Власний капітал підприємства: структура, формування і використання

малоцінних та швидкозношуваних предметах - 54831,3 грн., результат виконання кошторису  за спеціальним фондом - 62498,06 грн., зросла кредиторська заборгованість - 11944,3 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Методика контролю  форм власного капіталу бюджетної  установи та характеристика фактів типових порушень

Контроль у бюджетних установах  здійснюється відповідно до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року, та інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні,  затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 3 жовтня 1997р. № 121.

Контроль проводять безпосередньо  в установах, не частіше 1 разу на рік. Порядок проведення контролю зображено  на рисунку 3.2.1.

 

Етапи проведення ревізії

Узагальнення та реалізація результатів

Дослідна

Організаційна

  

 

Узагаль-нення документування результа-тів контролю

Реалізація матеріа-лів

контролю

Дослід-ний процес

Перед-дослід-ний процес

Оганіза-ційно-методична підготовка ревізії

Вибір об’єкта ревізії

 

 

 

 

 

Рис. 3.2.1. Етапи проведення ревізій

 

Основними завданнями ревізій (перевірок) виконання бюджетів  є:

- дотримання чинних нормативних  актів щодо виконання бюджетів  відповідних рівнів;

- ревізія  поточного рахунка відповідного бюджету, позабюджетних і

валютних коштів    органів     виконавчої   влади   чи     органів     місцевого

самоврядування;

- правильність витрачання коштів  на утримання фінансових органів,  органів Державного казначейства, апарату відповідних державних  адміністрацій та органів місцевого  самоврядування.

Основними завданнями ревізії (перевірок) бюджетних установ є:

- додержання бюджетної дисципліни;

- перевірка правильності планування  і використання бюджетних коштів;

- збереження грошових коштів  і матеріальних цінностей;

- правильність ведення обліку  і звітності;

 законність утворення та  ефективність використання позабюджетних  коштів.

Загалом ревізійний процес має чотири умовно самостійних етапи:

- підготовка до проведення ревізії;

- проведення ревізії;

- оформлення матеріалів ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії  [50, с.24].

При проведенні ревізій установ  коледжу фізичного виховання  який, як уже зазначалося, фінансуються з бюджету, слід перевіряти:

- правильність складання і виконання  єдиного кошторису доходів і  видатків;

- законність і обгрунтованість передбачених у кошторисі видатків;

- правильність списання на витрати  грошових коштів і матеріальних  цінностей по кожній зі статей  кошторису, наявність належно  оформлених бухгалтерських документів;

- під час проведення ревізії  проводиться вибіркова інвентаризація  продуктів, устаткування, обладнання  та інвентарю;

- цільове використання коштів, одержаних із бюджету;

- законність формування та правильність  використання спеціальних коштів;

- дебіторську і кредиторську  заборгованості;

- стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність [28, с.54].

Головним завданням в даному питанні є перевірка форм власного капіталу, насемперед його фондів.

Підчас проведення перевірки фонду  у необоротних активах ревізор  повинен перевірити: збереження і  технічний стан об'єктів необоротних активів; законність і правильність документального оформлення операцій по надходженню, переміщенню і вибуттю основних засобів; правильність нарахування амортизації, своєчасність і повноту включення її до витрат виробництва; правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по надходженню, переміщенню і вибуттю необоротних активів; виконання плану ремонтів, їх своєчасність і якість.

Джерелами контролю обліку операцій з необоротних активів є первинна  документація на їх надходження, вибуття  та внутрішнє переміщення, на ремонт, по нарахуванню амортизації, а також  інші дані аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.

Ревізор  проводить перевірку  документів, які стосуються необоротних  активів  коледжу, у наступній  послідовності:

- контроль прибуткових, витратних  первинних документів і облікових  записів по необоротних активах;

- звірка записів по аналітичних  облікових регістрах, які стосуються  рухом необоротних активів;

- контроль  записів в головній  книзі і по синтетичних рахунках, які пов'язані з рухом основних засобів [57, с.21].

Перевіряючи стан обліку необоротних  активів, ревізору необхідно пересвідчитися у правильності організації аналітичного обліку; з'ясувати, чи  всі необоротні активи закріплені за матеріально відповідальними  особами; чи правильно проведена  остання інвентаризація, які її результати і чи відображені вони в облікових  регістрах, а також проконтролювати  достовірність облікових даних  про наявність та рух основних засобів.

При перевірці фонду у МШП  ревізор зобов'язаний звернути увагу  на:

1. Умови зберігання МШП в складському  приміщенні;

2. Наявність договорів про матеріальну  відповідальність;

3. Порядок оформлення операцій  по руху МШП;

4. Наявність маркування спецодягу,  спецвзуття;

5. Правильність віднесення МШП до складу запасів. Необхідно пам'ятати, що до складу МШП, які обліковуються у складі запасів, відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому процесі чи для управління підприємством терміном, що менший року або одного операційного циклу (якщо він більший за рік);

6. Своєчасність проведення інвентаризації  МШП. 

Детальній перевірці підлягають операції з видачею спецодягу та спецвзуття.

При цьому слід вияснити: хто має  право на таке отримання; за рахунок  яких джерел; норми видачі тощо.

Щодо перевірки виконання державного бюджету за видатками здійснюють попередній контроль — на етапі  реєстрації зобов'язань розпорядників  бюджетних коштів, зокрема фінансових, а також поточний контроль у процесі  оплати рахунків розпорядників бюджетних  коштів, згідно з Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3.

Аналіз бази даних інформаційних  карт, звітності про контрольно-ревізійну  роботу за формою 1-кр, термінових донесень та інформаційних листів свідчить про  різні підходи до трактування  виявлених ревізіями і перевірками “інших порушень фінансової дисципліни”, зокрема про перекручення показників “суми заниження в обліку вартості необоротних та оборотних активів” та “лишки грошових коштів і матеріальних цінностей та нематеріальних активів”.

Для правильного трактування виявленого порушення працівники КРУ аналізують причинно-наслідкові зв’язки між  недодержанням посадовими особами  об’єкта контролю встановлених регламентів  обліку, недотриманням вимог нормативно-правових актів тощо, та результатами контрольних дій,

якими зафіксовано порушення [64,с.18].

Слід також звернути увагу на численні випадки неправильної кваліфікації порушень, пов’язаних з неправильним відображенням в обліку операцій з придбання (спорудження) необоротних  активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів. Наприклад, при перевірці  в акті зазначено, що ревізією виявлено незаконні витрати внаслідок  безпідставного (без підтвердних  документів) списання трансформатора. Насправді ж об’єктом контролю було не дотримано лише порядок відображення операцій у бухгалтерському обліку, а саме: не було здійснено другого  запису щодо оприбуткування активів.

В обліку бюджетних установ оприбуткування необоротних активів відображають двома записами: у дебет субрахунків 101 - 122 з кредиту субрахунків 364 (при  попередній оплаті) або 675 (при попередньому отриманні активів) та одночасно  у дебет субрахунків 801 - 802, 811 - 813 з кредиту субрахунків 401 та (на суму ПДВ) 364, 675 (якщо ПДВ не включено до податкового  кредиту) або у дебет субрахунку 641 з кредиту субрахунків 364, 675 (якщо ПДВ включено до податкового кредиту).

Таким чином, вартість необоротних  активів включається до касових  і фактичних видатків коледжу  вже під час їх придбання. У  багатьох випадках бухгалтери бюджетних  установ проводять помилковий запис  у дебет субрахунків 801 - 802, 811 - 813 з кредиту субрахунків 364, 675, не здійснюючи другого запису в дебет субрахунків 101 - 122 з кредиту субрахунку 401. Однак  ці порушення не можуть кваліфікуватися  як незаконні витрати внаслідок  безпідставного списання майна, якщо воно справді отримане і є; це - заниження  в обліку вартості активів.

Так само при придбанні бюджетними установами малоцінних та швидкозношуваних предметів у бухгалтерському  обліку роблять такі записи:

- у  дебет субрахунку 221 з кредиту субрахунків 361, 362, 364 (при

попередній  оплаті) або 675 (при попередньому отриманні  МШП);

- у дебет субрахунків 801, 811 з  кредиту субрахунку 401;

- у дебет субрахунків 801 з  кредиту субрахунків 361, 362, 364, 675 (на  суму ПДВ, сплачену за рахунок  коштів загального фонду) або  у дебет субрахунку 641 з кредиту  субрахунків 361, 362, 364, 675 (на суму  ПДВ, сплачену за рахунок коштів  спецфонду, якщо ПДВ включено  до податкового кредиту) чи  у дебет субрахунків 811 - 813 з  кредиту субрахунків 361, 362, 364, 675 (на  суму ПДВ, сплачену за рахунок  коштів спецфонду, якщо ПДВ  не включено до податкового  кредиту).  Тобто вартість МШП  включається до касових і фактичних  видатків бюджетної установи  вже під час їх придбання. 

До показника “лишки” повинні включатися лишки коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, підтверджені оформленими у встановленому порядку матеріалами інвентаризацій, отримання яких об’єктом контролю документально не підтверджується.

Приклад 1

Проведеною під час ревізії  інвентаризацією виявлено основні  засоби, які не обліковують на балансі  об’єкта контролю. Перевіркою руху основних засобів встановлено, що зазначені  основні засоби на дату початку ревізійного  періоду в обліку не значилися; документів про їх отримання немає і до перевірки не пред’явлено; за даними обліку зазначене майно з обліку не списувалося; за письмовими поясненнями  матеріально відповідальних осіб встановити дату і джерело надходження цих  основних засобів неможливо.

До показника “занижено в обліку вартості активів” відносять безпідставно не оприбутковані цінності, отримання яких об’єктом контролю підтверджується документально (рішення відповідних органів про передачу такого майна на баланс об’єкта контролю, акти приймання-передачі, акти виконаних будівельних робіт, документи про отримання благодійної чи спонсорської допомоги, фантів, дарунків тощо), а також цінності, що раніше списані з балансу і продовжують використовуватися, виявлені як лишки проведеними під час ревізій (перевірок) інвентаризаціями.

Приклад 2

Проведеною під час ревізії  інвентаризацією виявлено основні  засоби, які

не  обліковуються на балансі об’єкта  контролю. Перевіркою руху основних засобів  встановлено, що зазначені основні  засоби на дату початку ревізійного  періоду в обліку не значилися. Під  час перевірки пред’явлено документи  про безоплатне отримання активів, однак їх вартість безпідставно не відображено у бухгалтерському обліку.

Приклад 3

Проведеною під час ревізії  інвентаризацією виявлено основні  засоби, які не обліковують на балансі  об’єкта контролю, але використовують у господарській діяльності. Перевіркою руху основних засобів встановлено, що зазначені основні засоби перебували на обліку і списані як непридатні, проте продовжують використовуватися.

Приклад 4

Перевіркою розрахунків з постачальниками  встановлено, що бюджетна установа - об’єкт контролю отримала необоротні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети не оприбуткувала на рахунки обліку активів (не проводили другий запис), а їх вартість списувала на видатки. Інвентаризацією, проведеною під час ревізії, виявлено фактичну наявність такого майна.