Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 17:55, курсовая работа
Метою курсової роботи є аналіз кадрової ситуації в Запорізькому регіоні: основних професійно-вікових груп; регіональний ринок професій; рівні оплати праці по категоріях; рівні зайнятості по категоріях; навчальні заклади, які займаються і перепідготовкою фахівців; демографічні ситуації і демографічні прогнози; національні і культурні особливості жителів Запорізького регіону.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
вивчити спеціальну літературу по даній проблемі, визначити сутність основних понять і функцій аналізу кадрової ситуації в регіоні;
проаналізувати ефективність системи кадрового забезпечення на прикладі кадрової служби облдержадміністрації м. Запоріжжя;
розробити заходи щодо вдосконалювання кадрової ситуації в кадровій службі облдержадміністрації м. Запоріжжя.
Основна мета лінійного керівника по суті та ж - реалізація стратегії фірми на дорученому йому ділянці бізнес процесу.
Лінійний керівник здійснює допоміжні функцій при розробці атестації і її проведенні (консультації по виділенню параметрів оцінки; експертиза кількості, якості й інтенсивності праці підлеглих). Однак лінійний керівник може використати процедури атестації і як додатковий важіль керування співробітниками свого відділу. Ми припустили, що, розробивши спеціальні процедури атестаційної співбесіди лінійного керівника зі співробітниками, можна збагатити керівника додатковим засобом керування - важелем впливу на його співробітників.
Однак, перетворившись у засіб керування, атестаційна співбесіда повинне залишатися так само й засобом кадрової роботи. Іншими словами, керівник може використати атестацію, щоб вплинути на співробітників і це може саме по собі підвищити ефективність роботи його підрозділу, навіть із огляду на, що керівник суб'єктивний. Але атестація також повинна служити підставою для прийняття кадрових рішень про напрямок на навчання, зарахуванні в кадровий резерв, зміні оплати праці й т.п. Для цього результати оцінки співробітника й рекомендації, підготовлені на їхній основі, повинні бути об'єктивні.
Таким чином, позитивний вплив суб'єктивності керівника на ефективність керування колективом і негативний вплив на результати оцінки співробітників - становлять проблему при атестації.
Традиційний вплив суб'єктивності безпосереднього керівника на результати атестації персоналу запобігає такими способами:
Іншими словами, роль лінійного керівника в системі атестації персоналу мінімізується, щоб зменшити вплив його суб'єктивності на підсумки атестації. Такий підхід до побудови процедур атестації може бути названа - «стратегія мінімізації суб'єктивного впливу».
Як альтернатива, запропонуємо інший підхід – «стратегію компенсації суб'єктивного впливу». Раніше було викладено, що сутність суб'єктивності керівника полягає в його однобічній оцінці співробітників. Сторони, які буде зауважувати керівник, визначаються його особистим стильовим типом. Іншими словами, керівник буде намагатися відшукати навіть в «поганому» співробітнику щось гарне, або навпаки перебільшувати його негативні сторони.
Думається, що використання «стратегії компенсації суб'єктивного впливу» при підготовці й реалізації атестації істотно підвищить точність оцінки співробітників керівником. З іншого боку, воно дозволить зберегти можливість позитивного впливу суб'єктивності керівника на ефективність керівництва групою.
Суб'єктивність керівника (у вигляді його особистих стильових особливостей) може конструктивно впливати на ефективність керівництва групою. Керівник певного типу, виявляючись у групі з відповідним рівнем ситуативного контролю, стає максимально ефективним. Здається, що атестаційна співбесіда, побудована на основі «імовірнісної моделі керівництва», дозволить керівникові більш ефективно управляти своїми співробітниками.
Проводячи атестаційну співбесіду, лінійний керівник може задавати прийнятну для себе ступінь ситуативного контролю в такий спосіб:
Позиція влади керівника
Суб'єктивність керівника з однієї сторони може привести до однобічної оцінки співробітника. З іншої ж сторони, суб'єктивність керівника в певних ситуаціях є запорукою ефективного керівництва
Позитивний вплив суб'
Іншими словами, роль лінійного керівника в системі атестації персоналу мінімізується, щоб зменшити вплив його суб'єктивності на підсумки атестації. Такий підхід до побудови процедур атестації може бути названа - «стратегія мінімізації суб'єктивного впливу».
Однієї з форм проведення атестації в кадровій службі облдержадміністрації може стати наступна: атестуємому пропонується проаналізувати задану ситуацію, скласти про неї письмовий висновок, взяти участь у колективній розробці управлінського рішення, діловій або оцінній грі, підготувати виступ і інше. Використовувані методи дають можливість повністю виявити свої здатності, що в реальних умовах роботи, у службовій обстановці досить важко. Оцінка може тривати кілька днів. У підсумку, і фахівець, і керівник одержує вичерпний висновок про професійний рівень працівника й можливість розробити оптимальну програму підвищення його кваліфікації й професійних навичок.
Оскільки кадрова ситуація в кадровій службі облдержадміністрації характеризується відсутністю стратегічної цілеспрямованості, недостатнім взаємозв'язком підготовки кадрів з реальною практикою в освіті, малоефективною діяльністю територіальних методичних служб, великою плинністю кадрів і т.д. Кадровій службі облдержадміністрації при підборі методів навчання рекомендується звернути увагу на наступні моменти:
Наступним етапом доцільним буде привести план розрахунку економічної ефективності від реалізації заходів щодо вдосконалювання процесу навчання в кадровій службі облдержадміністрації.
Рисунок 3.1 Витрати на підвищення кваліфікації співробітників кадрової служби
Рисунок 3.2 Динаміка зміни витрат на оплату підвищення кваліфікації персоналу кадрової служби
Для розрахунку приросту вироблення необхідно знати відсоток приросту виконання норм виробітку:
Рнв2 – Рнв1
Рнв= ------------------- х 100
Рнв1
де Рнв1, Рнв2 – виконання норм виробітку до й після підвищення кваліфікації, відсоток
Необхідно відзначити, що на виконання роботи некваліфікований працівник затрачає приблизно 90 хвилин, працівник володіючий необхідними навичками на виконання цієї ж роботи затрачає 60 хвилин. Ці дані застосуємо у формулі:
Рнв = ((90 - 60) / 60) * 100 = 50
Отже, розглянемо підрозділ кадрової служби облдержадміністрації із шести чоловік, четверо з яких мають високу кваліфікацію. Отже відсоток виконання норм виробітку становить
4/6 * 100 = 60%
Отримані дані підставимо у формулу:
Еч = ((6 * 0,6) / 100) * 100 = 0,9%
Економічний річний ефект від впровадження заходів складе:
- на одну людину:
Ег = ((0,5 години * 24 дня * 10 місяців) * 5) - 100 грн. = 500 грн
- економія на підрозділ
6 чіл. * 500 грн. = 3000 грн. у рік.
Економічний ефект від впровадження програми навчання очевидний, але так само варто врахувати, що навчання воно відіграє об'єднуючу роль у досягненні організацією основних стратегічних цілей.
Освіта й навчання в наші дні повинне бути безперервними. Тому керування навчанням підлеглих займає все більше місце в роботі систем кадрового забезпечення організації.
Дана курсова робота показала, що для успішного функціонування організації потрібно розробити ефективну систему кадрового забезпечення організації, що дозволяє повною мірою використати наявний в установі кадровий потенціал.
Система кадрового забезпечення містить у собі наступні елементи: планування потреби в кадрах; набір, відбір кадрів; розвиток кадрів; оцінка кадрів. І тільки збалансована робота із всіх вищевказаних елементів дозволить створити умови для підвищення професійного рівня й мотивації більше високої продуктивності праці персоналу.
Вивчення спеціальної
Аналіз системи кадрового
Як рекомендації по вдосконалюванню системи кадрового забезпечення кадрової служби облдержадміністрації виступили:
- рекомендації з розвитку
- рекомендації із проведення атестації персоналу;
- рекомендації з удосконалювання системи навчання кадрів.
Дані рекомендації дозволять установі сформувати ефективну систему кадрового забезпечення, що сприяє підвищенню якості праці персоналу і як наслідок поліпшуючу роботу всієї організації.
У цілому робота доводить необхідність наукового підходу до формування системи кадрового забезпечення організацій. Це демонструє значимість проробленої роботи й дозволяє затверджувати, що система кадрового забезпечення організації має потребу в подальшому, ще більш глибокому, розгляді й більше серйозній увазі до неї російських керівників-практиків.