простої, які визначаються за "простійними" листками. Тривалість простоїв у балансі розраховується так: за простійними листками підсумовується кількість годин, одержана сума ділиться на середньооблікову кількість робітників.

Помноживши  кількість робочих годин на явочний  фонд робочого часу одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах на рік.

Планова чисельність основних робітників ( ) визначається трьома способами:

1. За трудомісткістю виробничої програми. 
2. За нормами виробітку. 
3. За нормами обслуговування.

При визначенні планової чисельності основних робітників ( ) за трудомісткістю виробничої програми необхідно враховувати плановий обсяг робіт у нормо-годинах ( ), плановий реальний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в годинах ( ) та плановий коефіцієнт виконання норм ( .):

,                  (9)

    Трудомісткість виробничої програми визначається як сума трудомісткості всіх господарських операцій, необхідних для її виконання.

Планову чисельність  окремих груп основних робітників, зайнятих на аналогічних роботах, можна  визначити за нормами виробітку:

,            (10)

 

де  - плановий обсяг робіт (продукції, послуг) в натуральних одиницях виміру;

 - планова норма виробітку в натуральних одиницях за 1 годину.

Планова чисельність  основних робітників за нормами обслуговування визначається за формулою:

                           (11)

де КО - загальна кількість обладнання, яку необхідно обслуговувати робітникам;

З - кількість змін роботи обладнання;

К_{я о} - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який вираховується за формулою:

,                       (12)

де НР – плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Коефіцієнт  приведення явочної чисельності  до облікової можна розрахувати  також  іншим способом. У перервних виробництвах відношенням номінального часу до явочного, у безперервних - відношенням календарного часу до явочного робочого часу:

НО=

,,                                      (13)

 

де НО - норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, яке має обслуговуватись одним робітником, одиниць;

Ф р.ч - фонд робочого часу (за зміну, місяць);  

Т_н.0 - норма часу обслуговування. 

За нормами  обслуговування чисельність основних робітників можна обчислити і  за іншим розрахунком:

,                       (14)

 

де КОР- кількість основних робітників для комплексного обслуговування одного об'єкта устаткування у певному періоді.

При плануванні чисельності допоміжних робітників необхідно установити найраціональніші співвідношення між основними і допоміжними робітниками, а також розробити заходи щодо зниження чисельності допоміжних робітників. 

Специфіка трудової діяльності даної категорії робітників впливає на методи розрахунку їх планової чисельності. На роботах, які піддаються нормуванню, а також на роботах, обсяг яких можна установити залежно від кількості обслуговуючих машин, механізмів і агрегатів, чисельність допоміжних робітників розраховується за тими самими методами, що й чисельність основних робітників, тобто за трудомісткістю робіт, нормами виробітку та нормами обслуговування.

У випадках, коли виробничий об'єкт обслуговується групою робітників, і розміщення їх всередині об'єкта не визначається, розрахунок чисельності здійснюється за нормативами.

Нормативи чисельності (НЧ) визначаються через норми обслуговування або норми часу на обслуговування:

,                           (15)

 

О_р - обсяг робіт;

НО - норма обслуговування, виражена в таких самих одиницях, що й обсяг роботи;

Ф_р.м - фонд робочого часу (за зміну, місяць);

Т_н.о - норма часу обслуговування для відповідного періоду. 
Чисельність допоміжних робітників, таких як кранівники, комплектувальники та ін., для яких не можна установити обсяг робіт на норму обслуговування, розраховується за робочими місцями.

Розрахунок можна зробити за формулою:

,                        (16)

де  КРМ – кількість робочих днів;

З – число змін;

- коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової.

Планування  чисельності керівників, спеціалістів і службовців має свої особливості, тому в даному випадку необхідно враховувати не лише особливості виробництва і ми професійними групами. Тому, при розрахунку чисельності спеціалістів найчастіше використовують нормативний метод, який ґрунтується на застосуванні нормативів вивантаження, обслуговування, керованості і чисельності спеціалістів.

Нормативи навантаження й обслуговування можуть застосовуватися в галузях невиробничої сфери, а на підприємствах галузей матеріального виробництва доцільно застосовувати нормативи чисельності спеціалістів, які передбачають установлення залежності між кількісними і якісними показниками діяльності спеціалістів і основними ми техніко-економічними показниками діяльності підприємства.

У сучасних умовах дедалі більшого поширення набуває  використання штатно-номенклатурного методу, який ґрунтується на планових показниках розвитку ви типових структурах і штатах, а також номенклатури посад, що підлягають спеціалістами з вищою освітою. За допомогою цього методу можна визначити як кількісну потребу в спеціалістах на основі штатних розписів, так і якісну - на основі типової номенклатури посад, що визначає рівень класифікації і профіль підготовки спеціалістів.

Типова номенклатура посад розробляється на всіх рівнях управління - від підприємства до міністерства і є вихідною базою нормативів насиченості спеціалістам»: треби в них у розрізі спеціальностей. Нормативний коефіцієнт насиченості (Кн) плановому періоді розраховується за формулою:

,                     (17)

де  - нормативна чисельність спеціалістів ;

Ч - середньооблікова чисельність працівників. 

Тоді загальна потреба в спеціалістах ( ) визначається таким чином:

                    (18 )

де  - нормативний коефіцієнт насиченості спеціалістами;

  — планова чисельність працівників на даний період.

Чисельність працівників  охорони планується в залежності від розміру охороняється, кількості постів на об'єктах охорони і режиму їх роботи.

Чисельність учнів планується з урахуванням вибуваючих робітників, потреби  підприємства у робітниках певних професій, а також кількості кваліфікованих робітників що надійде із закладів професійно-технічної освіти та інших джерел. Та частина додаткової потреби у робітниках, що не може бути забезпечена за рахунок прийому робітників і складатиме потребу підприємства в учнях.

План підготовки кадрів складається в розрізі професій. Кількість робітників і планується підготувати протягом планового періоду, та термін підготовки повинен відповідати виявленій додатковій потребі в кадрах. В плані по праці кількість учнів виражається у середньообліковій чисельності.

Після визначення планової чисельності та структуру  персоналу необхідно скласти  баланс робочої сили і визначити  додаткову потребу з кожної категорії персоналу, яка визначається у вигляді  облікового складу за формулою:

,                 (19)

 - додаткова потреба у персоналі, осіб;

- облікова чисельність працівників на початок і кінець планового періоду, осіб;

- середньооблікова чисельність працівників у плановому періоді, осіб;

ПВ - планові втрати працівників, %

Загальну  потребу у спеціалістах ( ) можна розрахувати як суму (або різницю) чисельності спеціалістів на підприємстві на початок планового періоду ( ) і величини додаткової потреби (або зменшення) спеціалістів ( ):

 .           (20)

Додаткова потреба  у прирості посад визначається як різниця між загальною потребою в спеціалістах запланованого і  базового періодів.

  Завершується  планування чисельності працюючих розробкою заходів з підготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації, як на підприємстві, так і поза ним. 

Розділ 2 Загальна характеристика ДП Хлібокомбінат № 12. Аналіз планування чисельності на підприємстві

 

1. Статус підприємства та його організаційна форма

Дочірнє підприємство “Київхліб” “Хлібокомбінат № 12"  створене згідно з ЗУ “Про господарські товариства” та статутом відкритого АТ “Київхліб”. Повне офіційне найменування підприємства: “Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” “Хлібокомбінат №12”. Хлібокомбінат №12 є юридичною особою.

Форма власності – колективна власність.

Місце знаходження підприємства відповідно до установчих документів (юридична адреса): м. Київ 148, вул.. Чаадаєва, 5. Фактичне місце знаходження підприємства : м. Київ 148, вул.. Чаадаєва, 5.

 Підприємство має  самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, товарний знак та іншу символіку, розрахункові та інші розрахунки в національній валюті в установах банків. Підприємство несе відповідальність за своїми обов`язками тільки в межах майна, яке знаходиться на його самостійному балансі.

Основними видами діяльності підприємства є:

• виробництво та реалізація хлібобулочних, кондитерських та інших виробів;
• впровадження нової техніки і технології, які відповідають світовому науково-технічному рівню;
• оновлення та постійна підтримка на належному рівні виробничих фондів у відповідності з нормативною документацією;
• проведення будівельних, монтажних, ремонтних та спеціалізованих робіт;

 

торгівельно-посередницькі  операції та послуги, реалізація власної продукції та інших товарів через мережу фірмових магазинів, інших торгівельних закладів;

• поновлення і поліпшення асортименту і підвищення якості власної продукції і послуг що надаються підприємством.

Майно підприємства складається з основних засобів та оборотних коштів, інших господарських засобів та цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. Майно підприємства є власністю АТ і знаходиться у підприємства на правах господарського відання. Статутний  фонд підприємства зформовано за рахунок господарських засобів, що знаходились на окремому балансі структурної одиниці ДП “Київхлібпром” – правопопередженика підприємства. Статутний фонд підприємства може бути збільшений або зменшений за рішенням загальних зборів акціонерів або в інших випадках на підставах, не заборонених чинним законодавством.