Сутність банківського кредиту та порядок його залучення

 

 

ВстУП

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що сьогодні кредитні відносини мають велику вагу в розвитку приватного підприємництва. Саме кредитні ресурси дають змогу підприємствам збільшувати обсяги своєї діяльності та нарощувати потужності в умовах обмеженості власних ресурсів.

Найважливішою формою кредитних відносин є банківський кредит, де  у ролі посередника виступає банк. Банківський кредит - необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні правильно й ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України.

Метою цієї курсової роботи є дослідження кредитоспроможності відкритого акціонерного товариства «Укррічфлот», виявлення сильних та слабких його сторін, пошук шляхів поліпшення банківського кредитування підприємства.

Досягти даної мети можна шляхом вирішення наступних завдань:

а)   розкрити економічну сутність кредитних відносин;

б) визначити принципи банківського кредитування та дослідити класифікацію видів кредитів;

в) проаналізувати кредитоспроможність досліджуваного підприємства;

г) знайти шляхи поліпшення системи банківського кредитування підприємств.

Об’єктом дослідження роботи  виступають   кредитні   відносини ПАТ «Укррічфлот» з суб’єктами банківської діяльності, а саме спроможність товариства розраховуватися зі своїми кредиторами.

Предметом курсової роботи є аналіз показників діяльності ПАТ «Укррічфлот», що стосуються саме сфери кредитних відносин підприємства з кредиторами.            Публічне акціонерне товариство «Укррічфлот» — сучасне підприємство з розвиненою інфраструктурою. Повне найменування підприємства – акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот». Організаційно-правова форма – відкрите акціонерне товариство. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00017733. Місцезнаходження  -  Подільський район 04071 м. Київ, вул. Нижній Вал 51. Міжміський код, телефон та факс – 04442883060444170030.      Дiяльнiсть ПАТ "Укррічфлот" регулюється установчими документами Товариства, законодавчими та iншими нормативно-правовими актами України [30].            З метою дослідження проблемного питання, висвітленого в роботі, переважно використовуються методи: дедукції, аналізу та синтезу, наукового абстрагування, а також статистичні та графічні методи, які дають змогу наочно представити результати аналізу динаміки ключових показників. Основними джерелами інформації при написанні даної курсової роботи є законодавчі, планові та нормативно-довідкові акти, а також бібліографічні джерела, наукові публікації, Інтернет-ресурси, планові і фактичні показники господарської діяльності підприємства, його статистична, фінансова, податкова та управлінська звітність. Методологічно робота побудована, виходячи з принципу системності, тобто взаємозв’язку, взаємообумовленості та взаємозалежності усіх досліджених показників.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

теоретичні основи банківського кредитування підприємств

 

1.1 Економічна сутність кредитних відносин та кредитних послуг

 

Категорія “кредит” як в теоретичному, так і практичному аспекті явище без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування.

Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу [16; С. 145].

Кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:

• Феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;

• Економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;

• Кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором [18].

Кредитні операції є однією з найскладніших економічних категорій. Рушійним  мотивом кредитних операцій є отримання додаткового 
прибутку (доходу) кожним із суб'єктів кредитних відносин: кредитор отримує його у формі відсотку на кошти, надані у позику, а боржник – у вигляді прибутку на позичені кошти, що використані у підприємницькій діяльності, чи на розширення свого власного споживання. Завдяки  цьому, кредит справляє важливий стимулюючий вплив на поведінку економічних суб'єктів.  
         З розвитком різних форм кредиту (товарної та грошової) і видів 
(комерційного, банківського, споживчого, іпотечного, міжнародного, державного), виникли   відповідні економічні   інститути, які  акумулюють   і 
перерозподіляють кредитні ресурси - банки, постійно розширювалась 
сфера  функціонування, яка  відіграє важливу роль у  забезпеченні 
неперервності  процесу  відтворення,  а  конкретніше - неперервності 
продукту в процесі його руху.

Кредитор – суб`єкт кредитних відносин, який надає позику іншому суб`єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Кредитором може бути юридична або фізична особа, у розпорядженні якої є тимчасово вільні кошти. В процесі здійснення банківського кредитування кредитором виступає банк.

Банки можуть надавати кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Прямий банківський кредит надається безпосередньо тим позичальникам, які мають у цьому потребу, на підставі індивідуальних кредитних угод. Непрямий банківський кредит надається через посередника. Він може набирати форми фінансових зобов'язань банку. Прикладом непрямого банківського кредиту може бути облік векселів, факторингові, фондові, гарантійні операції тощо.

Позичальник – суб`єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення в обумовлений строк та оплати. Позичальником можуть виступати юридичні та фізичні особи, а також держава.

Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал, що приймає форму позичкового капіталу. Можна говорити, що кредит є основною формою руху позичкового капіталу.

Банк надає кредити на здійснення заходів, передбачених статутом позичальника, на підставі індивідуальної кредитної угоди з урахуванням власного кредитного ризику. Кредити надаються позичальникам для здійснення заходів, пов'язаних із:

• розвитком поточної виробничої діяльності та товарообігу;

• експортно-імпортними операціями позичальника;

• задоволенням споживчих потреб;

• іншими напрямами функціонування господарської діяльності;

Забороняється використання позичальниками кредитів:

• на покриття збитків;

• придбання цінних паперів будь-яких підприємств.

          Кредити, які отримані комерційними банками за рахунок централізованих ресурсів Національного банку України, не можуть бути спрямовані:

• на конвертування національної валюти у валюту інших держав;
• викуп державного майна;
• використання в цілях, які не обумовлені кредитною угодою. 

Необхідність використання підприємствами кредиту зумовлена тим, що надходження коштів підприємству   і його платежі не збігаються як за часом, так і за сумою. Таким чином виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємств і появою потреби в них у інших. Але це не є єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. У теперішній час кредитні відносини виникають за умови наявності будь-якої фінансової операції яка так чи інакше пов'язана із заборгованістю того чи іншого суб'єкту які приймають участь у цій операції.

Кредитні відносини, які виникають в процесі надання грошових коштів кредитором позичальнику в тимчасове користування, обумовлюють виникнення права у кредитора вимагати своєчасного повернення кредиту від користувача із сплатою позичкового відсотку, а у позичальника виникають обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту у повному обсязі. Ці юридично-правові відносини потребують чіткого законодавчого регулювання.

Головним документом, який визначає банківську діяльність як правомірну, регулює та регламентує її є Закон України "Про банки і банківську діяльність", який був введений в дію Постановою Верховної Ради №873-12 від 20.03.91 року і на даний час має багато змін і доповнень.

Цей Закон визначає правові основи діяльності банків, порядок їх створення і основні принципи їхньої діяльності згідно з Декларацією про державний суверенітет України  та Законом України  "Про  економічну самостійність Української РСР". Він також визначає перелік операцій, які можуть здійснювати банки. Банки виконують багато операції, і серед них операції по залученню і розміщенню грошових вкладів та кредитів. Це говорить про те, що з законодавчої точки зору банк є юридичною особою, яка економічно самостійна і повністю незалежна від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, та, яка виконує певні операції (зокрема операції кредитування) з метою досягнення своєї мети.

Не менш важливим документом, що регламентує сферу кредитних відносин, є Положення Національного банку України "Про кредитування", затверджене постановою Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 року. Дана постанова визначає термін "кредит", суб'єктів кредитних відносин, а також правові основи надання, використання і повернення кредитів.

Завдяки   кредитним   відносинам   відпадає   необхідність обов'язкового накопичення власних коштів і відбувається більш швидке залучення ресурсів в господарський оборот за рахунок економії часу при закупівлі сировини, матеріалів, таке інше. Таким чином, сприяючи безперервності відтворювального процесу на підприємстві, кредит поряд з тим є фактором його прискорення. Звісно, кредит не може прямо вплинути на скорочення часу виробництва товарів, так як він має свої об'єктивні межі, обумовлені факторами неекономічного характеру, зокрема технологією виробництва. Його вплив на прискорення процесу відтворення реалізується за рахунок скорочення часу, що витрачається на зміну функціональних форм продукту, що в кінцевому випадку збільшує швидкість обороту фондів.  Крім того кредит, в силу своїх стимуляційних характеристик виступає в якості фактора прискорення відтворювального процесу. Необхідність повернення взятих в тимчасове користування коштів примушує підприємство приймати заходи до підвищення ефективності виробництва і, отже, прискорення відтворювального процесу.      Банківському кредиту також належить особлива роль у впливі на економічні процеси. Відомо, що особливість банківської діяльності полягає в тому, що при наданні банківських послуг прибуток не створюється - він формується за рахунок прибутку клієнтів, які користуються послугами банку. Це стимулює банки направляти кредитні ресурси на фінансування найбільш рентабельних галузей і підприємств або високоефективних проектів. В протилежному випадку існує великий ризик не тільки недоотримати очікуваний прибуток, але й втратити частину власних коштів. В результаті банківський кредит реально сприяє структурній перебудові економіки. Більш того, банківський кредит на сьогоднішній день виступає як фактор децентралізації управління економіки. Основним інструментом регулюючого впливу банку на діяльність господарюючого суб'єкта виступає його капітал.             Отже, кредитні відносини в наш час мають дуже вагоме значення для розвитку підприємницької діяльності. Саме завдяки кредитних ресурсів суб’єкти господарювання мають змогу розширити й інтенсифікувати свою діяльність в умовах обмеженості власних ресурсів. При цьому самі кредитні відносини постійно змінюються, удосконалюються й набувають нових форм та значення. [20].

 

1.2 Система банківського кредитування: види кредитів, принципи банківського кредитування

 

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківський кредит – це грошові кошти, що надаються банком у борг клієнтові для цільового використання на встановлений строк під певний процент [13].

Банківський кредит виступає однією з провідних форм кредитування як суб'єктів господарювання, так і населення. Такий вид кредиту забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий та відображає стосунки між кредиторами та позичальниками з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення та платності. Сторони кредитної угоди називаються суб`єктами кредитних відносин, а матеріальні цінності (проекти, цільові програми), відносно яких укладається кредитна угода – об`єктами кредиту.

Система банківського кредитування – це модель, що охоплює основи організації, принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, перелік та можливості використання різних форм та видів банківського кредитування, а також систему контролю в процесі кредитування. Для України характерна наступна основа побудови системи банківського кредитування:

• сучасна система кредитування побудована на ліберальній основі: клієнт не закріпляється за банком, а сам вибирає кредитну установу, послугами якої він хотів би користуватися; йому надано право відкривати позичкові рахунки не в одному, а декількох банках.
• сучасна система кредитування побудована на договірній основі, коли всі питання, що виникають з приводу кредитування, вирішуються безпосередньо між банком і позичальником. Згідно з договором кожна з сторін приймає на себе певні зобов¢язання за виконання умов договору. В умовах ринкових відносин змінився характер кредитних договорів, коли активну роль стали виконувати обидва їхні суб’єкти на паритетних засадах в межах правового поля діяльності кредитора і позичальника.
• сучасна система кредитування  побудована на комерційній основі.
• сучасна система кредитування представляє собою модель, при якій функціонують нові методи та форми кредитування.
• склалась система багатоваріантного кредитування, коли позичальники і банки, користуючись своїм правом, приймають найбільш прийнятну для них форму.
• система кредитування базується на традиційних загальних принципах, які гарантують повернення банківської позики.