Валютний ринок України

Розбудова повноцінного валютного  ринку та ефективна організація валютних відносин в Україні визначаються необхідністю їх належного регулювання з боку держави. Одне з ключових місць у цьому процесі належить механізму реалізації валютної політики, що охоплює всі необхідні важелі впливу на валютні відносини і є одним із найважливіших елементів у загальній системі заходів щодо підтримання макроекономічної стабільності в країні, стимулювання економічного зростання та підвищення добробуту населення.

Валютна політика як одна з  головних форм регулювання зовнішньоекономічних відносин набуває ключового значення у практичній реалізації державного впливу на перебіг усіх господарських процесів з метою реалізації стратегії економічного розвитку та розбудови в Україні ефективно функціонуючого ринкового механізму.

Головним елементом валютної політики слід вважати валютне регулювання  – діяльність держави та уповноважених  нею органів, спрямовану на регламентацію  системи міжнародних  розрахунків  і порядку здійснення операцій з  валютними цінностями.

Залежно від інструментів, що використовуються, валютне регулювання може бути прямим або опосередкованим. Пряме валютне регулювання насамперед полягає в корекції поведінки суб’єктів валютного ринку через застосування обмежувальних законодавчих актів і втручання органів виконавчої влади. Опосередковане валютне регулювання полягає у використанні економічних, зокрема валютно-кредитних, методів впливу на поведінку економічних агентів ринку [1, с. 28-29].

Переважання прямих чи опосередкованих  засобів валютного регулювання визначають, таким чином, його характер: адміністративний або ліберальний.

В умовах сучасної світової фінансової кризи Національний банк України як головний виконавчий орган системи валютного регулювання використовує жорстке адміністративне валютне регулювання задля обмеження відтоку капіталів за кордон та паралельного підтримання пропозиції валюти на внутрішньому ринку.

Посилення важелів державного регулювання в Україні базується  на зваженій та продуманій антикризовій стратегії валютно-фінансового регулювання, що, з одного боку, враховує світовий досвід регулювання та специфіку поточної ситуації у світовому господарстві, а з іншого – пріоритети та особливості розвитку України.

З початком розгортання світової фінансової кризи Україна була абсолютно не підготовленою до серйозних впливів зовнішніх кризових явищ через паралельне розгортання внутрішніх економічних і політичних кризових явищ.

Крім того, для нейтралізації  негативних наслідків світової фінансової кризи Національним банком

Протягом 2011 року ситуація на валютному ринку України визначалася перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалося значними виплатами за зовнішнім боргом та погіршенням умов зовнішньої торгівлі. Відбулося суттєве звуження міжбанківського валютного ринку – обсяг операцій з купівлі-продажу валюти зменшився  на чверть. При цьому спостерігалося скорочення валютних надходжень на користь резидентів, що спричинило зменшення пропозиції  валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас відбулося збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам для погашення раніше  отриманих від них кредитів. Це збільшило дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України, а також посилило вразливість гривні та збільшило амплітуду коливань її обмінного курсу [16, с. 187-192].

На початку 2012 року на валютному ринку України спостерігалося сезонне зниження активності його учасників як за операціями з купівлі, так і з продажу валюти. Порівняно з груднем попереднього року  обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України зменшився на 45,7 %, порівняно з січнем 2011 року – на 23,2 %. Водночас унаслідок перевищення платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями над обсягами надходжень іноземної валюти до країни сформувався певний валютний дефіцит, що спричиняв девальваційний тиск на гривню.

Для стабілізації обмінного  курсу гривні Національний банк України продовжував регулярне проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти.

При цьому було підтримано платежі НАК “Нафтогаз України”  за його зовнішніми контрактами, що сприяло  своєчасному розрахунку  компанії за імпортований газ. Крім цього, тривало  проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб.

З початку 2012 року спостерігалася тенденція зростання обсягу чистих надходжень іноземної валюти від нерезидентів, зокрема за  експортно-імпортними операціями та зовнішніми запозиченнями. Водночас на міжбанківському ринку України попит на іноземну валюту дещо перевищує її пропозицію. За цих умов Національний банк України продовжує здійснювати інтервенції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти.

Проведені заходи НБУ сприяли  стабілізації валютного ринку, що супроводжувалося зниженням спекулятивних операцій з іноземною валютою. Це дозволило  НБУ зняти ряд жорстких обмежень за операціями на валютному ринку.

Однак, незважаючи на позитивні  зміни на валютному ринку країни, можна виділити основні проблеми, що потребують подальшого вирішення. По-перше, це наявність тенденції до поступової девальвації гривні стосовно іноземних  валют, що негативно вплине на економічний  розвиток і темпи інфляції у країні у майбутньому. По-друге, значне підвищення у 2011 р. попиту на іноземні валюти у  населення внаслідок ослаблення довіри до національної грошової одиниці, що призвело до зростання рівня доларизації  у країні. По-треттє, необхідність стимулювання розвитку валютного ринку України  з проведенням відповідних заходів  і внесенням змін до діючого валютного  законодавства. При цьому необхідно  враховувати вимогу МВФ щодо здійснення лібералізації валютної політики, що проводиться НБУ, й впровадження плаваючого валютного курсу.

Для зниження валютних ризиків  та рівня доларизації у країні є доцільним введення мораторію  на видачу кредитів в іноземній валюті населенню, а також підприємств, що не мають постійних надходжень виторгу від реалізації продукції  в іноземній валюті.

Позитивний ефект на розвиток міжбанківського валютного ринку  матиме й введення плаваючого курсу, оскільки це призведе до зменшення  участі Національного банку України  на ньому. Однак здійснення переходу на гнучкий режим курсоутворення повинно відбуватися на тлі загального економічного розвитку країни та контролю рівня інфляції [12, с. 165-172].

Розвитку валютного ринку  України також сприятиме лібералізація  валютного регулювання у сфері  експортно-імпортних операцій, а  саме: пом’якшення вимог щодо строків надходження виторгу за цими операціями, проведення інших валютних операцій підприємствами, а також зменшення загальної кількості операцій, що підлягають обов’язковому ліцензуванню, й надання їм повідомного характеру.

На цей час Національним банком розроблено комплекс заходів  щодо поетапного переходу до гнучкого курсоутворення й поступової лібералізації  валютного ринку, що має позитивно  вплинути на розвиток валютного ринку. Ці заходи передбачають перехід у  три етапи до режиму плаваючого курсу  з поступовим розширенням валютного  коридору з 5 до 15%, що повинен супроводжуватися зняттями вимог щодо строків надходження  виторгу за операціями експортно-імпортних  підприємств, лібералізацією операцій портфельного та прямого інвестування за кордон, активізацією короткострокових трансакцій та наданням дозволу на відкриття гривнених рахунків за кордоном [1]. При цьому необхідно  проведення внесення відповідних змін до Декрету Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання  і валютного контролю”, а також  до Закону України “Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній  валюті”.

Валютний ринок України  до початку фінансової світової кризи  характеризувався достатньою стабільністю. Наслідками кризи було значне знецінення курсу гривні до іноземних валют, зменшення обсягів операцій як на міжбанківському, так і на готівковому  валютних ринках, підвищення волатильності  курсів, зростання негативних очікувань  у суспільстві. У період кризи  валютні інтервенції як основний стабілізувальний захід НБУ досягали до 10 % від міжнародних резервів [4, с. 67-74].

Завдяки проведенню активних інтервенцій та впровадженню заходів  щодо посилення валютного регулювання  й контролю, Національному банку  України вдалося стабілізувати  валютний ринок країни. Слід відзначити, що внаслідок падіння довіри до долара значно збільшились операції з іншими валютами, особливо з євро. В цілому у 2011 р. спотерігалася тенденція  поступового виходу з рецесії, що відображалось у припиненні значної  девальвації національної грошової одиниці, додатньому значенні сальдо валютних інтервенцій та зростанню обсягів операцій на валютному ринку.

До основних проблем, що постали  після світової кризи, належать можливість поступової девальвації гривні, що негативно вплине на макроекономічні  показники розвитку, зростання рівня  доларизації й необхідність подальшого стимулювання ринку. З цієї метою  необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на лібералізацію валютного  ринку, що супроводжуються поступовим переходом до плаваючого режиму курсоутворення [6, с. 153-155].

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин торгівельні і фінансові операції набули великого значення для розвитку національних економік багатьох країн, які в тій чи іншій мірі залучені до цього процесу. Такий широкий  розвиток торгових та фінансових операцій на міжнародному рівні спричинив  об'єктивну необхідність розвитку національної валютної системи і валютного  ринку.

Україна має платіжний засіб (грошову  одиницю) - українську гривню, яка є  валютою. В Україні є грошові  знаки і чужоземних держав, найпоширенішими  з яких є американський долар. Режим функціонування всіх видів  валюти в країні є потужним фактором її подальшого соціально-економічного розвитку. Ось чому розглянуті в  даній роботі питання валютної системи  і валютного ринку є вкрай  актуальними.

Національна валютна система України  знаходиться у процесі становлення  і остаточно ще не сформувалася. Проте її контури і основні  тенденції виявилися достатньо  безумовно. Національна валютна  система України формується з  урахуванням структурних принципів  світової валютної системи, оскільки країна узяла курс на інтеграцію в світове  господарство і вступила в МВФ. Важливим призначенням валютної системи України  є розроблення і реалізація державної  валютної політики як сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері  міжнародних валютних відносин, спрямованих  на досягнення визначених державою цілей.

Для ведення міжнародної торгівлі в умовах існування різних валют  людство створило механізм взаємних розрахунків між громадянами  і фірмами різних країн - валютний ринок. Інфраструктура валютного ринку  України перебуває в стадії формування й уособлена комерційними банками, що отримали ліцензію на проведення операцій з іноземною валютою. Сучасний вітчизняний  валютний ринок формується під впливом  валютної політики держави, яка регулює  валютні курси та надає можливість учасникам валютних відносин здійснювати валютні операції й отримувати прибутки, а також створює умови для страхування від валютних ризиків.

Для успішного функціонування валютної системи і валютного ринку  України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до міжнародної  спільноти;

відповідність умов кредитування України  міжнародними фінансовими інститутами  пріоритетам її економічного та соціального  розвитку;

спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку.

мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

дотримання економічного обґрунтування  і загально визначених меж і порогів  рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності  держави;

Та першочерговим завданням  нашої держави має бути забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Стабільна національна валюта держави - це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі  і благополуччя її громадян. Наша держава  вже на початку свого існування  зіткнулася з труднощами пов'язаними  з утриманням стабільності своєї  валюти. Ми пережили гіперінфляцію, великі стрибки цін та обезцінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести  національну економіку з кризи  та забезпечити економічне зростання  держави

Основним із методів зміцнення  української національної валюти повинна  стати ефективна урядова антиінфляційна політика, яка повинна виразитись в осмисленому і чітко продуманому  державному контролю та регулюванню  цін, обмінного курсу та реальної ціни національної валюти.

Розв'язання вказаних завдань реально  сприятиме успішному функціонуванню валютної системи і валютного  ринку, надійній стабілізації національної валюти України, стане запорукою  політичної, економічної і фінансової системи нашої держави.

Досліджуючи світовий валютний ринок, а саме динаміку провідних  світових валют, до яких відносять американський  долар, євро, британський фунт стерлінгів, швейцарський франк, японську єну, можна  зробити наступні висновки. Світова  резервна валюта – долар в поточному  році поступово втрачає свої позиції, що пояснюється фундаментальними факторами  – ліберальна монетарна політика США і втрата довіри з боку інвесторів. Європейська валюта – євро почуває  себе достатньо комфортно, і це не дивно на фоні значного укріплення фунту стерлінгів та франка. В цілому, динаміка всіх європейських валют взаємопов’язана. Кардинально протилежна ситуація спостерігається  з японською єною. Катастрофа 11 березня  залишила свій слід на динаміці курсу  японської валюти. Варто зазначити, що кожна з валют має свої характерні ознаки, які формуються під впливом  економічних, політичних та інших умов, що склалися в країні на певний момент.