Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 19:13, курсовая работа
Актуальність обраної теми випливає з того ,що становлення в Україні ринкових відносин вимагає нового економічного мислення, зовсім інших підходів до керування економікою, освоєння сучасної теорії виробничо-комерційної і зовнішньоекономічної діяльності. Сучасні економічні відносини України з зовнішнім світом знаходяться у стані переходу від старої системи організації зовнішньоекономічних зв'язків, орієнтованої, переважно, на експорт сировини, до нової, пов'язаної з пошуком шляхів ефективного інтегрування у світову спільноту, зі встановленням сталих торговельних зв'язків з іншими країнами, з підвищенням ролі міжурядових організацій у досягненні колективної безпеки і, звичайно, з забезпеченням надійного захисту своїх національних інтересів в умовах швидко змінюваного зовнішнього середовища.
Порівняльна характеристика експорту за 4 роки представлена у діаграмі 2.
Діаграма 2
1.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Крюківського вагонобудівного заводу
В умовах неплатоспроможності споживачів внутрішнього ринку підприємство усе більш орієнтується на експорт продукції. Експортне виробництво є основним джерелом прямих платежів при їхньому недоліку по продукції, реалізованої в Україні; а також зберігає робочі місця більш ніж для однієї десятої частини працюючих.
За 10 місяців 2010 року було виготовлено 9332 одиниці вантажних вагонів, що на 22 % вище від показника за аналогічний період попереднього року. Від так, у жовтні підприємство випустило 1054 вантажних вагонів, що на 11 одиниць менше, ніж у вересні.
У 2010 році експортувалися колісні пари, візки двохосьові, контейнери для транспортування сипучих вантажів, окремі види товарів народного споживання.
Основним видом продукції, експортованим у країни "дальнього зарубіжжя", є контейнери для транспортування сипучих вантажів.
У порівнянні з 2009 роком обсяг відвантажень контейнерів знизився і склав -98,4% у тоннажі і 99% у валютному численні. Скорочення їхніх постачань зв'язано зі збільшенням на європейському ринку кількості фірм, що займаються торгівлею даною продукцією і загостренням конкурентної боротьби між ними.
ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук) в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшив випуск вантажних вагонів на 18%, або 1660 шт, - до 10,75 тис. шт.
"Це абсолютний рекорд за всю історію Крюківського вагонобудівного заводу. Перевищено показник 1974 року, коли випустили 10747 вагонів. Хоча планували зробити 11200. Перешкодили події жовтня, листопада, коли Кременчуцький сталеливарний завод призупинив роботу і не вистачило лиття", - сказав Приходько.
До 2013 року в Україні планується створення двохповерхового вагону.
Крім контейнерів у "дальнє зарубіжжя" було поставлено 720 автомобільних ресор. Побічно експортовано через Нижньодніпровський трубопрокатний завод 1652 вагонних коліс в Індію.
Головними факторами , що стримують збільшення експортних постачань у країни "дальнього зарубіжжя", є невідповідність високих внутрішніх цін на металопрокат українських виробників і цін світового ринку на продукцію .
Це привело до значного подорожчання експортної продукції і збитковості продажів при цінах невідповідних світовому рівню.
Підприємство кількаразове виходило з пропозиціями в різкі органи керуванні з питань зв'язаним зі збільшенням експортних поставок зокрема, для збільшення збуту продукції в країни СНД необхідні:
- скасування обов'язкової передоплати при постачанні продукції в країни СНД;
- домовленість між українською і російською сторонами" про скасування ПДВ на імпорт, посилення кооперативних зв'язків між Україною і Російською Федерацією.
Для збільшення збуту продукції підприємства в країни "дальнього зарубіжжя" необхідні дотуваня збиткової експортної продукції, що приносить значні валютні надходження, державне ліцензування експорту заготівель осей і коліс, щоб забезпечити постачання на експорт колісних пар, візків для вагонів, тобто продукції з більш високим рівнем обробки і тим самим збільшити кількість робочих місць в Україні.
1.4. Покращення ЗЕД Крюківського вагонобудівного заводу
Найбільш важливою задачею підприємства є збереження виробничо-технічного потенціалу, забезпечення мінімально необхідного прибутку.
Основними напрямками, по яких ведеться робота для рішення даної мети, є:
- пошук шляхів, нових ринків збуту продукції;
- розвиток багатопрофільного виробництва:
а) вантажне вагонобудування піввагони, цистерни, платформи для перевезення вантажних автопоїздів, глиноземовози;
б) виробництво ходових частин вагонів (візків, вантажних і пасажирських колісних пар);
в) виробництво дорожньо-будівельної техніки автогрейдера, фронтального навантажувача;
г) виробництво виробів для Міністерства оборони;
д) контейнерне виробництво (роликові, ковшові, спеціальні, універсальні типи контейнерів);
е) виробництво товарів народного споживання (системи підресорювання, спеціальні причепи);
ж) проектні послуги;
з) благодійна діяльність;
- нарощування експортного потенціалу (контейнери більш 152 найменувань і типорозмірів, колісні пари і візки на експортні документи і, вантажні вагони, запасні частини до них);
- удосконалювання структури керування виробництвом-ліквідації окремих підрозділів, їхнє об'єднання, скорочення чисельності апарата керування) підвищення самостійності і відповідальності підрозділів а результати своєї діяльності, у тому числі шляхом виділення їх у дочірні підприємства;
- зниження собівартості продукції з метою досягнення конкуренто здатних цін на продукцію, контроль за дотриманням норм і лімітів основних видів витрат (залишають собівартість продукції матеріали, енергоресурси, ремонти, заробітна плата);
- удосконалювання внутрішньогосподарського розрахунку, зміна показників порядку виявлення результатів діяльності, обмеження видачі матеріальних ресурсів у виробництво.
Нижче перераховані питання стабілізації діяльності підприємства, які вимагають рішення державних органів керування.
Для збільшення збуту продукції заводу в країни СНД необхідні:
- скасування обов'язкової передоплати при постачанні продукції в країни СНД;
- домовленість з Російською Федерацією про скасування ПДВ на імпорт, це збільшить конкурентоздатність української продукції.
Для збільшення збуту продукції заводу в країни дальнього зарубіжжя необхідно:
- державне ліцензування експорту заготівель осей і коліс, для того щоб забезпечити постачання на експорт колпар, візків для вагонів, тобто продукції з більш високим рівнем обробки і збільшити кількість робочих місць в Україні:
- дотування збиткової експортної продукції, що приносить значні валютні надходження.
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на яку повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, імпорту та сприяння іноземним інвестиціям.
Стратегічним напрямком
державного регулювання
Заходи зі стимулювання зовнішньоекономічної діяльності повинні включати розвиток зовнішньоекономічної освіти та наукових досліджень у сфері ЗЕД, а також створення необхідних організаційних умов.
Підвищення рівня
Що стосується Крюківського вагонобудівного заводу, для покращення зовнішньоекономічної діяльності необхідний пошук шляхів, нових ринків збуту продукції, а також розвиток багатопрофільного виробництва. Необхідне нарощування експортного потенціалу ,удосконалювання структури керування виробництвом,удосконалювання внутрішньогосподарського розрахунку, зміна показників порядку виявлення результатів діяльності, обмеження видачі матеріальних ресурсів у виробництво. Зниження собівартості продукції з метою досягнення конкуренто здатних цін на продукцію. Контроль за дотриманням норм і лімітів основних видів витрат.
2. Розрахунково-аналітична
2.1. Опис підприємницької ситуації
На підприємстві, що випускає широкий асортимент радіоелектронних вимірювальних приладів, проведений комплекс заходів з модернізації одного виду приладів, призначених для тестувань екологічного характеру. Виконані необхідні науково-дослідні роботи, розроблена конструкторська і технологічна документація, виготовлено дослідний зразок та проведено його випробування. Результати випробувань підтвердили очікуване поліпшення ряду експлуатаційних показників приладу порівняно з базовим зразком. За рахунок використання більш сучасної елементної бази і технічних рішень збільшується продуктивність (з 8 вимірів базовим приладом до 10 новим) і строк служби приладу (з 5 до 6 років), зменшуються: витрати часу і коштів на технічне обслуговування (з 16 хвилин до 6), на ремонтне обслуговування (з 4 годин до 3 години), енергетичне споживання (потужність електроспоживання зменшується з 900Вт до 100Вт), нижчі вимоги до рівня кваліфікації оператора (для обслуговування базового приладу необхідно щоб у оператора був 4 розряд, в той час як для обслуговування нового приладу необхідно мати 3 розряд), поліпшуються дизайн та ергономічні характеристики виробу (коефіцієнт поліпшення нового приладу Кд=10,7).
Випускати модернізований прилад буде той же цех підприємства-виробника, в якому виготовляється базовий зразок приладу. Крім означеного приладу, цех випускає й інші види подібної продукції. Для переходу на випуск модернізованого варіанта приладу замість базового зразка в цеху-виробника треба створити ряд спеціалізованих робочих місць, придбати нове обладнання, створити необхідне технологічне оснащення - литтєві форми, штампи та інші пристосування для виготовлення приладу. Проектування технологічного оснащення здійснює конструкторський відділ, а його виготовлення - інструментальний цех підприємства-виробника.
Споживачами приладу є широке коло лабораторій і організацій екологічного напрямку. Прогнозується можливість експорту приладу за кордон. Служба маркетингу підприємства-виробника проаналізувала перспективну ринкову потребу у приладі і обгрунтувала оптимальну стратегію насичення ними ринку, що дозволяє визначитися в обсягах виробництва приладу. Почати випуск модернізованого варіанта приладу передбачається з початком чергового планового року. Планово-економічні служби підприємства і цеху-виробника визначили основні показники та нормативи діяльності на плановий рік.
Необхідно вирішити такий комплекс планово-економічних завдань:
2.2. ВИХІДНІ ДАНІ
Дані про сферу застосування та витрати на модернізацію приладу наведені в таблиці 1, порівняльні експлуатаційні характеристики базового та модернізованого приладів – в табл. 2, планово-економічні нормативи діяльності підприємства – в табл. 3, дані про норми розходу ресурсів на новий виріб – в табл. 4-8.
Таблиця 1.
Дані про сферу застосування та витрати на модернізацію приладу.
(номер варіанта завдання визначається за останньою цифрою залікової книжки)
Показники |
Позначення |
Варіант №9 |
1. Прогнозована кількість об’єктів де можливе застосування приладу, одиниць |
Чо |
300 |
2. Прогноз обсягів вимірювань аналізів на одному об’єкті, тис. вимірювань за рік |
Чв |
220 |
3. Прогнозований період насичення ринку, років |
Тн |
4 |
4. Витрати на модернізацію приладу, тис.грн:
|
Кн.д Кк.р Кт.п Кс.об Кр.м Кр.з Кс.ос |
25 20 6 30 14 6 |
визначити |
Таблиця 2.
(чисельник
— базовий варіант, знаменник
— проектний варіант приладу,
номер варіанта завдання
Показники |
Позначення |
варіант |
4 | ||
1. Годинна
технічна продуктивність |
Пгт |
15 20 |
2. Витрати часу на щоденне (щозмінне) технічне обслуговування, хвилин |
Тто |
18 18 |
3. Витрати
часу на періодичні |
Трр |
8 2 |
4. Тривалість міжрегламентного періоду, годин |
Трп |
150 150 |
5. Вартість регламентної процедури, грн. |
Врп |
40 20 |
6. Розряд оператора-аналітика |
Ро |
5 4 |
7. Потужність електроспоживання, Вт |
Пс |
700 700 |
8. Нормативна
вартість експлуатаційних |
Нем |
35 20 |
9. Нормативний строк служби приладу, років |
Тс |
8 9 |
10. Коефіцієнт
поліпшення дизайну та |
Кд |
1,04 |
Информация о работе Зовнішньоекономічна діяльність підприємства