Фінансування оборотних активів підприємств

Зміст

 

Вступ

 

Розділ 1. Економічна сутність оборотних активів  та методи їх фінансування.

1.1.Оборотні  активи, їх роль в діяльності  підприємства.

1.2. Джерела фінансування оборотних  активів.

1.3. Стратегії і підходи у виборі  методів фінансування оборотних активів

 

Розділ 2. Аналіз джерел фінансування оборотних  активів 

2.1. Оцінка складу і структури  оборотних активів НГЧ-2

2.2. Оцінка джерел фінансування оборотних  активів.

2.3. Фінансовий цикл підприємства.

 

Розділ 3. Ефективність фінансування оборотних активів.

3.1. Моделювання оптимальної структури  оборотних активів. 

3.2. Оптимізація обсягу поточного  фінансування оборотних активів 

Висновки

Список  використаних джерел

Додатки 
В С Т У П

 

В умовах трансформації  і посилення структурних зрушень  в економіці України в процесі переходу всіх суб’єктів господарювання на якісно нові принципи побудови операційної інвестиційної та фінансової діяльності з урахуванням  основоположних засад  ринкової економіки все більшої актуальності набуває необхідність використання раціонального і зваженого підходу в формування кожним підприємством детально вивіреної політики управління оборотними активами та їх фінансуванням з метою забезпечення нормальної та ефективної господарської діяльності. Ті складні процеси, які при цьому відбуваються, а також необхідність визначення раціонального співвідношення між інвестиціями в оборотні активи та відповідними джерелами їх фінансування висувають проблему пов’язану з побудовою кожним підприємством такої стратегії вибору методів фінансування оборотних активів, яка б дозволила забезпечити рівновагу між необхідним рівнем платоспроможності й фінансової стійкості з одного боку, та рівнем рентабельності власного капіталу – з іншого при оптимальному ризику ліквідності, що є особливо актуальним в сучасних умовах господарювання істотнім є вплив на формування оборотних активів підприємств таких негативних факторів, як: інфляція, а також відсутність налагодженого механізму поповнення обігових коштів та управління фінансовими ресурсами підприємства.

Отже мета даної курсової роботи – вивчити та дослідити теоретичні та практичні аспекти різних стратегій вибору методу фінансування оборотних активів.

Завдання  курсової роботи полягають в наступному:

• вивчити сутність оборотних активів, дослідити їх роль в діяльності підприємства, розглянути джерела їх фінансування;
• дослідити теоретичні аспекти основоположних стратегій і підходів у виборі методів фінансування оборотного капіталу;
• проаналізувати джерела фінансування оборотних активів на базовому підприємстві і встановити застосовану  їх політику фінансування оборотних активів;
• розробити рекомендації щодо оптимізації методу фінансування оборотних активів  на досліджуваному підприємстві.

Предметом дослідження  в даній курсовій роботі є сукупність процесів та явищ, які відбуваються та виникають при реалізації досліджуваним підприємством власної стратегії фінансування оборотних активів.

Об’єкт дослідження  – Дистанція цивільних споруд Криворізького відділення  Придніпровської  залізної дороги – “НГЧ-2”.

Теоретичне  вивчення сутності методів фінансування оборотних активів та їх внутрішнього механізму базується на вивченні поглядів та думок, а також теоретичних концепцій таких науковців-теоретиків фінансового менеджменту, як: Бланк Г.А.,Брігхем Є.Ф., Дж.К.Ван Хорн, Стоянова Є.С.

При написанні  курсової роботи була використана спеціальна фінансова, економічна література, видання, що стосуються питань фінансового менеджменту, підручники, навчальні посібники, матеріали  періодичного друку,  статистичні  дані, форми бухгалтерської звітності.

Зроблений в  роботі аналіз, запропоновані рекомендації й приведені висновки зроблені з  використанням методів збору  та обробки інформації, порівняння, аналізу: вертикального, горизонтального, аналізу динаміки і структури, графічного аналізу, статистичних методів обробки даних, а також здійснені розрахунки та побудовані електронні таблиці із застосування ЕОМ й табличного процесору “Ехсеl-2000”.

 

Розділ 1. Економічна сутність оборотних активів та методи їх фінансування.

 

1.1. Оборотні активи, їх роль в  діяльності підприємства.

Діяльність  суб’єктів господарювання щодо створення  та реалізації продукції, а також  надання послуг здійснюється в процесі  поєднання основних виробничих фондів, оборотних засобів і самої  праці.  Тому безперервність процесу  виробничої і комерційної діяльності, тобто господарювання, потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного їх відтворення.

На  відміну від основних виробничих фондів оборотні засоби або ж оборотні фонди споживаються  в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається у процесі виробництва, але , втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт праці не входить.

Крім  того, наявність товарно-грошових відносин, ринкові умови господарювання викликають постійні перетворення вироблених товарів  у гроші. Тому, поряд із виробничими (основними і оборотними) засобами кожне підприємство для підтримання безперервності процесу відтворення повинне завжди мати певні запаси готових виробів власного виробництва, а якщо підприємство займається торгівельними операціями, той  запаси покупних товарів на своїх складах, а також вкладати певну суму коштів у розрахунки, головним чином, у відвантажені товари, надані послуги, здані роботи до моменту їх оплати покупцями.

Ці  кошти функціонують у сфері обігу, тому називаються засобами обігу. Для створення необхідного обсягу оборотних засобів обігу підприємство авансує фінансові ресурси. Той факт, що кошти, які вкладені в оборотні виробничі засоби і засоби обігу, після завершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються у грошові форми, є підставою з’єднати їх в єдине   поняття оборотних коштів, або більш розповсюджене в практиці фінансового менеджменту та фінансового аналізу поняття оборотного капіталу.

В економічній літературі існують  різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як “предмети праці”, “матеріальні активи”, “гроші, що обертаються”. Найчастіше наводяться два найбільш загальних визначення.

По-перше, оборотні кошти – “це грошові  ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції [11].

По-друге, оборотні кошти – “це активи, які протягом одного виробничого  циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші”. Деякі автори таке саме визначення дають терміну “оборотний капітал”. Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять – оборотні кошти та оборотний капітал.

У зарубіжній економічній літературі, а також окремі вітчизняні автори, такі як Ковальов В.В., Стоянова Є.С., Бланк І.А. визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов’язань. У такий спосіб дається визначення власного оборотного капіталу.

Таким чином, з усього вище викладеного  витікає необхідність виділення  таких понять, як оборотні кошти, оборотні виробничі засоби, і фонди обігу. Два останніх органічно утворюють фінансово-економічну категорію, як оборотні активи. Оборотні активи не слід ототожнювати з оборотними коштами тому, що останні розглядаються , перш за все, як вартісна категорія, правильне розрахування суті якої потребує усвідомлення їх фінансової, грошової природи. Являючись вартісними в грошовій формі, оборотні кошти вже в процесі кругообігу фондів підприємства приймають форму виробничих запасів незавершеного виробництва, готової продукції та інших елементів, які безпосередньо й формують оборотні активи підприємства. Останні, в свою чергу, складаються з двох груп фондів: оборотних фондів або оборотних засобів та фондів обігу, існування яких зумовлено існуванням таких стадій в процесі кругообігу оборотного капіталу, як стадія виробництва та стадія обігу, яка пов’язана з реалізацією продукції [12].

До  оборотних активів у складі оборотних  виробничих засобів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів; у складі фондів обігу – залишки готової продукції на складі підприємства, відвантажені, але оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємства на поточному, валютному рахунках в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також вкладені в короткострокові фінансові інвестиції.

Таким чином, сутність оборотних активів  полягає в тому, що вони являють  собою сукупність активів підприємства в матеріальній та нематеріальній формах, які забезпечують безперервність процесу виробничої і комерційної діяльності і споживаються в одному виробничому циклі або за період менший одного року та повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції в ході реалізації якої перетворюються на гроші ( але тільки в розмірі матеріальних активів відповідно збільшеного або нарощеного ), які потім знову повертаються у господарський процес інвестуючись у різні елементи як оборотних активів, так і основних виробничих фондів.

Отже, оборотні активи є втіленням, уречевленою  формою оборотних коштів, які авансуються  на всіх стадіях кругообігу фондів підприємства у вигляді сукупної вартості в грошовій формі для  планомірного створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімального необхідних розмірах, які забезпечують виконання підприємством виробничої програми і своєчасність розрахунків [13].

Роль  оборотних активів в діяльності підприємства полягає у виконанні  ними двох функцій: виробничої і розрахункової, які забезпечують ритмічність і злагодженість діяльності підприємства. Виконуючи виробничу функцію, оборотні активи, в частині оборотних виробничих фондів, підтримують безперервність процесу виробництва і переносять свою вартість на створений продукт. По завершенню виробництва оборотні активи переходять в сферу обігу у вигляді фондів обігу, де виконують другу функцію, яка полягає в завершені кругообігу і перетворенні оборотних коштів із товарної форми в грошову [13].

 

1.2. Джерела фінансування оборотних  активів.

В діяльності будь-якого підприємства вагоме місце займає політика управління оборотними активами, яка базується  на певній цільовій установці. Остання, в більшості випадків, полягає  в необхідності визначення обсягу і структури поточних активів, джерел їх покриття та співвідношення між ними, достатнього для забезпечення довгострокової виробничої й ефективної фінансової діяльності підприємства. Цілеспрямоване управління оборотними активами підприємства визначає необхідність попередньої їх класифікації. З позицій фінансового менеджменту класифікація оборотних активів будується за слідуючи ми основними ознаками:

1. По характеру фінансових джерел формування виділяють:

а) валові оборотні активи ( або оборотні кошти в цілому). Вони характеризують загальний їх обсяг, сформований як за рахунок власного так і позичкового капіталу.  В складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділу його активу;

б) чисті оборотні активи (або чистий робочій капітал) – характеризують ту частину їх об’єму, яка сформована за рахунок власного і довгострокового позичкового  капіталу ;

в) власні оборотні активи – характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок  власного капіталу підприємства. Суму власних оборотних активів підприємства розраховують по формулі:

ВОА = ОА – ДЗК – КФЗ,                                         (1.1.)

де ВОА - сума власних оборотних активів підприємства;

ОА - сума валових оборотних активів підприємства (як сума ІІ і ІІІ розділів активу балансу);

ДЗК – довгостроковий позичковий капітал, інвестований в оборотні активи підприємства (підсумок ІІ розділу пасиву балансу);

КФЗ    - короткострокові (поточні) фінансові  зобов’язання підприємства (підсумок ІІІ розділу пасиву балансу) [2].

2. Види оборотних активів. За цією ознакою їх поділяють:

а) запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів  характеризує обсяг вхідних матеріальних їх потоків у формі запасів, забезпечуючи виробничу діяльність підприємства;

б) запаси готової продукції. Характеризують обсяг вихідних матеріальних потоків у формі запасів виробленої продукції, призначеної для реалізації. В практиці фінансового менеджменту к цьому виду оборотних активів обсяг незавершеного виробництва, але при значному обсязі і тривалості циклу незавершеного виробництва його відокремлюють в окремий вид оборотних активів;

  в) дебіторська заборгованість. Вона  характеризує суму заборгованості  на користь підприємства, що представлена  фінансовими зобов’язаннями юридичних  і фізичних осіб по розрахункам за товари, роботи, послуги, видані аванси. Головною задачею фінансового менеджера по управлінню дебіторською заборгованістю є визначення ступеню ризику неплатоспроможності покупців, розрахунок прогнозного значення резерву по сумнівним боргам тощо;

г) грошові активи.  До їх складу входять  залишки грошових коштів у національній та іноземній валюті, сума короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються  як форма інвестиційного використання тимчасово вільного залишку грошових активів;

д) інші види оборотних активів. До них  відносять оборотні активи, які не включені в склад вище розглянутих  їх видів, якщо вони відображаються в  загальній їх сумі (видатки майбутніх  періодів, тощо).

У зв’язку з особливістю функціонування кожного виду оборотних активів та необхідністю створення мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей , які забезпечують нормальну роботу підприємства оборотні активи поділяють на нормовані і ненормовані.