Аудит розрахунків з бюджетом за акцизним податком

 

Насамперед аудитор  повинен скласти загальну уяву про підприємство Немирівський спиртзавод, тобто розглянути напрямки роботи даного підприємства, історію його діяльності, теперешній стан виробничої та фінансової діяльності, види продукції, ринки збиту, перспективи розвитку.

Організація і планування аудиту завжти пов¢язується з визначенням мети, завдань, відповідальності та обов¢язків аудитора.

Плануючи аудиторську  перевірку розрахунків з бюджетом з акцизного податку, аудитор  визначає її мету, яка полягає у  проведенні перевірки по вищезазначених питаннях з найбільшою ефективностю та високою якістю результатів. Завданням аудиторської перевірки є підтвердження достовірності звітних даних з акцизного податку або ж виявлення допущених помилок та подання рекомендації для їх виправлення.

На даному етапі аудитор визначає ступінь довіри до інформації, яку надало підприємство для перевірки.

Після цього у відповідності  з другим міжнародним нормативом аудиту, аудитор складає лист-забов¢язання, де визначає взаємні  обов¢язки,  напрямок роботи, надається документально підтверджена згода на обсяг аудиту, відповідальність аудитора і форма подання аудиторського висновку. У закордонній практиці такий лист називають меморандумом.

Крім того, аудитор  узгоджує з керівництвом підприємства Немирівський спиртзавод тривалість роботи, інформацю, яку бажає отримати начальник та головний бухгалтер, а також суму винагороди за проведену роботу.

Для виконання взятих на себе забов¢язань, аудитор складає перелік питань, які будуть підлягати перевірці, тобто складається так звана програма, яка у письмовій формі передається керівнику підприємства для ознайомлення.

Для проведення аудиту розрахунків  з бюджетом з акцизного податку  програма перевірки підприємства “Немирівський спиртзавод” включає такі питання (таблиця 3.2).

Отже, як видно з програми перевірки підприємства об¢єктом аудиту є всі операції, що пов¢язані з нарахуванням та сплатою акцизного податку. В програмі передбачено: дослідження правильності формування податкового забов¢язання та податкового кредиту; перевірка арифметичного аналізу сум податку, належної сплати в бюджет, а також визначення правильності ведення податкового обліку акцизного податку; дослідження правильності формування нагромаджувальних відомостей підакцизних товарів, перевірка правильності ставок  акцизного податку, а також  арифметичного підрахунку суми акцизного податку;  дослідження дотримання термінів подання  та достовірності податкової звітності.

Поряд з переліком  питань,що перевіряємо в програмі аудиту визначено джерела отримання  необхідної інформації: накладні, податкові накладні, рахунки –фактури та інші реєстри первинного обліку придбання товарів, податкова звітність, головна книга, журнал – ордер, журнал – ордер № 7, товарно – транспортні накладні, платіжні документи.

Таблиця 3.2.

             Програма аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного податку  на

“Немирівському спиртзаводі”

Перелік аудиторського  процесу	Робочі документи	Період прове-дення	Викона-вець	Примітки
Дослідження правильності формування податкового зобов’язання	Рахунок-фактура, накладна, податкова накладна, податкова декларація	15.04.2011	Яковенко Л.В.
Аудит формування податкового  кредиту	Рахунок-фактура, накладна, податкова накладна, тощо	-
Аудит податкового обміну на арифметичному підрахунку податку	Податкова накладна, книга обліку придбання та книга обліку продажу	-
Аудит реалізації підакцизних  товарів	Платіжні документи, нагромаджувальні відомості., накладні	16.04.2011
Аудит достовірності  податкової звітності	Розрахунок акцизного  податку	17.04.2011
Надання консультації		21.04.2011
Написання та підписання аудиторських висновків		22.04.2011

 

Отже, як видно з вищевикладеного, продумана організація та планування аудиту дають змогу аудитору найбільш ефективно виконувати свої обов’язки, які в даному випадку полягають в аудиті розрахунків з акцизного податку та достовірності звітності.

       Проведення  аудиту розрахунків з бюджетом  щодо нарахування та сплати  акцизного податку можна умовно  поділити на дві частини: аудит податкових зобов’язань з акцизного податку та аудит бюджетного відшкодування акцизного податку.

       Отже, під час проведення аудиту  правильності обчислення податкових  зобов’язань з акцизного податку  необхідно провести перевірку  правильності визначення об’єктів  оподаткування акцизним збором.

      Відповідно  до Податкового кодексу, об’єктом оподаткування щодо  “Немирівського спиртзаводу ” став оборот з реалізації підакцизних товарів, а саме: горілчаних виробів.

      Суми  податкових зобов’язань щодо  сплати акцизного податку відображаються по кредиту рахунку 64 “ Розрахунку з податками й платежами “ субрахунок  з акцизного податку  у кореспонденції з рахунками: 70 “ Доходи від реалізації” – у випадках відвантаження підакцизних товарів, в оплату за які кошти від покупця на дату відвантаження підприємство не отримало, а також у випадках відпуску товарів за готівку.

      Сума  акцизного податку, яка відповідно  з Указом Президента України  “ Про міри по регулюванню  реалізації спирту етилового  та алкогольних напоїв”[14] сплачується  під час купівлі, або митного огляду спирту етилового, який використовується для виробництва підакцизної продукції та виготовлення лікувальних засобів, відображається підприємством по дебету рахунку 643 “ Податкові зобов’язання з акцизного податку та кредиту рахунків “ 631  “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками “.

       Під  час аудиту аудитор перевіряє,  щоб після відвантаження підакцизної  продукції, для виробництва якої  використовувався спирт етиловий, сума акцизного податку, яка  відшкодовується з бюджету відображалась по дебету рахунків 64 “ Розрахунки з податками й платежами” субрахунок “ по акцизному податку “ в кореспонденції з кредитом рахунку 643 “Податкові розрахунки з акцизного податку”.

       Отже, при проведенні аудиту необхідно  звернути особливу увагу на правильність оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання товарів були підтверджені відповідними документами .

       Під  час проведення аудиту, аудитор  повинен особливу увагу приділяти  правильності застосування ставок  акцизного податку, курсу євро  на перший день кварталу, в якому проводилась реалізація підакцизних товарів .

       Необхідно  також проаналізувати чи правильно  проставлені коди товарів згідно  з Гармонізованою системою опису  кодування товарів , назва товарів  згідно з вказаним кодом, їх практична місткість та інші показники.

       При  проведенні аудиту, аудитор повинен  звернути увагу на оформлення  розрахунків з акцизного податку:  складені не за встановленою  формою, не підписані керівником  і головним бухгалтером не  дійсні.

       Аудитор  повинен перевірити правильність  арифметичного підрахунку суми  акцизного податку, належної до  сплати в бюджет, а також дотримання  термінів сплати податку. У  разі знаходження порушень аудитор  повинен відобразити це в аудиторському  висновку.

       Джерелом проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного податку служать: розрахунок з акцизного податку; головна книга; баланс; нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних товарів; первинні документи – товарно-транспортні накладні, платіжні та банківські документи та інші.

Для проведення аудиту достовірності  звітності з акцизного податку, аудитор перевіряє нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних  товарів, це окремо по кожній назві  товарів з урахуванням характеристики цього товару на підставі первинних документів ( товарно-транспортних накладних, платіжних банківських, касових документів), які повинні бути також представлені аудитору, накопичуються дані про кількість реалізованих товарів, ціну реалізації, вартість за відпускними цінами з урахуванням акцизного податку.

При проведенні аудиту необхідно  перевірити відповідність підсумків  у відомостях та сум, які зазначені  у розрахунках з акцизного  податку.

При цьому аудитор  повинен перевірити арифметичні  підрахунки акцизного податку. При виявленні невідповідності аудитор повинен вказати про це в аудиторському висновку.

Кінцевим результатом  діяльності аудитора є написання  аудиторського висновку, яким оформлюється закінчена перевірка підприємства. Складання аудиторського висновку регламентується статтею 7 Закону України “Про аудиторську діяльність” [ 5  ].

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його публікація є свідоцтвом того, що податковий звіт як вцілому так й в усіх деталях  відповідає діючому законодавству, методології ведення податкового обліку, визначеного внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і є достовірним.

У відповідності до цілі складання аудиторський висновок може мати декілька призначень,разом з  тим він завжди:

короткий, змістовний, цілеспрямований,  правовий акт , оскільки у визначених законом випадках лише перевірений аудитором звіт є доказом про результати роботи підприємства.

Перейдемо безпосередньо  до порядку складання аудиторського  висновку. Він обов’язково повинен  містити наступні елементи:   заголовок, повна назва об’єкта, що перевіряється абзац в якому зазначається кому адресований аудиторський висновок; склад перевірених аудитором документів, період; час перевірки; термін перевірки , зміст проведених аудитором робіт ; дата складання; адреса аудиторської фірми; підписи.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати акцизного податку  до бюджету здійснюють податкові  інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок. Камеральна перевірка проводиться в момент одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство. Перевіряються відповідність сум акцизного податку, відображених у розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності, а також правильності арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка  розрахунків з акцизного податку проводиться з виходом на підприємство не менш, ніж один раз на два роки в строки, встановлені керівниками податкових інспекцій.

При документальній перевірці  визначають правильність правильність відображення оборотів по кредиту рахунку 65 “Розрахунки з бюджетом”. Для цього використовується відомість № 16 ( з відвантаження та реалізації товарів ),  товарно-транспортні накладні на відвантаження готової продукції, банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 65 перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного податку. На завершення документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебетом та кредитом рахунку 65 та відповідність цих сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному податку, поданих у податкову інспекцію. За результатами документальної перевірки в разі встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного податку до бюджету складається акт в двох примірниках. Акцизний податок розраховується згідно з установленими ставками  та оподатковуваним оборотом. Суми акцизного податку, що підлягають сплаті, визначаються підприємством-платником самостійно, виходячі з обсягів реалізованих підакцизних товарів за встановленими ставками.

Немирівський спиртзавод не являється постійним платником акцизного податку. Але, після здійснення обороту з реалізації, підприємство сплачує суми акцизного податку на третій день після здійснення обороту з реалізації.

Підприємство Немирівський спиртзавод забов¢язався самостійно сплачувати суму податкового забов¢язання, зазначеного у поданому ним розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання розрахунку. Датою виникнення податкових забов¢язань  з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше.

Як зазначилося раніше підприємство Немирівський спиртзавод  не є постійним платником акцизного податку. Але, за готову продукцію, яка отримана виробником як оплата за надані послуги, платником є виробник, який сплачує акцизний податок до бюджету у визначені законодавством строки.

Бухгалтерія Немирівського спиртзаводу щомісячно не пізніше 20 числа місяця,  наступного за звітним складає і подає до органів податкової служби розрахунок акцизного податку.

 

3.3. Проблеми та напрямки вдосконалення податкового аудиту розрахунків з акцизного податку в Україні

 

Принципи та підходи до використання акцизного  податку в податковій системі України зазнають постійних змін та реформ. Така ситуація викликана як безпосередньо  трансформацією  національної  податкової  системи,  так  і  державною політикою регулювання  виробництва  та обігу окремих  видів підакцизних  товарів. Крім  того, ще  одним фактором,  який  впливає на  формування  акцизної  політики  в Україні,  є вплив даного  податку на  рівень  споживання  товарів,  шкідливих для здоров’я  людини.  Вказаний фактор як основний для зміни умов функціонування акцизного податку в Україні використовується останніми роками. Так, лише в 2008–2009 роках Верховною Радою України була прийнята ціла низка законодавчих актів, які були спрямовані як на підвищення ставок акцизного податку та визначення порядку їх встановлення, так і на вдосконалення основних засад державного регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів.

Взагалі, акцизний податок в національну податкову  практику був введений в 1991 році, що було зумовлено необхідністю регулювання  споживання монопольних і високорентабельних товарів в Україні, а також створенням умов для формування достатньої доходної частини бюджету країни. Протягом періоду застосування акцизного податку в Україні законодавство, що його регулює, зазнавало значних змін. На початку використання акцизного податку до переліку підакцизних товарів, крім нині діючих, було введено ювелірні вироби, кольорові телевізори, магнітофони, відеоапаратуру й апаратуру звукозапису, компакт-диски, одяг з натуральної шкіри та хутра та ін. Однак, вже з 2000 року було значно скорочено перелік підакцизних товарів, змінено ставки податку, а підакцизними товарами визначені алкогольні напої, тютюнові вироби, спирт, пиво, транспортні засоби, спирт етиловий та ювелірні вироби. Метою скорочення переліку підакцизних товарів було створення найбільш ефективної системи оподаткування акцизним податком, а також посилення державного контролю за обігом підакцизної продукції, що особливо стосується режиму обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів. До інструментів такого регулювання відноситься система акцизних складів, механізм використання спеціальних марок акцизного податку, маркування нафтопродуктів, ліцензування виробництва та обігу підакцизної продукції та ін.