Проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку фінансових ресурсів

 

ЗМІСТ

 

 

 

Стор.

Вступ		3
Розділ 1	Поняття фінансового ринку, його функції  та призначення	5
Розділ 2	Структура фінансового ринку та вплив  на ринкову економіку його сегментів	9
Розділ 3	Досвід розвинених фінансових ринків щодо ефективної організації діяльності	17
Розділ 4	Тенденції розвитку фінансового ринку  в Україні	24
Розділ 5	Проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку фінансових ресурсів	31
Висновки		41
Список використаних джерел		44
Додатки

 

 

 

 

Вступ

 

 

Актуальність  даної теми дослідження зумовлено  значенням фінансового ринку у трансформаційній економічній системі та його роллю у забезпеченні необхідними для розвитку фінансовими ресурсами усіх суб’єктів економіки.

В Україні  існує три основні проблеми щодо стратегічного розвитку ринку фінансових ресурсів в Україні та оптимізації конкуренції на ньому: розвиток та удосконалення діяльності біржової системи; розбудова депозитарно-клірингової інфраструктури; формування механізму активного залучення широких верств населення до участі в діяльності фінансових ринків.

Вивченням проблем розвитку фінансового ринку  займаються багато науковців, зокрема: Базилевич В.Д., Василик О.Д., Дробозина Л.А., Єпіфанов А.О., Кириленко О.П., Кравченко Ю.Я., Маслова М.О., Мендрул О. Г., Мозговий О.М., Опарін В.М., Пересада А.А., Родионова В.М., Смолянська О.Ю., Суторміна В.М., Федосов В.М., Ходаківська В.О., Шелудько В.М. тощо.

Метою курсової роботи є дослідження ролі фінансового ринку у ринковій економіці та визначення шляхів підвищення ефективності його функціонування в Україні.

Задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети:

• вивчити сутність фінансового ринку, його функції та призначення, роль в економіці;
• з’ясувати структуру фінансового ринку та особливості функціонування окремих сегментів;
• дослідити позитивні надбання розвинутих країн світу в організації фінансових ринків;
• проаналізувати тенденції розвитку основних сегментів фінансового ринку в Україні;
• розглянути проблеми та перспективи функціонування фінансового ринку в Україні.

Предметом дослідження даної курсової роботи виступає фінансовий ринок.

Під час  роботи було використано спеціальні методи дослідження: узагальнення, дедукція та індукція, аналіз та синтез, тощо.

Джерелами інформації є підручники, монографії, навчальні посібники, статистичні збірники, періодичні видання, ресурси Інтернет.

Для оформлення та проведення розрахунків застосовано можливості обчислювальної техніки – програмного забезпечення: Microsoft  Word та Excel.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Поняття фінансового ринку, його функції  та призначення

 

 

На фінансовому  ринку постійно відбуваються процеси  акумуляції, розподілу та перерозподілу  вільних фінансових ресурсів серед  галузей економіки. Передача фінансових ресурсів від одних суб'єктів  ринку до інших відбувається через  різні фінансові інструменти, які  для інвесторів є фінансовими  активами, а для тих, хто потребує інвестицій і виступає емітентом  фінансових активів, є зобов'язаннями.

Метою утворення  та функціонування фінансового ринку  є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, своєю чергою, значною мірою зумовлений ефективністю переливу інвестиційних  коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є  потреба в капіталі. Чим різноманітніша з точки зору суб'єктів і розмірів структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Необхідними передумовами для створення фінансового ринку були:

• господарська самостійність підприємств;
• перехід до нової системи організації грошових потоків в економіці;
• ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення;
• рівноправність всіх учасників фінансового ринку;
• формування та вдосконалення дворівневої банківської системи;
• утворення інфраструктури фінансового ринку за рахунок різних фінансових посередників;
• утворення сучасної технічної бази, що обслуговує функціонування фінансового ринку.

У економічній  літературі існують різні погляди  на сутність фінансового ринку, його призначення в економічному середовищі, отже можна зустріти різні за економічним змістом визначення терміну „фінансовий ринок”. Наприклад, М.К. Колісник характеризує фінансовий ринок як систему економічних та правових відносин, пов'язаних з купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів, при цьому він наголошує, що суб'єктами цих відносин виступають держава, а також ті, хто бажає передати в користування вільні фінансові ресурси, ті, які потребують інвестицій, та фінансові посередники, які на стабільній, впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку. Іншими словами, фінансовий ринок - це грошові відносини, що склалися в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах. Професор Суторміна В.М. визначає фінансовий ринок як простір, на якому формуються і функціонують відносини між його учасниками з приводу купівлі-продажу фінансових фондів. Обидва автори розуміють під фінансовим ринком або систему, або простір, крім того по-різному називають інструментарій, якій лежить в основі фінансового ринку. Для того, щоб уникнути полеміки, в чому саме полягає різниця між фінансовими активами і фінансовими фондами, і чим простір відрізняється від системи пропонуємо спростити визначення досліджуваного терміну, привівши до єдиного концептуального напрямку. Під фінансовим ринком пропонуємо розуміти складне полі-системне утворення, на якому відбувається обіг фінансових інструментів, або традиційно прирівняних до них цінностей.

Фінансові ринки виконують багато важливих функцій:

– забезпечують таку взаємодію продавців і покупців фінансових активів, в результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них (при цьому на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансовий актив, яка задовольняє і інвесторів, і емітентів, і фінансових посередників);

– фінансові ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих самих активів (чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент часу перетворити фінансові активи на готівку);

– фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів контрагента угоди, а також істотно зменшують витрати на проведення операцій та інформаційне забезпечення (фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій з фінансовими активами).

Виходячи  із наведених функцій фінансовий ринок виконує наступні завдання:

1) мобілізація заощаджень основних суб'єктів ринку та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал з допомогою різноманітних фінансових інструментів;

2) реалізація  вартості, втіленої у фінансових  активах, та організація процесу доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників);

3) перерозподіл  на взаємовигідних умовах грошових  коштів підприємств із метою  їх ефективнішого використання;

4) фінансове  обслуговування учасників економічного  обігу та фінансове забезпечення  процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та дольової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;

5) вплив  на грошовий обіг, прискорення  обороту капіталу, сприяння активізації  економічних процесів;

6) формування  ринкових цін на окремі види  фінансових активів;

7) страхування  фінансових ризиків та формування  умов для їх мінімізації;

8) фінансові  операції, по обслуговуванню зовнішньоекономічної діяльності країни та експорту й імпорту товарів і послуг;

9) кредитування  уряду, місцевих органів самоврядування  шляхом розміщення урядових та  муніципальних цінних паперів;

10) розподіл  державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообороту тощо.

Функціонування  будь-якого ринку в сучасних умовах не можливо собі уявити без законодавчої бази регулювання та впливу держави. Саме держава визначає і контролює правові основи ринкових відносин, насамперед права власності, установлює базові правила економічних відносин учасників ринку.

Особливості діяльності, операцій, регулювання  тощо залежать від багатьох факторів, які формуються в залежності від  того де, як, коли, за допомогою чого здійснюються відповідні фінансові  потоки. З’ясувати ці особливості  та виявити закономірності дає можливість класифікувати ринки за однорідними  ознаками.

Таким чином, фінансовий ринок являє собою  сферу сукупності економічних відносин з обігу фінансових активів, обов’язковою умовою при цьому є наявність  вільної конкуренції в цій  сфері.

Головне призначення фінансового ринку  – це забезпечення перетоку капіталів  між суб’єктами та підвищення ефективності функціонування, що має призводити та знаходити своє відображення у  збільшення обсягів розширеного  відтворення, зростання добробуту  країни, населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Структура фінансового  ринку та вплив на ринкову економіку  його сегментів

 

 

Структура фінансового ринку  також є дискусійним питанням, але більшість авторів дотримується думки про те, що фінансовий ринок  розподіляється на ринок грошей і  ринок капіталів. В свою чергу, ринок  грошей розподіляється на ринок короткотермінових  позик, короткотермінових фінансових активів та валютний ринок. Ринок  капіталів розподіляють на ринок  цінних паперів та ринок середньо- та довготермінових позик.

На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти на короткий термін. До ринку капіталів належать довготермінові капітали, тобто вкладання коштів на триваліший період часу. Ринок короткотермінових банківських кредитів (ринок позичкового капіталу) охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів підприємств, населення і надання їх у вигляді короткотермінових позик на умовах повернення.

Ринок короткотермінових  фінансових активів має справу з зобов’язаннями, що погашаються в короткий час, - векселями, заставними та іншими вимогами на реальні активи.

Валютний ринок - це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) - це частина (складова) ринку капіталів, на якому купуються і продаються фінансові інструменти - цінні папери.

Ринок середньо- та довготермінових  банківських кредитів - це ринок, де відбуваються економічні відносини, пов'язані з забезпеченням середньо- та довготермінових кредитних зобов'язань і часток капіталу акціонерних товариств.

 

Рис. 2.1 Сегменти фінансового ринку

 

Через роль держави як регулятора фінансового ринку, часто окремо виділяють регуляторну структуру. Державне регулювання фінансового  ринку полягає в здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком та запобіганні  зловживанням і порушенням в цій  сфері.

Основними формами державного регулювання ФР, що представляють собою регуляторну структуру, є:

• прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку;
• регулювання випуску та обігу фінансових активів;
• регулювання прав і обов'язків учасників ринку;
• створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами фінансових активів і особами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку;
• контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку;
• реєстрація випусків (емісій) фінансових активів, контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску та продажу фінансових активів.