Реклама как инструмент маркетинга

В мартенівській печі контролюються  наступні параметри:

- паливо;

- повітря;

- кисень;

- реверс  факелу;

- завалка;

- чавун;

- присадки.

Якісне регулювання температури  в робочому просторі печі передбачає вибір точки контролю.

Динамічна характеристика об’єкта  регулювання залежить від способу  вимірювання температури; термопарою або пірометром візованого на дно  вогнетривкого стакану другий пірометр візован безпосередньо на факел або крізь факел на стінку печі або металу.

Температура в робочому просторі вимірюється за допомогою датчика температури - термопари типу ТПР (поз. 12-а), який перетворює теплоту в електричний сигнал, який передається до вторинного приладу типу        ДИСК- 250 (поз. 12-б), що показує та реєструє цей сигнал. Зі вторинного приладу сигнал пропорційний  заданому значенню температури прямує до Реміконт Р - 130 (поз. 12-в) де відбувається порівняння двох сигналів. При відхиленні дійсного значення від заданого, Реміконт Р - 130 формує керуючий вплив згідно з прийнятим законом регулювання. Керуючий вплив крізь блок ручного керування типу БУ – 21      (поз. 12-в ), пускач типу ПБР (поз. 12-г) прямує до виконавчого механізму типу МЕО (поз. 12-е), який змінює стан регулюючого органу (поз. 12-ж), що міститься на газопроводі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2 – Вузол регулювання температури в мартенівській печі

 

Регулювання тиску в робочому просторі мартенівської печі

 

Режим тиску в робочому просторі печі в значній мірі впливає на температурний режим печі та якість нагріву металу. В загальному випадку  тиск необхідно підтримувати таким  щоб звести до мінімуму звести втрати тепла крізь нещільності. В нагрівальних та термічних печах найбільш раціональною є підтримка нульового тиску на рівні поду печі.

Вимірюваний тиск (рис. 3 на схемі не показано) від відбірного пристрою за допомогою імпульсної мережі передається первинному перетворювачу типу Сапфір (поз. 1-1) з нього електричний сигнал прямує до вторинного показую чого приладу типу    ДИСК – 250  (поз. 1-2). Зі вторинного приладу сигнал прямує до Реміконт Р – 130 (поз. 1-3) де відбувається порівняння двох сигналів. При відхиленні поточних значень від заданого Реміконт Р – 130 формує керуючий вплив, який крізь блок ручного керування типу БУ – 21 (поз. 1-4) та безконтактний реверсивний пускач типу ПБР (поз. 1-5), передається виконавчому механізму типу МЕО (поз. 1-6). Виконавчий механізм переміщює шибер (поз. 1-7), що міститься у лежні. [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3 – Вузол регулювання  тиску в мартенівській печі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

 

2.1 Обгрунтування та вибір умов  для установки первинних точок  відбору

 

За способом кріплення термометри термоелектричні поділяють на термометри з нерухомим штуцером або фланцем, з рухомим штуцером або фланцем, без штуцера або фланця.

Термоелектричні термометри мають  наступні довжини частин:

- довжина монтажної частини - для термометрів з нерухомим штуцером (фланцем) - відстань від робочого кінця захисної арматури до опорної площини штуцера (фланця); для термометрів з рухомим штуцером (фланцем) і термометрів без штуцера і фланця - відстань від робочого кінця захисної арматури до головки , а за відсутності її - до місця закладення вивідних провідників;

- довжина зовнішньої частини - відстань від опорної площини нерухомого штуцера або фланця до голівки;

- довжина занурюваної частини - відстань від робочого кінця захисної арматури до місць можливої ​​експлуатації при температурі верхньої межі вимірювання.

При монтажі термоелектричних термометрів  опору необхідно дотримуватися  таких вимог:

- робочий кінець термометра (гарячий спай) слід розташовувати в середині вимірюваного потоку або щільно притиснути до вимірюваної поверхні. Необхідно, щоб кінець занурюваної частини термометра виступав за вісь потоку на 5 - 10 мм. При установці термометра для вимірювання температури в робочому просторі печей, в топках, газоходах і т. д. кінець термометра повинна входити у вимірюване середовище на 20 - 50 мм. При горизонтальному розташуванні термометра для запобігання деформації необхідно встановлювати додаткову опору.

- при монтажі платинових термометрів не можна допускати безпосереднього впливу язиків полум'я або холодного потоку повітря на порцеляновій оболонку, так як вона при різких коливаннях температури швидко виходить з ладу. При установці термометрів типу ПР, які не мають штуцера, застосовують карборундові чохли (з дном чи без дна), які монтують в кладці печей, а термометри вставляють в чохол. Карборундові чохли з дном рекомендується застосовувати при наявності різких температурних перепадів.

-  при приєднанні до термометра компенсаційних проводів слід суворо дотримуватись полярності.

- вільні кінці термометра повинні мати постійну температуру, тому що коливання останньої впливають на показання приладу. Щоб віднести вільні кінці термометра з головки в зону з постійною температурою, застосовують компенсаційні проводи, які як би подовжують термоелектродах термометра.

- після виконання монтажних робіт слід провести перевірку стану ізоляції проводів.

Заставну конструкцію виготовляють з труби Ø . Її встановлюють врівень з внутрішньою поверхнею трубопроводу і приварюють. У місця приєднання встановлюють запірний вентиль.

 

а – встановлення на горизонтальному  газоході; б – встановлення на вертикальному  газоході; в – встановлення на горизонтальному  газоході з металевою обшивкою;   г – встановлення на вертикальному  газоході з металевою обшивкою; д  – встановлення на горизонтальному трубопроводі; е – встановлення на вертикальному трубопроводі; ж – встановлення на трубопроводі з ізоляцією;

1 – відбірний пристрій тиску  чи розрідження; 2 – імпульсна  труба;            3 – заглушка; 4 – обсадна труба; 5 – закладна конструкція ЗК4-47-70; 6 – вентиль типу ЗВ; 7 – легкоз'ємний шар ізоляції; 8 – труба відбору 17х2; 9 – вентиль типу 890-00Б; 10 – закладна конструкція ЗК4-46-70.

 

Рисунок 4 - Відбірні пристрої для виміру тиску та розрідження

 

На рисунку 4 представлені приклади різних відбірних пристроїв та закладних конструкцій для них.

Якщо технологічний агрегат  не має зовнішньої металевої обшивки, то (рисунок 4, а, б) заставна конструкція відбірного пристрою (рисунок 4, обсадна труба 4) забезпечується ребрами для міцного закріплення в кладці. До обсадної трубі (рисунок 4, а-г) на фланцях кріпиться груба відбору тиску. Між фланцями роблять відповідну прокладку. Для чищення і пропарювання відбірного пристрою у верхній частині труб 1 встановлюють пробку 3. Є також можливість виїмки для чищення всього відбірного пристрою з установкою тимчасової заглушки на фланець. При відборі імпульсу тиску (розрідження) димових газів добірний пристрій слід встановлювати в місці з найменшою концентрацією твердих частинок. Слід звернути увагу на те, що відбірні пристрої встановлені вертикально або похило. Це роблять для попередження скупчування вологи і пилу в трубці відбору тиску.

 

а – зі штуцером привареним до трубопроводу; б – зі штуцером вгвинченим в  бобику; в – відбірний пристрій для виміру тиску; 1 – стінка трубопроводу; 2 – штуцер; 3 – бобика; 4 – імпульсний трубопровід;                  5 – вирівнювач потоку.

 

Рисунок 5 - Пристрої для відбору тиску

 

Оскільки при вимірюванні тиску  й розрідження можуть виникати додаткові похибки за рахунок впливу динамічного напору рухаючегося струменю, відбірні устрої слід розміщувати в місцях, де швидкість руху середовища найменша, потік плавний, без завихрень, тобто на прямолінійних ділянках трубопроводів, при максимальній відстані від запірних і регулюючих пристроїв, колін, компенсаторів та інших гідравлічних опорів. Закладні конструкції відбірних пристроїв, що встановлюються безпосередньо на стінках технологічних агрегатів і трубопроводів щоб уникнути перекручування потоку, що проходить повз відбірного пристрою і виникнення похибки вимірювання за рахунок динамічного напору турбулізованого середовища, не повинен мати задирок, несглаженних країв, слідів зварювання та т. п., з-за яких у потоці виникають завихрення. Особливо ретельно необхідно стежити, щоб краї отворів для добірних пристроїв з боку протікаючого середовища виступали в неї. Тому отвори для відбору округлюють, як показано на рисунку 5 а, б.

Якщо добірна труба виступає всередину технологічного трубопроводу (що небажано), то її зріз повинен бути паралельний напрямку потоку, так як, якщо зріз вимірювальної трубки буде розташований перпендикулярно потоку, вимірювальний прилад буде вимірювати крім статичного тиску і динамічний напір (Па), визначаємий за формулою:

                                          

                                                           (2)

де  - швидкість потоку, м/с; - густина потоку, кг/м³.

Якщо вимірюємий тиск невеликий, то похибка за рахунок динамічного напору може перевищити на 100% величину вимірюваного тиску, що, природно, сильно спотворить результати вимірювання статичного тиску.

Відбірні пристрої не можна встановлювати  на колінах трубопроводу, тому що при  цьому виникає додаткова похибка, викликана відцентровими силами. В окремих випадках, наприклад: при вимірюванні тиску поблизу викривлення потоку із-за дії заслінок, шиберів та інших елементів; при малих статичних тисках і великих швидкостях потоку, біля входу відбірного пристрою встановлюють спеціальні випрямляючиі потік платівки, усуваючі вплив динамічного напору (рисунок 5, в).

1 – металева стінка агрегату; 2 – трубка відбору; 3 – циклон;                 

    4 – заглушка; 5 – прокладка; 6 – імпульсна труба; 7 – з’єднувальна гайка.

 

Рисунок 6 - Схеми встановлення відбірних пристроїв для запилених середовищ з циклонами при направлінні потоку газу зверху донизу (а) і знизу доверху (б)

 

Відбірні пристрої слід підключати до технологічних агрегатів та трубопроводів  таким чином, щоб забезпечувалося видалення повітря із з'єднувальних ліній, заповнених рідиною, або видалення конденсату з ліній, заповнених газом.

Тому відбори тиску рідин  і пари на горизонтальному або  похилому трубопроводі підключають  збоку або нижче горизонтальної осі трубопроводу і в усіх випадках з ухилом так, щоб повітря або газ, виділяючийся з рідини в сполучній лінії до вимірюлювальних приладів, мали вільний вихід в трубопровід.

У верхню і нижню частини трубопроводу відбори підключати не варто, тому що в першому випадку в з'єднувальні лінії можуть потрапити повітря або газ, а в другому випадку - випавші з рідини опади.

Відбори тиску (розрідження) газу і  повітря в горизонтальному або  похилому трубопроводі вварюють вище горизонтальної осі у верхній  частині трубопроводу і в усіх випадках з ухилом, що забезпечує злив конденсату в трубопроводи. Конструкція відборів повинна передбачати можливість їх очищення. Для цього труби відбірних пристроїв тиску (розрідження) забезпечують заглушкою, відгвинтивши яку можна прочистити добірний пристрій.

На металургійних об'єктах часто  доводиться вимірювати тиск і розрідження  запилених середовищ. При цьому  можливе відкладення твердих  частинок (пилу) в з'єднувельних лініях, а також попадання пилу безпосередньо  у вимірювальний прилад. У таких  випадках відбірні пристрої оснащують спеціальними пилоуловлювачи - циклонами, в значній мірі обмежують попадання пилу в сполучну лінію або прилад.

На рисунку 6 показана схема установки  відбірних пристроїв для запилених  середовищ з циклонами. Трубку відбору  тиску 2 приварюють до металевої стінки агрегату 1. Інший кінець її входить до пиловловлювачу - циклон 3. Перед попаданням в імпульсну лінію потік вимірюваного середовища змінює свій напрямок (на рисунку 6 показано стрілками), при цьому частинки пилу і вологи осаджуються в нижній частині циклону. Звідси вони видаляются при відкритті заглушки 4. Для зменшення кількості пилу, що потрапляє до добірного пристрою, лінію між технологічним трубопроводом і циклоном прокладають під кутом 45°.

На рисунку 6 наведена конструкція відбору тиску з нагрівального пристрою (методичні нагрівальні печі, осередки рекуперативних нагрівальних колодязів та інші аналогічні установки). Закладну трубу 2 приваріюють до металевої стінки нагрівального пристрою. У кресленнях організації, яка проектує кладку 1 печі або колодязя, повинно бути передбачено відповідні отвори і розтруб. Зазор між закладною трубою і кладкою заповнюють вогнетривкою масою. К закладній трубі приварюють добірну трубу з корковою заглушкою 4, прикріпленою для збереження до труби 3 ланцюжком. Заглушку можна відкривати якщо необхідно прочистити відбірну і заставну труби.

Слід звернути увагу на те, що поряд  з відбірною трубою, поєднаної  з внутрішнім робочим простором  печі, показана ще одна така ж труба    (рисунок 6).

Справа в тому, що зазвичай тиск в робочому просторі шаруватих нагрівальних пристроїв коливається в межах 20-50 Па. При вимірі таких малих тисків (розрідження) маса середовища, яке заповнює імпульсний трубопровід, і рухома система чутливого елемента вимірювального приладу при відхиленнях вимірюваного параметру будуть працювати в коливальному режимі, при котрому реакція вимірювальної системи якісно різко відрізняється від справжньої картини зміни параметра в часі. Коливальний режим обумовлений порівняно малою зміною обсягу внутрішньої порожнини вимірювальних блоків або камер приладів, а також зміною температури середовища, оточуючої імпульсний трубопровід, і рядом інших факторів. Тому для забезпечення нормального режиму роботи вимірювальних приладів при вимірі таких параметрів у випадку використання диференціальних манометрів, до них підключають не тільки імпульсний, але, і так званий, компенсаційний трубопроводів, що має таку ж довжину і розміри і з'єднуючийся в місці відбору тиску (розрідження) з атмосферою. Якщо для вимірювання тиску (розрідження) використовують мембранні тягонапороміри, то компенсаційний трубопровід не прокладають, а в сполучній імпульсної лінії перед приладом встановлюють дросель (пережим).