Аудит розрахунків з бюджетом за акцизним податком

Відповідно  до пп.14.1.24. п.14.1 ст. 14 ПК України, ВПП - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує 12 мільйонів гривень.

ПК України змінив критерії, за наявності яких суб'єкт господарської діяльності відноситься до ВПП, порівняно з тими, що діяли у 2010 р., зокрема було збільшено обсяг валового доходу зі 100 мільйонів до 500, але зменшено розмір загальної суми сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби з 25 мільйонів до 12 відповідно та взагалі скасовано такий критерій, як середньооблікова чисельність працівників.

В зв'язку із прийняттям ПК України було введено деякі  структурні зміни до системи податкових органів та визначено статус Спеціалізованих ДПІ по роботі з ВПП (надалі - СДПІ), що здійснюють податкове супроводження ВПП, зокрема передбачено їх безпосередню підпорядкованість ДПА України.

Відповідно до Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 986. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені ПК України для ВПП.

Відповідно, після  включення платника податків до Реєстру  ВПП та отримання повідомлення центрального органу державної податкової служби про таке включення, платник податків зобов'язаний стати на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, що здійснює податкове супроводження ВПП, вказаному у повідомленні, з урахуванням можливості самостійного визначення ним найзручнішого місця обліку в одному із спеціалізованих органів державної податкової служби. Якщо ВПП самостійно не став на облік у спеціалізованому органі державної податкової служби, центральний орган державної податкової служби має право самостійно прийняти рішення про зміну основного місця обліку та перевести його на облік у спеціалізовані чи інші органи державної податкової служби.

Після прийняття  рішення про переведення великого платника на облік у спеціалізовану державну податкову інспекцію чи інший орган державної податкової служби відповідні органи державної  податкової служби зобов'язані протягом 20 календарних днів після прийняття рішення здійснити відповідні заходи з переведення такого платника податків на нове місце обліку.

Варто, тим не менше, врахувати те, що ВПП, щодо якого  центральним органом державної  податкової служби прийнято рішення  про переведення на облік у СДПІ чи інший орган державної податкової служби, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку в органах державної податкової служби, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

Таким чином, після  набуття статусу ВПП в останнього виникають додаткові практичні незручності зумовлені тим, що місцезнаходження такого платника податків і місцезнаходження СДПІ часто знаходяться на значній відстані, що зумовлює як фінансові витрати, так і додаткове навантаження на працівників.

Особлива увага  законодавця до ВПП вбачається також  виходячи із строків, встановлених для  здійснення їх податкових перевірок, а  саме те, що для таких платників встановлено найбільшу порівняно з іншими платниками податків максимальну тривалість здійснення податкових перевірок.

Положення п.п. 85.1. ст. 85 ПК України передбачено  обов'язок платників податків надати посадовим (службовим) особам органів  державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно  до п. 2.1. Порядку формування Реєстру  великих платників податків відбір платників податків для включення до Реєстру ВПП на наступний календарний рік здійснюється структурними підрозділами центрального органу державної податкової служби, за якими закріплено функції організації роботи з великими платниками податків та комп'ютерної обробки податкової звітності, на підставі оцінки:

- сумарних обсягів доходів  від усіх видів діяльності  платника податків за друге  півріччя попереднього року та  перше півріччя поточного року (розраховується за даними податкової  звітності з податку на прибуток підприємств за перше півріччя попереднього року, за попередній рік та за перше півріччя поточного року);

- сум сплачених  до Державного бюджету України  податків за платежами, що контролюються  органами державної податкової  служби, у другому півріччі попереднього  року та першому півріччі поточного  року.

Таким чином, статус ВПП набувається суб'єктом господарської діяльності без його волі.

Виходячи з вищенаведеного, складається враження, що законодавець, виділяючи окремий статус ВПП, насамперед переймався зручністю органів державної  податкової служби для організації  обліку таких платників, а не інтересами самих суб'єктів господарської діяльності.

Детально аналізуючи особливості  правого статусу ВПП, важко знайти ті особливості, які полегшують його відносини з органами державної податкової служби. До умовних переваг статусу ВПП можна віднести вимогу, передбачену п. 49.4. статті 49 ПК України, щодо подання податкової звітності до органів державної податкової служби у електронній формі, що зменшує необхідність безпосередніх контактів з працівниками податкових органів і пов'язаних з цим нюансів, що виникають при поданні звітності на паперових носіях.

Іншою так званою перевагою  статусу ВПП можна вважати  те, що ВПП, відповідно до п. 39.16 ст. 39 ПК України, має право звернутися до центрального органу державної податкової служби із заявою про укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування. Договір про ціноутворення для цілей оподаткування є договором між зазначеним платником податків та центральним органом державної податкової служби про порядок визнання цін (методів) для цілей оподаткування протягом строку дії такого договору, але оскільки це положення вступає в дію з 01.01.2013 року, немає підстав говорити про його актуальність на даний момент.

Підсумовуючи  все вищевикладене, можна зробити  висновок, що статус ВПП реально  передбачає додаткові обов'язки для  такого платника податків і фактично ставить його в гірше становище  порівняно з іншими платниками податків, яким поки що пощастило не отримати такого статусу.

3.2. Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного податку

Аудит – це перевірка  публічної бухгалтерської звітності  обліку, первинних документів та іншої  інформації, що стосується фінансово-господарської  діяльності підприємства з метою  визначення достовірності їх обліку, його повноти і відповідності діючому законодавству і установленим нормам.

Вирішальну  роль у створенні бюджету країни відіграє надходження податків, а  отже, і податкова система. Для  вирішення  непорозумінь між податковими  органами і власником засобів виробництва, державного контролю було недостатньо. Отже, виникла потреба у незалежному контролі, який дістав назву аудит.

Починаючи з 22 квітня 1992 року Законом України  “ Про  аудиторську діяльність”[5], передбачено  правові основи  здійснення аудиторської діяльності спрямованої на системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Аудиторська фірма –  це організація, що має ліцензію на проведення аудиту. Для здійснення аудиту у фірмі повинен бути хоча б один кваліфікований аудитор, який має сертифікат. Це є однією з необхідних умов.

Аудитором може стати  особа, що має стаж роботи економістом, бухгалтером або юристом не менше  трьох років, має освіту та отримав  сертифікат терміном дії на 4 роки від  Аудиторської Палати України. Саме цей орган, а також Спілка аудиторів України здійснюють професійний захист аудиторів, вирішують питання, пов¢язані з підготовкою і роботою аудиторів.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація  і планування у відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність. Організація і планування аудиту необхідні для того, щоб забезпечити високу якість перевірки, визначити пріоритети та розумно розпріділити робочий час.

Аудит розрахунків  з бюджетом з акцизного податку  повинні здійснювати аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація  і планування у відповідності  з яким аудитор будує свою професійну діяльність. Організація і планування аудиту необхідні для того щоб, забезпечити високу якість  перевірки, визначити пріоритети та розумно поділити робочий час.

Для проведення аудиту  розрахунків з бюджетом з акцизного податку складається програма перевірки, в якій вказуються періоди проведення перевірки, перелік аудиторського процесу, робочі документи, виконавець, який буде здійснювати перевірку певного підприємства.

Після цього  необхідно провести аудит фінансової та податкової звітності з акцизного податку. Після проведення проведення аудиту, аудитор складає аудиторський висновок, в якому висвітлює всі аспекти та рекомендації щодо ведення обліку на підприємстві.

Платники акцизного податку та їх службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення  та своєчасність сплати акцизного податку в бюджет відповідно до чинного законодавства. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок розрахунків з акцизного податку, які подаються платниками. Камеральна перевірка проводиться в момент  одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство. Перевіряються відповідність сум акцизного податку, відображених у розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності (зокрема в додатку до балансу), а також правильність арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків по акцизному податку проводиться з виходом на підприємство  не менше 1  разу на два роки в строки, встановлені керівником податкової інспекції.

При документальній перевірці необхідно визначити  правильність відображення оборотів по кредиту рахунку 642/1"Розрахунки з акцизного податку". Для цього використовуються: відомість №16 ( з відвантаження товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції, банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

Слід звертати особливу увагу на напрями використання власних підакцизних товарів, отже акцизний збір по цих товарах  сплачується  не тільки у випадку їх реалізації покупцем, але й при їх використанні на власні потреби, при безоплатній  їх передачі і т.ін.. У цьому випадку акцизний збір  відноситься не на дебет рахунку 701 ( у кореспонденції з кредитом 642\1), а за рахунок відповідних джерел фінансування ( прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, тощо).

При документальній перевірці підприємств і організацій, які виробляють (імпортують) підакцизні товари, а особливо тих, які не виробляють (не імпортують) останні необхідно перевірити, чи не реалізувалися на них підакцизні товари, що були придбані  до 1999 року, та чи сплачено акцизний збір по цих товарах до бюджету. Для цього використовуються бухгалтерські регістри обліку товарно-матеріальних цінностей, зокрема дані обліку основних виробничих та невиробничих фондів, а також банківські ( журнал-ордер№2) та касові документи.

При перевірці  оборотів за дебетом рахунку 642\1 перевіряється своєчасність розрвхунків з бюджетом по акцизному податку. На завершення документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебетом та кредетом рахунку 642\1 та відповідність цих сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному податку, поданих у податкову інспекцію.

За результатом  документальної перевірки в разі встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного податку до бюджету  складається акт у двох примірниках.        Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного податку повинні здійснювати аудитори, які працюють самостійно або в аудиторській фірмі.

Планування аудиту на Немирівському спиртзаводі наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Загальний план аудиту підприємства Немирівський спиртзавод.