Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

 

До прямих витрат на енергію  технологічну в даному випадку слід віднести витрати на випробування готового приладу під навантаженням:

                                 Ет = , грн. виріб,

Де Пс – потужність споживання приладу, Вт (табл. 2);

Трег і Твип – норми  часу відповідно на регулювання та випробування приладу, нормогодин ( табл. 6. Пп. 10,11);

Цел – ціна 1 кВт. Год  електроенергії (за тарифом, який діє  на момент виконання роботи – 0,58 грн.).

 

                                  Ет = {700 *(11 + 50) *0,58}/1000 = 24,8

 

 У собівартості  продукції прямі матеріальні  витрати включають з урахуванням  вартості відходів, що повертаються-утилізуються  або використовуються на інші  потреби. При виконанні даної  роботи вартість таких відходів (Вп) береться в розмірі 2-5% від суми витрат на Мо. При розрахунках собівартості продукції величина вп віднімається від загальної суми витрат на Мо – основні матеріали і Пв – покупні вироби.

Вп = 0,03 * 1355,4 = 40,7

 

 

           2.3.6. Розрахунки прямих витрат на оплату праці

   Розрахунки витрат  на оплату праці за виготовлення  приладу здійснюються, виходячи  з даних про види, планову трудомісткість  і складність (розряди) робіт.  Ці дані за варіантами наведенні  в табл. 6 вихідних даних. На  базі цих даних розраховується величина витрат на оплату праці виробничого персоналу згідно з діючими на момент розрахунків нормативами тарифної оплати праці. Розрахунки ведуться за формою табл.13.

Таблиця 13. Розрахунки трудомісткості й тарифної оплати робіт  по виготовленню приладу

 

Види робіт	Середній розряд	Годинна тарифна ставка, грн./год.	Планова   трудомісткість нормо/годин	Оплата за тарифом,грн./виріб
1.Розкрійні 2.Штампувальні 3.Ливарні 4.Зварювальні 5.Термічні 6.Слюсарні 7.Механообробка 8.Монтажні 9.Складальні 10.Регулювальні 11.Випробувальні	2,3 4,0 3,0 3,0 4,5 3,0 3,7 4,0 4,0 5,0 4,0	2,4 3,40 3,067 3,067 4 3,067 3,3 3,40 3,40 3,862 3,40	3 2 2 6 3 13 5 17 13 11 50	7,2 6,8 6,134 18,402 12 39,871 16,5 57,8 44,2 42,482 170
Разом по виробу			Твир = 125	Отар = 421,389

 

   Величина годинних  тарифних ставок (Тс.с) для оплати  робіт різних тарифних розрядів  можуть бути взяті (Додаток  В). В табл. 6 наведені середньостатистичні  розряди робіт, які на практиці  часто мають дрібне значення. В цьому випадку в планово-економічних розрахунках використовуються розрахунки (умовні) годинні тарифні ставки дрібних розрядів. Величина такої ставки вираховується за формулою:

                             = + * Д , грн. за годину,

де  та - відповідні годинні ставки меншого та більшого цілих розрядів;

Д – дрібна частина  нестандартного розряду.

1. (2,3) = 2,499 + * 3 = 2,4 грн./год.
2. (4,5)= 3,40 + * 5 = 4 грн./год.

( 3,7) = 3,067 + * 7 = 3,3 грн./год.

 

   Витрати з основної  заробітної плати робітникам  за виготовлення приладу складуть:

                             = * грн./виріб,

де  - норматив доплат за відпрацьований час (%), що враховує середній рівень широкого кола передбачених законодавством доплат за відпрацьований робітниками час (оплата нічних, понаднормових та інших робіт).

= 421,389* ( 1 + 8,125/100)= 38 грн.

   Для цеху-виробника  приладу цей норматив на плановий  рік складає:

                                        = * 100 % ,

   де  і - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху, відповідно тарифний і доплат за відпрацьований час, тис. грн. (табл. 3.).

                                        = 26/320*100%=8,125%

   Додаткова заробітна  плата робітникам за виготовлення  приладу, що враховує оплату відпусток та інших доплат за невідпрацьований час, передбачених законами, складає:

                                              = * , грн./виріб,

    де  – норматив додаткової заробітної плати (%), величина якого на плановий рік складає: = * 100 % ,

де  - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху, тис. грн. (табл. 3).

= 36/(320+26))*100 = 10,4

 

 

= 38 * 10,4/100  = 4 грн./виріб

   Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для формування фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть:

                                   = , грн./виріб,

   де  - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, що діє на момент виконання розрахунків – 40%.

                              =(38+4)*40/100 = 16,8 грн./виріб

 

               2.3.7. Розрахунки інших прямих витрат

   У ситуації, що моделюється, при виконанні  даної роботи до інших прямих  витрат слід віднести витрати,  пов’язані з підготовкою процесів  виробництва нового (в даному  випадку модернізованого) приладу.  Загальна величина цих витрат  була значена при виконанні п. 7.3 – підсумок розробки кошторису витрат на підготовку виробництва нового приладу (величина Кп.в, тис. грн., табл.10).

   На практиці  такі одноразові витрати перед  виробничого характеру можуть  бути дуже великими і відігравати  значну роль у формуванні собівартості продукції. У таких випадках при калькулюванні собівартості продукції виділяється окрема стаття – «Витрати на підготовку продукції» . На собівартість одиниці продукції вони переносяться прямим методом – пропорційно обсягу продукції:

                                     = , грн./виріб,

   де  – річний випуск продукції, одиниць, п. 7.2.

   - термін погашення (амортизації) витрат, років.

                        1) = (н) 106420000/(7022*4)= 3789 грн./виріб

                     2) = (б) 106420000/(24902 *4) = 1068 грн./виріб

   При незначних  сумах  вони погашаються протягом одного року випуску продукції. А при значних – більш довгостроковий період, але не більше очікуваного терміну виробництва продукції (норматив Тн у табл.1).

 

                  2.3.8.Розрахунки непрямих витрат

   На підприємстві  серед непрямих витрат найчастіше  виділяють:

Витрати на утримання  та експлуатацію машин і обладнання – Воб;

Загальновиробничі (заводські) витрати – Вз.в;

Адміністративні витрати – Вад;

Збутові витрати  – Взб.

   Витрати  на утримання та експлуатацію  машин і обладнання в собівартості  приладу найчастіше визначаються  через норматив переносу цих  витрат або пропорційно витратам на основну оплату праці виробничого персоналу, або пропорційно трудомісткості його виготовлення. Як перший, так і другий варіанти планового нормативу були розглянуті в п. 7.4. Якщо студент прийняв перший підхід (норматив Н1об).

                                         = ,грн./виріб,

   де Зо  – витрати з основної заробітної  плати робітникам за виготовлення  приладу, грн. (визначені в п. 7.6).

                                        = (38 * 1,7) /100 = 0,646 грн./виріб.

   Метод  переносу витрат на УЕМО (перший  чи другий) студент вибирає самостійно. Виробнича собівартість одиниці  виробу для цеху-виробника, складові  якої визначено в пп. 4.6, 4.7, 4.8, 4.9:

= + + + - + + + + + + грн./виріб

Cв = (1355,4+21,66+2533,3+24,8) – 40,7+38-4+16,8+1068+0,646+12,54 = 5026

   Сумарна  величина  загальновиробничих витрат в господарській практиці розподіляється пропорційно основної заробітної плати робітникам підприємства. Тому в собівартості окремих видів продукції загальновиробничі витрати складають:

                             = ,грн./виріб,

   де  - норматив переносу (плановий або фактичний) загальновиробничих витрат у відсотках до основної заробітної плати робітникам підприємства ,

табл. 3.

                               = 38 *0,33 = 12,54 грн./виріб.

   Адміністративні  витрати в собівартості окремих  видів продукції розподіляються  пропорційно виробничої собівартості  продукції. Планова величина нормативу  переносу цих витрат наведена  в табл.3 (норматив Над,%). Планова  величина адміністративних витрат в собівартості приладу складе:                      =    грн./виріб              

                                   = 5026* 18/100  = 905 грн./виріб

   Витрати  збутового характеру також можуть  бути враховані в собівартості об’єктів, розподіляються, пропорційно нормативу виробничої собівартості , % (табл. 3). Планова величина збутових витрат в повній собівартості приладу складе:             = ,грн./виріб

                                        = 5026 * 7 /100 = 352 грн./виріб

   З урахуванням  поза виробничих витрат визначається  повна собівартість приладу:

                             = ,грн./виріб.

                             = 5026 + 905 + 352 = 6283 грн./виріб

 

2.3.9. Розробка планової калькуляції собівартості приладу

   Метою  цього розділу роботи є розробка  стандартного економічного документа  – калькуляції, згідно Положення  (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого приказом Міністерства фінансів України від 19.01.2000р. Документ розробляється за формою табл.14

 

Таблиця 14. Калькуляція собівартості виготовлення виробу «Прилад вимірювальний» (планова)

Статті витрат:	Позначення	Сума, грн	Питома вага, %	Посилання на розрахунки
1. Прямі матеріальні  витрати
1. Сировина і основні матеріали	Мо	1355,4
2. Матеріали допоміжні технологічні	Мд.т	21,66
3. Покупні вироби, напівфабрикати	Пв	2533,3
4. Енергія( паливо технологічна)	Ет	24,8
5. Відходи (вираховуються)	Вп	40,7
∑=3975,86 2. Прямі витрати  на оплату праці
6. Основна заробітна  плата виробничого персоналу	Зо	38
7. Додаткова заробітна плата виробничого персоналу	Зд	4
8. Нарахування на оплату праці	Вс.з	16,8
3. Інші прямі  витрати
9. Витрати на підготовку виробництва  виробу	Вп.в	1068
4. Непрямі  витрати
10. Утримання та експлуатація  машин і обладнання	Воб	0,646
11. Загальновиробничі витрати	Вз.в	12,54
Разом виробнича собівартість	Св	5026
12. Адміністративні витрати	Вад	905
13. Витрати на збут.	Взб	352
Разом повна собівартість	Сп	6283
Вартість товару (нижня  межа ціни без ПДВ)	Цнж	6283		.

 

 

2.3.10. Обгрунтування встановлення ринкової ціни приладу

   При встановленні  ринкової ціни товару насамперед  треба враховувати, що вона  має об’єктивні обмеження – нижню та верхню межі.

   Нижня  межа (Ц_нж) визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому беззбитковість господарської діяльності.

   Нижня  межа ринкової ціни модернізованого  приладу повинна дорівнювати  його повній собівартості. Тобто:

                              Ц_нж = С_п ,грн./виріб

                              Ц_нж = 6283 грн./виріб

   За таких  умов підприємство не отримує  прибутку, але повністю компенсує  свої витрати, пов’язані з  виробництвом даного приладу.

   Верхня  межа (Ц_вр) ринкової ціни товару не повинна бути вище, ніж ціни товарів конкурентів (Ц_кон). Ця умова може бути представлена так:

                                       Ц_вр = Ц_кон

Ціну конкурентів  пропонується приймати на 15-20% вище повної собівартості модернізованого приладу.

                                  Ц_вр = 6283*1,2=6122

   Рішення  про встановлення ринкової ціни  нового приладу (Ц_р) студент приймає самостійно, виходячи з співвідношення:

                                      С_п ≤ Ц_р ≤ Ц_кон

                                         6283 ≤6500≤7540

   Зміна  споживчих властивостей модернізованого приладу в порівнянні з його варіантом до модернізації насамперед залежить від співвідношення витрат споживача на одиницю кінцевого ефекту – в даному випадку витрат на 1 вимір (Вод).

   Для визначення  величини витрат споживачів приладу на його застосування розробляється порівнювальний кошторис витрат на експлуатацію варіантів за формою табл. 15.

 

Таблиця 15. Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу.

Елементи витрат	Позначення	Величина
		базовий	новий
Оплата праці оператора по обслуговуванню приладу	Воп	6910,40	6244,86
Нарахування на оплату праці	Внар	27,64	24,98
Амортизація приладу	Ван	2764,52	2764,52
Електроенергія	Вел	762,9	218
Поточні ремонти (регламентні роботи).	Впр	1120	700
Розхідно-експлуатаційні матеріали	Вен	1058	470
Разом витрат:		12643,46	10422,36