Організація внутрішньофірмового управління якістю продукції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Сентября 2013 в 00:10, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи - дослідити управління якістю продукції на підприємстві, яке функціонує в Україні, тобто в державі з перехідною економікою та недосконалою конкуренцією.
Для визначення якості продукції за основу взято товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Еліта», яке знаходиться в Івано-Франківській області, Снятинському районі, с. Кулачківці.

Содержание работы

ВСТУП………………………………………………………………………… 3
Розділ І. Теоретичні аспекти організації внутрішньофірмового управління якістю продукції
1.1. Поняття якості продукції. ……………………………….………..4
1.2. Методи оцінки рівня якості продукції…………………….…….9
1.3. Універсальна схема управління якістю продукції……………..11
Розділ ІІ. Дослідження внутрішньо фірмового управління якістю продукції НА ТЗОВ „ЕЛІТА"
2.1. Фактори, що обумовлюють якість продукції……………………13
2.2. Ефективність і шляхи підвищення якості продукції……………17
Розділ ІІІ. Удосконалення управління якістю продукції
3.1. Ефективність і шляхи підвищення якості………………………..21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….…...26

Файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ.docx

— 71.27 Кб (Скачать файл)

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці  справляє не абиякий вплив на прискорення  темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших  технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної  механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих  виробництв, роботехнічних комплексів тощо.

Не потребує особливих  доказів безпосередній вплив  більш надійної техніки та якісних  конструкційних матеріалів на ефективне  використання основних і оборотних  фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.

Зрештою високоякісна продукція  повніше і дешевше задовольняє  різноманітний попит населення  на споживчі товари. Лише постійний  і зростаючий випуск конкурентноспроможної  продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної  діяльності, забезпечення стабільного  прибутку і фінансового становища.

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні   за своїм змістом  та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємопов'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка  щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і  процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється  якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку  якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все  це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне  підвищення якості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні  промислових товарів масового виробництва: комп'ютери побутова електроніка  і побутові прилади. За останні десятиліття  якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.

Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок  кількості - широко розповсюджена серед  керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого  виробу. У цій ситуації більш жорсткі  вимоги контролю призводили до відбраковки  більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків  на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить, як правило, до більш високої продуктивності.

На якість впливає структура  праці робочої сили. Виробники  звертають вину за низьку якість своїх  виробів на відсутність розуміння  якості і низьку культуру праці своїх  працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво  забезпечило:

- всебічне   навчання  операторів обладнання;

- працівників детальними  інструкціями щодо роботи;

- засобами для перевірки  або оцінювання результатів дій  цих робітників;

- засобами для регулювання  обладнання або процесу у випадку,  якщо результат являється незадовільним.

Серед існуючих і повсюдно застосовуваних методів забезпечення виробництва продукції чільне місце  посідає внутрішньовиробничий технічний  контроль якості. На підприємствах  функції безпосередньою контролю якості складових частин і в цілому готових  для споживана виробів виконують  відділи технічного контролю (ВТК). Головне завдання технічного контролю - постійно забезпечувати необхідний контроль якості зафіксований в нормативних  документах, шляхом безпосередньої перевірки  кожного виробу і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують його. Успішне розв'язання цього  завдання може бути здійснене за правильного  вибору об'єктів і методів контролю якості. Об'єктами контролю мають бути усі компоненти усі компоненти виробничої системи та її взаємозв'язаних елементів, тобто вхід (ресурси), сам виробничий процес, вихід (продукція).

Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, знарядь праці, інформації, персоналу) на вході системи  обумовлено тим, що їх якість у значній  мірі визначає конкурентоспроможність готового продукту праці.

Використання у виробничому  процесі бодай частини ресурсів неналежної якості може призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресурсів.

Якість продукції визначальною мірою формується упродовж виробничого  процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об'єктами контролю тут слугують повне  дотримання виробничо-трудової дисципліни, технологічних режимів обробки  і складання виробів. При цьому  контрольні операції здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової дисципліни може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових  виробів, а поза як невиконання завдань  виробничої програми підприємства. Контроль на виході виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну  мету попереджувати передачу бракованої продукції споживачу або на наступні технологічні фази (стадії) на тому ж  підприємстві з випливаючи ми з цього наслідками. Окрім того, такий контроль   уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.

На ТзОВ „Еліта" для  ефективності підвищення якості продукції  керівник підприємства здійснює:

- мотиваційні способи;

- сувору перевірку якості  продукції

- перевірку та оцінювання  результатів дій працівників

- контролює строки виконання  планів

Також на підприємстві сформована як правило з працівників одного з підрозділу, відділ по якості та збуту продукції, дискусійна група, яка вивчає скарги покупців, проводить всебічну оцінку товару і розробляє заходи по усуненню причин незадоволення покупця. Після такого аналізу виробляється конкретне рішення, в якому поліпшення якості продукції, так і докази необхідності зняття того виду товару з виробництва.

Методи забезпечення якості

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму  управління якістю продукції. Визначальними  елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентноспроможної продукції, є: стандартизація і сертифікація виробів; внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий технічний контроль якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Ефективність і шляхи  підвищення якості

Певна кількість продукції  кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні  потреби, ніж та ж або навіть більша кількість гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва  з меншими загальними витратами  суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований  вплив підвищення якості продукції  не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в  цілому

Поліпшення якості продукції  є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш  високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв’язане з додатковими  витратами у виробництві, істотно  скорочується.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці  справляє не абиякий вплив на прискорення  темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших  технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної  механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих  виробництв, роботехнічних комплексів тощо.

Не потребує особливих  доказів безпосередній вплив  більш надійної техніки та якісних  конструкційних матеріалів на ефективне  використання основних і оборотних  фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.

Зрештою високоякісна продукція  повніше і дешевше задовольняє  різноманітний попит населення  на споживчі товари. Лише постійний  і зростаючий випуск конкурентноспроможної  продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом  та цілеспрямованістю можна об’єднати  у три взаємопов’язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка  щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і  процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється  якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку  якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все  це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне  підвищення якості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні  промислових товарів масового виробництва: комп’ютери побутова електроніка і  побутові прилади. За останні десятиліття  якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.

Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок  кількості - широко розповсюджена серед  керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого  виробу. У цій ситуації більш жорсткі  вимоги контролю призводили до відбраковки  більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків  на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності.

На якість впливає структура  праці робочої сили. Виробники  звертають вину за низьку якість своїх  виробів на відсутність розуміння  якості і низьку культуру праці своїх  працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво  забезпечило:

  • всебічне навчання операторів обладнання;
  • працівників детальними інструкціями щодо роботи;
  • засобами для перевірки або оцінювання результатів дій цих робітників;
  • засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат являється незадовільним.

Правдива оцінка виробників скоріше всього покаже, що їх керівництво  нездатне забезпечити ці дуже важливі  вихідні умови на більшості робочих  місць. І замість того, щоб шукати винних працівників, компаніям необхідно  вивчити слабкі місця своїх систем управління.

Сувора перевірка якості. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку цього  століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена  за допомогою суворого контролю. Слід відмітити, що перевірка може привести тільки до відокремлення якісних  виробів від неякісних. Сама по собі вона не може поліпшити якість виготовленої продукції. Більш того, тоді як останні  дослідження показали, що від 60 до 70% всіх дефектів, виявлених на виробництві, прямо або посередньо відносяться  до помилок, допущенних на таких ділянках, як проектування, технологічна підготовка виробництва і закупівля матеріалів, майже всі перевірки і дії  з управління якістю все-таки спрямовані на виробничу ділянку. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням.

Фактично, управління якістю повинно охоплювати діапазон від  постачальників вихідного матеріалу  до замовників. Важливо зрозуміти  вимоги споживачів і мати точний зворотний  зв’язок, який дає інформацію про  їхнє сприйняття виробів, які вони отримують.

З метою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, підтримки вітчизняних товаровиробників, захисту прав споживачів і сприяння інтеграції України у світову  економіку Указом Президента України  від 02.09.97 р. за № 942/97 було створено (як консультативно-дорадчий орган) Національну  раду з питань якості при Президентові України, затверджено її склад у  кількості 15 чол., та Положення про  Національну раду.

Информация о работе Організація внутрішньофірмового управління якістю продукції