Розробка антикризової програми для ДП «Електроважмаш»

 

Зростання чистої рентабельності власного капіталу з 0,04 до 0,16 свідчить про можливість ефективного інвестування коштів в підприємство. Збільшення показника рентабельності активів свідчить про збільшення прибутку з 1 грн., вкладеної в активи.

Зменшення рентабельності продажів говорить про зменшення прибутку з одиниці проданої продукції. Це може бути пов’язано зі збільшення собівартості та незмінним рівнем цін  на продукцію.

Отже, за даними експрес-діагностики  можемо зробити висновок, що підприємство у звітному періоді у незначному розмірі покращило свої показники  діяльності. В структурі капіталу переважають позикові кошти, але  в той же час підприємство має  високий рівень ліквідності. Зменшення  показників оборотності свідчить про  активізацію діяльності підприємства, налагоджуванні процесів виробництва, впровадженні нових технологій та виходу з «застійного» стану. Про це ж свідчать показники прибутковості , тобто позикові кошти були направлені в потрібне русло, що дало можливість налагодити відношення та контакти з постачальниками та замовниками.

 

 

2. Багатокритеріальні моделі діагностики банкрутства

Відомий фінансовий аналітик Вільям Бівер запропонував свою систему  показників для оцінки фінансового  стану  підприємства з метою діагностики  банкрутства. Аналіз діяльності ДП «Електроважмаш»  за даною моделлю представлено у  табл. 1.5:

 

Таблиця 1.5

Розрахунок моделі Бівера для   ДП ««Електроважмаш»

 

Показник	2011 рік	значення за Бівером
Коефіцієнт Бівера	0,1	за 5 років до банкрутства
Рентабельність активів	7,7%	благополучний стан
Фінансовий леверидж	54%	за рік до банкрутства
Покриття активів чистим оборотним капіталом	0,09	за рік до банкрутства
Коефіцієнт покриття	1,9	за 5 років до банкрутства

 

Таким чином модель Бівера не дає чіткого уявлення про стан можливості банкрутства на підприємстві.

Діагностика банкрутства  за моделлю ліквідності балансу представлена у табл.1.6.

Аналізуючи подані в таблиці  дані необхідно відзначити, що баланс не є абсолютно ліквідним, оскільки не виконуються перше та друге  з нижче перерахованих умов ліквідності  балансу:

                          Л₁ ≥ П₁     Л₂ ≥ П₂       Л₃ ≥ П₃        Л₄ ≤ П₄

 

 

Таблиця 1.6

Модель визначення ліквідності  балансу

 

Актив	на п.п.	на к.п.	Пасив	на п.п.	на к.п.
Група Л1 220+230+240	393	3245	Група П1 530	24885	26330
Група Л2 С 130 по210	67615	104951	Група П2 620-530+430+630	28084	110154
Група Л3 100+110+120+250+270	112703	150285	Група П3 480+430+630	107516	84299
Група Л4080	140911	150098	Група П4380	161137	187796

 

Л₁  ≤ П₁  - це свідчить про те, що підприємство не має можливості погасити свою кредиторську заборгованість за рахунок наявних грошових коштів, оскільки сума останніх є незначною.

Л₂  ≤ П₂ - це свідчить про те, що дебіторська заборгованість підприємства а також вартість готової продукції, товарів та векселів отриманих менше кредиторської заборгованості.

Л₃  ≥ П₃ - така нерівність є результатом відсутності у підприємства довгострокової заборгованості.

Л₄ ≤ П₄    - що свідчить про достатню масу власного капіталу у порівнянні з необоротними активами , що є позитивним аспектом діяльності підприємства , оскільки воно покриває  власними коштами наявні необоротні активи.

Система коефіцієнтів рейтингової  кредитоспроможності представлена у табл. 1.7. Її суть полягає у визначені  приналежності підприємства до одного з трьох класів кредитоспроможності  підприємств: 1 клас – фінансово стійкі підприємства; 2 клас – підприємства які мають незначні відхилення з платіжної дисципліни; 3 клас – неплатоспроможні підприємства.

 

Таблиця 1.7

Система показників оцінки кредитоспроможності

 

Показник	2011 рік	відповідне значення за моделлю
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,024	1 клас
Коефіцієнт уточнюючої ліквідності	0,343	3 клас
Коефіцієнт покриття	1,894	2 клас
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,46	2 клас

 

Таким чином можемо зробити  висновок, що система даних показників не дає нам чіткої оцінки кредитоспроможності аналізованого підприємства.

Наступним етапом діагностики  є оцінка фінансової стійкості підприємства за рейтинговою системою показників, що представлена у табл. 1.8. Класи  визначаються аналогічно до попередньої  моделі.

 

Таблиця 1.8

Система показників фінансової стійкості ДП «Електроважмаш»

 

Показник	2011 рік	відповідне значення за моделлю
Коефіцієнт покриття	1,894	3 клас
Коефіцієнт  ліквідності	0,94	3 клас
Забезпеченість власними оборотними коштами	0,146	3 клас
Зміна оборотності запасів	-	3 клас
Зміна оборотності оборотних  коштів	-	3 клас
Коефіцієнт рентабельності активів	0,077	3 клас
Неплатежі по кредитах	-	2 клас

 

Тобто, відповідно до даної  системи оцінки, підприємство, для  якого проводиться аналіз відноситься  до третього класу неплатоспроможних  підприємств.

Для визначення стадії банкротства  скористаємося моделлю визначення стадій банкротства (табл. 1.9). Згідно з даною моделлю, існує три стадії банкрутства: 1 стадія – приховане банкрутство; 2 стадія – фінансова нестійкість; 3 стадія – явне банкрутство.

 

Таблиця 1.9

Система показників визначення стадії банкрутства

 

Показник	2011 рік	відповідне значення за моделлю
Коефіцієнт покриття	1,894	1 стадія
Рентабельність сукупних активів	0,077	1 стадія
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,65	1-2 стадія

 

Згідно з дано. моделлю, ДП «Електроважмаш» знаходиться  на стадії прихованого банкрутства.

Таким чином можемо зробити  висновок, що багатокритеріальні моделі оцінки банкрутства не можуть бути застосовані як адекватні сучасним умовам функціонування вітчизняних підприємств, бо не дають чіткої оцінки діагностики та суперечать одне одному в отриманих значеннях.

 

 

3. Рейтингова оцінка імовірності банкрутства

 

Зважаючи на різноманіття показників і розходження в рівні  їхньої критичної оцінки, багато вітчизняних  і закордонних економістів рекомендують проводити інтегральну бальну оцінку фінансового стану.

Суть цієї методики полягає  в класифікації підприємств за ступенем ризику, виходячи з фактичного рівня  показників і рейтингу кожного показника  в балах.  згідно з методикою, після  аналізу підприємство відносять  до одного з 6ти класів:

1 клас – підприємства  з хорошим запасом фінансової  стійкості;

2 клас – підприємства  що демонструють деякий ступінь  ризику по невиконанню зобов’язань,  але ще розглядаються як ризиковані;

3 клас – підприємства  з ризиком фінансової нестійкості;

4 клас – проблемні  підприємства;

5 клас – підприємства  з високим ризиком банкрутства  навіть після вживання заходів  для фінансового оздоровлення;

6 клас – підприємства  найвищого ризику, практично неспроможні.

Застосуємо дану методику до аналізує мого підприємства (табл.1.10).

 

Таблиця 1.10

Застосування моделі рейтингової  оцінки для ДП «Електроважмаш»

 

Показник	2011 рік	кількість балів
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,024	0
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,79	10
Коефіцієнт покриття	1,894	13
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,46	7
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,146	2
Коефіцієнт забезпечення запасів власним оборотним капіталом	0,18	0
Сума балів		32

 

Отже, відповідно до моделі рейтингової оцінки ймовірності  банкротства ДП «Електроважмаш»  належить до четвертого класу –  проблемні підприємства.

4. Моделі дискримінантного аналізу

 

Едвард Альтман був  першим вченим-економістом, який запропонував діагностувати банкрутство за допомогою  багатофакторних дискримінантних моделей. Він розробив двофакторну , в основі якої коефіцієнт покриття та коефіцієнт фінансової незалежності, та пятифакторну моделі діагностики банкрутства.

При діагностиці банкротства  ДП «Електроважмаш» було також застосовано  моделі наступних вчених: Романа Лиса,Спрінгейта,Тафлера і Тишоу, а також універсальна дискримінантна функція. Отримані результати представлені у табл.1.11.

 

Таблиця 1.11

Застосування дискримінантних моделей для ДП «Електроважмаш»

 

Назва моделі	отримане значення Z	вірогідність банкрутства  згідно з моделлю
2х-факторна модель Альтмана	-23945	<50%
5ти-факторна модель Альтмана	3,15	дуже низька
Романа Лиса	0,0569	низька
Спрінгейта	1,5489	низька
Універсальна дискримінантна функція	4,84	малоймовірна
Тафлера і Тишоу	0,4269	малоймовірна

 

Таким чином, з огляду на отримані дані можемо свідчити про  те, що ймовірність банкротства на підприємстві дуже низька, підприємство фінансово стійке  і  має непогані довгострокові перспективи.

 

 

5. Використання системи неформальних критеріїв оцінки банкрутства

 

Системи неформальних критеріїв  було подано у вигляді звичайних тестів. Зокрема для діагностики банкротства даним способом було застосовано фрагмент тесту Тоні Скоуна, тест компанії Ernst & Young, метод А-рахунку виявлення банкрутства, тест на основі ознак «нездорової організації», а також структурно-логічний граф пошуку внутрішніх резервів по відновленню платоспроможності підприємства.

Проходження тесту Тоні Скоуна та компанії Ernst & Young не дало результатів, бо по-перше були подані не повністю, а по-друге не пристосовані до умов функціонування вітчизняних підприємств.