Перспективи розвитку цінних паперів в Україні

Випуск облігацій підприємств для формування і поповнення статутного фонду емітентів, а також для покриття збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю, не допускається.

Облігації усіх видів придбаваються громадянами лише за рахунок їх особистий коштів.

Підприємства придбають облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їх вартість виражається у гривнях.

Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

Дохід по облігаціях цільових позик (безпроцентних облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар за ціною, вказаною на облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігації та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів по процентних облігаціях, надання права придбання відповідних товарів або послуг по безпроцентних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або арбітражним судом.

Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визначається при їх випуску.

Кошти, одержані від реалізації облігацій внутрішніх  республіканських і місцевих позик, направляються відповідно до республіканських і місцевих бюджетів, до позабюджетних фондів місцевих рад народних депутатів.

Кошти, від розміщення облігацій підприємств направляються на цілі, визначені при їх випуску.

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

а) довгострокові - від 5 до 10 років;

б) середньострокові - від 1 до 5 років;

в) короткострокові - до одного року.

Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.

У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску.

Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюються Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.

Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

Виплата доходу по казначейським зобов'язаннях та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску, затверджених: по довгострокових і середньострокових зобов'язання - Кабінетом Міністрів України, короткострокових - Міністерством фінансів України.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Дохід по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх оплати в банк, що їх випустив.

У разі коли власник сертифікати вимагає повернення депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, йому виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий, переказний.

Простий вексель свідчить про таке: векселедавець дає чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред'явить. Чесне слово векселедавця може бути підтверджене іншою особою, як правило – це банк або фірма, фінансовий стан якої не викликає сумнівів, у такому випадку вексель вважається авальованим.

Простий вексель містить такі реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказний вексель – це наказ векселедавця іншій особі заплатити власнику векселя обумовлену суму в обумовлений строк. Для того, щоб власник векселя міг ним скористатися, переказний вексель має бути акцептований, тобто та особа, якій було наказано заплатити, має підтвердити свою згоду це зробити, у цьому випадку саме вона дає чесне слово сплатити по векселю, і було б не зайвим, якби це чесне слово підтверджувалося банком або іншою фірмою, якій власник векселя довіряє.

Переказний вексель повинен містити, крім реквізитів, також:

- просту і нічим не  обумовлену пропозицію сплатити  певну суму;

- найменування того, хто  повинен платити (платника).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:

а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;

б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника.

в) вексель, в якому не вказано місце його складання підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця;

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів. Інвестиційні сертифікати випускаються інвестиційним фондом або компанією з метою мобілізації грошей, які в подальшому будуть інвестовані в різні цінні папери. Іншими словами, якщо власник коштів не має інформації про те, які саме цінні папери йому слід придбати на наявні у нього вільні гроші, то він може покластися на професіоналів, які працюють в інвестиційному фонді.

Дериватив – стандартний документ, який засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Іншими словами, дериватив – це контракт чітко встановленої форми, причому обумовлене в ньому право придбати (продати) за певних умов може бути продане іншій особі. Правила випуску та обігу деривативів встановлюються законодавством. За змістом деривативи поділяються на форвардні контракти, ф’ючерсні контракти і опціони. Відповідно до виду цінностей деривативи поділяються на фондові, валютні і товарні.

Приватизаційні папери – це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Найбільш характерні особливості приватизаційних паперів в Україні – так: вони є виключно іменними, можуть бути використані лише в період здійснення державної програми приватизації. Використання приватизаційних паперів здійснюється виключно шляхом їх обміну на паї, акції, чи інші документи, які свідчать про право власності на частку державного майна, розмір якої дорівнює розміру номінальної вартості приватизаційного папера. Вони не підлягають вільному обігу, і їх відчуження будь-яким іншим шляхом недійсне. По приватизаційних паперах не вилучаються ні дивіденди, ні будь-які інші доходи. Їх не можна використовувати як платіж чи забезпечення зобов'язань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Державне регулювання функціонування ринку цінних паперів в Україні

Аналіз показників функціонування ринку цінних паперів в Україні

На фоні динамічного зростання торгового обороту всього ринку цінних паперів в Україні, обсяг якого розширився за 2009-2013 рр. більш як у 12 разів (з 16,8 млрд. до 203 млрд. грн.) [6] , відбувалось, як видно з рисунку 1 і таблиці 1, значне зниження обсягу організованого ринку та його і без того невеликої частки у загальному обсягу торгового обороту вітчизняного ринку цінних паперів. При цьому, як показує таблиця 2, побудована на основі опублікованих ДКЦПФР зведених даних звітності торговців за I – III квартали 2013 р. [6], не тільки вторинний, але й первинний ринки майже цілком зосереджено саме на неорганізованому ринку цінних паперів. Частка у його обсягу зазначених двох сегментів організованого ринку становила за цей період, відповідно, 1,09% і 12,97%. Очевидно, що якщо такі пропорції зберігатимуться, то організований ринок цінних паперів в Україні може повністю втратити свою роль головної, ведучої ланки цього ринку.

 

 

 

Таблиця 1.1

Динаміка показників організованого ринку цінних паперів в Україні.

Найменування показників	Роки
	2009	2010	2011	2012	2013
Частка організованого ринку в загальному обсягу торгового обороту РЦП	11,3	7,2	13,5	6,0	1,7
Частка біржового ринку в загальному обсягу торгового обороту організованого РЦП	47,2	48,8	32,0	4,0	8,9

 

 

Таблиця 1. 2

Структура торгового обороту ринку цінних паперів в Україні у I-III кварталах 2012р. (обсяг угод, виконаних торговцями цінними паперами, з фізичними та юридичними особами)

Інша сторона договору	Неорганізований ринок		Організований ринок		Первинний організований ринок до первинного не організованого	Вторинний організований ринок до вторинного неорганізованого
	первинний	Вторинний	первинний	вторинний	%	%
Юридичні особи	1109,37	48602,84	129,28	540,6	11,65	1,11
Фізичні особи	2,22	2603,33	14,91	14,99	1,11	671,62
Усього	1111,59	51206,17	144,19	555,59	12,97	1,09

 

 

Основними інвесторами в усіх секторах ринку цінних паперів в Україні виступають юридичні особи. Частка фізичних осіб в обсягу первинного ринку становила 0,2% на неорганізованому і 10,3% - на організованому ринку цінних паперів. На вторинному ринку їх частка займала відповідно 5,1% і 2,7%. Це означає, що населення в основній своїй масі не залучено до операцій з цінними паперами, а в цілому ринок цінних паперів не виконує одну з найважливіших функцій збереження і примноження національних заощаджень, притаманну зарубіжним розвинутим ринкам.

Для організованого ринку характерним є помітне (порівняно з попередніми роками) звуження у його торговому обороті сегмента акцій ВАТ. Так, якщо в 2009 р. загальна сума угод з акціями становила 2,13 млрд. грн., то в 2012р. – 0,84 млрд. грн., знизившись більш як у 2,5 рази. При цьому частка акцій у торговому обороті організованого ринку скоротилась з 75,5% у 2009 р. до 23,9% у 2012 р. найбільше її зниження відбулося за цей період на первинному ринку – з 28,2% до 6,7% (або в 4,2 рази). Такий факт свідчить про істотне послаблення ролі організованого ринку цінних паперів у процесі приватизації колишньої державної власності і певною мірою – у прямому інвестуванні економіки.

Станом на 1 січня 2012 року загальний обсяг випусків цінних паперів, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, становить 86,79 млрд. грн. У 2011 році Комісією зареєстровано випусків акцій на суму близько 12,8 млрд. грн., а у 2010 році на загальну суму 21,9 млрд. грн.

Незважаючи на те, що загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій у 2011 році до показника минулого року зменшився на 9 млрд. грн., спостерігається позитивна тенденція збільшення питимої ваги сумарної вартості акцій, випущених з метою реального залучення коштів, з 41% у 2010 році до 55% у 2011 році.