Процес формування та використання грошових надходжень на підприємстві

 

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Грошові надходження підприємств за джерелами їх формування можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Грошові надходження згідно з чинною до 2000-го року практикою обліку і звітності включали:

• виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
• виручку від іншої реалізації;
• доходи від фінансових інвестицій;
• доходи від інших позареалізаційних операцій.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, уведення в класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, котрі мали зовсім незначну питому вагу в загальних грошових надходженнях.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було погашено у звітному періоді.

Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових надходжень «Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності», відокремивши їх від «Доходів від позареалізаційних операцій».

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у грошових надходженнях підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

З 2000-го року введена нова структурно-логічна схема формування грошових надходжень підприємств. Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають:

• доходи від основної (операційної) діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
• доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи);
• доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи;
• доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
• доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи;

Зі всіх цих надходжень зовнішніми вважаються доходи від фінансових інвестицій – купівлі і продажу цінних паперів, вкладання тимчасово вільних коштів па депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютних та інших операцій.

 

1.3. Шляхи використання грошових надходжень підприємства

 

Найперше, що повинне зробити підприємство після отримання грошових надходжень, це розрахуватися з бюджетом, тобто сплатити податки, та з іншими суб’єктами господарської діяльності, яким воно заборгувало. Це може бути оплата за сировину, надані послуги тощо. Також сплатити треба кредит та відсотки за нього, якщо звичайно, він має місце.

Після сплати всіх боргів та податків у підприємства залишається чистий прибуток, який розподіляється згідно статуту підприємства.

При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.

Схема розподілу чистого прибутку представлена на рисунку 1.2.

 

Рис.1.2. Схема розподілу прибутку після оподаткування

 

Кошти на розвиток і вдосконалення  виробництва витрачаються на задоволення  потреб, які пов’язані із зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства.

Конкретно ці витрати  представляють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

Кошти, що спрямовуються  на соціальні потреби, використовується, в основному, на такі витрати, які  сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

• будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об’єктів соціально-культурної сфери;
• утримання закладів, об’єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);
• проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, в тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;
• інші подібні витрати (наприклад, здешевлення харчування робітників і службовців у заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку, гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням, придбання подарунків для ветеранів тощо).

Кошти матеріального  заохочення використовується для стимулювання зацікавленості працівників підприємства в досягненні високих результатів  праці. В даному напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги працівникам.

Резервні (страхові) фонди  можуть створюватися за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності  для використання на випадок різкого  погіршення фінансового становища  в результаті тимчасової зміни ринкової кон’юнктури, стихійних лих тощо. Що ж стосується акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та інших господарських товариств, створення ними резервних (страхових) фондів за рахунок прибутку є обов’язковим у порядку і розмірах, що визначається установчими документами.

Прибуток, що залишається  у підприємств після сплати податків та інших обов’язкових платежів, може бути використаний також і на інші цілі його власниками або трудовими колективами.

Нерозподілений прибуток, в широкому розумінні як прибуток, що використовується в діяльності підприємства свідчить про його фінансову стійкість, про наявність джерела для подальшого розвитку.

 

 

2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ТА ШЛЯХІВ ЇХ  ВИКОРИСТАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТзОВ «МРІЯ АГРОХОЛДИНГ»
1. Загальна характеристика агрохолдингу «Мрія»

 

«Мрія Агрохолдинг» – провідна агропромислова компанія України, один з найефективніших виробників сільськогосподарської продукції в Україні та світі[14]. 

Підприємство розпочало свою діяльність майже двадцять років тому з невеликого бізнесу на 50 гектарів орних земель. Сьогодні в управлінні «Мрії» знаходиться близько 240 000 гектарів земельних угідь, розташованих в найбільш родючих регіонах України: Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Компанія набула величезний досвід у сільгоспвиробництві, який вміло поєднується з  сучасними технологіями, обладнанням та технікою, ефективним використанням природних і земельних ресурсів.  

На сьогоднішній день «Мрія» – це вертикально інтегрований агропромисловий холдинг з власною інфраструктурою і сучасним парком автотранспорту і сільгосптехніки.

Продукція «Мрії» постачається у більш, ніж 20 країн світу, в тому числі і найбільшим харчовим компаніям Європи.

Агрохолдинг вирощує широкий спектр сільськогосподарських культур: пшеницю, ріпак, кукурудзу, цукровий буряк, картоплю, гречку, ячмінь, горох і сою. Переваги українських чорноземів допомагають задовольнити постійно зростаючий попит на продукти харчування.

Задовольняючи світові потреби в якісних продуктах харчування та забезпечуючи продовольчу безпеку країни, «Мрія» приносить значну користь українській економіці. Велика частина продукції компанії експортується в Європу, Азію та Африку, задовольняючи попит населення всього світу і приносячи значний дохід акціонерам. Компанія є партнером багатьох великих міжнародних та українських виробників продуктів харчування і торгових компаній. «Мрія» приділяє велику увагу інтересам місцевих громад і охороні навколишнього середовища, покращує якість сільгоспугідь і використовує надійні методи ведення сільськогосподарської діяльності[14].

«Мрія» успішно поєднує свій сільськогосподарський досвід з передовими технологічними інноваціями, щоб підтримувати якість і забезпечувати ефективність роботи компанії. Агрохолдинг володіє елеваторами, зерносховищами, складськими потужностями для зберігання картоплі та насіннєвого матеріалу, загальна потужність яких досягає 410 тис. тон, парком автотранспорту і сільгосптехніки та сучасними потужностями з обробки насіння. Все це істотно підвищує продуктивність компанії, а зібрані врожаї значно перевищують середній рівень врожайності в Україні. У порівнянні з основними конкурентами «Мрія» має найвищі рівні продажів і прибутковості на  гектар.

Землі «Мрії» розташовані в чотирьох суміжних областях: Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській. Головний офіс компанії знаходиться в селі Васильківці. Весь земельний банк компанії поділений на 12 окремих дотичних кластерів — по 11 000 – 27 000 гектарів кожен. На чолі кожного кластера стоїть окрема виробнича команда зі своїми агрономами.

Агрохолдинг тісно співпрацює з клієнтами та постачальниками по всій Європі та Азії, а Україна є центром транзиту для Росії і Казахстану.

Базування в Західній Україні забезпечує компанії легкий і економічно обґрунтований доступ до постачання сировини, сполучення залізничними коліями та складських потужностей.

Залежно від динаміки ринку, набір культур, які вирощує компанія «Мрія», може змінюватися. Кожен рік, з грудня по січень, агрономи, виробничий відділ та відділ збуту спільно визначають оптимальну структуру посівів для наших земель, згідно з вимогами до сівозмін та ринкових прогнозів для кожної культури. Корективи можуть вноситися в цей план аж до березня. Пріоритетними культурами компанія «Мрія» вважає пшеницю, кукурудзу, ріпак, цукровий буряк і картоплю, якими засаджують приблизно 75-80% всієї землі. Інші культури (гречка, ячмінь, соняшник, горох і соя) включені в структуру посівів у межах плану чергування культур, а також для підтримки диверсифікованості продуктового ряду.

«Мрія» вирощує 11 культур[14]. Структура посівів компанії організована так, що дозволяє повною мірою використовувати землі та виробничі потужності протягом усього року.

Рис. 2.1. Порівняння урожайності, т/га (2010 р.)

 

«Мрія Агрохолдинг» володіє власним парком сучасного сільськогосподарського обладнання і транспортних засобів, що гарантує надійність і ефективність проведення всіх сільськогосподарських робіт, а також забезпечує виконання всіх виробничих процесів в оптимальні терміни. На сьогоднішній день «Мрія» повністю укомплектована технікою для обробки 280 000 гектарів землі. Дотичне розташування кластерів землі компанії дозволяє ефективно використовувати техніку, пересуваючись з півдня на північ.

Вся техніка компанії «Мрія» обладнана навігаційною системою GPS і датчиками контролю витрат палива. GPS-навігація забезпечує ефективне управління логістичними процесами, допомагає оптимізувати маршрути і ефективно використовувати техніку. Навігаційні системи підвищують рівень планування, облік робіт і витрат, забезпечують оперативне реагування у разі потреби. Використання GPS в сільгосптехніці забезпечує контроль дотримання технології (якість обробки землі, внесення добрив, якість посівних робіт і т. д.). У результаті, висока точність при засіванні і зборі врожаю приносить «Мрії» значний прибуток, а оптимальне споживання палива сприяє захисту довкілля.