Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2013 в 23:12, курсовая работа
Розвиток світової техніки йшов в трьох головних напрямках. Один із них було створення машин для контролю і управління технологічними процесами. По мірі ускладнення задач управління удосконалювалися засоби і системи контролю і автоматизації виробничих процесів. З’явилися автоматичні запобіжні установки від аварій при порушенні нормальних умов роботи. Одночасно було створені пристрої дистанційного управління в яких здійснювалось управління на деяких відстанях за допомогою механічних чи гідравлічних передаточних механізмів. Важливим в розвитку автоматичних пристроїв є поява систем з зворотнім зв’язком від управляючого об’єкту до регулюючого пристрою.
Рисунок 7 - Установка для відбору тиску із нагрівального приладу
У випадках, коли вимірюване середовище (рідина або газ):
- діє руйнівно на матеріали, з яких виготовлений чутливий елемент вимірювального приладу;
- має високу в'язкість або забрудненість;
- пожежежо або вибухонебезпечна, а манометр за умовами експлуатації встановлений на значній відстані від місця вимірювання в приміщенні, в якому подібні середовища не повинні знаходитися, здійснити безпосереднє підключення приладу до відбірного пристрою неможливо. У цих випадках передача тиску (розрідження) до вимірювального приладу здійснюється через роздільники рідинні та мембранні.
Роздільники рідинні отримали загальну найменування розділових судин. При їх використанні виміряеме середовище заповнює імпульсну трубку від місця відбору до розділового сосуду, а від розділового сосуду до вимірювального приладу імпульсну лінію заповнюють розділової рідиною. [6], [9], [12]
2.2 Вибір типів та характеристика
первинних та вторинних
Термопара
Термопара — з'єднання двох різних металів. Змінення температури в цих металах перетворюється в термоелектрорушійну силу.
Термоелектричний термометр (термопара) — це вимірювальний перетворювач, чутливий елемент якого розташований в спеціальній захисній арматурі, яка забезпечує захист термоелектродів від механічних пошкоджень та дії виміряного середовища.
Захисні чохли виконуються з матеріалів, через які не проходить газ. Вони витримують високі температури і агресивну дію середовища. При високих температурах застосовують керамічні чохли: фарфорові, карбофраксові, алундові, з диборида цирконію; при температурі 1000 °С застосовують металеві чохли з вуглецевої або неіржавіючої сталі.
Рисунок 8 - Термоелектричний ланцюг
В якості термоелектродів
Конструктивно термопари мають різноманітне оформлення, що дозволяє їх використовувати в різноманітних умовах.
Стандартні і нестандартні термоелектричні термометри: для вимірювання в металургії найбільш широке застосування отримали термопари (Т) зі стандартним градуюванням.
Найбільш поширені термопари, термоелектроди яких виготовлені з наступних спеціальних сплавів: а) хромель-копель (умовне позначення ТХК) — застосовують для вимірювання температур до 700°С; б) хромель-алюмель (умовне позначення ТХА) — вимірюють температуру до 1200°С; в) платинородій-платина (умовне позначення ТПП) — вимірюють температуру до 1600—1800°С.
Для контролю температури в АСР температури в робочому просторі мартенівської печі вибрана термопара типу ТПР.
Рисунок 9 – Термопара типу ТПР
На рисунку 9 зображена конструкція термопари. Робочий спай (1) термопари занурений у фарфоровий наконечник (2). Термоелектроди термопари ізольовані один від одного і від корпусу фарфоровими двоканальними намистами (4). Головка термопари поміщена в корпус (6). У корпусі змонтована фарфорова колодка (7) з клемними затисками (10). Корпус головки закривається кришкою (9). Штуцер 8 служить для підведення проводів. Для захисту термоелектродів від механічних пошкоджень і безпосередньої дії шкідливих газів їх поміщають в зовнішню захисну трубку (3). Для термопар ТПР захисна трубка робиться із звичайної або неіржавіючої сталі. Для подовження термопари застосовують так званий компенсаційний дріт, який є ізольованим дротом з двома жилами, виготовленими з тих же сплавів, що і електроди термопари.
ДИСК – 250.2211
Прилад ДИСК-250 призначений для
вимірювання напруги постійного
струму, а також неелектричних
величин, які перетворюються у підсилений
сигнал і активний опір. Пристрій ДИСК-250
може працювати з серійно
- від термоелектричних
- від термоперетворювачів опору
з номінальною статичною
- 0-5 і 4-20мА; 0-5 і 0-10; 0-50 і 0-100мВ, згідно з ДЕСТ26.011-80.
Сумарний опір лінії зв’язку і внутрішній перетворювачів не повинен перевищувати 200Ом. Опір кожного дроту лінії зв’язку термоперетворювачів опору з пристроями не повинен перевищувати 5Ом.
Прилад має наступні вихідні пристрої:
- пристрій перетворення вхідних
сигналів у вихідний
- пристрій пропорційно-
- пристрій регулюючий з
- два двох позиційні пристрої
сигналізації з релейним
Примітка
- Пристрої ДИСК-250 з релейним регулюючим обладнанням комплектуються двома реле типу ПЕ-37-22УЗ, які розраховані на установку поза приладами.
- Пристрої перетворення і регулювання повинні підєднуватись до приладів ДИСК-250И, відповідно з ДЕСТ 22782.5-78.
- В приладі ДИСК-250И коло пристроїв сигналізації разом з сигналізуючи ми елементами повинні підключатися до джерела, потужність якого не більше 0,1 кВ . А, напруга не більше 127В.
Принцип дії приладу
В основу роботи приладу покладений принцип електромеханічного слідкуючого урівноваження. Вхідний сигнал від датчика попередньо підсилюється і лише після цього здійснюється урівноваження його сигналом компенсуючого елемента (реохорда ).
Обладнання пристрою
Пристрої конструктивно
Для приладів з ПІ-регулюючим пристроєм замість лівої кнопки встановлено тумблер А-Р:
А – ввімкнений ПІ-регулюючий пристрій
Р – ввімкнений ручний задавач.
На лицьовій стороні шасі розташований вказівник 7, пристрій кріплення діаграмного диска 6, пристрій реєстрації (перо і тримач) 8, вимикач приладу і плавка вставка. Шасі приладу ДИСК-250И запломбовано.
1 - кнопки; 2 - резистори; 3 - індикатори
пристрою регулювання і
Рисунок 10 – Структурна схема приладу ДИСК-250.2211
Конструкція приладу (див. рис. 10). Прилад конструктивно виконаний у прямокутному корпусі, який пристосований для втопленого щитового монтажу, корпус закривається скляною кришкою зі встановленою на ній шкалою. На кришці розташовані кнопки 1 і резистори 2, встановлення меж регулювання і сигналізації, індикатори спрацьовування пристроїв регулювання і сигналізації 3, індикатор зеленого кольору, сигналізуючий про ввімкнення приладу у коло 4, індикатор червоного кольору, сигналізуючий про обрив датчика, підключенні його з порушенням полярності або про знаходження вхідного сигналу поза діапазоном вимірювання 5.
Реміконт Р-130
Реміконт Р-130 – це комплектний
малоканальний
Реміконт Р-130 ефективно вирішує як порівняно прості, так і складні задачі керування. Завдяки малоканальності Реміконт Р-130 дозволяє:
- економічно керувати невеликим агрегатом;
- забезпечити високу життєвість великих систем керування.
Реміконт Р-130 має дві моделі – регулюючу та логічну. Регулююча модель Реміконта Р-130 дозволяє вести локальне, каскадне, програмне, супервізорне, багатозвукове регулювання.
Логічна модель шагового керування з аналізом умов виконання кожного кроку.
Як регулююча, так і логічна модель Реміконта Р-130 містить засоби оперативного керування, які розташовані на лицьовій панелі контролера. Ці засоби дозволяють вручну змінювати режими роботи, встановлювати завдання, керувати ходом виконання програми, вручну керувати виконавчими пристроями, контролювати сигнали та знаходити помилки.
Лицьова панель
Лицьова панель (див. рис. 11) призначена для оперативного керування контурами регулювання та містить лампові індикатори (ЛІ), цифрові (ЦІ), шкальний індикатор, клавіатуру.
У верхній частині панелі розташовані п`ять ЛІ, які контролюють помилки. ЛІ «0» - сигналізує блимаючим світлом про зіпсованість контролера. ЛІ «1-4» - сигналізує рівним світлом про помилку у відповідному за номером контурі.
Однорозрядний ЦІ «контур» свідчить про номер контура, з яким працює оператор.
На чотирьохрозрядному ЦІ «завдання» виводиться сигнал завдання.
Сім ЛІ «режим контролю» вказують, яка інформація виводиться на нижній чотирьохрозрядний ЦІ.
Шкальний індикатор «вихід»
має 21 ламповий індикатор та вказує
значення сигналу на вихід контура
або положення виконавчого
Чотири ЛІ режиму керування вказують у якому режимі працює контур:
КУ – каскадне керування;
ЛУ – логічне керування;
ДУ – дистанційне керування;
РУ – ручне керування.
Три ЛІ режиму завдання свідчать про те, який вид завдання встановлений у контурі:
ВЗ – зовнішнє завдання;
ПЗ – програмне завдання;
РЗ – ручнее задання.
Лицьова панель має 12 клавіш, за допомогою яких ведеться оперативне керування контурами регулювання.
1 – помилки; 2 – види контролю; 3 – вихід; 4 – режими завдання; 5 – режими управління; 6 – клавіатура; 7 – підключення пульта настройки.
Рисунок 11 – Лицьова панель Реміконт Р-130
Пульт налаштування ПН-1
Пульт налаштування (див. рис. 12) призначений для технологічного програмування, настройки та контролю Реміконт Р-130. Його підключають до блоку контролю БК-1 через роз`єм, який розташований на його лицьовій панелі. ПН-1 містить лампові, цифрові індикатори та клавіатуру.
Верхні одиничні ЛІ висвічують сигнали:
Ош – помилка;
Отказ – відмова блоку контролера;
Откл. Интф. – відключення інтерфейсу;
Uпр – наявність живлення для програмування;
ПН-1 містить у собі два ЦІ: верхній та нижній для запису сигналу, коефіцієнту та ін. У середній частині ПН-1 розташовані 8 одиничних ЛІ з наступним призначенням процедур у режимах «програма» та «робота» про що висвічують одиничні індикатори.
Призначення одиничних індикаторів у режимі програмування:
ТЕСТ – тестування, виконується тестування пам`яті інтерфейсу;
ПРИБ – встановлення параметрів приладу;
СИСТ – встановлення системних параметрів;
АЛГ – встановлення алгоритмів;
КОНФ – встановлення конфігурацій;
НАСТР – встановлення параметрів настройки;
Н. УСЛ – встановлення початкових умов;
ППЗП – робота з ППЗП.
1 – живлення для програмування ППЗУ; 2 – верхній ЦІ; 3 – нижній ЦІ; 4 – процедури у режимі робота; 5 – процедури у режимі програм.; 6 – клавіатура.
Рисунок 12 – Пульт настройки ПН-1 для Реміконт Р-130
Призначення одиничних індикаторів у режимі роботи:
ОШ – контроль помилки;
ПРИБ – контроль приладових параметрів;
СИСТ – контроль системних параметрів;
ВХ – контроль входів алгоблоків;
ВИХ – контроль виходів алгоблоків;
НАСТР – контроль параметрів настройки;
КЛБР – калібрування, встановлення «нульової» в алгоблоках та вихідних сигналів.
ПН-1 також містить 6 клавіш, які використовуються для вибору режиму, процедур, параметрів, запуску тестів та ін.
Блок управління БУ 21
Загальні відомості
Блок управління (див. рис. 13) релейного регулятора БУ 21 призначений для ручного перемикання релейного регулюючого блоку з автоматичного на ручне або зовнішнє управління і для комутації ланцюгів ручного управління БУ 21:
БУ - блок управління;
21 - модифікація.
Умови експлуатації:
- робоча температура навколишнього повітря від 5 до 50 ° С;
- верхнє значення відносної вологості повітря 80% при температурі до 35°С без конденсації вологи;
- атмосферний тиск 84-106,7 кПа (630-800 мм рт. Ст.);
- у закритих вибухобезпечних приміщеннях при відсутності агресивних домішок у навколишньому повітрі;
- прилад відповідає вимогам ТУ 25.02.1685-74.
1 – індикатор більше; 2 – індикатор
менше; 3 – кнопка індикації;
Рисунок 13 – Блок управління БУ 21.
Нормативно-технічний документ ТУ 25.02.1685-74;