Сучасна ринкова економіка та її структура

Вступ

Сучасна ринкова економіка  являє собою складний організм , що складається з величезної кількості  різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок

Метою моєї  курсової роботи є ретельне вивчення сучасної ринкової економіки, її структури та механізму функціонування.

Проблема планування і прогнозування національної економіки актуальна у наш час. У сучасній ринковій економіці немає єдиної моделі планування, яка була б придатна для всіх економічних систем. Ключові чинники, що визначають вид планування, залежать від співвідношення державного і приватного впливу на суспільно-політичні і соціально-економічні процеси.

Світовий досвід показує, що при становленні ринкової економіки відбувається структурна перебудова національної економіки, міняється її збалансованість. Тому розробляються і здійснюються заходи по плануванню національної економіки, виходячи з їх раціональності, доцільності по відношенню до народного господарства в цілому або окремим економічним структурам.

Особливістю економіки  України є те, що перед початком ринкових трансформацій вона являла собою адміністративно-командний тип, де домінував тотальний монополізм: власності, централізовано-директивного прийняття рішень і технологічний монополізм. Така монополія не є ринковою. Вона не передбачає конкуренції, ринкових відносин, робить господарюючим суб'єктом систему державних установ, а підприємства виконують лише виробничі функції.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Теоретична частина курсової робота

1.1. Поняття та умов виникнення  ринку

З давніх часів ранок визначали як місце (ринкова площа), де здійснюється купівля або продаж товарів. Ринок – поняття більш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де купуються продукти харчування, одяг, взуття, товари щоденного вжитку. Є ринки, на яких продаються і купуються цінні папери (акції, облігації), - фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у конкретні відносини. Два учасники або більше беруть на себе юридичні зобов’язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринок.

Як явище господарського життя ринок з’явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного  розвитку виробництва і обміну, що породило товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридично незалежних господарюючих суб’єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну та ринку. В сучасному розвиненому суспільстві, де, з одного боку, неухильно зростає кількість товарів, покупців і продавців, а з іншого – розвиваються засоби зв’язку, акти купівлі-продажу можуть здійснюватися за допомогою телефону, поштою та іншими сучасними засобами зв’язку. Для цього не потрібний безпосередній контакт суб’єктів ринкових відносин, а отже, місце для їхньої зустрічі. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що ринок – це обмін, який ведеться за законами товарного виробництва і обігу.

Проте, коли мова іде про  ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що це не просто сфера обміну (він може відбуватись і у неринковій формі – наприклад, бартеру), а така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відбиття у ціні. Інакше кажучи, збалансування актів купівлі - продажу має досягатися за допомогою ціни. Це положення має надзвичайно важливе значення, тому що лише ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції. Будь-які намагання замінити ринок якимось центром, що встановлює, скільки, кому і як виробляти, споживати, за якими цінами реалізувати товари, чи сучасними досягненнями науково-технічного прогресу, в тому числі електронної обчислювальної техніки, не дали позитивного результату. Інтереси суб’єктів виробництва не реалізуються, виробництво розвивається повільними темпами, спотворюється його структура, порушується економічна і соціальна рівновага в суспільстві.

Ринок забезпечує зв’язок  між виробництвом і споживанням, пропорційність процесу відтворення, його цілісність. Тут відбувається суспільне визнання створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість починає служити людям лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробництво товару, стає суспільно необхідною. Відбувається це завдяки досягненню рівноваги між попитом та пропозицією. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів, яку хочуть продати продавці. В такому випадку ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й веде до рівноваги. Отже, ціна рівноваги – це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту.

Рівновага ринкових цін  забезпечує збалансованість між  різними галузями виробництва, виробничою і невиробничою сферами, між сумою вартостей і цін товарів, між платоспроможним попитом і пропозицією.

Якщо ж рівноваги між попитом і пропозицією немає, то ринок через такий його інструмент, як ціна, впливає і на виробництво. Недостатня кількість якихось споживних вартостей на ринку призводить до підвищення на них цін і навпаки. Це, в свою чергу, впливає на виробництво: зумовлює його розширення або зменшення. Отже, економіка, що функціонує в ринкових умовах, розвивається за ринковими законами: вартості, попиту і пропозиції, середнього прибутку та ін.

Сутність ринкових зв’язків невіддільна від свободи підприємництва і конкуренції. Головним інтересом підприємця є збільшення прибутку. А це означає, що в ринкових умовах відбувається протидія інтересів як різних підприємців між собою, так і підприємців і працівників, зайнятих виробничою діяльністю.

Добровільний обмін між виробниками, покупцями, робітниками і власниками інших факторів виробництва на основі цін відображає сутність ринкової економіки.

Досвід розвинених країн, а також нашої країни, що нехтували  ринковими відносинами, довів: модель без ринкової економіки безперспективна, вона придушує інтереси людей, паралізує всіляку ініціативу, сповільнює економічний та соціальний розвиток. Ринок є одним з найбільших досягнень цивілізації, загальноекономічним явищем, характерним для будь-якого способу виробництва, де діють закони товарного виробництва.

Сучасний ринок як високорозвинений продукт цивілізації  докорінно відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції. Для нього характерні гарантований збут значної кількості товарів, соціальний захист непрацездатного і малозабезпеченого населення, регулювання фінансової, грошової, кредитної та цінової політики з боку держави, високі організованість та виконавча дисципліна.

Отже, ринок є складним утворенням, що являє собою, з одного боку, сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність. Побудувати сучасний ринок означає: привести в дію економічні інтереси людей, стимули виробництва, прискорити економічне зростання, вивести країну на рівень сучасних досягнень науково-технічного та культурного розвитку.

 

1.2. Механізм функціонування  економіки

Ринкова економіка - це специфічна соціально - економічна система. Вона, як будь яка система, має свій механізм функціонування, дія якого найбільш повно проявляється в центральній ланці цієї системи - на ринку. Що це за механізм і як він діє? Відповіді на ці запитання ми отримаємо, розглянувши спочатку його складові елементи. Їх в принципі чотири: попит, пропозиція, ціна й конкуренція.

Попит - це форма вираження  потреби. На ринку ми маємо справу не з попитом взагалі, а з попитом  платоспроможним, тобто забезпеченим відповідною сумою грошей. Тому попит  включає в себе два елементи:

• а) потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу ;
• б) грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів або послуг.

Попит, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція - це сукупність товарів і послуг, які є або  в кожний даний момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два моменти:

• а) готовність виробників до продажу того чи іншого виду товару або послуги;
• б) умови, на яких виробник згідний продати їх.

Ціна - це грошовий вираз  вартості. На ринку, як правило, розрізняють три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції і ціну рівноваги. Ціна попиту - це гранично максимальна ціна, яку покупці ще згідні платити за товар. Ціна пропозиції - це гранично мінімальна ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар. Ціна рівноваги - це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.

Конкуренція - це процес суперництва між суб'єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів  та послуг.

Взаємодія названих елементів і являє собою ринковий механізм. Процес його функціонування визначає ступінь ефективності ринкової економіки. Чим визначається чіткість взаємодії ринкового механізму? Адже в ньому немає спеціального органу, який би вказував на те, які товари виробляти підприємцю, де йому купувати ресурси, де робітникові працювати. Сам ринковий механізм забезпечує свою стабільність. Він має власний внутрішній порядок, і взаємодія його елементів підпорядкована вимогам певних законів: законам грошового обігу, вартості, попиту і пропозиції. А реалізується це через завдання, які ставить перед собою кожен учасник ринкових відносин: прагнення максимуму прибутків і раціоналізація вибору. Отже, ринкова система за своєю природою є саморегульована система. Така саморегульована система отримала назву " вільного ринку ".

Ринок виконує ряд  функцій. Їх можна звести у дві  групи:

а) організаційні:

• встановлення зв'язків між виробниками й споживачами продукції, не опосередкованих іншими системами розподілу;
• забезпеченні вільного вибору партнерів по господарських зв'язках;
• забезпечення конкуренції між суб'єктами ринку.

б) економічні:

• механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит;
• ринок, створюючи сигнали через ціни, стимулює засвоєння досягнень науково - технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг;
• сприяє вирішенню центральних проблем економіки. Таких, як підвищення рівня життя, зміна структури економіки, підвищення ефективності суспільного виробництва тощо;
• механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг.

На практиці ринкова  економіка переважно бездефіцитна. В умовах ринкового господарства тривалий, стійкий розрив між потребами і споживання (дефіцит) неможливий хоча б тому, що суперечить економічним інтересам усіх учасників конкурентного процесу. Саме тому країни з міцними ринковими традиціями, перед якими стоїть немало невирішених соціально - економічних проблем, позбавлені принаймні однієї - товарного голоду. Навіть кризи, які там періодично відбуваються, - це кризи перевиробництва.

Все це дає підстави стверджувати, що ринок з його механізмом функціонування економіки відноситься до розряду загальнолюдських цінностей, є досягненням усієї світової цивілізації й залишиться таким в досяжному майбутньому

Функціонування ринку  передбачає постійний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої  сили. Для цього потрібні певні організації, які, діючи в рамках закону, обслуговують

ринкові відносини. Тобто, сучасному ринковому господарству необхідна відповідна інфраструктура. Що вона собою являє?

Слово "інфраструктура" означає основу, фундамент, внутрішню  будову системи. Стосовно ринку - це сукупність організаційно-правових форм, за допомогою яких здійснюється функціонування й поєднання в єдине ціле ринкових відносин. А це означає, що ринок складається не тільки з тих, хто робить свій підприємницький, споживчий, трудовий або державний бізнес. Взаємні відносини між ними зумовлюються великою кількістю організаційних форм, які допомагають суб'єктам ринку реалізувати свої ділові інтереси. Що це за форми?

Такими формами (елементами) інфраструктури в сучасній ринковій економіці є:

• підприємства роздрібної та оптової торгівлі;
• кредитна система й комерційні банки;
• емісійна система й емісійні банки;
• організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах;
• аукціони, ярмарки та інші форми організованого позабіржового посередництва;
• система регулювання зайнятості населення й центри (державні й недержавні) сприяння зайнятості (біржі праці);
• інформаційні технології й засоби ділової комунікації;
• податкова система й податкові інспекції;
• система страхування комерційного, господарського ризику й страхові (державні й недержавні) компанії;
• спеціальні рекламні агентства, інформаційні агентства й засоби масової інформації;
• торгові палати, інші громадські й добровільні державно-громадські об'єднання ділових кіл;
• митна система;
• професійні спілки працюючих за наймом;
• комерційно-виставочні комплекси;
• система вищої і середньої економічної освіти;
• консультативні (консалтингові) компанії;
• аудиторські компанії;
• громадські і державно-громадські фонди, призначенні для стимулювання ділової активності;
• спеціальні зони вільного підприємництва тощо.