Аудит розрахунків з бюджетом за акцизним податком

Акцизний податок  є одним з найбільш ризикових  податків з погляду на його вплив на формування дохідної частини бюджету, що викликано: специфікою функціонування підакцизної продукції на ринку, постійними змінами законодавчого поля, а також рівнем ефективності державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів [3, 204]. Як засвідчують офіційні дані, специфічні акцизи відіграють визначну роль у формуванні податкових надходжень до бюджетів багатьох країн світу. За рахунок зростання рівня добробуту населення та рівня споживання відбувається і збільшення фіскального значення акцизів як номінально, так і з урахуванням інфляційних процесів. Такі процеси відбуваються при одночасному зниженні питомої ваги акцизів в доходах бюджету порівняно з податками на доходи. В Україні превалююче значення в формуванні загальних надходжень акцизного податку мають надходження акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Так, в 2010 році надходження до бюджету від даного податку склали 12,7 млрд. грн., що становить 17,1 % від загальних податкових надходжень до Державного бюджету України [9]. А вже в 2011 році надходження від акцизного податку прогнозуються в розмірі 23,8 % від загальних податкових надходжень. Обмеженість бази оподаткування акцизним податком в Україні, що є наслідком незначного переліку підакцизних товарів, стала причиною того, що акцизний податок з алкогольних та тютюнових виробів в Україні має найбільше фіскальне значення в порівнянні з країнами ЄС (в 2007 році –  3,7 % і 2,2 % відповідно). Слід відмітити, що показник фіскального значення акцизного податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів у більшості випадків вищий за середньоєвропейський у країнах колишнього соцтабору та країнах-карликах Європи. Крім того, ставки податку на таку продукцію в Україні значно менші за середньоєвропейські [6].

 Виходячи  з того, що адміністрування податків є управлінською діяльністю органів державної виконавчої влади, яка пов’язана з організацією процесу оподаткування та заснована на державних законодавчих та нормативних актах, одним з негативних аспектів в системі адміністрування акцизного податку є те, що його стягнення регулюються більше як 230 нормативно-правовими актами і звичайно Податковим кодексом України від 20.01.2011р. Вказана ситуація значно ускладнює роботу як суб'єктів підприємництва, так і контролюючих органів України, а також не дозволяє ефективно здійснювати заходи державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Незважаючи  на численні зміни до законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних  товарів, сьогодні зберігається тенденція  до використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного податку та інших податків економічними агентами, які пов’язані з даною сферою. Наявність таких схем викликана як недосконалістю законодавчої бази, так і проблемами в адмініструванні акцизного податку в Україні. Головним чинником втрат бюджету від  ненадходження  акцизного  податку  є  суттєва  величина  незаконного  виробництва  та  обігу спирту,  алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів,  що  є  також  одним  із  каналів  відтоку грошових коштів до „тіньового” сектора економіки. За окремими оцінками експертів лише по лікеро-горілчаній продукції величина „тіньового” сектора досягає 30 % [7].

Можна виділити схеми зниження величини об’єкту  оподаткування  акцизним податком. Зокрема, це стосується: ввезення підакцизних товарів  поза митним контролем; здійснення „псевдоекпорту” підакцизних товарів; декларування товарів на фіктивні фірми; заниження митної вартості імпортованих товарів; переміщення товарів за фіктивними документами; заміна при маркуванні безпосереднього об’єкту оподаткування та ін.

 У країнах-членах  ЄС система функціонування специфічних  акцизів регулюється  Директивою  92/12/ЄЕС, яка регламентує механізм  визначення податкових зобов’язань  зі сплати податку та загальний  режим виробництва, зберігання й обігу підакцизних товарів за операціями, які підлягають оподаткуванню специфічними акцизами. Якщо порівнювати вітчизняне акцизне законодавство із законодавством ЄС, то в нашій законодавчій базі відсутнє таке поняття, як „режим  припинення  оподаткування”. В Україні схоже за своєю суттю, але не за змістом є використання механізму сплати акцизного податку з використанням податкових векселів (Додаток 2). Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць  виробництва  і  зберігання етилового спирту,  горілки  і лікеро-горілчаних  виробів.  Їх форма за своєю суттю не відповідає нормам, які  діють в країнах-членах ЄС, де акцизні склади являються платниками податків. Використовуючи акцизні склади, держави-члени ЄС забезпечують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також своєчасне й повне стягнення акцизного податку. Таким чином, одним із шляхів удосконалення контролю за  виробництвом  та  обігом  підакцизних  товарів,  повноти  нарахування  й  сплати  з  них акцизного  податку  є  запровадження  системи  акцизних  складів,  з  наданням  усіх  ознак,  які притаманні  їм у країнах Європейського Співтовариства, а також перехід від територіального до фіскального принципу їх існування.

  Ще однією проблемою, яка сьогодні існує в системі оподаткування акцизним податком, є визначення оптимальних ставок оподаткування даної продукції. Рівень диференціації таких ставок є предметом дискусії як  науковців, так і практиків. Серед аргументів „проти” наводяться:  ускладнення адміністрування і обліку, негативний вплив на структуру попиту тощо. Однак, зважена диференціація дозволить державі регулювати споживання окремих видів товарів, а також підтримувати розвиток  відповідних галузей національної економіки. Під час підготовки даної курсової роботи відбулись певні зміни щодо ставок акцизного податку на спирт етиловий. Ухвалений Верховною Радою 7 квітня 2011 року та підписаний Президентом України Віктором Януковичем 15 квітня цього року закон про зниження акцизу на пальне набув чинності. Даний документ передбачає зниження ставки акцизного податку на 50 євро на тонні бензину та на 30 євро на тонні дизпалива. Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставок акцизного податку на моторні палива було підготовлено Міністерством енергетики та вугільної промисловості і погоджено на засіданні Уряду. Міненерговугілля вважає, що таким чином Уряд пішов назустріч нафтотрейдерам щодо стабілізації цінової ситуації на ринку нафтопродуктів, знизивши податкове навантаження. Такі заходи дозволять усім учасникам ринку нафтопродуктів дотримуватися цінового коридору, який встановлюється на засіданнях Експертно-аналітичної групи з опрацювання питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості. Питання ставок є досить актуальним саме зараз, тому що від їх рівня залежить ціна на пальне, яка невпинно зростає.

Крім  того,  одним  із  аспектів  реформування  оподаткування  акцизним  податком  в  Україні повинно  стати  поступове  підвищення  рівня  виконання ним функції обмеження споживання шкідливих для здоров’я  людини  товарів,  адже  саме  диференціація податкових  ставок податку та їх високий рівень суттєво впливають на структуру ринкових цін. Вказана тенденція спостерігається в країнах  ЄС,  в Україні останніми роками  також здійснюються  відповідні заходи,  однак їх  впровадження  не  носить  системного  характеру,  що  унеможливлює стратегічне планування  як  доходів бюджету,  так і безпосередньо господарської діяльності підприємств-виробників підакцизної продукції.

Ще  одним  питанням,  яке  потребує  розгляду  при  реформуванні  акцизного  податку  є використання  пільг.  Основною  відмінністю  вітчизняного  законодавства,  що  регулює стягнення  акцизного  податку,  є  наявність  галузевих  пільг.  Так,  в  Україні  основними „споживачами” пільг з акцизного податку є автомобілебудування та виноробна промисловість. Такі  норми  не  відповідають  вимогам  і  принципам  системи  ГАТТ/СОТ  та  суперечить зобов’язанням за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. Крім того, на відміну від  країн ЄС, в Україні основною пільгою зі сплати акцизного податку є звільнення від  оподаткування  окремих  видів  товарів  або  операцій.  В  країнах  ЄС  основною  пільгою залишається  застосування  знижених  ставок  податку,  при  чому  знижені  ставки  акцизного податку не можуть бути нижчими за 50 % від стандартної національної ставки акцизу [9].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1 Напрями удосконалення оподаткування акцизного податку в Україні.

Вдосконалення  потребує  і  режим  виробництва  та  обігу  спеціальних  марок  акцизного податку.  На  сьогодні  порядок  використання  таких  марок  регулюється  Постановою  Кабінету Міністрів  України  від  23.04.2003  року  № 567,  якою  було  затверджено  Положення  про виробництво,  зберігання,  продаж  марок  акцизного  податку  з  голографічними  захисними елементами  і  маркування  алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів.  Незважаючи  на  всі намагання  посилення  ефективності  їх  використання  в  Україні,  зберігаються  випадки використання  марок  акцизного  податку  в  схемах  ухилення  від  сплати  акцизного  податку, особливо це стосується операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного походження.

Таким  чином  проведена  оцінка  сучасного  стану використання  акцизного  податку в  Україні  та  регулювання  виробництва  та  обігу  підакцизних товарів дозволила виокремити  певні недоліки  та  неузгодженості.  Виходячи  з зазначеного, напрямами подальшого  вдосконалення оподаткування акцизного податку в Україні можна подати так (рис. 3.1). В  Україні  порушення  законодавства,  що  регулює  виробництво  та  обіг  підакцизних товарів, не впливають на прийняття рішень органів державної влади щодо видачі ліцензій, призупинення  їх дії або  їх анулювання. У країнах ЄС така ліцензія може бути скасована або призупинена  при  порушеннях  ліцензійних  умов,  виявленні  випадків  ухилення  від  сплати податків  та  інших  дій  кримінального  характеру.  Введення  даних  інструментів  регулювання режиму обігу підакцизних товарів дозволить як більш ефективно впливати на порушників, так і у майбутньому перетворити інструмент ліцензування у суто дозвільний, що і відповідає його економічній сутності. 

В  узагальненому  вигляді  основними  завданнями,  які  постають  при  реформуванні оподаткування  акцизним  податком  в  Україні,  є  формування  ефективної  системи  акцизного податку  з  використанням  економічно  обґрунтованого  рівня  його  ставок  і  забезпечення виконання ним функції, пов’язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоров’я людини. Крім того, ще одним  завданням  є  наближення  механізму  справляння акцизного податку до вимог відповідного законодавства ЄС. 

Реалізація  зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну роль акцизного  податку в Україні,  так  і  створити  умови для  забезпечення  сталого розвитку підприємств-виробників підакцизної продукції,  а також захистити вітчизняних споживачів  від неякісної продукції як вітчизняного, так і імпортного походження. 

ВИСНОВКИ

 

Отже, провівши дослідження в даній курсовій роботі, можна зробити наступні висновки:      

  Акцизний податок – це непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни товарів.

Згідно з  Податковим кодексом в Україні підакцизними товарами є: спирт етиловий, алкогольні та тютюнові вироби, спирт етиловий та транспортні засоби.

Акцизний податок  з етилового спирту відіграє досить значну роль у формуванні надходжень від акцизу – знизився у 2008 році на 18,1 % або 441 млн. грн., а у 2009 році стрімко зріс більше,і становив 29,2 %, а в січні вересні 2010 року навпаки знизився – 24,6 %.

 Доходи від  акцизного податку зростають  з кожним роком, проте тенденція  його зростання зменшується. З  цього випливає, що акцизний податок,  як складова доходної частини  бюджету, містить у собі певний  прихований потенціал, тобто здатен генерувати надходження коштів при вмілому його застосуванні та розумному підході до проблеми оптимальності по відношенню до непрямого оподаткування.

Таким  чином  проведена  оцінка  сучасного  стану адміністрування акцизного  податку в  Україні  та  регулювання  виробництва  та  обігу  підакцизних товарів  дозволила  виокремити  певні  недоліки  та  неузгодженості.

Основними проблемами акцизного оподаткування в Україні можна назвати: ухилення  від сплати  акцизного податку, шляхом використання різних протизаконних схем; визначення оптимальних ставок оподаткування; обмеженість бази оподаткування; низька якість продукції; неконкурентноспроможність вітчизняних товарів, через низький рівень контролю імпорту та ін.

Під час проведення аудиту звертається особлива увага на правильність оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання товарів були підтверджені відповідними документами. Джерелом  проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору служать: розрахунок з акцизного збору, головна книга, баланс, нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних товарів.

  Виходячи  з  зазначеного, пропозиціями  щодо подальшого  вдосконалення   оподаткування  акцизного   податку  в  Україні виступають:

1. Обґрунтовано  збільшити  ставки акцизного  податку на лікеро-горілчані, тютюнові вироби та спирт етиловий.

2. Вдосконалити  державний контроль за виробництвом  та обігом  підакцизних товарів.

3. Підвищити  ефективність акцизних складів  на підприємствах-виробниках підакцизної  продукції.

4. Збалансувати  фіскальну та регулюючу складову використання акцизного податку з нафтопродуктів.

5. Створити системи  оперативного обміну інформацією  між ДПА України та ДМС України  щодо зовнішньоекономічних операцій  з підакцизною продукцією.

6. Запровадити  єдину автоматизовану електронну систему моніторингу  та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що  дозволить  як підвищити ефективність державного контролю, так і дозволить оцінити реальну картину сучасного стану даного ринку.

В  узагальненому  вигляді  основними  завданнями,  які  постають  при  реформуванні оподаткування  акцизним  податком  в  Україні,  є  формування  ефективної  системи  акцизного податку  з  використанням  економічно  обґрунтованого  рівня  його  ставок  і  забезпечення виконання ним функції, пов’язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоров’я людини. Крім того, ще одним  завданням  є  наближення  механізму  справляння акцизного податку до вимог відповідного законодавства ЄС. 

Реалізація  зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну роль акцизного податку в Україні,  так  і  створити  умови для  забезпечення  сталого розвитку підприємств-виробників підакцизної  продукції,  а  також  захистити  вітчизняних  споживачів  від  неякісної  продукції  як вітчизняного, так і імпортного походження.