Лекции по "Финансам предприятия"

Аналіз, як правило, здійснюється регулярно по всьому колу запитань діяльності господарського суб'єкта. Його мета — виявити резерви додаткового одержання коштів, скорочення витрат, поліпшення фінансового стану.

Ревізії є найважливішим методом фінансового контролю. Ревізуючи, за бухгалтерськими документами перевіряють діяльність об'єкта за повний звітний період. Ревізії бувають повні, часткові, тематичні та комплексні. За ступенем залучення інформації розрізняють ревізії загальні та вибіркові.

На практиці застосовують різні способи ревізії: інвентаризацію, зустрічні перевірки, експертизи, лабораторні аналізи. За результатами ревізії складають акт, який є основою для прийняття відповідних управлінських рішень.

 

Тема5. ФІНАНСИ  ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УСТАНОВ

1. Зміст і основні принципи  організації фінансів господарських суб'єктів

2. Фінанси підприємств,які функціонують на комерційних засадах

3. Фінанси організацій і установ,  які провадять некомерційну діяльність

4. Фінанси громадських об'єднань та доброчинних фондів

Ключові терміни: фінанси підприємств, фінансові ресурси підприємств, комерційний розрахунок, фінансова незалежність, фінансова відповідальність, бюджетні субсидії, фінанси громадських об'єднань, фінанси організацій і установ, які здійснюють некомерційну діяльність, доброчинні фонди.

1. Зміст і основні  принципи організації фінансів господарських суб'єктів

Фінанси підприємств і  об'єднань — складова частина фінансової системи держави. Специфіка фінансів підприємств і організацій полягає в тому, що вони безпосередньо обслуговують процес виробництва, де здійснюється створення і первинний розподіл ВВП.

Об'єктом розподілу є виручка  від реалізації продукції (робіт, послуг) на стадіях виробництва та реалізації. Для початку процесу виробництва потрібні відповідні фонди фінансових ресурсів цільового призначення, за рахунок яких формуються основні та оборотні фонди. Після кожного виробничого циклу зазначені фонди поновлюються, а також створюється чистий прибуток, який розподіляється підприємством самостійно на поповнення статутного капіталу, у резервний фонд, у фонд матеріального заохочення, на соціальний розвиток та інші потреби.

При первинному розподілі  виручки від реалізації продукції створюються фонди фінансових ресурсів. Лише частина з них є ресурсами підприємницьких структур — це чистий прибуток і амортизаційні відрахування. Підприємства і організації, що займаються виробничою діяльністю, можуть мати ресурси, що надходять у формі пайових внесків членів трудового колективу від продажу акцій та інших видів цінних паперів. Фінансові ресурси можуть надходити також у формі кредитів, страхових відшкодувань за ризиками, бюджетних субсидій.

Фінанси підприємницьких  структур — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються для виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки.

Організація і функціонування фінансів підприємств базуються на певних принципах. До них відносять:

• комерційний розрахунок;
• господарську і фінансову незалежність;
• фінансову відповідальність;
• матеріальну зацікавленість.

Комерційний розрахунок вимагає  покриття всіх витрат власними доходами і одержання прибутку. Господарська і фінансова незалежність підприємств регламентується законодавством України. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від форм власності, однакові права і створює однакові можливості доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від виявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.

Органи державного управління будують свої відносини з підприємствами, використовуючи:

• податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи визначення ставок податків і відсотків за 
  державними кредитами, податкових пільг, правил ціноутворення, цільових дотацій;
• державне майно і систему резервів, ліцензій, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;
• науково-технічні, економічні та соціальні державні та регіональні програми.  

2. Фінанси підприємств,які функціонують на комерційних засадах

Початкове формування фінансових ресурсів комерційних підприємств відбувається в момент заснування підприємства, коли створюється статутний фонд. Його джерелами в залежності від форм власності виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів, довготерміновий кредит, бюджетні кошти. Величина статутного капіталу свідчить про розмір грошових засобів — основних і оборотних, які інвестовані у виробництво.

Матеріально-технічною основою  процесу виробництва є основні виробничі фонди. Зношена частина вартості основних засобів, перенесена на готову продукцію, поступово накопичується в амортизаційному фонді. І У практиці господарювання застосовують різні методи нарахування амортизації: лінійний, регресивний та прискореної амортизації. Кошти амортизаційного фонду використовуються на повне відновлення основних фондів, що забезпечується капітальними вкладеннями.

' Оскільки розширене  відтворення передбачає оновлення основних фондів у розмірах, які перевищують нараховану суму зносу, для фінансування капітальних вкладень, окрім амортизації, залучаються також інші джерела фінансових ресурсів: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; фінансові ресурси, залучені від розміщення акцій; пайовий капітал; довготермінові кредити комерційних банків; придбання основних фондів на основі фінансового лізингу; інвестиційний податковий кредит; цільові субсидії; бюджетні асигнування та кошти державних цільових фондів (за рішенням уряду).

Для виробництва продукції  підприємству, поряд із основними фондами, потрібні й оборотні кошти. Частина оборотних коштів авансується у сферу виробництва і формує оборотні виробничі фонди, інша частина перебуває в обігу і формує фонди обігу.

Джерелами створення оборотних  коштів можуть бути:

• власні кошти (чистий прибуток підприємства);
• залучені кошти (кредиторська заборгованість);
• позикові кошти (короткотермінові кредити банків).

У комерційному підприємстві прибуток є основним узагальнюючим показником діяльності, а також джерелом задоволення відповідних потреб підприємства.

Виділяють такі основні  принципи розподілу прибутку:

• першочергове виконання фінансових зобов'язань перед державою;
• максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного виробництва;
• використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;
• спрямування прибутку на соціально-культурні потреби.

У розподілі прибутку підприємницьких  структур можна виділити два етапи.

Розподіл загального прибутку підприємства. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. При цьому державою регламентуються податки з відповідними пільгами та санкціями.

Розподіл і  використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі розподіл прибутку може відбуватися через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямуванням коштів безпосередньо на фінансування витрат.

3. Фінанси організацій  і установ, які провадять некомерційну діяльність

Фінансові ресурси установ і організацій  некомерційного характеру — це грошові кошти, які мобілізуються ними із різних джерел для здійснення і розширення своєї діяльності. Джерела формування фінансових ресурсів залежать від двох факторів — виду послуг і характеру їх надання (на платній основі, безкоштовно)^

Зокрема, у сфері державного управління і оборони країни кожен громадянин та юридична особа може отримати такі послуги безкоштовно, а єдиним джерелом їх фінансування є бюджетні кошти.

Деякі види послуг у галузі культури, мистецтва, юриспруденції надаються покупцям тільки на платній основі (театри, кінотеатри, виставки, послуги нотаріату, адвокатури).

  Для фінансування  установ і організацій некомерційного характеру використовуються такі джерела:

• бюджетні кошти, які виділяються установам і організаціям на основі визначених нормативів;
• грошові кошти державних і муніципальних, приватних і колективних підприємств, громадських 
  організацій, громадян за виконані роботи (послуги), проведені платні заходи згідно зі заключени- 
  ми з юридичним особами договорами і замовленнями населення;
• надходження від надання платних послуг населенню;
• виручка від здачі в оренду приміщень, споруд,устаткування;
• обровіл

Кошти, які надходять з усіх джерел, утворюють фонд фінансових ресурсів (дохід) установи. Вони використовуються на виплату заробітної плати, відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат, розрахунки з іншими організаціями і банками, створення фондів економічного стимулювання. Залишки невикористаних упродовж року надходжень залишаються в розпорядженні установи і в бюджет не повертаються.

4. Фінанси громадських  об'єднань та доброчинних фондів

Громадські  організації створюються на основі належності людей до однієї професії чи певної соціальної групи, спільних інтересів і підходів до вирішення завдань загальносуспільного чи ідеологічного значення.

До громадських об'єднань відносять: професійні спілки, політичні партії, товариства діячів мистецтв, спортивні товариства тощо. Специфічною організаційною формою громадських об'єднань є також доброчинні фонди.

Фінанси громадських об'єднань передбачають такі грошові відносини:

1. між громадськими об'єднаннями і їх членами щодо сплати вступних і членських внесків;
2. громадських об'єднань з підприємствами, установами, які можуть вносити добровільні пожертвування;
3. відносини всередині громадського об'єднання щодо формування і використання фондів (фонд оплати праці, фонд капітальних вкладень тощо);
4. між громадськими об'єднаннями та їх філіями.

Діяльність громадських організацій регламентується виключно їх статутом. Характерною особливістю використання власності громадських об'єднань є те, що вона не є джерелом доходів для окремих їх членів. Між сплатою членських внесків і отриманням матеріальної допомоги в тій чи іншій формі немає безпосереднього зв'язку.

Професійні  спілки — найчисельніші самодіяльні громадські організації, створені для захисту інтересів та прав громадян, що об'єднуються за професійною ознакою. Діяльність профспілкових організацій забезпечується за рахунок:

• вступних і членських внесків;
• доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій;
• благодійних внесків;
• коштів, що надходять від підприємств згідно з колективними договорами.

Кошти, що надходять первинним  профспілковим організаціям, витрачаються згідно з кошторисом на:

• культурно-виховну роботу;
• фізичну культуру і спорт;
• матеріальну допомогу членам профспілок;
• адміністративно-господарські та організаційні витрати;
• преміювання профактиву.

Основними джерелами існування  будь-якої політичної партії є членські внески, які можуть не покривати всіх її витрат. Окрім того, джерелом доходів політичних партій є надходження від видавничої та іншої діяльності, яка може бути комерційного характеру (продаж суспільно-політичної літератури, виробів із власною символікою; влаштування фестивалів, свят, виставок, лекцій тощо).

Політичним партіям заборонено отримувати кошти і майно від:

• іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних громадян і осіб без громадянства;
• державних органів і підприємств (окрім випадків,передбачених законодавством);
• підприємств, створених на основі змішаної форми власності, в яких частка держави або іноземного 
  учасника перевищує 20 % ;
• анонімних жертводавців.

Склад і структура витрат окремих партій безпосередньо залежить від масштабів їх діяльності. Ці витрати пов'язані, як правило, зі статутною діяльністю партій і включають: витрати на оплату праці партійних керівників і обслуговуючого персоналу; витрати на проведення мітингів, зборів; витрати на наочну агітацію тощо.