Валютные рынки

2.5 Інші види  захисту від валютного ризику

Сучасні стратегії захисту  від валютного та інших видів фінансових ризиків набули такої досконалості, що самі ці стратегії переросли своє початкове призначення – а саме, хеджування, захист – і дозволяють на основі згаданих стратегій отримувати прибуток при мінімізації ризику. Ці стратегії є більш складними і потребуть високого професіоналізму при їх виконанні, оскільки найменше відхилення в прорахунках може обернутися значними втратами. До таких стратегій відноситься валютний арбітраж, тобто купівля/продаж іноземної валюти з подальшою зворотною операцією з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі (валютний арбітраж «у часі»), а також за рахунок відмінностей в курсі валюти на різних валютних ринках (валютний арбітраж «в просторі»). Валютний арбітраж може здійснюватися з двома (простий валютний арбітраж) і великим числом валют (складний валютний арбітраж). Валютний простий (двосторонній) арбітраж передбачає здійснення валютної операції з метою отримання прибутку за рахунок різниці, існуючою в даний момент в курсах однієї і тієї ж валюти на валютних ринках двох країн. Валютний складний (багатосторонній) арбітраж передбачає валютні операції з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах декількох валют на різних валютних ринках.

За своїм змістом арбітраж поділяється  на арбітраж “у часі” та арбітраж “у просторі”. Арбітраж «у часі» - це операції на одному і тому ж ринку, здійснювані в цілях отримання вигоди від різниці в котировках з різними термінами поставки (спред, стредл, стренгл). Ціни на біржові товари з постачанням в різні терміни знаходяться на різних рівнях як під впливом вартісних чинників, так і під впливом співвідношення попиту/пропозиції і зміни оцінок перспектив розвитку кон’юнктури. Арбітраж «в просторі» - одночасна операція на один товар, валюту або цінний папір на різних ринках, заснована на різниці курсів або котировання.

Більш досконалими, але  в той же час і небезпечними формами арбітражу є стратегії  гри на спред, стредл та стренгл.

1. Спред - одночасна купівля і  продаж ф'ючерсних контрактів  на один і той же актив з різними термінами постачання або на два різних актив, але взаємопов'язаних (корреляційних) або одночасна купівля і продаж опціонів одного типу, але по різних базисних цінах або з різним періодом до моменту закінчення опціону або по різних базисних цінах і з різним періодом.

2. Стредл - поєднання одночасної  купівлі однієї валюти з продажем  іншої; при операціях по опціонах - подвійний опціон або операція, що дає держателеві цінних  паперів право їх купити або  продати по певній ціні. Стредли  бувають двох видів – довгі і короткі. Довгий стредл - одночасна купівля опціонів «пут» і «колл» з однаковими цінами і термінами виконання з розрахунку на нестійкість кон'юнктури. Короткий стредл - одночасний продаж опціонів «пут» і «колл» з однаковими цінами і термінами виконання з розрахунку на прибуток від премії при зменшенні нестійкості кон'юнктури.

3. Стренгл - подвійний  опціон з одночасною купівлею  або продажем пут-опціону і  колл-опціону з різними цінами  реалізації (при цьому ціна реалізації  пут-опціону звичайно нижче за ціну реалізації колл-опціону).

Вищездагані стратегії  та методи далеко не вичерпують всі  можливості менеджменту валютного  ризику в сучасній економічній системі, проте дають загальну уяву про  принципи його здійснення на практиці.

ВИСНОВОК:

Створення валютного ринку України характеризувалося тим, що з самого початку він був переважно біржовим, але починаючи з кінця 1995 р. активно розвивається міжбанківський ринок, який за обсягами валютних операцій сьогодні є домінуючим сегментом валютного ринку.

Попри значне зростання обсягів  і частки міжбанківського ринку, біржовий ринок залишається і, з огляду на світову практику, залишиться в майбутньому головним структурним (структуроутворюючим) елементом валютного ринку.

Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою.

У світовій практиці з метою запобігання  валютним ризикам використовується широкий спектр методів і засобів під назвою «хеджування валютних ризиків». Найбільш поширеними і часто вживаними серед них є валютні ф'ючерси, валютні опціони, «свопи» та форвардні угоди. Ці інструменти валютного ринку з'явилися в 70—80-х рр. XX ст. і набули широкого практичного використання. Причому, якщо спочатку їх запровадження це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на поставку реальних валютних активів, то з часом система хеджування охопила весь валютний ринок. І сьогодні у разі застосування тих чи інших методів хеджування безпосередня купівля (продаж) валюти не є обов'язковим, а само хеджування перетворилося в систему управління валютними ризиками, яка охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як національних, так і міжнародних фінансових ринків.

Якщо говорити про український  ринок, то в Україні, к і в інших  країнах, законодавство по різному  передбачає управління валютним ризиком для фінансових і нефінансових установ. Так, нефінансові (не банки, не інвестиційні фонди тощо) інституції не зобов’язані законодавством дотримуватися певних принципів при менеджменті валютного ризику. Проте фінансові установи підпадають під ряд вимог Національного Банку України і мають обов’язково керуватися принципами, окресленими Нацбанком. Основними принципами є уникнення незбалансованої позиції по певних валютах та диверсифікація банківських активів. Нацбанк розробив ряд показників (Н14, Н15 тощо), які мають індикувати про відкриту позицію фінансової установи по кожній іноземній валюті. Щодо диверсифікації активів задля уникнення ризику, то це є стандартною світовою практикою зменшення експозиції. Проте головною проблемою, яка стоїть перед Україною, є те, що національна валюта України знаходиться в експозиції до всіх ключових валют світу. Ця ситуація склалася історично з моменту отримання Україною незалежності, коли гіперінфляція породила потужні інфляційні очікування, які до сих пор шкодять українській валюті. Українська фінансова система є нерозвиненою, весь її об’єм складає менше ніж активи середнього банку в США. Це призводить до того, що ринок є дуже чутливим до руху капіталу і ризик може виникнути миттєво при значному притоці або відтоці капіталу. Внаслідок такої волатильності та високих відсоткових ставок, багато інструментів хеджування є на Україні недоступними, оскільки при підрахунках майбутніх курсів при нинішніх процентних ставках в 60-120% в національній валюті здійснювати термінові операції за отриманим курсом є просто безглуздям.

Проте вже сьогодні можна стверджувати, що на фінансовому ринку було закладено  підвалини діяльності термінового  ринку, на які спирається система  управління валютними ризиками. Ще багато чого має бути зроблено, проте при сприятливому розвитку реальної економіки фінансова система автоматично вдосконалиться.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А.С., “Теорія грошей”, К., 1998 р.
2. Гальчинський А.С., “Сучасна валютна система”, К., 1998 р.
3. Де Ковни Ш., Такки К., “Стратегии хеджирования”, М., 1996 г.
4. Ломакин В.К., «Мировая экономика», М.. 1998 г.
5. Линдрэт П.Х., “Экономика мирохозяйственных связей”, М., 1992 г.
6. Пебро М., “Международные экономические валютные и финансовые отношения”, М., 1994 г.
7. Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.
8. Спиридонов М.А., “Мировая экономика”, М.. 1997 г.
9. Ющенко В., Міщенко В., «Управління валютними ризиками», К., 1998 р.
10. Ющенко В.А.,Лисицький В., «Система курсоутворення в Україні та уроки інших країн з перехідною економікою», // Вісник Національного банку України, 1997 р., № 7, с. 3-9
11. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения//
12. под редакцией Л.Н. Красавиной, Москва, 1994 г.
13. Валютне регулювання в Україні, Урядовий кур’єр, 1997, 22 лютого.
14. Ющенко В.А, Міщенко В.Д., Валютне регулювання// Київ, “Знання”, 1999
15. С.Я. Боринець, Міжнародні валютно-фінансові відносини// Київ, “Знання”, 1999
16. Киреев О, Валютне регулювання в Україні та перспективи його розвитку// Вісник Національного Банку України, 1995, № 4, с. 5-14
17. Экономика Украины в денежно-кредитных координатах/ Зеркало недели, 1996, № 27, с.8
18. Финансово-кредитный словарь, т.3, М, 1994
19. The Economist, Survey of Global Finance, 30 January 1999.

¹ Ющенко В., Міщенко В., «Управління валютними ризиками», К., 1998 р.

² Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.

³ Рэдхэд К., Хьюс С., «Управление финансовыми рисками», М., 1996 г.

⁴ Де Ковни Ш., Такки К., “Стратегии хеджирования”, М., 1996 г.

⁵ Международные валютно - кредитные отношения, под. ред. Красавиной, М: Финансы и статистика, 1994

⁶ Гальчинський А.С., “Сучасна валютна система”, К., 1998 р.