Проблеми та шляхи їх подолання в системі формування доходів домогосподарств

Таким чином, сьогодні домогосподарство як суб’єкт економічної системи є предметом інтенсивних наукових досліджень представників  широкого  кола  суспільних  наук.  Проте,  з  огляду  на  значення даної господарської форми, рівень  її теоретичного вивчення  залишається  недостатнім. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

 

 

2.1Дослідження динаміки доходів та витрат домогосподарств України

Фінанси домогосподарств за формою – це основні елементи, які характеризують рух грошових  фондів  домашніх  господарств,  а  саме  −  доходи  й  витрати  як  матеріальне  вираження  фінансових  відносин, у які вступають домашні господарства в процесі економічної діяльності. 

Таким чином, фінанси домогосподарств можна визначити як сукупність економічних відносин,  матеріалізованих  у  потоках  грошових  коштів,  у  які  вступають  домашні  господарства  для  задоволення потреб своїх членів.

У табл.2. 1 подано характеристику вітчизняних домогосподарств, із якої видно, що основна їхня  частка припадає на домогосподарства з однією дитиною [27].

Таблиця 2.1

Характеристика домогосподарств України у 2004−2010 рр.

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Середній розмір домогосподарства, осіб	2,62	2,61	2,60	2,60	2,60	2,60	2,59
Розподіл домогосподарств за кількістю осіб у їх складі, %
— одна особа	22,4	22,2	24,6	24,0	23,7	23,2	23,5
— дві особи	30,2	29,3	27,2	27,1	27,0	28,6	28,3
— три особи	23,3	24,5	23,4	25,0	25,7	25,2	25,4
— чотири особи і більше	24,1	24,0	24,8	23,9	23,6	23,0	22,8
Частка домогосподарств із дітьми до 18 років, %	37,2	37,5	37,7	37,7	37,8	37,8	37,8
Частка домогосподарств без дітей, %	62,8	62,5	62,3	62,3	62,2	62,2	62,2

Продовження таблиці 2.1

Розподіл домогосподарств із дітьми за кількістю дітей у їх складі, %
— одна дитина	65,3	68,3	65,9	68,1	70,7	72,1	73,5
— дві дитини	29,5	28,3	29,1	27,9	25,5	24,2	23,5
— три дитини і більше	5,2	3,4	5,0	4,0	3,8	3,7	3,0

 

За даними таблиці 2.1 видно, що середній розмір домогосподарств має тенденцію до зменшення від 2,62 особи до 2,59 осіб. Частка домогосподарств з дітьми до 18 років коливається від 37,2 5 до 37,8 %. Найбільшу питому вагу становлять домогосподарства із однією дитиною протягом 2004-2010 років даний показник коливався від 65,3 % до 73,5 %.

Сукупні ресурси домогосподарств складаються із загальних доходів, а також використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством та повернутих домогосподарству (таблиця 2.2) [27].

Таблиця 2.2

Динаміка сукупних ресурсів домогосподарств України у 2004-2010 рр

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5	6	7	8
Сукупні ресурси в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн..	911,8	1321,4	1611,7	2012,1	2892,8	3015,3	3469,1
Структура сукупних ресурсів домогосподарств, %
Грошові доходи	85,1	86,4	87,6	89,0	87,9	88,5	90,1
— оплата праці	45,2	46,0	48,4	50,6	49,4	47,9	47,9
— доходи від підприємницької діяльності та самозяйнятості	4,4	4,9	4,6	5,2	5,3	5,1	6,2
— доходи від продажу сільськогосподарської продукції	4,8	4,6	3,8	3,6	3,3	2,9	3,4
— пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою	22,2	24,0	23,7	23,0	23,1	26,0	25,9
— грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи	8,5	6,9	7,1	6,6	6,8	6,6	6,7

 

 

 Подовження таблиці 2.2

1	2	3	4	5	6	7	8
Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель	7,0	6,0	5,4	4,8	4,0	4,6	4,8
Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива	0,9	0,5	0,6	0,7	0,5	0,6	0,5
Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку	0,9	0,6	0,6	0,5	0,5	0,6	0,5
Інші надходження	6,1	6,5	5,8	5,0	7,1	5,7	4,1
Довідково: загальні доходи, грн	876,3	1262,1	1544,4	1939,1	2722,8	2892,0	3377,2

 

Однак структура сукупних ресурсів домогосподарств за період, що досліджується, практично не змінилася. Найбільшу питому вагу займає заробітна плата, що є достатньо типовим для країни, де більша частина населення є найманими працівниками.

Значну частину займають пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою і їх питома вага зросла у 2010 р. до 25 % порівняно з 2004 р., коли на них припадало 22,2 %. Ці зміни можна пояснити більшою соціальною спрямованістю політики уряду за останні роки.

Частина населення займається підприємницькою діяльністю, що знайшло своє відображення і в структурі доходів від підприємницької діяльності та самозяйнятості, а саме — у 2010 р. зросла їх питома порівняно з 2004 р. на 1,8 %. Для наочності структури доходів домогосподарств побудуємо діаграму (див. додаток1).

Основними складниками сукупних витрат домогосподарств є споживчі та неспоживчі витрати Проаналізуємо структуру сукупних витрат фінансів домогосподарств України на підставі даних, які доступні на сайті Держкомстату [27] за 2004—2011 роки (див. Додаток 2).

 

Дані засвідчують, що в структурі витрат пріоритетною є стаття «продукти харчування та безалкогольні напої», питома вага якої протягом аналізовуваного періоду практично не змінювалася. Також майже незмінними були витрати на непродовольчі товари та послуги. Вочевидь, що інші статті порівняно з цими майже не мають суттєвого значення, що свідчить про недостатній рівень доходів населення, які майже повністю використовуються на споживання.

Однак у державі спостерігається суттєве зниження кількості населення із середньодушовими загальними доходами в місяць, нижчими за прожитковий мінімум, про що свідчать дані табл. 2. 3 [27]. Це можна поясними збільшенням середньорічного розміру прожиткового мінімуму на особу в місяць.

Таблиця 2.3

Диференціація життєвого рівня населення України за період 2004-2011 рр

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму: млн. осіб	30,3	25,3	22,5	5,7	3,2	2,6	3,9	3,4
у % до загальної чисельності   населення	65,6	55,3	49,7	12,7	7,1	5,8	8,8	7,8
Довідково: середньорічний розмір прожиткового мінімуму (у середньому на одну особу в місяць, грн.)	362,2	423,0	463,8	518,5	607,5	638,5	843,2	914,1
Квінтильний коефіцієнт   диференціації загальних    доходів населення, разів	2,4	2,4	2,4	2,0	2,0	2,0	1,9	1,9
Квінтильний коефіцієнт фондів (по загальних доходах), разів	4,6	4,6	4,7	3,6	3,7	3,6	3,5	3,4

 

Проблема формування та збільшення заощаджень домогосподарств є вкрай актуальною, особливо з огляду на необхідність залучення фінансових активів населення під час посткризового відновлення економіки. За низького рівня іноземних інвестицій саме заощадження населення стають основним джерелом інвестиційних коштів, необхідних для забезпечення сталого економічного розвитку держави. Це, своєю чергою, й обумовлює необхідність активізації вітчизняних досліджень механізмів дії ключових визначників особистих заощаджень у ринковій економіці.

Заощаджувати спонукає людей необхідність створення грошового резерву для забезпечення майбутнього (особливо в разі очікування збільшення витрат у майбутньому), фінансової незалежності та забезпечення майбутнього дітей (витрати на навчання, спадок тощо). Нагадаємо, що основними чинниками, які впливають на інтенсивність нагромадження заощаджень у ринковій економіці є: стан економіки, рівень доходів населення, стабільність грошово-кредитної системи,  наявність пенсійних  гарантій,  позитивні  очікування  домогосподарств  щодо  майбутньої економічної ситуації тощо. Динаміка саме цих показників визначає динаміку та характер заощаджень.

За результатами дослідження, в Україні 53 % населення зберігає вільну готівку вдома, 42 % заощаджень у гривнях, лише 11 % – в іноземній валюті. На банківських картках і поточних рахунках у банках тримають свої кошти близько 12 %, і лише 7 % населення, як спосіб заощадження коштів, обирають банківський депозит. 3 % українців вкладають гроші в купівлю землі, ще 2 % інвестують у нерухомість. Актуальною на сьогодні є проблема вибору валюти заощаджень, адже світова економіка ще не відновилась після кризи, а країни Європейського Союзу в очікуванні наступної кризової хвилі [26].

Реальні доходи населення зменшуються, тоді як схильність до заощаджень зростає, оскільки люди відкладають на «чорний» день, саме тому, необхідно створити умови, щоб ці ресурси  поверталися  в  банківську  систему. За  останні 15 років іноземна валютна готівка поза банківською системою зросла в Україні на 58 млрд, пік цього явища припав на 2007-2010 р. [27]. Аналізуючи динаміку заощаджень, у період 2002-2010 рр. зауважимо, що починаючи з 2005 р. почалось істотне зростання заощаджень в іноземній валюті та в цінних паперах. Проте з початком кризи різко знизився обсяг грошових вкладів у цінних паперах та нагромадження нефінансових активів, стрімко зросли заощадження в іноземній валюті, що насамперед пов’язано зі стрімкою девальвацією гривні (з початку 2009 р. гривня втратила близько 40 % своєї вартості).

На початку 2011 року заощадження українців скоротилися на 34,5%.  Загальна сума заощаджень склала лише 65,5% від аналогічного періоду минулого року - 26490 млн.грн. Негативні показники торкнулися передусім нагромадження нефінансових активів, яких стало менше на 242 млн.грн. Суттєво впав і приріст фінансових активів - на 31,4% в порівнянні з 2010 роком.