Дослідження організації фінансів ФП «Мілкмей»

Основними принципами антикризового управління є постійна готовність до реагування та превентивність дій. Краще запобігти кризі, а ніж забезпечувати нейтралізацію негативних наслідків, необхідно повністю реалізувати внутрішні можливості виходу з кризової стану та використовувати в разі необхідності відповідні форми санації господарства для запобігання банкрутству господарства.

Цілями запобігання банкрутства господарства повинні бути :

• забезпечення ліквідності і платоспроможності господарства;
• отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності.

Існують певні напрями дій які сприяють підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання і запобіганню банкрутства:

• технологічні нововведення. Сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції;
• конкурентоспроможність продукції. Якість продукції  і зовнішній вигляд також є важливими чинниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання;
• працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники – керівники, спеціалісти, робітники;

Постійний моніторинг діяльності суб’єктів господарювання та практична реалізація економічного механізму запобігання банкрутства можуть бути здійснені за допомогою запропонованого алгоритму діагностики банкрутства в економіці, що включає в себе такі етапи: підготовчий етап (добір команди аналітиків, постановка мети і завдань діагностики), етап збору інформації (збір інформації, добір релевантної її частини, оцінка вірогідності зібраної інформації), етап проектування (побудова інструментів: фактори, симптоми, схеми управлінського аналізу, система показників діагностики, математичні моделі, метод експертних оцінок), розрахунковий етап (написання програмних засобів і розрахунки), аналітичний етап (оцінка й аналіз), етап видачі рекомендацій (прогноз розвитку і рекомендації щодо запобігання кризової ситуації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3 Напрямки фінансової стратегії для ФП «Мілкмей»

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат. Він впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки виступає захисним механізмом від банкрутства та основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх поточних і майбутніх потреб для його подальшого розвитку.

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат. Він впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки виступає захисним механізмом від банкрутства та основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх поточних і майбутніх потреб для його подальшого розвитку.

З метою забезпечення отримання максимального прибутку для ФП «Мілкмей» необхідно проводити планування і прогнозування прибутку в господарстві, при цьому варто керуватися такими етапами підвищення прибутку:

1. Правильне планування прибутку - плановий прибуток, що складається в господарстві, повинен бути економічно обґрунтованим, аби підприємство мало змогу правильно визначити обсяг майбутніх платежів до державного бюджету і суму прибутку, що залишиться у його розпорядженні з метою створення фінансових резервів для розвитку діяльності підприємства, здійснення необхідних витрат на розвиток сільськогосподарської техніки.

          2. Забезпечення  належної якості продукції (товарів, робіт, послуг) - величина прибутку  головним чином залежить від  прибутку від реалізації продукції, тому якість продукції повинна бути на найвищому рівні, з метою її конкурентоздатності, а отже і високому попиті на неї. Прибуток від реалізації товарної продукції є головною складовою частиною валового прибутку виробничого підприємства. Для його зростання досліджуване підприємство повинне не лише нарощувати обсяги сільськогосподарської продукції, але й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, слідкувати за станом продукції (так як дана продукція швидко псується), ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями, чого в умовах чинної системи розрахунків і загального незадовільного фінансового стану підприємств досягати досить складно.

           3. Пошук  резервів зростання прибутку  – підприємство повинне постійно  шукати невикористані можливості збільшення прибутку.

        Оскільки, прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, то з метою постійного його зростання для ФП «Мілкмей» слід:

• впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;
• збільшити виробництво продукції рослинництва шляхом вирощування рослин які мають попит на ринку України;
• з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
• проводити розумну політику ціноутворення;
• будувати економічно доцільні договірні відносини з постачальниками і покупцями продукції;
• ефективно використовувати отриманий прибуток;
• залучати потрібних фахівців для достовірного аналізу господарства;
• поновити в господарстві засоби виробництва

 Виділимо ще декілька основних  заходів:

1)Підвищити родючість грунту, знизити хіміко-техногенне навантаження, робити сівозміну на земельних ділянках.

2)Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, заміна та модернізація застарілого обладнання.

3)На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання також багато коштів вкладається в його реконструкцію, тому дане обладнання можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

4)Важливим є підвищення вимог  та застосування вхідного контролю  за якістю сировини та матеріалів, які надходять від постачальників, а саме слідкувати за якістю посівного матеріалу, яке підприємство купує.

5)Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі). Необхідно розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

6) Залучити відповідних фахівців  в господарство, а саме фінансистів, так як в господарстві працює один бухгалтер, який не має змоги зробити прогнози, для покращення діяльності господарства, а саме аналізувати ринки постачання та збуту.

7) Підвищити якість збереження  продукції, так як підприємство  втрачає 30% врожаю тому що не має якісних сховищ. Підвищення можна досягти придбанням холодильників, покращення складів.

Таким чином, існує ряд заходів для покращення  ФП «Мілкмей» з метою його економічного розвитку.

Висновки

 

Дослідження сукупності теоретичних, методичних та практичних засад аналізу фінансового стану підприємства дозволило сформулювати висновки, які висвітлюють вирішення основних завдань курсової роботи відповідно до поставленої мети.

На основі розглянутих матеріалів з питань оцінки фінансового стану зроблено висновок, що фінансовий стан – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика діяльності підприємства в певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їх розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому.

Основними інформаційними джерелами для оцінювання фінансового стану підприємства є показники фінансової, статистичної звітності підприємства і дані поточного бухгалтерського обліку. Фінансова звітність повинна надавати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Таким чином, на основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі. Варто зазначити, що стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Таким чином, здійснивши аналіз фінансово-економічних показників ФП «Мілкмей», можна стверджувати, що дане підприємство є не дуже прибутковим та рентабельним і має перспективи для подальшого розвитку та модернізації. Водночас існують певні недоліки підприємства в показниках ліквідності, фінансова стійкості, у даного господарства на нормальному рівні. Таким чином, необхідно застосовувати ефективну систему управління підприємством для здійснення ним повномасштабної діяльності.

Отже, для свого ж добробуту кожне підприємство повинне розробляти власну стратегію, за допомогою якої можна було б прогнозувати “критичний шлях” підприємства на найближчі і більш віддалені перспективи, намічати допустимі межі ризику та виявляти поріг можливостей підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРЕСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бердар М. М. Фінанси підприємств. Навч. посіб. — К.: Центр учбової  літератури, 2010. — 352 с.

2. Власова Н.О. Фінанси підприємств. Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2007. 272с.

3. Гринькова В.М., Корда В.О. Фінанси  підприємств. Навч.посібник. - 3-тє вид., стер. -К.: Знання-Прес, 2006.-423с.

4. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч.посібник.- К.:- Кондор, 2003.- 363с.

5. Любенко Н. М. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової  літератури, 2009. - 264 с.

6. Онисько С.М. Фінанси підприємств: Підручник /С.М.Онисько, П.М.Марич. - Львів: Магнолія-Плюс, 2004. - 367с.

7. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств, Навч.посібник. -Київ: ЦУЛ, 2002. - 78с.

8. Фінанси підприємств: Підручник / Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. та інш. - 7 вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 552с.

9. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996р.-К. 1996р.-43с.

10. Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. // «Голос України» № 229-230 від 04.12.2010р.

11. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування: навч. посібник.- К.: Центр навч. літ-ри, 2003.- 224с.

12. Терешенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.посібник.- К.: КНЕУ,2004.-412с.

13. Фінансова діяльність підприємства: Підр./О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я.Петрова.-К.:Либідь,2003.-379с.

14. Фінансовий менеджмент: підручник /Кер. кол. авт. і наук. ред. А.М.Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005.- 535с.

15. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 392 с.

16. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз: навч. посібник/ Д.В. Шиян, .Строченко.- К.: А.С.К., 2003.- 230с.

17. Статут ФГ «Бородюк», 2010. – 10с.