Теорія глобалізації сучасного всесвітнього господарства

Другий напрямок пов’язаний з випереджаючими темпами зростання світової торгівлі порівняно з темпами зростання обсягів виробництва більшості розвинених країн. Так, з 1870 до 1913 р. обсяги експорту європейських країн збільшилися на 43% порівняно зі зростанням їх ВВП, а в 50-60-ті роки ХХ ст. – уже на 89%.

Третій напрямок пов’язаний з новою якістю інвестиційної активності в розвинених країнах. Зростання інвестиційних потоків і їх зосередження в межах постіндустріального світу на сьогодні помітні як ніколи раніше. Прикладом може бути розподіл інвестицій США і в США за окремими секторами і джерелами. Якщо у Європу у 1970р. спрямовувалося близько 1/3 всіх американських інвестицій, то на сьогодні – вже 50%, тоді як на долю Японії і нових індустріальних країн Азії припадає не більше 8, а Мексики – менше 3%. Характерно, що компанії, які представляють розвинені економіки (США і Європи), інвестують до 80% всіх коштів у галузі високотехнологічного виробництва, а також у банківський і страховий бізнес.

Четвертий напрямок пов’язаний з відчутним зменшенням міграційних потоків всередині постіндустріального світу з постійним зростанням кількості нелегальних іммігрантів з країн “третього світу” з одночасним зростанням. Якщо в 50-ті роки в США 68% легальних іммігрантів прибувало з Європи або Канади і належали вони в основному до середнього класу, то у 80-90-ті роки більше 83% їх чисельності були азійського або латиноамериканського походження і як правило не мали достатнього рівня освіченості.

За умов глобалізації значно посилюється не лише економічна, але і політична та соціальна нерівність між країнами. Розрив у доходах між 1/5 частиною народонаселення, що проживає в найбільш заможних країнах і 1/5, що проживає в найбідніших країнах у 1997 р. виражався співвідношенням 74/1, порівняно з 60/1 в 1990 р. і 30/1 – в 1960 р. для порівняння – в 1900 р. цей розрив становив 3/1, у 1913 р. – 11/1.

У країнах, що відстали у своєму соціально-економічному розвитку, щорічні втрати від невигідних умов торгівлі, а також різниці в  доступі до праці і фінансів становлять 500 млрд. дол.. США, що в 10 разів перевищує обсяг державної іноземної допомоги.

      Глобалізація виглядає як “змова багатих” проти решти світу. Світ перетворюється на таку собі глобальну економіку без глобального уряду, який би втручався в процес створення прибутку в інтересах пошкодованих осіб – людей та цілих країн, – які постраждали від наслідків глобалізації, наприклад, через діяльність ТНК.

      Робляться, щоправда, спроби якось регламентувати процес збагачення. Повставали і продовжують повставати міжнародні організації, метою яких є контроль над потоками капіталів і більш справедливий, “цивілізований” розподіл ресурсів. Такими організаціями є Міжнародний Валютний Фонд, Світова Організація Торгівлі (СОТ), ООН, Світовий банк. Проте ці організації є як інструментами контролю, так і породженням глобалізованої економіки. Їх звинувачують у непрозорості процедур, егоїзмі та тиску на країни через кредити.

      Протести проти цієї зловісної сутності лунають не тільки з “бідного” світу. Протестують також і у багатому білому світі, і навіть у американському, де відбувся один з самих голосних протестів – у Сіетлі 1999 року під час самміту СОТ. Тобто, у “єдиному білому фронті” вирізняється позиція як окремих багатих країн, так і окремих груп населення. Країни навіть починають об'єднуватися, щоб протистояти тиску найбільш агресивних глобалізаційних трендів, таких як гегемонія з боку США, великих ТНК, МВФ та інших міжнародних асоціацій.

      Один з таких антиглобалізаційних, антиамериканських трендів утілився у створенні Європейського Союзу. Це міжнародне утворення абсолютно унікальне завдяки подвійності своєї ситуації. З одного боку, це рання спроба організовано протистояти посиленню ролі США у повоєнному світі, іншими словами, – тій глобалізації, яка проходить під прапорами американізації. Євросоюз являє собою конкурента для США у справі забезпечення людей високим рівнем життя, дотримання прав людини, демократії, свободи волевиявлення у будь-якій сфері. З іншого боку, Євросоюз – це ще один “клуб багатих”, що виріс за доби і умов глобалізації, який також є експлуататорським і егоїстичним за суттю.

      У такій ситуації завдання інтеграції до багатшого світу, яке стоїть перед біднішими країнами, надзвичайно ускладнюються. Виявилося, що успішним гравцем у грі під назвою “Глобалізація” можна стати тільки через інтеграцію в “клуб багатих”. А в цьому клубі – декілька дверей, і їхні охоронці ревниво наглядають за дотриманням правил входу і членства.

Таким чином, глобальної економіки на сьогодні не існує: має  місце господарська система, в якій економічний і соціальний розвиток більшої частини людства знаходиться в жорсткій залежності від прогресу постіндустріального світу і від його можливості впливати на події в решті регіонів планети. Безумовно, господарські і інформаційні зв’язки стають все більш інтенсивними, проте їх значення в рамках різних соціально-економічних систем залишаються діаметрально протилежними. Всередині постіндустріального світу глобальні тенденції призводять в кінцевому результаті до зближення рівнів розвитку окремих країн і їх жорсткого протистояння з рештою світу. У всепланетарному масштабі кожен новий прояв глобалізації каталізує формування однополюсного світу, в якому глобального значення може набувати лише його центр, як постіндустріальна складова.

ВИСНОВКИ

      Сучасне світове господарство - це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, що перебувають за допомогою міжнародних економічних відносин в тісній взаємодії і взаємозалежності, організм, що підкоряється об'єктивним законам ринкової економіки.

      Рівень інтернаціоналізації і глобалізації господарського життя росте багато в чому внаслідок діяльності ТНК, число і розмах господарювання яких особливо швидко збільшується починаючи з другої половини XX ст. Їх діяльність базується на прямих інвестиціях, які приймають форму закордонних філій ТНК.

      Глобалізація здійснюється передусім через регіоналізацію, коли зовнішньоекономічні зв'язки країни орієнтуються і на сусідні регіони. На базі регіоналізації йде міжнародна економічна інтеграція, тобто зрощення економік сусідніх країн в єдиний регіональний господарський комплекс на основі глибоких і стійких економічних зв'язків між їхніми компаніями. Так виникають інтеграційні об'єднання, покликані регулювати інтеграційні процеси між країнами-учасницями.

      Глобалізація економіки і господарського життя - просторова характеристика інтернаціоналізації господарського життя XXI століття, що зумовлює перехід світового економічного простору в якісно новий стан. Вона охоплює всі аспекти виробництва і обміну. Це якісно нова ступінь інтернаціоналізації економічних процесів.

      Результат глобалізації господарського життя:

- Зростає взаємозв'язок  економіки всіх країн світу,  в основі якої - поглиблення інтернаціоналізації  виробництва і капіталу;

- Вирівнюються умови господарювання;

- Зближуються  ціни, знімаються бар'єри при реалізації  товарів і послуг, цінних паперів,  у діяльності фінансових і  фондових ринків різних країн; 

- Великі суб'єкти господарського життя перетворюються в суб'єкти глобального масштабу;

- Змінилася  роль держав як організаційно-політичних інструментів;

- Діяльність ТНК все більше перетворює світове господарство в єдиний ринок товарів, послуг, робочої сили і капіталу.

      Таким чином, у другій половині минулого століття і в наш час набирає силу процес глобалізації господарського життя. Кількісно це позначається в випереджальних динаміку виробництва темпах зростання міжнародного обміну товарами, послугами та капіталом. Якісна сторона наростаючої інтернаціоналізації - посилення взаємозв'язків і взаємозалежностей між національними господарствами.

      Стрімке зростання обсягів і розмаїття світогосподарських зв'язків, що супроводжується посиленням економічної взаємозалежності країн світу - суть процесу, який прийнято іменувати глобалізацією світової економіки. У результаті формується відносно цілісна економічна система, яка практично охоплює територію всієї планети і диктує власні правила гри національним господарствам.

      Феномен глобалізації починає виходити за суто економічні рамки і надавати помітний вплив на всі сфери в даній громадській діяльності - політиці, ідеології, культурі. Він, безумовно, буде відігравати визначальну роль у світовому розвитку в XXI ст, дасть помітний імпульс формуванню нової системи міжнародних економічних і політичних відносин.

      Все це підтверджує необхідність явища глобалізації господарського життя в сучасному світі.

Список використаної літератури

1. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г.Лук¢яненка.- К.: КНЕУ, 2001.- 538 с.
2. Дж.Сорос. Криза глобального капіталізму.-К.: Основи, 1999.- 259 с.
3. Глобалізація і безпека розвитку / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук¢яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001.
4. Мартин Г.-П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: Изд.дом “АЛЬПИНА”, 2001.
5. Україна і світове господарство. Взаємодія на межі тисячоліть. Навч. посібник / А.С.Філіпенко, Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник та ін. — К.: Либідь, 2002.
6. Панарин А.С. “Искушение глобализмом”.
7. Уткин А.И. “Мировой порядок XIX века”.
8. Цыганков П.А. “Теория международных отношений”.
9. Білорус О.Г. Глобалізація та національна стратегія України. — К., 2001.
10. Галкин А. А. О глобализации без иллюзий // Глобализация. Конфликт или диалог цивилизаций? — М., 2002.
11. Шепелєв М. Політико-цивілізаційний підхід до аналізу глобалізаційних феноменів // Соціальна психологія. — 2004. — № 4 (6). — C. 123–138.
12. Ж-л «Персонал» №4 2007р. Савлук С. «Наслідки глобалізації для розбудови України».
13. Газета «Комерсант» 08.04.2011р. Сергій Сидоренко, Ольга Васильцова «Легко сказав».
14. Глобализация, рост и бедность. Построение  всеобщей мировой экономии. Весь мир, 2004. с.49
15. В.Клочко. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою// Економіка України, 2001. - №10, с. 51-58.

Internet-ресурси

1. www.nasledie.ru
2. www.expert.ru
3. www.km.ru
4. http://www.anti-orange.com.ua/article/noelections/65/2883
5. http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2011/03/18/231760
6. http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=1030