Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Сентября 2014 в 12:34, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми полягає в тому, що маркетингові заходи є вкрай необхідними для економічного процвітання підприємства, і правильна розробка їх - це шлях до добробуту в нових економічних умовах.
Метою курсової роботи є систематизація, розширення і закріплення теоретичних знань із маркетингу, застосування їх при вирішенні конкретних економічних проблем, розвиток навичок самостійної роботи та опанування методикою маркетингових досліджень при вирішенні визначених у курсовій роботі питань.

Файлы: 1 файл

ВСТУП.doc

— 440.50 Кб (Скачать файл)

 

Проаналізувавши таблицю 2.12 ми бачимо, що збільшення маси прибутку відбулося, в основному, за рахунок збільшення обсягу реалізації зерна на 285ц порівняно з 2012р. та за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції рослинництва на 4614. Підвищення собівартості 1 ц продукції на 93,5 грн./ц негативно відбилось на прибутку. Проте, в результаті загальної дії всіх вище наведених факторів, маса прибутку зросла на653,6 тис. грн.. порівняно з 2011р.

 

 

 

2.4 Аналіз маркетингової діяльності підприємства СВК «Надія»

На підприємстві СВК «Надія» вважають що головним завданням маркетингового дослідження є забезпечення інформацією, що допоможе знайти проблеми і можливості,а потім,якщо буде це необхідно з метою прийняття оптимальних рішень вивчити ситуацію на ринку, щоб обрана програма маркетингу реалізувалася найкращими результатами.

На підприємстві СВК «Надія» ми розглядаємо різні показники, дані, характеристики, динаміки розвитку її просування, як в навколишньому так і в внутрішньому ринках. На прикладі дослідження ми візьмемо для початку розвиток та його характеристику саме мікромаркетингове середовище нашого підприємства.

Продукцію підприємство СВК «Надія» продається по всіх ринках України. Наше підприємство не має конкретного ринку де воно може продавати свою продукцію. Постачальники тільки ДП «Насіння України»,все інше підприємство закуповує самостійно.

Також ми маємо розглянути та дослідити динаміку макромаркетингового середовища, його безпосередньо діяльність та характеристику. Розглянемо такі елементи як: економічне середовище, соціально-культурне, політико-провове, технологічні та ін. На підприємстві СВК «Надія» відсутній маркетинговий відділ. Але функції маркетолога виконує керівник підприємства. Саме він регулює і упорядковує маркетингову діяльність на підприємстві.

Керівник підприємства виконує саме такі функції:

  • відповідає за зв`язки з іншими групами підрозділів;
  • просуває товар на ринок;
  • організовує роботу персоналу;
  • управління маркетинговою політикою цін;
  • планування та здійснення збуту;
  • розробка заходів за досконалим управлінням та організацією виробництва;

На ефективність маркетингової діяльності впливають різні елементи, а саме: товар, ціна, розподіл та просування, які дають можливість здійснювати різні функції на підприємстві.

Ми можемо сказати що в нашому підприємстві більше розвинута продукція рослинництва ніж тваринництва. Можна зробити висновки, що найбільший прибуток приносить підприємству зернова.

У рамках стратегічного аналізу положення підприємства на ринку підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства пов'язане з визначенням стратегічних перспектив, сили конкурентної позиції, сильних і слабких сторін діяльності,конкурентоспроможності підприємства по витратах. Крім того виникають певні проблеми повязані з конкурентоспроможності як товару, так і фірми, методи й моделі, за якими можна оцінити перспективи розвитку з погляду масштабів зростання, стабільності місткості ринку. Теоретичні дослідження даної проблеми й практичний досвід дають підставу стверджувати, що як вихідну ідею розробки й реалізації концепції формування організаційно-економічного механізму системи керування конкурентними перевагами підприємства необхідно використати методологію системно-цільового підходу для вирішення управлінських проблем.

З метою виявлення сильних і слабких сторін підприємства на

конкретному ринку, а також можливостей і загроз, що впливають на нього із зовнішнього середовища проводять SWOT-аналіз.

Таблиця 2.13

SWOT- аналіз конкурентної позиції аграрного підприємства «Надія» Вінницької області області

Сильні сторони

Слабкі сторони

сприятливе природне середовище та географічне розташування

відсутність чіткої стратегії розвитку

добра забезпеченість трудовими ресурсами

застарілість засобів виробництва устаткування

приватна форма власності

 не стійкий фінансовий стан

використання оренди землі та майна

недосконала управлінська структура

уміння підприємців-аграріїв орієнтуватися на ринку

нерозвиненість  збутової мережі

кооперація та інтеграція

незадовільна організація маркетингової діяльності

орієнтація на виробництво екологічної продукції

недостатній рівень якості товару і їх  висока собівартість

Можливості

Загрози

збереження зайнятих позицій на ринку с\г проукції;

невідповідність світових стандартів

 

якості с\г продукції вітчизняним;

освоєння нових ринків збуту;

конкуренція з боку закордонних

виробниківс\г продукції;

розробка та освоєння нових економічно вигідних технологій;

залежність від посередницької ланки

залучення інвестицій.

 

Продовження таблиці 2.13




 

Провівши аналіз організації та проведення маркетингових досліджень на підприємстві ми можемо зробити висновок що підприємство СВК «Надія» досить ефективно функціонує та розвивається у своїй області. Це свідчить з дослідження конкурентних переваг продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Проект підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

3.1. Обгрунтувати рівень беззбитковості виробництва соняшнику

При визначенні економічної ефективності виробничої діяльності малих підприємницьких структур аграрного бізнесу необхідно розрахувати :1)маржинальний дохід; 2)критичний обсяг виробництва і реалізації с\г продукції.

Маржинальний дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації проукції та змінними витратами за формулою:

Мд=Вр-Сзв                                      (3.1)

де Вр- виручка від реалізації продукції, грн

Сзв- загальна величина змінних витрат

Маржинальний дохід на 1 ц проукції визначається як різниця між ціною реалізації та змінними витратами у собівартості одиниці продукції за формулою:

Мд= Ц- Сзв                                     (3.2)

Одна з головних умов успішного господарювання – це досгнення обсягів продажу продукції, які б забезпечили прибуток. Прогнозний розрахунок повинен дати відповідь: скільки необхідно реалізувати продукцї, щоб виручка відшкодувала витрати. Виходячи  з цього, при визначенні найефективнішого варіанту організації виробництва важливим є розрахунок критичного обсягу випуску продукції, досягнення якого забезпечує рентабельність підприємства.

Критичний обсяг виробництва певної продукції в натуральному виразі називається точкою беззбитковості. Критичний обсяг випуску продукції – це такий обсяг виробництва, за  якого виручка від реалізації певного виду продукції дорівнює сукупним витратам на її виробництво і реалізацію.

Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку грунтується на використані принципу класифікації витрат залежно від їх зв’язку з обсягом виробництва. Всі витрати поділяються на постійні і змінні. Різне співвідношення між цими групами витрат, а також їх абсолютна сума істотно впливають на критичний обсяг продажу і прибуток підприємства. Що безпосередньо визначити їх, можна скористатися двома способами: 1) графічним, побудовою графіка критичної точки обсягу реалізації продукції (обсягу продажу);2) за допомогою формули норми беззбитковості.

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному виразі (Nkp) одного ц зерна соняшника визначається відношеням суми постійних витрат з розрахунку на 1 ц соняшнику до маржинального доходу на 1 ц продукції. Його визначають за формулою:

                                                                                       (3.3)

Де Спв- сума постійних витрат на 1 ц зерна,грн

Ц- ціна реалізації 1 ц продукції

Сзв- сума зінних витрат на 1 ц зарна грн

Рівень беззбитковості виробництва окремих видів сг продукції  ( Nб ) визначається відношенням суми постійних витрат з розрахунку на 1 ц зерна до суми марженального доходу на 1 ц зерна і виражається в %.

Таблиця 3.1

Розрахунок беззбитковості обсягу виробництва і реалізації соняшника

Показники

2013р.

Валове виробництво продукції,ц

4045

Виробничі витрати, грн

583600

А)постійні

44100

Б)змінні

309,7

Питома вага постійних витрат,%

7,56

Виробнича собівартість 1 ц продукції,грн

144,28

Постійні витрати в розрахунку на 1 ц продукції,грн

10,9

Ціна реалізації 1 ц продукції, ц

214,15

Повна собівартість реалізованої продукції, грн

321500

Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції, грн

139,88

Маржинальний дохід від одиниці продукції, грн

72,27

Беззбитковий обсяг виробництва продукції, ц

610,21


Продовження таблиці 3.1




 

Проаналізувавши таблицю 3.1 бачимо, що беззбитковим обсягом виробництва для соняшника буде 610,21 ц, в той час як підприємство виробляє 4045 ц. Отже, беззбитковий стан підприємства забезпечує випуск і реалізація 610,21ц товару, збільшення чи зменшення якого на одну одиницю товару обумовлює, відповідно 637,18грн. прибутку чи збитку.

Далі розраховують ціну на продукцію для досягнення рівня рентабельності 40%. Для цього використовують формулу:

де РР – рівень рентабельності, %

Ц – ціна реалізації 1 ц, грн.

РП реалізовано продукції, ц 

ПС – повна собівартість реалізованої продукції, грн.

Розрахуємо беззбитковий обсяг виробництва соняшнику для СВК «Надія», він буде дорівнювати -86,286%.

 

 

              3.2 Інтенсифікація виробництва соняшника

Гордістю України завжди були народючіші у світі чорноземи. Упродовж мільйонів років природа створювала систему відтворення родючого шару ґрунту, використання якого людиною стало найпершою умовою її життя та розвитку. Зміни пір року, періодів вегетації та відмирання рослин створювали постійний покрив із рослин та рослинних решток. Забезпечуючи надійний захист поверхні ґрунту від висушую чого проміння, вітру та водної ерозії. А самі рослинні рештки під дією мікроорганізмів поступово розкладалися, з року в рік додаючи в грунт органічні речовини, які є основою родючості. Відмираючи коріння та газообмін від діяльності бактерій підтримували природну корисність ґрунту, сприяючи аерації та насиченню вологою, забезпечуючи умови для нових циклів життя рослин.

Зростання конкуренції на ринку сільськогосподарських товарів. Передусім зерна та соняшнику, зростання капіталомісткості сільськогосподарського виробництва. схильність цін до значних коливань, дедалі активніша увага до екологічних аспектів сільгоспвиробництва змусили фермерів переглянути традиційні методи господарювання та системи землеробства.

Усе привабливішою альтернативою традиційному орному землеробству стає рослинництво з мінімальним та нульовим, без оранки, обробітком ґрунту, тобто повернення до методів, створених і перевірених самою природною. Розвиток техніки і технології за останні роки дає можливість дедалі ефективніше поєднувати сили природи з творчістю людини у вигляді сівозмін, зрошення, генетичного поліпшення рослин та ін.

Ґрунтозахисна технологія – це така технологія, коли:

  • на поверхні ґрунту після збирання залишаються рослинні рештки культурних рослин (не менш як 30%) без наступного загортання;
  • посів здійснюється в необроблений грунт, вкритий рослинними рештками культурних рослин – попередників;
  • обробіток ґрунту проводиться тільки в зоні загортання насіння висівним апаратом (у рядку).

Якщо дозволяють кошти або є можливість кредиту на прийнятих умовах, рекомендуємо придбати агрегат для внесення в рядки мінеральних добрив на поля з технологією прямого посіву. З його допомогою можна внести добрива восени (фосфор і калій), а також провести підживлення влітку. [11, ст.193] .

Информация о работе Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику