Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

 

Порівняльна характеристика експорту за 4 роки представлена у діаграмі 2.

 

Діаграма 2

 

 

 

 

 

1.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Крюківського вагонобудівного заводу

 

 

В умовах неплатоспроможності споживачів внутрішнього ринку підприємство усе більш орієнтується на експорт продукції. Експортне виробництво є основним джерелом прямих платежів при їхньому недоліку по продукції, реалізованої в Україні; а також зберігає робочі місця більш ніж для однієї десятої частини працюючих.

За 10 місяців 2010 року було виготовлено 9332 одиниці вантажних вагонів, що на 22 % вище від показника за аналогічний період попереднього року. Від так, у жовтні підприємство випустило 1054 вантажних вагонів, що на 11 одиниць менше, ніж у вересні.

У 2010 році експортувалися колісні пари, візки двохосьові, контейнери для транспортування сипучих вантажів, окремі види товарів народного споживання.

Основним видом продукції, експортованим у країни "дальнього зарубіжжя", є контейнери для транспортування сипучих вантажів.

У порівнянні з 2009 роком обсяг відвантажень контейнерів знизився і склав -98,4% у тоннажі і 99% у валютному численні. Скорочення їхніх постачань зв'язано зі збільшенням на європейському ринку кількості фірм, що займаються торгівлею даною продукцією і загостренням конкурентної боротьби між ними.

ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук) в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшив випуск вантажних вагонів на 18%, або 1660 шт, - до 10,75 тис. шт.

"Це абсолютний рекорд за всю історію Крюківського вагонобудівного заводу. Перевищено показник 1974 року, коли випустили 10747 вагонів. Хоча планували зробити 11200. Перешкодили події жовтня, листопада, коли Кременчуцький сталеливарний завод призупинив роботу і не вистачило лиття", - сказав Приходько.

До 2013 року в Україні планується створення двохповерхового вагону.

Крім контейнерів у "дальнє зарубіжжя" було поставлено 720 автомобільних ресор. Побічно експортовано через Нижньодніпровський трубопрокатний завод 1652 вагонних коліс в Індію.

Головними факторами , що стримують збільшення експортних постачань у країни "дальнього зарубіжжя", є невідповідність високих внутрішніх цін на металопрокат українських виробників і цін світового ринку на продукцію .

Це привело до значного подорожчання експортної продукції і збитковості продажів при цінах невідповідних світовому рівню.

Підприємство кількаразове виходило з пропозиціями в різкі органи керуванні з питань зв'язаним зі збільшенням експортних поставок зокрема, для збільшення збуту продукції в країни СНД необхідні:

- скасування обов'язкової передоплати при постачанні продукції в країни СНД;

- домовленість між українською і російською сторонами" про скасування ПДВ на імпорт, посилення кооперативних зв'язків між Україною і Російською Федерацією.

Для збільшення збуту продукції підприємства в країни "дальнього зарубіжжя" необхідні дотуваня збиткової експортної продукції, що приносить значні валютні надходження, державне ліцензування експорту заготівель осей і коліс, щоб забезпечити постачання на експорт колісних пар, візків для вагонів, тобто продукції з більш високим рівнем обробки і тим самим збільшити кількість робочих місць в Україні.

1.4. Покращення ЗЕД Крюківського вагонобудівного заводу

 

 

Найбільш важливою задачею підприємства є збереження виробничо-технічного потенціалу, забезпечення мінімально необхідного прибутку.

Основними напрямками, по яких ведеться робота для рішення даної мети, є:

- пошук шляхів, нових ринків збуту продукції;

- розвиток багатопрофільного виробництва:

а) вантажне вагонобудування піввагони, цистерни, платформи для перевезення вантажних автопоїздів, глиноземовози;

б) виробництво ходових частин вагонів (візків, вантажних і пасажирських колісних пар);

в) виробництво дорожньо-будівельної техніки автогрейдера, фронтального навантажувача;

г) виробництво виробів для Міністерства оборони;

д) контейнерне виробництво (роликові, ковшові, спеціальні, універсальні типи контейнерів);

е) виробництво товарів народного споживання (системи підресорювання, спеціальні причепи);

ж) проектні послуги;

з) благодійна діяльність;

- нарощування експортного потенціалу (контейнери більш 152 найменувань і типорозмірів, колісні пари і візки на експортні документи і, вантажні вагони, запасні частини до них);

- удосконалювання структури керування виробництвом-ліквідації окремих підрозділів, їхнє об'єднання, скорочення чисельності апарата керування) підвищення самостійності і відповідальності підрозділів а результати своєї діяльності, у тому числі шляхом виділення їх у дочірні підприємства;

- зниження собівартості продукції з метою досягнення конкуренто здатних цін на продукцію, контроль за дотриманням норм і лімітів основних видів витрат (залишають собівартість продукції матеріали, енергоресурси, ремонти, заробітна плата);

- удосконалювання внутрішньогосподарського розрахунку, зміна показників порядку виявлення результатів діяльності, обмеження видачі матеріальних ресурсів у виробництво.

Нижче перераховані питання стабілізації діяльності підприємства, які вимагають рішення державних органів керування.

Для збільшення збуту продукції заводу в країни СНД необхідні:

- скасування обов'язкової передоплати при постачанні продукції в країни СНД;

- домовленість з Російською Федерацією про скасування ПДВ на імпорт, це збільшить конкурентоздатність української продукції.

Для збільшення збуту продукції заводу в країни дальнього зарубіжжя необхідно:

- державне ліцензування експорту заготівель осей і коліс, для того щоб забезпечити постачання на експорт колпар, візків для вагонів, тобто продукції з більш високим рівнем обробки і збільшити кількість робочих місць в Україні:

- дотування збиткової експортної продукції, що приносить значні валютні надходження.

 

 

 

 

 

Висновки

 

З вищенаведеного можна  зробити наступні висновки:

Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на яку повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього  сектору економіки України, що вимагає  вжитку цілеспрямованих заходів  політичних реформ, зокрема у сфері  сприяння експорту, імпорту та сприяння іноземним інвестиціям.

Стратегічним напрямком  державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію  структури експорту, розширення асортименту  товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту.

Заходи зі стимулювання зовнішньоекономічної діяльності повинні  включати розвиток зовнішньоекономічної освіти та наукових досліджень у сфері  ЗЕД, а також створення необхідних організаційних умов.

Підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції і розширення її доступу на зовнішні ринки пов'язано  із створенням ефективної системи сертифікації експортованої продукції. Важливим аспектом цієї діяльності є участь України в роботі міжнародних і регіональних організацій по сертифікації.

Що стосується Крюківського вагонобудівного заводу, для покращення зовнішньоекономічної діяльності необхідний пошук шляхів, нових ринків збуту продукції, а також розвиток багатопрофільного виробництва. Необхідне нарощування експортного потенціалу ,удосконалювання структури керування виробництвом,удосконалювання внутрішньогосподарського розрахунку, зміна показників порядку виявлення результатів діяльності, обмеження видачі матеріальних ресурсів у виробництво. Зниження собівартості продукції з метою досягнення конкуренто здатних цін на продукцію. Контроль за дотриманням норм і лімітів основних видів витрат.

2. Розрахунково-аналітична частина.

 

2.1.  Опис підприємницької ситуації

На підприємстві, що випускає широкий асортимент радіоелектронних вимірювальних приладів, проведений комплекс заходів з модернізації одного виду приладів, призначених для тестувань екологічного характеру. Виконані необхідні науково-дослідні роботи, розроблена конструкторська і технологічна документація, виготовлено дослідний зразок та проведено його випробування. Результати випробувань підтвердили очікуване поліпшення ряду експлуатаційних показників приладу порівняно з базовим зразком. За рахунок використання більш сучасної елементної бази і технічних рішень збільшується продуктивність (з 8 вимірів базовим приладом до 10 новим)  і строк служби приладу (з 5 до 6 років), зменшуються: витрати часу і коштів на технічне обслуговування (з 16 хвилин до 6), на ремонтне  обслуговування (з 4 годин до 3 години), енергетичне споживання (потужність електроспоживання зменшується з 900Вт до 100Вт), нижчі вимоги до рівня кваліфікації оператора (для обслуговування базового приладу необхідно щоб у оператора був 4 розряд, в той час як для обслуговування нового приладу необхідно мати 3 розряд), поліпшуються дизайн та ергономічні характеристики виробу (коефіцієнт поліпшення нового приладу Кд=10,7).

Випускати модернізований прилад буде той же цех підприємства-виробника, в якому виготовляється базовий зразок приладу. Крім означеного приладу, цех випускає й інші види подібної продукції. Для переходу на випуск модернізованого варіанта приладу замість базового зразка в цеху-виробника треба створити ряд спеціалізованих робочих місць, придбати нове обладнання, створити необхідне технологічне оснащення - литтєві форми, штампи та інші пристосування для виготовлення приладу. Проектування технологічного оснащення здійснює конструкторський відділ, а його виготовлення - інструментальний цех підприємства-виробника.

Споживачами приладу  є широке коло лабораторій і організацій  екологічного напрямку. Прогнозується  можливість експорту приладу за кордон. Служба маркетингу підприємства-виробника проаналізувала перспективну ринкову потребу у приладі і обгрунтувала оптимальну стратегію насичення ними ринку, що дозволяє визначитися в обсягах виробництва приладу. Почати випуск модернізованого варіанта приладу передбачається з початком чергового планового року. Планово-економічні служби підприємства і цеху-виробника визначили основні показники та нормативи діяльності на плановий рік.

Необхідно вирішити такий  комплекс планово-економічних завдань:

• зробити порівняльний аналіз базового та модернізованого варіантів приладу;
• обгрунтувати ринкову потребу і обсяги виробництва приладу;
• оцінити витрати на модернізацію і освоєння виробництва поліпшеного варіанта приладу:
• розрахувати витрати підприємства на виготовлення приладу та обгрунтувати його ціну;
• зробити аналіз ефективності переходу на випуск і споживання поліпшеного зразка приладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. ВИХІДНІ  ДАНІ

Дані про сферу застосування та витрати на модернізацію приладу  наведені в таблиці 1, порівняльні  експлуатаційні характеристики базового та модернізованого приладів – в  табл. 2, планово-економічні нормативи  діяльності підприємства – в табл. 3, дані про норми розходу ресурсів на новий виріб – в табл. 4-8.

Таблиця 1.

 

Дані про  сферу застосування та витрати на модернізацію приладу.

(номер варіанта  завдання визначається за останньою цифрою залікової книжки)

Показники	Позначення	Варіант №9
1. Прогнозована кількість об’єктів де можливе застосування приладу, одиниць	Чо	300
2. Прогноз обсягів  вимірювань аналізів на одному  об’єкті, тис. вимірювань за рік	Чв	220
3. Прогнозований період  насичення ринку, років	Тн	4
4. Витрати на модернізацію  приладу, тис.грн: науково-дослідні роботи; конструкторські розробки; технологічне проектування; придбання додаткового обладнання; створення нових робочих місць; рекламні заходи; технологічне оснащення;	Кн.д Кк.р Кт.п Кс.об Кр.м Кр.з Кс.ос	25 20 6 30 14 6
		визначити

 

 

 

 

 

Таблиця 2.

Порівняльні експлуатаційні характеристики приладів

(чисельник  — базовий варіант, знаменник  — проектний варіант приладу,  номер варіанта завдання визначається  за передостанньою цифрою залікової книжки).

Показники	Позначення	варіант
		4
1. Годинна  технічна продуктивність приладу,  вимірів на годину	Пгт	15 20
2. Витрати  часу на щоденне (щозмінне) технічне  обслуговування, хвилин	Тто	18 18
3. Витрати  часу на періодичні регламентні  роботи, годин	Трр	8 2
4. Тривалість  міжрегламентного періоду, годин	Трп	150 150
5. Вартість  регламентної процедури, грн.	Врп	40 20
6. Розряд  оператора-аналітика	Ро	5 4
7. Потужність  електроспоживання, Вт	Пс	700 700
8. Нормативна  вартість експлуатаційних матеріалів (хімічні речовини, папір), грн. на 100 вимірів	Нем	35 20
9. Нормативний  строк служби приладу, років	Тс	8 9
10. Коефіцієнт  поліпшення дизайну та ергономічних  властивостей нового приладу  в порівнянні з базовим зразком  (експертна оцінка)	Кд	1,04