Планування розвитку пiдприемства

- створення умов для  виготовлення (надання) товарного  продукту;

- підтримування зв’язків  із підприємствами партнерами;

- ведення кадрової  політики;

- питань стимулювання;

- подальшого розширення  виробництва;

- захоплення нових  і утримання старих сфер впливу тощо.

В залежності від хронологічних  підходів виділяють:

- короткострокові виробничі  програми;

- середньострокові виробничі програми;

- довгострокові.

Однак складання виробничої програми аж ніяк не заперечує поточне  коригування дій управлінням  підприємством, кардинальним змінам ведення господарювання тощо.

Комплексне вивчення зовнішніх і внутрішніх чинників, які так чи інакше впливають, або  можуть впливати на діяльність підприємства, дає змогу побудувати дієву виробничу  програму, яка буде мати велику практичну віддачу.

В УДЦР підбито підсумки виробничої діяльності підприємства за минулий  рік та визначено основні завдання на 2009 рік. 
18 вересня в Українському державному центрі радіочастот відбулася нарада, на якій підбито підсумки виробничої діяльності підприємства у 2008 році.  

В нараді взяли участь заступники начальника, керівники структурних  підрозділів та начальники філій  УДЦР. Як зазначив керівник підприємства, за підсумками виробничої та фінансово-економічної діяльності Український державний центр радіочастот виконав планові показники і в цілому успішно завершив 2008 рік.

Більш докладно за напрямками діяльності підприємства виступили заступники керівника Центру.

Про підсумки господарської діяльності, зокрема виконання плану державних  закупівель у 2008 році, учасників наради поінформував заступник начальника Вадим Ковальський. Він зосередив увагу керівників філій на необхідність більш відповідального ставлення до проведення тендерних закупівель товарів та послуг у 2009 році.

Підбиваючи підсумки наради, Павло Слободянюк зазначив, що колектив має певні резерви для вдосконалення діяльності та нарощування показників. Вони криються в ефективному використанні сучасного обладнання та  людського потенціалу, виконавчої дисципліни працівників Центру.

Начальник УДЦР також висловив впевненість, що згуртована та злагоджена робота колективу підприємства у 2009 році забезпечить успішне виконання завдань, поставлених перед Центром.

За підсумками виробничої та фінансово-економічної  діяльності кращими, за категоріями, визначено Дніпропетровську, Донецьку та Одеську філії. Другі місця посіли Волинська, Харківська та Житомирська філії. На третій позиції - Закарпатська, Івано-Франківська та Сумська філія УДЦР.

 

 

                  1.3        Шляхи до  подолання кризових явищ

Світова економіка зіштовхнулася  з кризою, яка засвідчила, що стара  фінансова модель, котра на попередньому етапі розвитку світової економіки  обслуговувала товарообмінні процеси, в умовах прискореної глобалізації виявилася неефективною, а в окремих  випадках — і відверто безпорадною. Однак саме у відновлення старої моделі вкладаються величезні кошти. При цьому переважно наголошується лише на більшій прозорості та контрольованості фінансових ризиків. 
Ринкові перетворення в Україні не супроводжувалися повним копіюванням фінансових механізмів, напрацьованих старими розвиненими економіками. Але навіть там, де це відбулося, ми виявилися ураженими. Рух спекулятивного капіталу спочатку призвів до розігріву окремих сегментів ринку з усіма інфляційними наслідками, зворотний потік — до фінансового голоду. 
      У результаті вперше за всю економічну історію України у поточному році наша економіка розвивається під надзвичайним пресингом складних світових процесів. І сьогодні ми можемо чітко виділити два періоди розвитку: 
• до липня нинішнього року — із загалом позитивними тенденціями, що формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури; 
• починаючи з серпня — різка зміна тенденцій розвитку, у першу чергу — банківської системи та експортоорієнтованих секторів виробництва. 
                    Як розвиваються сьогодні події в Україні?  
          По-перше, внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках основні українські експортери практично втратили зовнішні ринки збуту. 
Як наслідок, у серпні—жовтні вперше, починаючи з жовтня 2007 року, відбулося різке скорочення обсягів виробництва в екпортоорієнтованих галузях. За підсумками 10 місяців, кумулятивний показник приросту обсягів промисловості зменшився з 5,1 до 2,2 %. Тобто фактично в Україні спостерігається ефект миттєвого згортання виробництва. На жаль, відновити втрачені можливості і так само стрімко повернутися до попередніх рівнів виробництва нам не вдасться. 
Візьмімо зовнішні ринки. Останні два місяці, за даними Держмитслужби, фіксується стійка тенденція скорочення вартісних обсягів як експорту, так і імпорту. При цьому в листопаді динаміка падіння імпорту була вищою за динаміку скорочення експорту. Так, у листопаді експорт скоротився, порівняно з жовтнем, на 2,2 млрд. дол. США, тоді як імпорт — на 2,7 млрд. дол. США. Це призвело до зменшення від’ємного сальдо товарного балансу до 0,9 млрд. дол. США проти 1,5 млрд. дол. США у жовтні. 
З боку експорту падіння зумовлене наслідками світової фінансової кризи — істотним зниженням цін та зменшенням попиту на зовнішніх ринках. Тим часом імпорт скорочується під впливом зниження внутрішнього попиту (частково за рахунок призупинення кредитування фізичних осіб) та обвалу обмінного курсу гривні. Основні статті скорочення експорту — метали. 
По-друге, у відповідь на погіршення ситуації в експортерів та промисловості у цілому продемонстрував обвал і фондовий ринок. Якщо протягом січня—липня відбувалося поступове «просідання» ринку, то лише за три місяці — серпень—жовтень — індекс ПФТС втратив 61,48 % своїх позицій. Не в останню чергу це було пов’язано з негативними новинами від гірничо-металургійного комплексу. Але головне, що привертає до себе увагу, — це високий рівень залежності від короткотермінових, часто-густо спекулятивних інвестицій нерезидентів. Так звані гарячі гроші швидко розігрівають ринок, але так само миттєво й залишають його. А країні залишаються проблеми недофінансованої економіки. Вважаю, що ми повинні більше уваги приділяти структурі іноземного капіталу, який надходить до країни, підвищувати частку прямих іноземних інвестицій, що відображають триваліше зацікавлення інвесторів у розвитку економіки України. 
По-третє, у відповідь на відтік валюти через канал фондового ринку, а потому — загострення проблеми валютного рефінансування банків, зростання дефіциту поточного балансу та певного валютного ажіотажу серед населення, в економіці розпочалися девальваційні процеси, які призвели до зменшення у вересні рівня міжнародних валютних резервів на 0,5 млрд. дол. США, а за жовтень втрати резервів уже становили 5,6 млрд. дол. США. 
По-четверте, в умовах валютної дестабілізації та складнощів із рефінансуванням банківської боргової піраміди погіршилася ситуація на ринку банківських послуг. Якщо у серпні—вересні спостерігалася тенденція одночасного зростання обсягів залучених депозитів від населення (які становлять понад 60% загального обсягу депозитів) та наданих кредитів, то в жовтні ситуація трохи змінилася: депозити фізичних осіб у серпні зросли на 1,9 %, у вересні — на 1,1 відсотка, а в жовтні зменшились на 4,1 %; 
кредити в цілому зросли у серпні — на 3,1 %, у вересні — на 3,3 %, а в жовтні — на 9,3 %. Проте таке зростання є лише ефектом курсової переоцінки доларових позичок. Насправді відбулося зменшення кредитування. 
У листопаді зафіксовано реальне скорочення як депозитів, так і кредитів фізичних осіб (без урахування курсового чинника), що створює ефекти вимивання грошей із банківського обороту. 
По-п’яте, результатом подій на фінансових ринках і в реальній економіці стає загострення бюджетних та соціальних проблем. 
Зважаючи на скорочення або уповільнення обсягів виробництва, нарощування залишків неліквідної готової продукції, що фактично «заморожує» обігові кошти в запасах, товаровиробники обмежують соціальні виплати найманим працівникам. Станом на 1 листопада відбулося зростання заборгованості із заробітної плати (на 22,9 %, порівняно з початком жовтня). 
По-шосте, у вересні—жовтні та в листопаді тривала тенденція до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту. В результаті на готівковому валютному ринку сформувалося значне від’ємне сальдо продажу/купівлі населенням іноземної валюти. 
                           Чого варто очікувати до кінця року? 
Загалом, тенденції на ринках не змінилися, але банківська система та валютний ринок продовжують формувати непрогнозовані дії. 
Відсутність позитивних зрушень на зовнішніх ринках в умовах перекидання світової фінансової кризи на реальний сектор економіки веде до стійкої рецесії у провідних країнах світу, що й надалі погіршуватиме умови для експортоорієнтованого виробництва, насамперед — металургійної та хімічної промисловості. У металургії, за підсумками року, очікується зменшення обсягів виробництва на 10 %, у хімічній промисловості — на 3 %, у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки — на 18,2 %. Також прогнозується уповільнення зростання у машинобудуванні. 
Через ланцюг міжгалузевих зв’язків падіння у промисловості гальмуватиме зростання в залежних видах економічної діяльності, а саме — у торгівлі та транспорті. Приріст їх випуску не перевищить 4,3 та 8 %, тоді як за підсумками 10 місяців зростання становило, відповідно, 6 та 11 %. До кінця року ситуація в будівництві істотно не покращиться. Відсутність достатніх власних джерел розвитку та кредитний дисбаланс негативно позначаються на інвестиційній активності всіх суб’єктів господарювання. 
     Прогнозні тенденції  на 2010  рік - перевірки здатності як уряду, так і суб’єктів господарювання знайти спільні можливості для подолання кризових явищ.Тому прогнози розвитку економічної політики розробляються з урахуванням складної поточної економічної ситуації і недостатності стійких передумов для її поліпшення на початку наступного року. Найскладнішим буде перше півріччя, коли зберігатимуться несприятливі для вітчизняних виробників умови торгівлі. Очікується стрімке підвищення конкурентоспроможності економіки України з причини девальвації гривні. Отже,експортери отримають курсову премію і зможуть відновити свої обігові кошти.

 

 

 

                                                        

 

 

                                                   РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ „КРИВИЙ РІГ ЦЕМЕНТ”

2.1. Загальна характеристика  підприємства та оцінка техніко-економічних  показників.

ВАТ „Кривий Ріг Цемент” – це підприємство промисловості будівельних матеріалів потужністю 2 млн. тонн цементу в рік. Цементне виробництво ставить до масового типу, для якого характерні потокові форми організації технологічного процесу й високий рівень спеціалізації. Тут кожне робоче місце й кожен агрегат спеціалізовані на одній або декількох однорідних операціях, робочі місця розташовані по ходу технологічного процесу, що сприяє максимальному скороченню транспортувань при передачі продукції від однієї операції до іншої, при цьому процес виробництва стає стабільним, строго нормованим та повторюваним. Для цементного виробництва характерна наявність спеціалізованого високопродуктивного устаткування, комплексна механізація й автоматизація виробничого процесу, безперервний процес виробництва, коротка тривалість технологічного циклу.

Все це дозволяє забезпечити  високопродуктивну й ритмічну роботу підприємства, ефективно використати  основні виробничі фонди, матеріальні  й трудові ресурси, що сприяє досягненню високої продуктивності праці й низької собівартості продукції.

Основними структурними підрозділами підприємства є цехи. У своєму складі цементний завод  має комплекс основних і допоміжних цехів. Основні цехи цементного заводу спеціалізуються по технологічній  ознаці, тобто виконують окремі частини загального технологічного процесу (видобуток, підготовку сировини, випал, мливо). До них відносяться: гірський, сировинний, випал клінкера, мливо. Вони зв'язані в єдину потокову систему, розподілену на паралельно працюючі технологічні лінії.

Основним переділом  виробництва є випал клінкера, робота всіх інших переділів спрямована до забезпечення високопродуктивної, ритмічної, безперебійної роботи обертових  печей.

Допоміжні цехи забезпечують основне виробництво енергетичними  ресурсами, здійснюють ремонт всіх видів устаткування й інших основних фондів, транспортні роботи, обслуговування й ремонт контрольно-вимірювальних приладів, апаратів автоматичного регулювання виробничих процесів.

З метою охорони навколишнього  середовища технологічні агрегати підприємства оснащені ефективними пиловловлюючими пристроями (електрофільтрами).

Виробництво цементу  на заводі організовано по мокрому  способу, що дозволяє регулювати мінералогічний склад цементу шляхом введення в  сировинну суміші коригувальних добавок. Виробництво цементу складається

з наступних основних процесів: готування сировинної суміші, її випалу й розмолу обпаленого продукту (клінкера) в порошок.

На цементному заводі застосовується попередільньні метод  калькулювання собівартості цементу. Розрахунок собівартості цементу проводиться підсумовуванням статей витрат по кожному переділу в наступній послідовності: визначається собівартість видобутку сировини, потім продукції окремих переділів й, нарешті - повна собівартість цементу. Розділивши суму витрат на обсяг випуску, визначають собівартість 1 тонни цементу.

При розрахунку собівартості сировини застосовують простий метод  калькуляції, при якому всі витрати  групуються по окремих статтях, а  потім розподілом загальної суми на кількість сировини, що добувається, визначають собівартість одиниці (т або м³). Процес видобутку сировини складається з буровзривних, добувальних та транспортних робіт, витрати по яких входять у загальну собівартість сировини. У такий спосіб виробництво цементу ставиться не тільки до обробної, але й до видобувної галузі.

У звітному році завод  планував зробити 1600000 тонн цементу, однак  фактичний випуск склав 1500000 тонн.

Зниження обсягу виробництва  на 6% пояснюється падінням в останні  роки попиту на цемент у виді різкого  скорочення будівельно-монтажних робіт, а також різким збільшенням вартості паливно-енергетичних ресурсів.

Проведемо аналіз основних техніко-економічних показників ВАТ  „Кривий Ріг Цемент” за період 2005-2007 роки, табл. 2.1.(Додаток 1.)

          Як видно з табл. 2.1, по ВАТ „Кривий Ріг Цемент” спостерігається значне погіршення техніко-економічних показників у 2006 році. Чистий прибуток підприємства зменшився на 15965,2 тис. грн. і має у 2006 році від’ємне значення.

Значне зменшення чистого  прибутку відбулося за рахунок зменшення обсягу реалізації на 1963,5 тис. грн., зниження продуктивності праці та зростання собівартості продукції на 35287,3 тис. грн..

Так як у 2006 році підприємство має збитки у розмірі 15465,2 тис. грн.., воно є нерентабельним.

2.2. Оцінка фінансової діяльності підприємства

Частиною фінансового  плану підприємства є „Баланс  доходів і видатків” — фінансовий план підприємства на поточний рік, квартал  або місяць. У ньому знаходить  відображення рух усіх фінансових ресурсів підприємства, які надходять підприємству і витрачаються ним у відповідних напрямках.

Баланс доходів і  видатків складається з таких  чотирьох розділів.

1 розділ – Доходи  і надходження коштів.

2 розділ – Витрати  і відрахування.

3 розділ – Кредитні  взаємовідносини з банками.

4 розділ – Взаємовідносини з бюджетом.

Розробка планового  балансу доходів і видатків —  це заключний етан фінансового планування. Для його складання потрібно мати всі плани виробничо-господарської  діяльності підприємства, а також  зробити всі розрахунки фінансових ресурсів, а саме: план прибутку і його використання; план надходження і використання амортизаційних відрахувань; розрахунок планового приросту нормативу власних оборотних коштів і джерел його покриття; розрахунок обсягу і джерел капіталовкладень; розрахунок надходження ПДВ і його сплати до бюджету і ін.

Крім того, необхідно  зробити розрахунки планових обсягів  валових доходів і валових  витрат для визначення суми прибутку, яка має бути сплачена до бюджету  у вигляді податку на прибуток. Проте як джерело всіх витрат, які плануються у фінансовому плані, може виступати лише балансовий (тобто реальний) прибуток, саме він і є основним об'єктом фінансового планування.

Якщо баланс доходів  і видатків складено правильно, то різниця  між першим і другим розділами  балансується перевищенням платежів у бюджет і в позабюджетні фонди (або навпаки) і додатною (або від'ємною) різницею у кредитних взаємовідносинах підприємства з банками за довготерміновими позичками.

У вищенаведеному балансі  доходів і видатків загальна річна  сума, власних доходів і надходжень складає 17256 грн., видатки і відрахування — 10422 грн., перевищення надходжень над видатками (головним чином за рахунок ПДВ) — 6834 грн. , сума перевищення довгострокових кредитів над сплатою боргів і процентів банкам — 62 грн., разом — 6896 грн., що відповідає балансуючій статті четвертого розділу балансу.

Виручка від реалізації продукції є основним джерелом коштів підприємства, тому фінансова служба зобов'язана забезпечити рівномірне надходження її від покупців. Це потребує встановлення фінансового контролю за ритмічністю виробництва, дотриманням графіку відвантаження готової продукції, одержанням платіжних документів, своєчасним переданням їх покупцям або в банк — в залежності від форми розрахунків, які встановлені в договорах.

Для організації цієї роботи фінансова служба ВАТ „Кривий  Ріг Цемент” налагодила постійні організаційно-інформаційні контакти з виробничими і функціональними  підрозділами підприємства, і в першу  чергу — з плановим, виробничим відділами і з відділом збуту. Від планового відділу фінансова служба одержує щомісячні плани випуску товарної продукції за вартістю і в номенклатурі, у виробничому відділі черпає інформацію про детальні графіки випуску продукції.