Планування розвитку пiдприемства

Методи ресурсозбереження  реалізуються через організаційно-технічні заходи, наприклад, по заміні фізично або морально застарілих технологій, устаткування, організаційних проектів, економічних і інших методів менеджменту.

Перш ніж привести види стратегій ресурсозбереження  на рівні підприємства, розглянемо деякі залежності між якістю і  ресурсоємкістью товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Фактори ресурсозбереження

 

Теоретична залежність між якістю товару і сукупними  витратами за його життєвий цикл приведена  на рис. 3.2.

Практично встановлюється залежність між корисним ефектом, одержаним  від товару за його термін служби, і сукупними витратами за життєвий цикл, починаючи з маркетингу і закінчуючи утилізацією після використовування. Подібні залежності можуть бути встановлені для конкретних видів товарів по групі сегментів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2. Теоретична залежність між якістю товару і сукупними витратами

 

Аналіз рис. 3.2 дозволяє зробити висновок, що після певного (оптимального, крапка "А") рівня  якості на кожну одиницю якості потрібні ресурси, що зростають в геометричній прогресії.

На рис. 3.3 приведена матриця „Якість — ресурсоємкість”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3. Матриця „Якість  — ресурсоємкість”

 

Після знаходження сектора, в якому знаходиться товар  по рівню якості і ресурсоємкісті, можна заздалегідь визначити  напрям стратегії розвитку товару, рис. 3.4.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.4. Стратегії розвитку товару залежно від рівня його якості і ресурсоємкості

 

Стратегіями ресурсозберігання  на підприємстві можуть бути наступні:

1. Спрощення кінематичної  схеми (структури, принципу дії)  товару.

2. Міжвидова і внутрішньовидова  уніфікація складових частин  товару.

3. Вдосконалення технологічності  конструкції товару.

4. Організаційно-технічний  розвиток виробництва.

5. Розширення зарубіжного  виробництва якісного товару  без зміни його конструкції  в країні (країнах), де дешевший (ефективніше)  конкретний вид ресурсу.

6. Реалізація чинників  ресурсозбереження, рис. 3.1.

Соціальна політика фірми — генеральна лінія, система стратегічних заходів, що проводиться керівництвом підприємства у області стратегії соціального розвитку колективу і охорони навколишнього природного середовища як компонентів цільової підсистеми системи менеджменту. Соціальна політика спрямована на досягнення цілей у області створення нормальних умов праці і відпочинку працівників; забезпечення ним безпеки на виробництві, в дорозі, побуті, місцях відпочинку; задоволення і розвитку потреб працівників; зміцнення здоров'я і збільшення тривалості їх життя; збереження екосистеми (повітряного басейну, ґрунту, водних ресурсів, флори і фауни).

Кількість стратегічних показників соціального розвитку колективу  і охорони оточуючого природного середовища залежить від безлічі чинників: характеру продукції, що випускається, комплексності і складності технології, розміщення підприємства, його складності, географічного розташування і віку, кількості працюючих і демографічних чинників і ін.

До складу обов'язкових  показників соціального розвитку колективу і охорони оточуючого природного середовища повинні бути включені наступні:

• ступінь відповідності показників безпеки праці встановленим нормативам;
• ступінь забезпеченості робочих місць виробничими площами і задоволення соціальних виробничих потреб працівників в об'єктах відпочинку, особистої гігієни, живлення і др.;
• ступінь задоволення соціальних побутових потреб працівників в житлі, транспортними засобами, об'єктами охорони здоров'я, освіти, дошкільними установами і др.;
• ступінь відхилення показників екологічності і ергономічності робочих місць від встановлених нормативів (по рівню температури, шуму, вібрації, запорошеної, освітленості, швидкості повітря, радіоактивності і ін.);
• втрати робочого часу по хворобах працівників;
• показник травматизму;
• середня заробітна платня працівників по категоріях;
• плинність кадрів по категоріях;
• середня тривалість життя працівників по категоріях;
• ступінь відхилення показників екологічності середовища незаселеного від встановлених нормативів за змістом в повітрі, воді і ґрунту екологічно шкідливих домішок;
• частка розрахункового прибутку підприємства, що спрямовується на заходи щодо соціального розвитку колективу;
• частка прибутку, що спрямовується на охорону оточуючого природного середовища.

На основі аналізу фактичного стану параметрів соціального розвитку колективу і охорони оточуючого природного середовища, порівняння їх з міжнародними, державними, галузевими і регіональними нормативами (критеріями, показниками, вимогами) керівництво фірми повинне визначити відставання (вузькі місця) в даній області і розробити систему стратегічних заходів по їх ліквідації.

Науково-дослідні і дослідно-конструкторські  роботи (НДДКР) — комплекс робіт  по пошуку або розробці технологічних  і організаційно-економічних способів і методів практичного досягнення нормативів конкурентоспроможності (якості, ресурсоємкості і інших показників) об'єкту, встановлених на стадії маркетингових досліджень.

Основним інструментом досягнення цілей НДДКР є упровадження результатів науково-технічного прогресу (НТП). Найважливішими напрямами НТП є: 1) комп'ютеризація виробництва і управління на всіх рівнях і у всіх областях на основі могутніх і мініатюрних комп'ютерів; 2) вдосконалення технологій; 3) розширення застосування біотехнології; 4) створення матеріалів з наперед заданими властивостями, композиційних і синтетичних матеріалів; 5) розвиток теорії і практики менеджменту.

На рівні підприємства окремі напрями НТП реалізуються за допомогою вкладення інвестицій. Процес по вкладенню інвестицій в інноваційні проекти називається інноваційним.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Планування діяльність підприємств є об'єктом дослідження багатьох наук: економічної теорії, макро- і мікроекономіки, управління, організації і планування виробничо-фінансової діяльності, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу і т.д.

Об’єктами аналізу планування діяльності підприємств є управління бізнесом.

В даний час планування діяльності підприємства займає важливе місце серед економічних наук. Його розглядають як одна з функцій управління виробництвом.

Аналіз планування діяльності є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарчих резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень.

Роль аналізу як засобу управління виробництвом з кожним роком зростає. Це обумовлено різними обставинами. По-перше, необхідністю неухильного підвищення ефективності виробництва у зв'язку із зростанням дефіциту і вартості сировини, підвищенням науко- і капіталоємності виробництва. По-друге, створенням нових форм господарювання у зв'язку з роздержавленням економіки, приватизації підприємств і іншими заходами економічної реформи.

Для підвищення ефективності роботи підприємств першочергове значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції, зростання прибутку.

Загальна сума прибутку характеризує фінансовий результат  усіх видів господарської діяльності підприємства.

У курсовій роботі досліджено планування господарської діяльність ВАТ „Кривий Ріг Цемент”. ВАТ „Кривий Ріг Цемент” – це підприємство промисловості будівельних матеріалів потужністю 2 млн. тонн цементу в рік. Як показав аналіз, по ВАТ „Кривий Ріг Цемент” спостерігається значне погіршення техніко-економічних показників у 2006 році. Чистий прибуток підприємства зменшився на 15965,2 тис. грн. і має у 2006 році від’ємне значення. Значне зменшення чистого прибутку відбулося за рахунок зменшення обсягу реалізації на 1963,5 тис. грн., зниження продуктивності праці та зростання собівартості продукції на 35287,3 тис. грн. Так як у 2006 році підприємство має збитки у розмірі 15465,2 тис. грн.., воно є нерентабельним.

У 2007 році спостерігається покращення основних показників діяльності ВАТ „Кривий Ріг Цемент”. Збільшився обсяг реалізації на 114948,3 тис. грн. і відповідно зріс чистий прибуток підприємства на 35522,9 тис. грн. Дані зміни пояснюються значним зростанням продуктивність праці – на 101,43 тис. грн. Позитивним показником також є зростання фондовіддачі у 2007 році на 3,98, що говорить про підвищення продуктивності основних виробничих фондів.

До негативних змін у 2007 році можна віднести зростання собівартості продукції на 20330,8 тис. грн., але воно викликано значним зростанням обсягу виробництва. Негативним є зростання кредиторської і дебіторської заборгованості у 2006 році на 10197,5 тис. грн. та 5206,3 тис. грн. відповідно.

Аналіз фінансових результатів  показав, що по відношенню до попереднього періоду прибуток до оподаткування  зріс на 148,49%. У динаміці фінансових результатів можна відзначити наступні зміни: собівартість продукції зросла на 16,51%. Таке зростання пояснюється зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції, яка збільшилась на 45,57%. Зростання обсягу реалізації вплинуло на зростання витрат на збут на 13,32%. Управлінські витрати знизилися на 16,66%, також зменшилися інших операційні витрат на 74,48%. Загальний прибуток від операційної діяльності зріс на 565,74%.

В 2007 році спостерігається зростання витрат підприємства в порівнянні з 2006 роком на 34448,9 тис. грн. або на 22,08%. Отже, не зважаючи на значне зростання витрат підприємства, воно не впливає негативно на його діяльність тому, що зростання витрат обумовлене зростанням обсягів виробництва.

Аналіз показників рентабельності і прибутковості показав, що у 2006 році спостерігається значне погіршення всіх показників прибутковості і рентабельності. Рентабельність продажу зменшилась від на 0,36% до від’ємного значення. Рентабельність основної діяльності і рентабельність підприємства також мають від’ємне значення. Це пояснюється тим, що у 2006 році підприємство мало збитки. Рентабельність власного капіталу у 2005 році склала -7,67%, а у 2006 році зменшилась до -10,32%.

У 2007 році показники прибутковості і рентабельності значно покращуються. Рентабельність продажів зросла на 19,22%, рентабельність основної діяльності і по підприємству збільшуються на 26,54%

Ефективність діяльності підприємства залежить від стану  основних фондів, тобто від ефективності роботи устаткування і обладнання. Підвищити прибутковість ВАТ „Кривий Ріг Цемент” можна за рахунок скорочення витрат на простої для незапланованого ремонту та на оплату незапланованих ремонтів. Для удосконалення робіт з ремонту та обслуговування основних фондів на підприємстві необхідно відкрити сервісне обслуговування устаткування і обладнання.

Отже,підвищити рівень ефективності господарської діяльності підприємства можна за допомогою удосконалення технічної і соціальної політики підприємства.

 

                         

 

 

 

 

 

                       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Господарський кодекс України, К. – 2003 р.
2. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы – М.: Финансы и статистика, 2001. – 248 с.
3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Под ред. В.И. Стражева – Минск: Высшая школа, 2005 – 398 с.
4. Бланк И.А. Основы менеджмента – М.: Ника-центр, 2001 – 346 c.
5. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К.: Атіка, 2004 – 480 с.
6. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2003 – 420 с.
7. Грузинов В.П. Экономика предприятия – М.: Финансы и статистика, 2006 -384 с.
8. Гэлловей Лес Операционный менеджмент: принципы и практика – СПб, М., Харьков, Минск: Питер, 2001
9. Дилфорт Д. Производственный и операционный менеджмент – Минск, Высшая школа, 2000 – 432 с.
10. Економка підприємства: Підручник / За ред. С. Покропивного – К.: КНЕУ, 2001 – 528 с.
11. Економка підприємства: Навчальний посібник / За ред. П.С. Харіва – Тернопіль: Економічна думка, 2000 – 500 с.
12. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник – К.: Знання-прес, 2004
13. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навчальний посібник – К.: Видавничий дім „Скарби”, 2006 – 336 с.
14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання КОО, 2004 – 378 с.
15. Костіна Н.І., Алєксеєва А.А., Василик О.Д. Фінанси: система моделей і прогнозів – К.: Четверта хвиля, 2001 – 304 с.
16. Курочкин А.С. Операционный менеджмент – К.: МАУП, 2000
17. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія – К.: КНЕУ, 2001 – 387 с.
18. Летягин В. Стратегический менеджмент: Практические аспекты // Персонал – 2001 – № 10 – с. 74-77
19. Люкшонов А.Н. Стратегический менеджмент – М.: ЮНИТИ, 2002 – 375 с.
20. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент: Учебное пособие – М.: ЮНИТИ, 2005 – 364 с.
21. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 1999 – 132 с.
22. Москвін С.О., Бевз С.М., Дiдик В.Г. Проектний аналiз — К.: Лiбра, 2006 — 366 с.
23. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е издание, переработанное и дополненное – Минск: Новое знание, 2000 – 688с.
24. Сизоненко В. Підприємництво: Підручник – К.: Вікар, 2004 – 438 с.